Справа № 420/4107/20
11 березня 2021 року м.Одеса
Зала судових засідань №21
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.,
Секретаря судового засідання Макаренко А.І.
За участі сторін:
Від позивача: Форманюк С.А.,
Від відповідача: Рудь В.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740; адреса: вул. Академіка Філатова, 15-А, м. Одеса, 65080), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
15 травня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, у якому позивач просив суд:
визнати бездіяльність Головного управління національної поліції в Одеській області протиправною та зобов'язати Головне управління національної поліції в Одеській області поновити ОСОБА_1 на службі в поліції та на посаді начальника слідчого відділення Таїровського відділення поліції Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області;
визнати недійсним запис № 11 від 06 січня 2017 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції, зроблений у трудовій книжці на підставі наказу ГУНП № 23 о/с від 06.01.2017 року.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа №420/4107/20 15.05.2020 року о 12:34:37 год. розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10.06.2020 року.
У зв'язку із необхідністю отримання відзиву на позовну заяву підготовче засідання було відкладено на 22.06.2020 року.
Підготовче засідання, призначене на 22.06.2020 року, відкладено за клопотанням представників сторін на 17.08.2020 року.
У підготовче засідання 17.08.2020 року сторони не з'явились, про дату, час та місце судового засідання сповіщались належним чином та завчасно.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів, призначено підготовче засідання на 02.09.2020 року.
02.09.2020 року від позивача надійшла заява про відкладення підготовчого засідання у зв'язку із ненаданням відповідачем витребуваних документів.
З урахуванням викладеного судом було прийнято рішення відкласти підготовче засідання на 10.09.2020 року, а з метою надання додаткового часу на отримання документів вказане засідання відкладено на 28.09.2020 року.
З метою підготовки уточнень до позовної заяви підготовче засідання було відкладено на 13.10.2020 року, а у зв'язку із перебуванням головуючого судді у відпустці підготовче засідання перенесено на 29.10.2020 року.
Ухвалою суду від 29.10.2020 року провадження у справі зупинено з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, задля захисту життя та здоров'я учасників справи, призначено судове засідання на 01.12.2020 року.
Судове засідання призначене на 01 грудня 2020 р. було перенесено у зв'язку з перебуванням судді у відпустці та призначено на 17 грудня 2020 р.
Судове засідання призначене на 17 грудня 2020 р. було перенесено у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному та призначено на 18 січня 2021 р.
Судове засідання призначене на 18 січня 2021 р. було відкладено за клопотанням представника відповідача на 09 лютого 2021 р.
Ухвалою суду від 09.02.2021 року провадження у справі поновлено.
У підготовчому засіданні 09.02.2021 року прийнято заяву позивача ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 09.10.2020 року (вх.№41921/20), залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 .
Підготовче засідання призначено на 24.02.2021 року.
У зв'язку із відсутністю доказів повідомлення третьої особи про дату, час та місце підготовчого засідання оголошено перерву до 11.03.2021 року.
У підготовчому засіданні 11.03.2021 року судом встановлено, що 08.02.2021 року за вх.№ЕП/3401/21 від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. В обґрунтування клопотання представник відповідача вказує, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. При цьому, позивачу вручено трудову книжку 24.02.2017 року, про що зроблено відповідний запис. Крім того, позивач з 11.04.2017 року працював на УДП «Укрінтер автосервіс» на посаді юрисконсульта. Тобто, наведене свідчить, що позивач був обізнаний про звільнення з посади ще у 2017 році, проте позовну заяву було подано лише 10.04.2020 року. При цьому, ОСОБА_1 був звільнений з органів Національної поліції України у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, а не за притягнення до кримінальної відповідальності.
У підготовчому засіданні 11.03.2021 року представник відповідача підтримала заявлене клопотання, позивач проти його задоволення заперечував.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилась, про підготовче засідання сповіщена належним чином та завчасно.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно ч. 1, 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно ст. 21 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено.
Тобто, за змістом статті 122 КАС України законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 06.12.2016 року № 3062, за грубі порушення вимог п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 2, ст. 6, ч. 1 ст. 8, ч. 1 ст. 18 та ч. 1 ст. 64 ЗУ «Про Національну поліцію», Присяги поліцейського, ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, що виразилось в ігноруванні вимог законодавства України, нехтуванні взятими на себе обов'язками, проявленні низьких морально-ділових якостей, відповідно до ст. 2, п. 8 ст. 12, ст. 13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» капітана поліції ОСОБА_1 , начальника слідчого відділення Таїровського ВП Київського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області звільнено з посади.
Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 06.01.2017 року № 23 о/с відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) звільнено зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 , начальника слідчого відділення Таїровського відділення поліції Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області, з 06 січня 2017 року.
Із даним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 15.05.2020 року.
При вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду суд звертає увагу на особливості заявлених позовних вимог та предмету спору вцілому.
Як зазначав позивач у позові і суд з цим погоджується, в межах адміністративної справи судом не вирішується питання правомірності Наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 06.01.2017 року № 23 о/с, яким позивача звільнено з посади. Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 22.08.2019 року закрито об'єднане кримінальне провадження № 4201616101000062 в частині обвинувачення ОСОБА_1 , у зв'язку з відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді. Ухвала залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.03.2020 року. Це стало підставою для звернення позивача із заявою до Головного управління про його поновлення на посаді, оскільки, на його переконання, обставини, що слугували обґрунтуванням звільнення, не знайшли свого фактичного підтвердження, а тому він підлягає поновленню.
13.04.2020 року позивачу надано відповідь №9/Ф-518, якою відмовлено у поновленні на посаді (Т.1 а.с.72).
Саме вказану відмову позивач і оскаржує у межах даної справи, а як засіб правового захисту просить суд поновити його на посаді та визнати недійсним запис у трудовій книжці.
Суд погоджується із тим, що дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають статус стабільних.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає “Право на справедливий суд”, одним із аспектів якого є право доступу, яке не є абсолютним і може підлягати законним обмеженням, які мають законну мету та використаними засобами та досягнутими цілями. Таким законним обмеженням є передбачені законом строки звернення до суду, які можуть бути поновлені за заявою заявника із зазначенням та обґрунтуванням поважних причин та надання належних доказів щодо причин пропуску строків звернення до суду.
Так, у справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Європейський Суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обовязком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Натомість, з урахуванням встановленого предмету спору моментом, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, суд вважає саме 13.04.2020 року.
Згідно даних поштової накладної на конверті, у якому надіслано позовну заяву, поштове відправлення оформлено 13.05.2020 року, тобто в межах встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України місячного строку, а тому підстави вважати строк на звернення до суду із даною позовною заявою пропущеним відсутні.
Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника Головного управління Національної поліції в Одеській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 118, 120, 122, ч.3 ст. 123, п.8 ч.1 ст. 240, ст.ст.241-243, 248, 250, 256, 295 КАС України, суд,-
Відмовити у задоволенні клопотання представника Головного управління Національної поліції в Одеській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740; адреса: вул. Академіка Філатова, 15-А, м. Одеса, 65080), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 16.03.2021 року.
Суддя М.М. Аракелян