15 березня 2021 року № 320/5679/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області по перерахунку належної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, без врахування її бажання отримувати пенсію в розмірі обчисленому з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня поточного року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області нараховувати та виплачувати належну ОСОБА_1 пенсію по інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня поточного року, по формулі: П = 70% х 5 х зп (мін), де П - розмір пенсії, зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, без обмеження розміру пенсії по інвалідності;
- допустити негайне виконання рішення суду, відповідно до ч. 1 ст. 371 КАС України у межах суми стягнення за один місяць.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 вказану позовну заяву залишено без руху.
На адресу суду 23.07.2020 від позивача надійшла уточнена позовна заява на виконання вимог ухвали від 13.07.2020.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що вона має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримує пенсію по інвалідності як інвалід ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Зазначила, що відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку її пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня поточного року.
Позивач зауважила, що відповідач протиправно не застосовує до неї первісну редакцію статті 57 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка існувала до 05.10.2006, і не розраховує належну позивачу пенсію по інвалідності в розмірі, обчисленому з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент розрахунку, як це було до 05.10.2006, так як закон не має зворотної сили в часі і не може скасувати або обмежити вже існуючі у позивача права.
Представник відповідача в письмовому відзиві поданому до суду зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не належить до категорії осіб, визначених статтею 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зверає увагу, що позивач виконувала роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС під час відрядження, а також має пов'язану з цим інвалідність, відтак відсутні підстави для обчислення пенсії по інвалідності з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Крім того представник відповідача наголосив, що позивач не має повноважень самостійно розраховувати розмір своєї пенсії; формула, за якою, на думку позивача, має визначатись пенсії, абсолютно не відповідає чинному законодавству, яким врегульовується питання обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Ірпінським МВ ГУ МВС України в Київській області, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та отримує пенсію по інвалідності відповідно статті 54 Закону №796-ХІІ.
Позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 29.08.2019
Згідно з витягу із акту огляду МСЕК до довідки сер. КИО-І №064517 позивачу довічно встановлено II групу інвалідності у зв'язку із захворюваннями, пов'язаними з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №13/97 від 25.11.1998 підтверджено, що захворювання ОСОБА_2 пов'язане із роботою з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС..
Вказане також підтверджується архівними довідками Міністерства оборони України від 04.04.2019 №179/1/5924 та від 04.04.2019 №179/1/5925.
Листом від 30.03.2020 №1000-025-8/23097 відповідач у відповідь на звернення позивача про відсутність підстав у перерахунку пенсії у п'ятикратному розмірі, зазначивши що вона не відноситься до контингенту військовослужбовців та військовозобов'язаних. Підтвердженням є відповідь Міністерства праці і соціальної політики від 12.05.1999 №20-1639.
Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).
Суд відхиляє твердження позивача щодо протиправного незастосовуння відповічем первісної редакції статті 57 Закону №796-ХІІ, оскільки вказані підстави позову не узгоджуються зі змістом позовних вимог, в яких позивач просить зобов'язати відповідача нараховувати та виплачувати пенсію по інвалідності, обчислену з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня поточного року, що передбачено статтею 59 Закону №796-ХІІ.
Суд також враховує, що стаття 57 Закону № 796-ХІІ визначає пільги по обчисленню середньомісячного заробітку. Позивачем не надано до суду доказів того, що він звертався до відповідача щодо обчислення своєї пенсії згідно ст. 57 Закону № 796-ХІІ, щодо застосування/незастосування вказаних положень для обрахунку пенсії позивача, тощо.
Таким чином, вказаний аргумент не може розглядатися судом в якості підстави звернення до суду з вимогою про зобов'язання нараховувати пенсію, обчисленої з п'ятикратного розміру відповідно до ч.3 ст. 59 Закону №796-ХІІ.
З матеріалів справи вбачається, що позивач отримує пенсію по інвалідності у розмірі фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону №796-ХІІ.
Згідно з ч. 1 ст. 54 Закону №796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Визначення розміру пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, на час виникнення спірних правовідносин передбачено частиною третьою статті 59 Закону №796-ХІІ (в редакції, що діє з 01.10.2017).
Стаття 59 Закону №796-ХІІ має назву “Пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до ст. 59 Закону №796-ХІІ (в редакції Закону, що діє з 01.10.2017) пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Частина третя статті 59 Закону №796-ХІІ (в редакції, що діяла до 01.10.2017) визначала, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
З огляду на назву та зміст статті 59 Закону №796-ХІІ вона регулює питання призначення та обчислення пенсій військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Питання обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, тобто осіб, що не є військовослужбовцями, врегульований вказаними вище нормами статті 54 Закону №796-ХІІ.
Рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 у справі №3-14/2019 визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), словосполучення “дійсної строкової”, яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ. Контекст мотивів вказаного Рішення стосується урівняння права на отримання пенсії, розрахованої виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, військовослужбовців дійсної строкової служби з військовозобов'язаними, призваними на військові збори для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби та є інвалідами внаслідок цього, мають право на обчислення пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру згідно з ч. 3 ст. 59 Зaкoну №796-ХІІ з 26.04.2019.
Вищевказаний висновок суду повінстю узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.07.2019 у справі №826/14077/18.
Верховний Суд зазначив, що до 25.04.2019 право на перерахунок пенсії з інвалідності, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, мали військовослужбовці строкової служби, а з 25.04.2019 право на такий перерахунок мають військовослужбовці незалежно від виду служби. З прийняттям Конституційним Судом України вказаного рішення з 25.04.2019 право на перерахунок пенсії виникло у осіб, призваних військоматами на спеціальні військові збори.
Позивач стверджує, що знаходилася в однакових умовах з солдатами строкової служби, виконувала однакову роботу.
Жодних доказів, які б підтверджували належність позивача до військовослужбовців нею не надано.
Згідно зі ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Проте, позивачем не доведено суду обґрунтованості позовних вимог, а також не спростовано доводів відповідача.
Враховуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Щавінський В.Р.