17 березня 2021 року м. Чернівці
справа № 725/3692/20
провадження 22-ц /822/335/21
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Перепелюк І. Б.
суддів: Височанської Н.К., Владичана А.І.
секретар Собчук І.Ю.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівців від 13 січня 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
Позовні вимоги обґрунтувала наступним. З відповідачем позивач перебувала у шлюбі, який рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівців від 30.09.2013 року було розірвано. В шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 .
15.10.2015 року заочним рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівців стягнуто з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 600 грн., щомісячно починаючи з 22.07.2015 року і досягнення дитиною повноліття. Вказувала, що за її заявою 28.11.2019 року було відкрито виконавче провадження.
В подальшому нею було подано позовну заяву про стягнення пені за прострочення сплати аліментів в розмірі 37699,04 грн., однак у позові було відмовлено з тих підстав, що відповідач дізнався про існування рішення про стягнення з нього аліментів лише 03.02.2020 року, що виключає його вину у виникненні заборгованості.
При цьому позивач вказувала, що відповідач навіть частково не намагався погасити борг та на протязі більше пів року не здійснив ніяких дій для погашення заборгованості.
Просила стягнути з відповідача пеню за прострочення аліментів у розмірі 40927 грн. 24.12.2020 року позивачкою подано заяву про зменшення позовних вимог та стягнення з відповідача 34950,04грн. пені за прострочення сплати аліментів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівців від 13 січня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Першотравневого районного суду м.Чернівців від 13 січня 2021року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що сума 7800 грн. була сплачена відповідачем вже після подачі позову та відповідно за минулі місяці 2020 року за які виникла заборгованість, а саме травень, липень вересень та відповідно, за ці місяці пеня повинна бути нарахована, оскільки є однозначний факт прострочення. Однак суд не врахував цю обставину, хоча пеня за прострочення сплати аліментів за вищевказані місяці із врахуванням ст. 196 СК України - становить 4628грн. 98 коп.
Зазначає, що відповідач вказує, що він живе лишень на пенсію 1500 грн., однак сплата ним разово 7800 грн. спростовує доводи відповідача про відсутність додаткового доходу та вказує на те, що відповідач має всі можливості погасити борг однак навмисно ігнорує свій обов'язок перед дитиною. Апелянт зазначає, що пеня згідно розрахунку була розрахована з моменту коли відповідач дізнався про свій обов'язок.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що заочним рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівців від 15.10.2015 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 в сумі 600 грн., щомісячно починаючи з 22.07.2015 року і до досягнення дитиною 18 років.
Виконавчий лист виданий Першотравневим районним судом м. Чернівців від 20 листопада 2019 року було пред'явлено до примусового виконання у листопаді 2019 року.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 10.07.2020 року у виконавчому провадженні АСВП:60753937 станом на 01.07.2020 року аліментний борг становить 40927,04 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 01.12.2020 року у виконавчому провадженні АСВП:60753937 станом на 01.12.2020 року аліментний борг становить 42750,04 грн.
Згідно копії квитанції від 04.12.2020 року відповідачем було сплачено 7800 грн. Таким чином аліментний борг складає 34950,04 грн.
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
За змістом частин 4, 6 статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ (справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб); справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 274 ЦПК), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд даної справи з ознаками малозначності згідно із частинами 4, 6 статті 19, частини 1 статті 369 ЦПК України, здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам судове рішення відповідає в повній мірі.
Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Таким чином, обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов'язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку. Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків, як передбачено у частині четвертій статті 155 СК України.
Крім того, відповідно до Закону України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця. Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Згідно з ч. 1ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема: у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
При цьому, відповідно до практики Верховного Суду, що міститься в постанові від 03.04.2019р., справа №333/6020/16-ц, правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про відмову у стягненні пені за прострочення сплати аліментів, оскільки, ухвалюючи таке рішення, суд обґрунтовано виходив із відсутності вини ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_2 позивачкою був пред'явлений до примусового виконання у листопаді 2019 року при цьому відповідач дізнався про наявність судового рішення про стягнення з нього аліментів у лютому 2020 року.
Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівців від 11.06.2020р. відмовлено в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів за період з липня 2015р. по грудень 2019р. Суд дійшов висновку, що заборгованість по аліментах станом на початок 2020 року у відповідача виникла не з його вини. Рішення набрало законної сили.
Крім того встановлено, що з часу коли відповідач дізнався про стягнення з нього аліментів він почав їх сплачувати та за 2020 рік сума аліментів була виплачена, що підтверджується квитанціями від 06.03.2020р. на суму 1130грн., 30.07.2020р. на суму 1130грн., 22.09.2020р. на суму 1130грн., 28.05.2020р. на суму 1130грн., 06.04.2020р. на суму 1125грн., 04.12.2020р. на суму 7800грн., поданими відповідачем до суду першої інстанції (а.с.65-66).
Доводи апеляційної скарги зводяться до непогодження з рішенням суду першої інстанції, однак зазначеного апелянтом не спростовано.
Також суд першої інстанції враховував те, що відповідач підтвердив в судовому засіданні намір повністю погасити заборгованість за кошти які отримає від продажу свого майна, а також враховано стан його здоров'я, оскілки він є інвалідом ІІІ групи по причині загального захворювання (онкологічне захворювання шлунку).
Під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, правильно застосовані норми матеріального закону, рішення суду є законним і обґрунтованим.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст.367, 368, 375, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівців від 13 січня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий І.Б. Перепелюк
Судді Н.К. Височанська
А.І. Владичан