Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/1558/21
Провадження №1-кс/711/513/21
12 березня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю:
слідчого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 , внесене в кримінальному провадженні № 12020250000000210 від 21.07.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України про накладення арешту на майно, -
Слідчий СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Придніпровського районного суду із клопотанням, погодженим прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 , внесеним в кримінальному провадженні № 12020250000000210 від 21.07.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивує тим, що досудовим слідством встановлено, що в період часу, з 2015 року по теперішній час, група невстановлених осіб, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із нотаріусами та державними реєстраторами, діючи на території Черкаської області, шахрайським шляхом здійснюють заволодіння чужим майном, а саме житловими квартирами та іншими володінням особи, шляхом внесення завідомо недостовірних відомостей про власників нерухомого майна, або спадкоємців за законом до правовстановлюючих документів, які у подальшому їх використовують при подачі до державних органів, з метою реалізації на завідомо відшукану особу, тим самим здійснюють вибуття нерухомого майна із власності громадян на територіальної громади, чим завдають матеріальних збитків у великих розмірах. Першопочатковими заходами встановлено, що група невстановлених осіб, діючи за попередньою змовою, переслідуючи корисливий умисел на заволодіння чужим майном, достовірно знаючи, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 раптово померла, оскільки виїздом по місцю її проживання працівниками поліції, було виявлено її померлою, про що відомості внесено до ЄРДР №12015250050001669 від 16.05.2015, здійснили виготовлення завідомо недостовірних довідок №7554 від 25.05.2017, які відповідно видали на ім'я ОСОБА_5 , що станом на 01.01.2013 кв. АДРЕСА_1 зареєстровано у Черкаському КП «ЧООБТІ». Виготовленням завідомо недостовірних довідок займався працівник КП «ЧООБТІ» де поставив свій підпис та виконали підпис від імені директора ОСОБА_6 , якого вищевказані особи залучили до спільної злочинної діяльності. В подальшому, 23.06.2017 державний реєстратор Виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_7 , в період часу з 14:23 по 14:50 годину, на підставі поданих йому ніби-то заяв від імені ОСОБА_5 , та довідок КП «ЧООБТІ» від 25.05.2017, відкрив розділи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційні справи на об'єкти нерухомого майна, а саме: кв. АДРЕСА_2 , та кв. АДРЕСА_3 , таким чином здійснив за померлою ОСОБА_5 державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. 20.07.2017 державний нотаріус Першої черкаської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 зловживаючи своїми повноваженнями нотаріуса на підставі поданих їй завідомо недостовірних документів, нотаріально засвідчила договір купівлі-продажу, який був укладений між померлою ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , внаслідок чого реалізовано на завідомо залучену невстановленими особами особу, а саме ОСОБА_9 квартиру АДРЕСА_2 . Підпис від імені ОСОБА_5 під час укладення договору купівлі-продажу квартири виконала невстановлена слідством особа, про що ОСОБА_8 достовірно було відомо. Даний договір купівлі-продажу зареєстровано в нотаріальному реєстрі за №1-1992. В подальшому, 25.11.2017, ОСОБА_9 ставши в ході злочинних дій власником квартири АДРЕСА_2 діючи в змові із невстановленими в ході досудового розслідування особами, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 уклав з ОСОБА_10 договір купівлі-продажу предметом якого, відповідно п.1. за даним договором продавець передає у власність, а покупець приймає у власність двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Таким чином внаслідок незаконної реалізації нерухомого майна інтересам територіальної громади м. Черкаси спричинено матеріальних збитків у великих розмірах. 25.02.2021 слідчим винесено постанову про визнання речовим доказом квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 . Відповідно відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1283911071101, загальна площа 43,1 кв.м., адреса: АДРЕСА_4 , власником є: ОСОБА_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 . Приймаючи до уваги вищевикладене, з метою повного, всебічного досудового розслідування, для збереження речового доказу і недопущення передачі іншим особам шляхом заборони відчуження, просить задовольнити клопотання та накласти арешт на майно, а саме квартири за адресою: Черкаська область, загальною площею 43,1 кв.м., (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1283911071101), із забороною відчуження.
В судовому засіданні слідча ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Слідчий суддя розглянув клопотання у відсутність власника майна відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України.
Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020250000000210 від 21.07.2020 року за ч. 3 ст. 190 КК України.
25.02.2021 слідчим СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 винесено постанову про визнання речовим доказом, відповідно до якої житлова квартира розташована за адресою: АДРЕСА_4 загальною площею 43,1 кв.м., ( реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1283911071101) визнана речовим доказом по кримінальному провадженні № 12020250000000210 від 21.07.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
При тому ч. 3 ст. 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як вбачається матеріалів клопотання, слідчий посилається на те, що квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1283911071101) визнана речовим доказом, у зв'язку із чим слідчий просить накласти арешт на об'єкт нерухомого майна з метою забезпечення збереження, виключення можливості відчуження даного об'єкту.
Матеріалами клопотання та поясненнями слідчого жодним чином не обґрунтовано того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права власника майна, завдяки чому може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту.
Сам по собі факт визнання даного об'єкту нерухомого майна речовим доказом, не доводить тих обставин, що зазначений об'єкт нерухомого майна повністю відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, як доказ у кримінальному провадженні, тобто який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В судовому засіданні також не доведено, що на теперішній час існує загроза відчуження вказаної квартири на користь інших осіб, оскільки події кримінального правопорушення відбувались в 2015-2017 роках, відомості до ЄРДР внесено 21.07.2020, постанова про визнання речовим доказом винесена 25.02.2021, а слідчий звернулася з клопотанням про арешт майна 11.03.2021. Тобто, за період з 2017 по теперішній час дій щодо відчуження квартири не вчинялося.
Також, у даному кримінальному провадженні територіальну громаду м. Черкаси не визнано потерпілим та жодній особі не повідомлено про підозру.
На підставі викладеного, враховуючи, що слідчим не обґрунтовано необхідність в застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для накладення арешту на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 .
Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 , внесене в кримінальному провадженні № 12020250000000210 від 21.07.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України про накладення арешту на майно - відмовити.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1