справа №380/12193/20
з питань залишення позовної заяви без розгляду
в частині позовних вимог
10 березня 2021 року
зал судових засідань № 12
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кузана Р.І.,
секретар судового засідання Красневич Ю.Б.,
за участю:
представника позивача Цебака І.С.,
представника відповідачів Щирби Р.П.,
розглянувши у підготовчому засіданні в м.Львові клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79005, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039), в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02.03.2021 (вх.№13640), просить:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0008641307 від 01.07.2019 та №0008651307 від 01.07.2019 Головного управління ДФС у Львівській області;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4567-17 від 05.10.2020 Головного управління ДФС у Львівській області, в частині суми 226596,28 грн.
Ухвалою від 28.12.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме десять днів з дня вручення ухвали суду.
Позивачу роз'яснено необхідність протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки шляхом подання в канцелярію суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Представник позивача 11.01.2021 подав заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та докази поважності причин його пропуску.
Ухвалою від 16.01.2021 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Вирішено, що заява про поновлення строку звернення до суду буде розглядатися у підготовчому засіданні.
Представник позивача обґрунтовує поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовною вимогою про скасування вимоги про сплату боргу №Ф-4567-17 від 05.10.2020 тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 введено карантин на всій території України, що зокрема обмежує пересування громадян, в тому числі щодо звернення за правовою допомогою до адвоката. Позивач та його бухгалтер є особами похилого віку, а тому мають більше ризиків захворіти вірусною інфекцією. Вказує, що з цих підстав позивач не мав можливості вчасно у 10-й строк звернутись до адвоката для отримання правової допомоги для подання позовної заяви. Просив заяву задовольнити та визнати поважними причини пропущення строку для подання позову та поновити такий. Щодо податкових повідомлень-рішень вказує, що ним не пропущено строк оскарження таких.
Представник відповідача 01.02.2021 подав до суду клопотання (вх.№6487) про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання обґрунтоване тим, що ФОП ОСОБА_1 скористався правом досудового врегулювання спору та відповідно норм Податкового кодексу України оскаржив податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку. ДПС України прийнято рішення від 16.09.2019 №2023/6/99-00-08-05-06, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 01.07.2019 №0008431307, №0008471307, №0008641307 та №0008651307, а скаргу ФОП ОСОБА_1 без задоволення. Представник відповідача зазначає, що рішення від 16.09.2019 №2023/6/99-00-08-05-06 отримано позивачем 20.09.2019, проте до суду про скасування податкових повідомлень-рішень він звернувся лише 21.12.2020, тобто з пропущенням місячного строку звернення до суду. Просив клопотання задовільнити та залишити позовну заяву без розгляду.
Представник позивача в підготовчому засіданні заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду підтримав. Просив суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити такий. Щодо клопотання про залишення позовної заяви без розгляду то вважає, що у задоволенні такого необхідно відмовити з підстав необґрунтованості та безпідставності такого.
Представник відповідача в підготовчому засіданні щодо заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду заперечив. Клопотання про залишення позовної заяв без розгляду підтримав.
При вирішенні заяви про поновлення строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд керувався таким.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків у разі застосування досудового порядку вирішення спору.
Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, частиною четвертою статті 122 КАС України.
Такою нормою є пункт 56.18 статті 56 ПК України, відповідно до якого з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Статтею 102 ПК України встановлено строк давності тривалістю 1095 днів.
За таких обставин строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.
Водночас, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Таким чином, частиною 4 статті 122 КАС України, як загальною нормою, та пунктом 56.19 статті 56 ПК України, як спеціальною нормою, встановлено різні строки звернення до суду у разі застосування досудового порядку врегулювання спору. Крім цього, пункт 56.18 статті 56 ПК України та пункт 56.19 статті 56 ПК України по-різному регулюють однакові правовідносини, а саме оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень податкового органу про нарахування грошових зобов'язань, і при цьому суперечать один одному.
Тому, питання строків оскарження податкових повідомлень-рішень податкових органів неодноразово було предметом дослідження судами різних інстанцій. До 26.11.2020 судами, в тому числі Верховним Судом (зокрема постанова Верховного Суду від 14.02.2019 у справі № 813/4921/17), була сформована правова позиція про необхідність застосування у всіх випадках оскарження рішень податкового органу про визначення грошових зобов'язань пункту 56.18 статті 56 ПК України, який передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів), ніж пункт 56.19 цієї ж статті (один місяць).
У зв'язку з цим суд враховує, що позивач, як і будь який інший платник податків, до цього часу мав обґрунтовані сподівання, що строк оскарження рішень податкового органу становить 1095 днів, і протягом цього часу він має можливість оскаржити такі рішення без необхідності обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду.
Верховний Суд в постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 висловив правову позицію, згідно з якою у спірних правовідносинах необхідно застосовувати строк оскарження податкових повідомлень-рішень один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Водночас, на переконання суду, наведені вище правові висновки Верховного Суду не можуть застосовуватись до спірних правовідносин у цій справі, оскільки з огляду на попередню судову практику ФОП ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.07.2019 та №0008651307 та №0008641307, мав реальні сподівання на захист своїх порушених прав.
Враховуючи викладене, клопотання представника відповідача щодо залишення без розгляду позову в частині оскарження податкових повідомлень-рішень від 01.07.2019 та №0008651307 та №0008641307 не підлягає до задоволення.
Щодо поновлення строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4567-17 від 05.10.2020 та залишення позовної заяви в цій частині без розгляду, суд враховує таке.
Як вже зазначалось судом, згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон України №2464-VI) платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону України №2464-VI).
Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону України № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Отже, вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 31.01.2019 у справі №802/983/18-а та від 08.08.2019 у справі №480/106/19.
Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач 04.11.2020 дізнався про вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4567-17 від 05.10.2020, що не заперечується представником позивача.
Таким чином, перебіг строку почався з 05.11.2020, натомість із заявленою позовною вимогою позивач звернувся до суду 21.12.2020, тобто з пропущенням десятиденного строку звернення до адміністративного суду.
Суд не бере до уваги твердження представника позивача про те, що строк звернення до суду в цій частині пропущено ним, у зв'язку з тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 введено карантин на всій території України, що стало підставою для обмеження пересування позивача, в тому числі з метою звернення за правовою допомогою до адвоката, оскільки жодних доказів на їх підтвердження суду не надано.
Ба більше, суд звертає увагу, що строк звернення до адміністративного суду, продовжений за п.3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції від 02.04.2020) закінчується через 20 днів після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (17.07.2020) тобто 06.08.2020.
З наведених обставин та доказів на їх підтвердження суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про поновлення строку на оскарження вимоги про сплату боргу №Ф-4567-17 від 05.10.2020 ГУ ДФС у Львівській області, у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованості такого.
В той же час з цих міркувань клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4567-17 від 05.10.2020 ГУ ДФС у Львівській області підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 122, 240, 248, 256 КАС України, суд,-
відмовити в задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на оскарження вимоги про сплату боргу №Ф-4567-17 від 05.10.2020 ГУ ДФС у Львівській області.
Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі - задовольнити частково.
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4567-17 від 05.10.2020 ГУ ДФС у Львівській області - залишити без розгляду
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.03.2021
Суддя Р.І. Кузан