17 березня 2021 року
Київ
справа №540/156/20
адміністративне провадження №К/9901/7291/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2020 року та 11 січня 2021 року у справі №540/156/20 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
1. визнати дії військової частини НОМЕР_1 стосовно відмови виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільнені за період з 09.06.2017 по день фактичного розрахунку - протиправними.
2. визнати дії військової частини НОМЕР_1 , стосовно неналежного виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 року по справі № 821/1085/18, в частині - «У зв'язку із невчасною виплатою (а саме: не виплаченої частини грошового забезпечення (з врахуванням суми посадового окладу за січень 2016 року та індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 08 червня 2017 року), несплаченої частки одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби (із врахуванням щомісячної додаткової винагороди та індексації грошового забезпечення) та суми незаконного утримання із суми нарахованої «одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби» (тобто, суми 9 869 грн. 50 коп.)), зобов'язати частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 09.06.2017 року (позовна вимога №14)» - протиправними.
3. визнати дії військової частини НОМЕР_1 , стосовно не нарахування та не виплати ОСОБА_1 частини основного грошового забезпечення за січень 2016 року (а саме: окладу за військовим званням в сумі 125,00 грн. та надбавки за вислугу років в сумі 411,95 грн.) - протиправними.
4. визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , стосовно не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку із несвоєчасною виплатою (посадового окладу за січень 2016 року в сумі 1052,00 грн. та індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 08 червня 2017 року) за період з 01 січня 2016 року по 08 червня 2017 року - протиправною.
5. зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 частину основного грошового забезпечення за січень 2016 року (а саме: оклад за військовим званням в сумі 125,00 грн., надбавку за вислугу років в сумі 411,95 грн.).
6. зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільнені за період з 09.06.2017 по день фактичного розрахунку (тобто, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку).
7. зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 частку не виплаченої компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 відповідно до розрахунку величини приросту індексу споживчих цін (за період з 01.01.2016 року по день фактичного розрахунку).
8. зобов'язати військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 повну довідку про розміри грошового забезпечення відповідача (для подальшого перерахунку пенсії ОСОБА_1 ) із врахуванням всіх основних і додаткових видів грошового забезпечення за останні 24 місяця військової служби (із врахуванням висновків і прийнятого рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 року по справі № 821/1085/18 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а також із врахуванням проведених відповідачу виплат).
27 січня 2020 року ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2020 року, відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 в частині позовних вимог за № 2-5, 7, а саме щодо вимог:
2. Визнати дії військової частини НОМЕР_1 , стосовно неналежного виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 року по справі № 821/1085/18, в частині - «У зв'язку із невчасною виплатою (а саме: не виплаченої частини грошового забезпечення (з врахуванням суми посадового окладу за січень 2016 року та індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 08 червня 2017 року), несплаченої частки одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби (із врахуванням щомісячної додаткової винагороди та індексації грошового забезпечення) та суми незаконного утримання із суми нарахованої «одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби» (тобто, суми 9 869 грн. 50 коп.)), зобов'язати частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 09.06.2017 року (позовна вимога №14)» - протиправними.
3. Визнати дії військової частини НОМЕР_1 , стосовно не нарахування та не виплати ОСОБА_1 частини основного грошового забезпечення за січень 2016 року (а саме: окладу за військовим званням в сумі 125,00 грн. та надбавки за вислугу років в сумі 411,95 грн.) - протиправними.
4. Визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , стосовно не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку із несвоєчасною виплатою (посадового окладу за січень 2016 року в сумі 1052,00 грн. та індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 08 червня 2017 року) за період з 01 січня 2016 року по 08 червня 2017 року - протиправною.
5. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 частину основного грошового забезпечення за січень 2016 року (а саме: оклад за військовим званням в сумі 125,00 грн., надбавку за вислугу років в сумі 411,95 грн.).
7. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 частку не виплаченої компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 відповідно до розрахунку величини приросту індексу споживчих цін (за період з 01.01.2016 року по день фактичного розрахунку).
20 липня 2020 року рішенням Херсонського окружного адміністративного суду позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у відмові виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільнені за період з 09.06.2017 по 26.09.2019.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільнені за період з 09.06.2017 по 26.09.2019 в сумі 549 049 (п'ятсот сорок дев'ять тисяч сорок дев'ять) грн. 20 коп.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив її до суду апеляційної інстанції.
11 січня 2021 року постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року, а позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду.
На постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2020 року та 11 січня 2021 року позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 02 березня 2021 року.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною другою статті 328 КАС України встановлений вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмова у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже, законодавцем визначено, що особа може скористатись правом на касаційне оскарження судових рішень виключно у визначених цим Кодексом випадках.
Враховуючи, що рішення про відмову у відкритті провадження у справі було прийнято ухвалою суду першої інстанції, яку оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції від 30 березня 2020 року залишено без змін, тому на виконання вимог пунктів 3, 5 частини другої статті 330 КАС України позивачу необхідно уточнити, які саме судові рішення оскаржуються, та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції, за наслідками їх перегляду.
Крім того, всупереч вимогам пункту 7 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі не зазначено дата отримання копії постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2020 року, що оскаржується.
Відповідно до частини першої статті 329 України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З матеріалів касаційної скарги установлено, що оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята 30 березня 2020 року, а касаційну скаргу у цій справі подано до суду поштою лише 25 лютого 2021 року, тобто без дотримання встановлених процесуальним законом строків її подання.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження позивач посилається на карантинні обмеження, встановлені для запобігання поширенню каронавірусної хвороби COVID-19. Враховуючи викладене, позивач вважає, що строк на касаційне оскарження рішення суду пропущено з поважних причин та просить його поновити.
Інші підстави для поновлення строку позивачем не зазначені, докази не надані.
Нормами КАС України передбачено, що розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється на стадії відкриття касаційного провадження на підставі касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Таким чином, позивачем в клопотанні про поновлення строку не наведено підстав, підтверджених відповідними доказами щодо неможливості звернутись з касаційною скаргою у строки, встановлені КАС України або про необхідність саме такого строку для підготовки касаційної скарги оформленої, відповідно до вимог КАС України.
Отже, позивач не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. У зв'язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже заявнику касаційної скарги необхідно довести наявність об'єктивних перешкод, які не дозволили подати касаційну скаргу в строк, передбачений статтею 329 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, з матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Перевірив касаційну скаргу позивача, Судом встановлено, що її зміст не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки позивачем не зазначено підстав, на яких подано касаційну скаргу із визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга містить лише виклад обставини справи, цитати нормативних актів, посилання на постанови Верховного Суду та практику Європейського суду з прав людини та незгоду з рішенням суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Отже у разі не зазначення в касаційній скарзі підстав (підстави), на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України) така касаційна скарга має бути залишена без руху.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обгрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2020 року з відповідними доказами поважності пропуску такого строку; уточнити які саме судові рішення оскаржуються та вимоги особи, що подає касаційну скаргу за наслідками їх перегляду; подати уточнену касаційної скарги із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 169, 330, 332 частиною другою статті 328, пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2020 року та 11 січня 2021 року у справі №540/156/20 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати заявнику касаційної скарги строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Шевцова
Судді В. Е. Мацедонська
С.А. Уханенко