про повернення апеляційної скарги
17 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/6517/20 пров. № А/857/117/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Святецького В. В.
суддів -Гудима Л. Я.
Гуляка В. В.
перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 140/6517/20 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
На виконання вимог вказаної ухвали апелянт направив платіжне доручення, відповідно до якого судовий збір сплачено частково.
Ухвалою від 18 лютого 2021 року Восьмий апеляційний адміністративний суд з власної ініціативи продовжив строк для усунення Державною податковою службою України недоліків апеляційної скарги шляхом доплати судового збору у встановленому законодавством розмірі.
Проте апелянт подав клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, обґрунтоване посиланням на зупинення органом казначейської служби операцій по рахунках у зв'язку з безспірним списанням коштів з рахунків Державної податкової служби України у межах виконавчих проваджень про стягнення грошових коштів на користь інших осіб.
Вирішуючи подане клопотання (заяву), суд апеляційної інстанції керується наступним.
У відповідності до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Колегія суддів зазначає, що подані апелянтом копії листів Державної казначейської служби України не свідчать про неможливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду в даній адміністративній справі, оскільки стосуються виконання виконавчих документів зовсім в інших справах та інших обставин.
Крім того, відповідно до пункту 25 Порядку від 03.08.2011 №845 (зі змінами) передбачено, що на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.
Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржник, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних обов'язків щодо оформлення касаційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відсутність належного фінансування, довготривала процедура погодження та сплати судового збору не може бути визнана поважною причиною для продовження процесуального строку.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
У п. 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді безпідставного продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яка не відповідає вимогам процесуального законодавства.
Таким чином, наведені скаржником у клопотанні обставини щодо відсутності можливості сплатити судовий збір у передбачений законодавством строк не підтверджені жодними належними і допустимими доказами.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.
У встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання Державної податкової служби України про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовити.
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 140/6517/20 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. В. Святецький
судді Л. Я. Гудим
В. В. Гуляк