ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" березня 2021 р. справа № 300/3634/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, стягнення моральної шкоди та визнання протиправним та скасування наказу №122-кт від 11.12.2020 "Про звільнення ОСОБА_1 " з посади заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області, -
ОСОБА_1 (надалі також - позивач) 15.12.2020 звернулася до суду з позовною заявою до Управління Держпраці в Івано-Франківській області (надалі також - відповідач-1), Державної служби України з питань праці (надалі також - відповідач-2), в якій просить: визнати протиправним і скасувати наказ Державної служби України з питань праці від 09.12.2020 № 664-к "Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році" в частині щодо висновків про результати оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 , з підстав протиправності; стягнути з Управління Держпраці в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 150000,00 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 відкрито провадження у справі №300/3634/20 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.
Також 12.01.2021 ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу №122-кт від 11.12.2020 "Про звільнення ОСОБА_1 " з посади заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.02.2020, суддя Чуприна О.В. , відкрито провадження у справі № 300/110/21 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.02.2020, суддя Чуприна О.В., постановлено об'єднати в одне провадження адміністративну справу №300/110/21 (за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу №122-кт від 11.12.2020 "Про звільнення ОСОБА_1 " з посади заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області) із справою №300/3634/20 (за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу від 09.12.2020 за №664-к "Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році" в частині висновків про результати оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 , стягнення моральної шкоди).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2021, суддя Главач І.А., призначено до розгляду в об'єнаному провадженні адміністративну справу №300/3634/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу від 09.12.2020 за №664-к "Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році" в частині висновків про результати оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 , стягнення моральної шкоди та визнання протиправним та скасування наказу №122-кт від 11.12.2020 "Про звільнення ОСОБА_1 " з посади заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 працює на посаді заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області. 30.11.2020 позивача ознайомлено із "Результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2020 рік", складеними 11.11.2020 начальником Управління Держпраці в Івано-Франківській області ОСОБА_5 , де їй виставлена негативна оцінка при проведенні щорічного оцінювання. Наказом Державної служби України з питань праці від 09.12.2020 за №664-к "Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році" затверджено висновок про результати оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 . Позивач вважає, що оцінювання її службової діяльності як державного службовця відбулося з численними порушеннями встановленого законодавством України порядку та її прав та було упередженим з боку начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області ОСОБА_5 . Зазначає, що з моменту допущення її до роботи керівництвом відповідача-1 вживались дії по перешкоджанню виконання нею своїх посадових обов'язків. Так, вказує, що про упереджене ОСОБА_5 до неї свідчать наступні факти: невиконання ОСОБА_5 . Окремого доручення виконуючого обов'язки голови Держпраці В.Сажієнка від 22.06.20 № Д-206/1/3.4.1-20 щодо виконання вимог пункту 5.2 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці і забезпечення проходження посадовими особами територіальних органів Держпраці навчання та перевірки знань з питань охорони праці один раз на три роки (дія її посвідчення закінчилася в червні 2020 року, однак ОСОБА_5 не включив її в список працівників Управління, які в кінці червня проходили навчання з охорони праці); ненадання їй для виконання доручень голови Держпраці, що стосуються ведення інформаційно-роз'яснювальної роботи; видання ОСОБА_5 наказів № 1345-Д від 06.11.19 та №1277-Д від 22.10.19, якими її відсторонено від виконання посадових обов'язків; невидача їй станом на 20.07.2020 службового посвідчення інспектора праці; відсутність на сайті Управління інформації про те, що вона займає посаду заступника; складання актів про відсутність її на роботі в період тимчасової непрацездатності та в період фактичного перебування її на роботі; невиплата їй заробітної плати за весь час вимушеного прогулу згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 у справі №0940/2341/18; недопущення її до службового кабінету, який вона займала до моменту незаконного звільнення та в якому залишилися особисті речі; зобов'язання виконувати роботу, невластиву посаді заступника начальника Управління; видання ОСОБА_5 наказу №1554-Д від 10.02.2019 «Про матеріально-відповідальних працівників», з посиланням на нормативні акти, що втратили свою чинність, тощо. Вказує, що начальником Управління Держпраці в Івано-Франківській області з порушенням численних норм законодавства, без покладення на неї прав і обов'язків посадовою інструкцією, не маючи на те повноважень, без попереднього узгодження, складено для неї «Завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», на 2020 рік», які не можливо було виконати з точки зору наявності необхідної компетенції та ресурсів (часових, фінансових, людських, інформаційних тощо) та з урахуванням епідеміологічної ситуації, яка склалася у 2020 році в Івано-Франківській області. Вказує, що не зважаючи на її неодноразові звернення, такі завдання не були переглянуті та не змінені відповідно до посадових обов'язків заступника керівника обласного управління та наявних можливостей щодо їх виконання. Таким чином, «Результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2020 рік", відповідно до яких ОСОБА_1 була оцінена негативно, були необ'єктивними, тому прийнятий на їх основі спірний наказ Державної служби України з питань праці від 09.12.2020 за №664-к "Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році" є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню. Також оскільки такий наказ Державної служби України з питань праці від 09.12.2020 № 664-к "Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році" в частині щодо висновків про результати оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 мав наслідком прийняття відповідачем-2 наказу №122-кт від 11.12.2020 про її звільнення з посади відповідно до пункту 3 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу", за отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, вважає, що й відповідний наказ про звільнення підлягає скасуванню. Також позивач зазначає, що внаслідок моральних та фізичних страждань й інших негативних явищ, заподіяних їй незаконними діями відповідача-1, зазнала моральної шкоди немайнового характеру, яка підлягає стягненню на її користь в розмірі 150000 грн.
08.01.2021 Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області подано відзив від 06.01.2021 №17-09/15-10/104 на позовну заяву про визнання протиправним та скасування наказу щодо результатів оцінювання службової діяльності, стягнення моральної шкоди (том І, а.с. 153-169). У поданому відзиві відповідач-1 заперечив щодо наявності підстав для задоволення позову. Зазначив, що Наказом від 12.10.2020 №163-К «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями Управління Держпраці в Івано- Франківській області, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», у 2020 році» начальником Управління Держпраці визначена необхідність проведення щорічного оцінювання службової діяльності державних службовців. З метою повідомлення працівників про проведення щорічного оцінювання службової діяльності 13.10.2020 на електронні пошти працівників Управління Держпраці надіслана електронна копія наказу. 11.11.2020 начальником Управління без проведення оціночної співбесіди у відповідності до пункту 35 та абзацу другого пункту 37 Порядку № 640 заступнику начальника Управління проведено моніторинг виконання завдань і ключових показників. Враховуючи те, що жодне із поставлених завдань ОСОБА_1 не виконано, то їй було виставлено по 0 балів за кожне із завдань.11.11.2020 на електронну пошту ОСОБА_1 надіслано електронну копію Результатів виконання завдань та ключових показників державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2020 рік. З результатами оцінювання службової діяльності без проведення оціночної співбесіди, ОСОБА_1 ознайомлено 30.11.2020 та запропоновано протягом п'яти робочих днів проставити підпис про ознайомлення із ними у відповідності до пункту 40 Порядку № 640. Відповідач-1 зазначає, що доводи позивача про порушення процедури проведення оцінювання її службової діяльності є надуманими та необґрунтованими. Також не погоджується із стягненням моральної шкоди з Управління Держпраці в Івано-Франківській області, оскільки наказ від 09.12.2020 №664-к, який оскаржується прийнятий відповідачем-2. Просив у задоволенні позову відмовити.
Також 18.01.2021 на адресу суду надійшов відзив Державної служби з питань праці від 12.01.2021 №170/1/7.1-21 (том І, 215-223). Так, поданому відзиві відповідач-2 заперечив щодо задоволення позову. Звернув увагу суду на передчасність звернення позивача до суду за захистом порушених прав, оскільки одночасно зі скаргою, позивачем (до спливу строку надання відповіді) направлено до суду позовну заяву від 15.12.2020 щодо оскарження результатів проведеного оцінювання, з порушенням процедури та строків визначених сттею 11 Закону №889, за відсутності остаточної відповіді суб'єкта призначення, яка була надана у встановлений строк. Зазначив, що Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області 12.11.2020 листом № 14-25/15-10/7261 проінформовано Держпраці про негативну оцінку за результатами оцінювання ОСОБА_1 , що обіймає посаду заступника начальника Управління. Для встановлення обґрунтованості виставленої державному службовцю негативної оцінки Держпраці окремим дорученням від 16.11.2020 №Д-429/1/10.1.4-20 витребувано з Управління Держпраці в Івано-Франківській області матеріали оцінювання ОСОБА_1 02.12.2010 листом № 14-25/15-10/7707 на адресу Держпраці надійшли документи щодо проведеного оцінювання. Під час розгляду наданих матеріалів Держпраці було досліджено процедуру проведення щорічного оцінювання ОСОБА_1 , завдання і ключові показники результативності, відповідність поставлених завдань визначеним посадовим обов'язкам відповідно до наказу Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 06.11.2019 №1345-Д «Про розподіл обов'язків та функціональних повноважень між керівництвом Управління Держпраці в Івано-Франківській області» та результати виконання визначених завдань. Разом з тим, взято до уваги відсутність оціночної співбесіди у зв'язку з відсутністю державного службовця та, як наслідок, відсутність усних пояснень щодо виконаних завдань, відсутність завчасного заповнення форми виконаних завдань у строк, визначений наказом Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 12.10.2020 № 163-к, та за результатами проведеного дослідження матеріалів оцінювання, з урахуванням вимог Закону № 889, Загальних правил № 158 та Порядку № 640, встановлено дотримання Управлінням процедури проведення щорічного оцінювання ОСОБА_1 та обґрунтованість виставленої негативної оцінки ОСОБА_1 . На підставі вищевикладеного, за результатами вивчення матеріалів оцінювання позивача, наказом «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році» від 09.12.2020 № 664-к затверджено висновок про неуспішне проходження позивачем щорічної оцінки. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
20.01.2021 позивачем подано відповідь на відзив Управління Держпраці в Івано-Франківській області (том І, а.с. 227-235). Позивач звернула увагу, що жодних документів щодо організації та проведення щорічного оцінювання ОСОБА_1 на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , що міститься в її особовій справі, від Управління Держпраці в Івано-Франківській області не надсилалося, а відповідно й не надходило. Всі листи від Управління, очевидно, що навмисне Управлінням Держпраці надсилалися на стару, недіючу адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а також на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 власники чи користувачі якої невідомі, при тому, що відповідачем-1 01.06.2020 в неї було відібрано заяву, в якій зазначено інформацію про адресу фактичного місця проживання, електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_3 та інших засобів телекомунікаційного зв'язку. Зауважила, що «Завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», на 2020 рік» передбачали для позивача здійснення організацію і проведення інформаційних заходів у навчальних закладах, на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках, однак постановами Кабінету Міністрів України, починаючи від 12.03.2020 і впродовж всього 2020 року був запроваджений карантин з метою запобігання і поширення на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом, через що ні заклади освіти, ні інші суб'єкти господарювання не працювали. Тому вважає, що «Завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», на 2020 рік» для позивача мали б бути переглянуті і внесені зміни до них. Крім того, окремі пункти «Завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», на 2020 рік» були складені для позивача на ті місяці, коли ОСОБА_1 перебувала у відпустках згідно графіку відпусток. Звертає увагу, що зазначені в результатах виконання завдань негативні оцінки, які покладені в основу висновку, затвердженого наказом відповідача від 09.12.2020 №664-к «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році», є не обґрунтовані. Просила позов задовольнити в повному обсязі.
27.01.2021 Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області подано заперечення на відповідь на відзив від 25.01.2021 №17-09/15-10/462. Відповідач-1 висловив припущення щодо умисного перебування позивачки в тимчасовій непрацездатності саме тоді, коли начальником Управління Держпраці затверджувалися завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців Управління Держпраці, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», на 2020. Також звертає увагу на помилковість доводів позивача про відсутність повноважень у начальника Управління Держслужби в Івано-Франківській області затверджувати посадову інструкцію, встановлювати завдання та ключові показники діяльності заступника, оскільки такі повноваження йому належать як керівнику державної служби. Відповідач-1 просив суд відмовити у задоволенні позову (том ІІ, а.с. 1-7).
01.02.2020 позивачем подано відповідь на відзив Державної служби України з питань праці від 12.01.2021 №170/1/7.1-21, а 09.02.2021 - зауваження до заперечення на відповідь на відзив Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 25.01.2021 №17-09/15-10/462, відповідно до яких позивач зазначила про помилковість доводів відповідачів, наведених у їхніх заявах по суті справи, тому просила суд не брати їх до уваги, а позовні вимоги задовольнити (том ІІ, а.с. 42-47, 129-134).
22.02.2021 Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області подано відзив від 18.02.2021 №17-07/15-10/1195 на позовну заяву про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення (том ІІ, а.с. 186-198), відповідно до якого Управління Держпраці в Івано-Франківській області вважає, що наказ Державної служби України з питань праці від 11.12.2020 №122-кт «Про звільнення ОСОБА_1 » з посади заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області не може бути визнаний протиправним та скасовано, оскільки його прийняття повністю відповідає вимогам пункту 3 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу». Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Також 04.03.2021 Державною службою України з питань праці подано відзив від 01.03.20121 №1320/1/7.2-21 на позовну заяву про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення (том ІІ, а.с. 246-254), відповідно до якого вважає оскаржуваний наказ правомірним та таким, що не підлягає скасуванню. Просив суд відмовити у задоволенні позову.
Окрім цього, 05.03.2021 на поштову адресу суду від Державної служби України з питань праці надійшло клопотання від 02.03.2021 №1343/1/7.2-21 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, у задоволенні якого ухвалою суду від 09.03.2021 відмовлено.
Аналогічне клопотання було подане 12.03.2021 Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області, яке ухвалою суду від 16.03.2021 повернуто заявнику без розгляду.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
Наказом Державної служби України з питань праці від 21.10.2019 №109-кт «Про виконання рішення суду», з метою виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 у справі №0940/2341/18, поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області з 18.09.2018 (том І, а.с. 35, 36-40).
26.12.2019 начальником Управління Держпраці в Івано-Франківській області затверджено «Завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», на 2020 рік» для заступника начальника Управління ОСОБА_1 (том І, а.с. 73-75), відповідно до яких на позивача покладено наступні завдання:
- завдання 1 - запобігання використанню незадекларованої праці та іншим порушенням законодавства про працю. Ключовим показником результативності, ефективності та якості було визначено: розроблення проекту превентивних заходів (наради, семінари, практикуми, тренінги, зустрічі, круглі столи та ін.) Управління на 2020 рік щодо працевлаштування незадекларованих працівників та запобігання порушень законодавства про працю, проект якого подати на затвердження - до 01.02.2020; забезпечення щомісячно проведення 300 (трьохсот) інформаційних заходів та охоплення заходами не менше 1000 осіб за місяць - до 01.11.2020; забезпечення особистої участі у не менше як 10% заходів - до 01.11.2020; розповсюдження роз'яснювальної інформації та публікацій в місцевих ЗМІ щодо необхідності офіційного працевлаштування і запобігання порушень трудового законодавства не менше 5 в місяць в кожній територіальній одиниці області - до 01.11.2020;
- завдання 2 - забезпечення підвищення обізнаності та інформування суспільства про безпеку та здоров'я на роботі з метою формування культури профілактики та запобігання нещасних випадків та професійних захворювань. Ключовим показником результативності, ефективності та якості було визначено: організацію та проведення роботи серед 100 % замовників та підрядних організацій щодо застосування мінімальних вимог з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 23.06.2017 № 1050, в тому числі в частині підготовки та призначення координаторів з питань охорони праці. Надання звіту про проведену роботу - до 01.07.2020; організацію розміщення на сайті Управління Держпраці не менше 3 (трьох) інформацій щодо актуальних питань у сфері безпеки та здоров'я на роботі та залучення не менше 5 засобів масової інформації, інформаційних ресурсів інтернету для її розповсюдження щотижнево - до 01.11.2020; популяризацію конкурсу «Охорона праці очима дітей». Збільшити кількість учасників конкурсу на 30% - до 01.03.2020; організацію заходів з виховання в майбутньому поколінні знань з питань охорони праці та трудового законодавства в 100 % навчальних закладах області - до 01.06.2020;
- завдання 3 - координація, організація, забезпечення проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи з питань, що належать до компетенції Управління. Ключовим показником результативності, ефективності та якості було визначено: розроблення макету інформаційного буклету щодо переваг офіційного працевлаштування та відповідальності за порушення трудового законодавства, який подати на затвердження керівнику - до 01.03.2020; розроблення інформаційних листівок щодо запобігання нещасним випадкам і професійним захворюванням, які подати на затвердження керівнику - до 01.03.2020; організацію розповсюдження не менше 4 (чотири) інформаційно-роз'яснювальних матеріалів, в тому числі в електронному вигляді серед населення, в ЗМІ та інших інформресурсах з охопленням не менше як 4000 (чотири тисячі) осіб - до 01.11.2020.
30.11.2020 ОСОБА_1 ознайомлено із "Результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2020 рік", відповідно до яких за кожне із трьох завдань їй виставлено по 0 балів (том І, а.с. 68, 69-72).
Наказом Державної служби України з питань праці від 09.12.2020 за №664-к "Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році" затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» керівників, перших заступників керівників та заступників керівників територіальних органів Державної служби Країни з питань праці, у якому серед іншого затверджено висновок про негативну оцінку службової діяльності заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області ОСОБА_1 (том І, а.с. 10-16).
У подальшому, Державною службою з питань праці прийнято наказ Державної служби України з питань праці від 11.12.2020 за №122-кт "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким відповідно до частини 6 статті 44 Закону України «Про державну службу», наказу Держпраці від 09.12.2020 №664-к «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році» ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», за отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності (том ІІ, а.с. 61).
Не погоджуючись із наказом від 09.12.2020 № 664-к "Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році", та наказом №122-кт від 11.12.2020 "Про звільнення ОСОБА_1 ", позивач звернулася до суду з відповідними позовними вимогами про їх скасування, а також про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях регулює Закону України "Про державну службу" №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до статті 1 Закон №889-VIІІ державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Права державного службовця визначені статтею 7 Закону №889-VIІІ, відповідно до якої державний службовець має право на: 1) повагу до своєї особистості, честі та гідності, справедливе і шанобливе ставлення з боку керівників, колег та інших осіб; 2) чітке визначення посадових обов'язків; 3) належні для роботи умови служби та їх матеріально-технічне забезпечення; 4) оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 5) відпустки, соціальне та пенсійне забезпечення відповідно до закону; 6) професійне навчання, зокрема за державні кошти, відповідно до потреб державного органу; 7) просування по службі з урахуванням професійної компетентності та сумлінного виконання своїх посадових обов'язків; 8) участь у професійних спілках з метою захисту своїх прав та інтересів; 9) участь у діяльності об'єднань громадян, крім політичних партій у випадках, передбачених цим Законом; 10) оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності; 11) захист від незаконного переслідування з боку державних органів та їх посадових осіб у разі повідомлення про факти порушення вимог цього Закону; 12) отримання від державних органів, підприємств, установ та організацій, органів місцевого самоврядування необхідної інформації з питань, що належать до його повноважень, у випадках, встановлених законом; 13) безперешкодне ознайомлення з документами про проходження ним державної служби, у тому числі висновками щодо результатів оцінювання його службової діяльності; 14) проведення службового розслідування за його вимогою з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
При цьому, державний службовець, відповідно до статті 8 Закону №889-VIІІ зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Підстави, порядок проведення щорічного оцінювання службової діяльності державних службовців категорії "Б" і "В", а також процедура оскарження його результатів, визначаються статтею 44 Закону №889-VIІІ, Порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640 (далі - Порядок №640), а також Методичними рекомендаціями щодо визначення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", затвердженими Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 27.11.2017 № 237 (далі - Методичні рекомендації).
Так, відповідно до частини 1 статті 44 Закону №889-VIІІ результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання,
Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення) (частина друга статті 44 Закону №889-VIІІ).
Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу.
Відповідно до пункту 2 Порядку №640 метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар'єри.
Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об'єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця (пункт 3 Порядку №640).
Відповідно до пункту 4 Порядку №640 учасниками оцінювання є: державний службовець; особа, яка визначає завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності (далі - ключові показники) та здійснює підготовку пропозицій щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "А"; безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; суб'єкт призначення; служба управління персоналом.
Відповідно до пункту 9 Порядку №640 оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).
При цьому, пунктом 5 Порядку №640 передбачено права державного службовця під час проведення його оцінки, відповідно до якого державний службовець: бере участь у визначенні своїх завдань і ключових показників, а також у їх періодичному перегляді; ознайомлюється з визначеними завданнями і ключовими показниками; аналізує виконання визначених завдань і ключових показників; ознайомлюється з пропозиціями щодо оцінювання результатів службової діяльності або результатами виконання завдань і з висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - висновок).
Відповідно до розділу ІІ Методичних рекомендацій завдання та ключові показники доцільно визначати індивідуально для кожного державного службовця. При цьому варто брати до уваги, що на відміну від функції, яка може здійснюватися державним службовцем постійно, виконання завдання має завершуватися досягненням конкретного результату, визначеної мети. Вимір ступеня виконання завдання (досягнення поставленої мети) рекомендується здійснювати за допомогою ключових показників.
Кожне завдання державного службовця рекомендується безпосередньо пов'язувати із стратегічними цілями, пріоритетними завданнями структурного підрозділу та в цілому державного органу, в якому працює державний службовець, з урахуванням обов'язків, прав, повноважень, відповідальності, що покладаються на державного службовця визначених у його посадовій інструкції, а також у положенні про відповідний структурний підрозділ, положенні про державний орган.
Завдання та ключові показники рекомендується розробляти на основі ретельного аналізу пріоритетів, стратегічних цілей, які визначені для державного органу у стратегічних документах державного та регіонального рівня, з урахуванням компетенції відповідного структурного підрозділу, в якому працює державний службовець.
При визначенні завдань і ключових показників для кожного державного службовця доцільно передбачати спільну роботу безпосереднього керівника державного службовця (у визначених випадках керівника державної служби) та державного службовця.
При визначенні пріоритетних завдань кожного структурного підрозділу доцільно забезпечити належну командну (спільну) роботу державних службовців у кожному такому підрозділі. При цьому рекомендовано брати до уваги, що виконання пріоритетних завдань має забезпечувати певний внесок у досягнення стратегічних цілей державного органу.
При визначенні завдань та ключових показників рекомендується дотримуватися такої послідовності дій: аналіз стратегічних документів, зокрема, стратегії державного органу, плану пріоритетних дій (плану роботи) державного органу на рік, планів роботи з реалізації стратегічних документів державного, регіонального та місцевого рівнів; виокремлення керівником державного органу пріоритетних завдань для кожного структурного підрозділу та доведення змісту таких завдань до державних службовців у відповідних структурних підрозділах; розроблення державними службовцями пропозицій щодо своїх завдань, внесення їх на розгляд безпосереднього керівника; виокремлення керівником структурного підрозділу державного органу пріоритетних завдань для кожного державного службовця, який перебуває у його безпосередньому підпорядкуванні; обговорення й узгодження змісту завдань і ключових показників з кожним відповідним державним службовцем. При цьому рекомендується провести індивідуальну бесіду з використанням рекомендованого переліку питань (додаток 1); остаточне погодження завдань і ключових показників державного службовця його безпосереднім керівником (у визначених випадках керівником державної служби); передача безпосереднім керівником державного службовця (у визначених випадках керівником державної служби) оригіналу погоджених завдань і ключових показників службі управління персоналом державного органу; зберігання копій погоджених завдань і ключових показників державним службовцем та його безпосереднім керівником (у визначених випадках керівником державної служби).
Перед визначенням пріоритетних завдань і ключових показників для державного службовця рекомендується провести у кожному структурному підрозділі державного органу спільну зустріч (нараду, обговорення) усіх державних службовців, які в ньому працюють. У ході такої зустрічі (наради, обговорення) доцільно поінформувати державних службовців про пріоритетні дії державного органу, структурного підрозділу на наступний рік.
Відповідно до пункту 11 Типового порядку визначення завдань і ключових показників для кожного державного службовця проводиться у грудні року, що передує звітному, або протягом п'яти робочих днів після призначення (переведення) на посаду.
У разі відсутності державного службовця у зв'язку з відпусткою, відрядженням чи його тимчасовою непрацездатністю, а також у випадках, визначених пунктом 6 Типового порядку, такі завдання і ключові показники визначаються протягом п'яти робочих днів з дня його виходу на роботу.
Аналогічні за змістом положення щодо дати затвердження завдань містяться у Порядку №640, пунктом 12 якого передбачено, що завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному.
Також даним пунктом передбачено, якщо завдання і ключові показники для державного службовця (крім державного секретаря міністерства) неможливо визначити у строки, передбачені цим пунктом, у зв'язку з його тимчасовою непрацездатністю, відпусткою або професійним навчанням, вони визначаються протягом п'яти робочих днів після виходу на роботу, а в разі відсторонення від виконання посадових обов'язків (повноважень) - протягом п'яти робочих днів після початку виконання посадових обов'язків.
Так, з матеріалів справи вбачається, що начальником управління Держпраці в Івано-Франківській області 26.12.2019 для ОСОБА_1 затверджено «Завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», на 2020 рік», відповідно до яких основними завданнями позивача є: запобігання використанню незадекларованої праці та іншим порушенням законодавства про працю (завдання 1), забезпечення підвищення обізнаності та інформування суспільства про безпеку та здоров'я на роботі з метою формування культури профілактики та запобігання нещасних випадків та професійних захворювань (завдання 2), координація, організація, забезпечення проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи з питань, що належать до компетенції Управління (завдання 3).
При цьому, такі завдання та ключові показники для позивача розроблені без її участі.
З приводу доводів відповідача-1 щодо неможливості залучення ОСОБА_1 до участі в розробці завдань, оскільки вона перебувала у тимчасовій непрацездатності, суд зазначає що такі доводи є помилковими, оскільки пунктом 12 Порядок №640 та Методичними рекомендаціями з метою дотримання права особи на участь у визначенні своїх завдань і ключових показників передбачено визначення завдань для державного службовця, який перебуває у стані тимчасової непрацездатності протягом п'яти робочих днів після виходу на роботу.
Таким чином, завдання і ключові показники щодо ОСОБА_1 , мали визначатися з її участю протягом п'яти днів після закінчення періоду її тимчасової непрацездатності.
Відповідно до пункту 10 Порядок №640 завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.
Визначення завдань і ключових показників для заступників керівників здійснюється після визначення завдань і ключових показників для їх керівників.
Визначені державному службовцю завдання і ключові показники зберігаються в його особовій справі, а їх копії - у державного службовця та його безпосереднього керівника.
Пунктом 11 Порядку №640 передбачено, що державному службовцю визначається від двох до п'яти завдань.
Строк виконання завдання має бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до пункту 13 цього Порядку.
Розділом ІІІ Методичних рекомендацій визначено змість та ключові показники.
Так, завдання і ключові показники доцільно вимірювати в кількісному та/або якісному вираженні, відображаючи кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В".
Відповідно до пункту 12 Типового порядку кожному державному службовцю встановлюється від трьох до п'яти завдань на період, що підлягає оцінюванню.
При визначенні кількості таких завдань рекомендовано враховувати: зміст, кількість пріоритетних завдань визначених для структурного підрозділу, в якому працює державний службовець; обов'язки, права, повноваження, відповідальність, що покладені на державного службовця; період, який працює на відповідній посаді державний службовець; зміст роботи, яку виконує державний службовець, окремі повноваження (функції) можуть бути або ідентичними для декількох державних службовців, або перетинатися.
Завдання кожного державного службовця рекомендується пов'язувати із пріоритетами структурного підрозділу та стратегією/пріоритетами діяльності відповідного державного органу.
Ключові показники рекомендовано встановлювати з метою подальшого їх застосування для оцінювання (виміру) ступеня (повноти) виконання завдань та забезпечення можливості виміру ступеня виконання відповідного завдання.
При визначенні ключових показників доцільно використовувати такі рекомендації: для кожного завдання визначається не більше п'яти ключових показників; уникати нагромадження необґрунтовано великої кількості ключових показників, оскільки це може призвести до обтяження (перевантаження) самого процесу моніторингу виконання завдань і оцінювання результатів службової діяльності; при формулюванні ключових показників (їх змісту) користуватись SMART-критеріями (додаток 4).
Так, додатком 4 до Методичних рекомендацій передбачено такі SMART-критерії для формулювання ключових показників:
S (specific) - показник має бути конкретним. Формулювання показника має розумітися однозначно та мінімізувати можливість суб'єктивного широкого тлумачення;
M (measurable) - показник має піддаватися вимірюванню. Вимір здійснюється в кількісному та/або якісному вираженні. При цьому зазначається бажане (очікуване) значення показника. При використанні кількісного виміру зазначається одиниця виміру;
A (attainable) - показник має бути реалістичним та досяжним з точки зору наявності необхідних компетенції та ресурсів (часових, фінансових, людських, інформаційних і т.п.), які наявні в розпорядженні структурного підрозділу;
R (relevant) - показник має бути релевантним, тобто відповідати повноваженням (компетенції) державного службовця. Досягнення такого показника має призводити до виконання завдання в цілому.
T (time frame) - встановлення граничної (кінцевої) дати (періоду) досягнення показника.
Аналізуючи встановлені для ОСОБА_1 «Завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», на 2020 рік» на відповідність вимогам Порядку №640, Методичним рекомендаціям та визначеним у них SMART-критеріям, суд звертає увагу на наступне.
Зі змісту даного документу вбачається, що для виконання позивачем завдання 1 щодо запобігання використанню незадекларованої праці та іншим порушенням законодавства про працю, затверджено, серед іншого, такий ключовий показник як забезпечення щомісячно проведення 300 (трьохсот) інформаційних заходів та охоплення заходами не менше 1000 осіб за місяць. Однак такий показник, на переконання суду, не є реалістичним та досяжним, оскільки протягом місяця, який має приблизно 20 робочих дні провести 300 інформаційних заходів (близько 15 заходів за день) є неможливим.
Також для виконання позивачем завдання 2 щодо забезпечення підвищення обізнаності та інформування суспільства про безпеку та здоров'я на роботі з метою формування культури профілактики та запобігання нещасних випадків та професійних захворювань ключовим показником було визначено, серед іншого, організацію та проведення роботи серед 100 % замовників та підрядних організацій щодо застосування мінімальних вимог з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 23.06.2017 №1050, в тому числі в частині підготовки та призначення координаторів з питань охорони праці, а також організацію заходів з виховання в майбутньому поколінні знань з питань охорони праці та трудового законодавства в 100% навчальних закладах області зі строком виконання до 01.06.2020.
Однак суд звертає увагу, що 11.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із наступними змінами і доповненнями), якою установлено з 12 березня 2020 р. на усій території України карантин, який триває й досі.
На території Івано-Франківської області протягом 2020 року склалась несприятлива епідемічна ситуація, в результаті якої в області періодично встановлювався "червоний" рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 із запровадженням відповідних обмежень, зокрема, щодо роботи громадського транспорту, графіку роботи підприємств установ та організацій, а також роботи навчальних закладів.
Наведені обставини щодо введення карантинних обмежень, на переконання суду ускладнили, а в окремий випадках й унеможливили виконання ОСОБА_1 певних заходів, передбачених «Завданнями і ключовими показниками результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», на 2020 рік».
При цьому розділом IV Методичних рекомендацій передбачено проведення керівником моніторингу виконання та перегляд (уточнення) завдань, ключових показників.
Так, безпосередньому керівнику державного службовця рекомендується забезпечити систематичний моніторинг стану виконання завдань і досягнення ключових показників. З цією метою кожному керівнику структурного підрозділу та відповідно керівнику державної служби доцільно розробити систему моніторингу, яка б включала збір, аналіз і використання даних/інформації про стан досягнення ключових показників кожного державного службовця, який перебуває у підпорядкуванні. При цьому варто врахувати, що моніторинг забезпечує відслідковування прогресу у виконанні завдань (наскільки державний службовець просувається у досягненні ключових показників), на відміну від оцінювання, яке визначає наскільки результат вже досягнуто і завдання виконано відповідно до запланованого.
Дані моніторингу можуть бути підставою для корегування, уточнення ключових показників та/або завдань державного службовця.
Підставою для корегування, уточнення можуть бути зовнішні обставини, фактори (внесення змін до стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, положення про відповідний державний орган), які унеможливлюють не залежно від зусиль, можливості державного службовця досягти запланованого. Разом з тим низька виконавська дисципліна, невміння державного службовця не можуть бути підставами для корегування, уточнення завдань, ключових показників.
Результати моніторингу не рекомендується розглядати як результати оцінювання і, таким чином, бути використаними для застосування дисциплінарних стягнень. Вони, в першу чергу, можуть розглядатись як засіб виявлення незадовільного стану, прогалин, відставання у часі для подальшого ухвалення рішень щодо виправлення поточного стану.
Безпосередньому керівнику та у відповідних випадках керівнику державної служби рекомендується щоквартально проводити бесіду з державним службовцем, який перебуває у його підпорядкуванні, з метою з'ясування стану виконання завдань і досягнення ключових показників, причин відставання або незадовільного стану досягнення ключових показників.
Підставою для внесення змін до змісту, переліку завдань і ключових показників може бути, зокрема: зміна пріоритетів та стратегічних цілей державного органу, річного плану роботи державного органу; визначення нових стратегічних цілей державного органу у відповідності до нових (змінених) стратегічних документів; ухвалення нових чи зміна чинних стратегічних документів державного та/або регіонального, місцевого рівнів; зміна завдань, функцій та обов'язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.
Також проведення моніторингу виконання завдань і ключових показників та можливість їх перегляду передбачена пунктом 35 Порядку №640.
Однак всупереч наведеному, після введення на всій території України та території Івано-Франківської області, карантинних обмежень, відповідачем-1 не здійснено перегляд встановлених на 2020 завдань та ключових показників, виконання яких було ускладнене з об'єктивних причин.
Наказом від 12.10.2020 №163-К «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями Управління Держпраці в Івано-Франківській області, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», у 2020 році» начальником Управління Держпраці визначена необхідність проведення щорічного оцінювання службової діяльності державних службовців.
Відповідно до пункту 13 Порядку №640 визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.
11.11.2020 начальником Управління Держпраці в Івано-Франківській області без проведення оціночної співбесіди проведено моніторинг виконання ОСОБА_1 завдань і ключових показників та виставлено по 0 балів за кожне із завдань.
Відповідно до пунктів 37-39 Порядку №640 керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду.
У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв'язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше.
Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання.
У разі тимчасової відсутності державного службовця такі відомості зазначаються безпосереднім керівником.
Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період.
Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.
Також абзацом 2 пункту 9-1 даного Порядку №640 передбачено, що обговорення та співбесіди з учасниками оцінювання, передбачені на відповідних етапах оцінювання, можуть проводитися за фізичної присутності учасників або дистанційно шляхом застосування технічних засобів.
При цьому відповідачем, стверджуючи про надсилання не електронну пошту ОСОБА_1 наказу від 12.10.2020 №163-К «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями Управління Держпраці в Івано-Франківській області, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», у 2020 році», під час перебування її у відпустці, а згодом - у стані тимчасової непрацездатності, не надано доказів про повідомлення щодо проведення оціночної співбесіди та вжиття заходів щодо участі ОСОБА_1 в такій співбесіді шляхом застосування технічних засобів, чим порушено право останньої на участь в оціночній співбесіді.
30.11.2020 ОСОБА_1 ознайомлено із "Результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2020 рік", відповідно до яких за кожне із трьох завдань оцінено по 0 балів та виставлено середній бал - 0, зроблено висновок про негативну оцінку.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 здійнювались роботи з метою виконання покладених на неї завдань (зокрема, проводилась інформаційно-роз'яснювальна робота з питань запобігання використанню незадекларованої праці та інших порушень трудового законодавства, проводились консультацій з питань вимог законодавства про працю громадянам та суб'єктам господарювання, забезпечувалось розміщення статтей у засобах масової інформацї. Позивач про виконання даних завдань чи про необхідність затвердження чи подальшого публікування на сайті Управління інформаційно-роз'яснювального матеріалу службовими записками повідомляла керівника (том І, а.с. 107-126).
Однак Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області при здійсненні моніторингу виконання позивачем завдань не враховано виконані завдання та не надана їм належна оцінка, не конкретизовано яку частину роботу позивачем виконано, а що не виконано, яка саме частина виконаної роботи потребує суттєвого доопрацювання. Натомість відповідачем-1 кожне із трьох завдань оцінене по 0 балів.
При цьому наведено наступне обґрунтування оцінки: «Завдання щодо запобігання використанню незадекларованої праці та іншим порушенням законодавства про працю, забезпечення підвищення обізнаності та інформування здоров'я на роботі з метою формування культури профілактики та запобігання нещасних випадків і професійних захворювань та координації, організації, і забезпечення проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи з питань що належать до компетенції Управління не виконані».
У подальшому наказом Державної служби України з питань праці від 09.12.2020 за №664-к "Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році" затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» керівників, перших заступників керівників та заступників керівників територіальних органів Державної служби Країни з питань праці, у якому серед іншого висновок про негативну оцінку службової діяльності заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області ОСОБА_1 (том І, а.с. 10-16).
Відповідно до частини 6 статті 44 Закону №889-VIІІ у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).
На підставі наведеного, Державною службою з питань праці прийнято наказ Державної служби України з питань праці від 11.12.2020 за №122-кт "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким відповідно до частини 6 статті 44 Закону України «Про державну службу», наказу Держпраці від 09.12.2020 №664-к «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році» ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», за отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності (том ІІ, а.с. 61).
Частиною 5 статті 44 Закону №889-VIII передбачено, що за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
Всупереч наведеному, зазначені в результатах виконання завдань негативні оцінки, які покладені в основу висновку, затвердженого наказом відповідача-2 від 09.12.2020 за №664-к, є не обґрунтовані, містять висловлювання загального змісту, не конкретизуючи із необхідною поза розумним сумнівом достатністю недоліків у роботі позивача.
Виставлення відповідних балів позивачу без належного обґрунтування свідчить про порушення процедури проведення оцінювання службової діяльності позивача.
Слід зазначити, що критерій обґрунтованості рішення або дії вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Зокрема, така позиція знайшла своє висвітлення й у рішеннях Європейського суду з прав людини, який зокрема у в п.36 рішення в справі «Суомінен проти Фінляндії» вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. У п.58 рішення в справі «Серявін та інші проти України» Суд зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, при цьому орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Аналогічну позицію Суд виклав і у п.30 рішення в справі «Гірвісаарі проти Фінляндії».
Такі вимоги щодо належного обґрунтування рішення мають виправдання, оскільки, убезпечують інших учасників правовідносин від можливої сваволі зі сторони владного органу та є запорукою дотримання принципів юридичної визначеності і верховенства права.
Зокрема, такий висновок випливає зі змісту ряду рішень Європейського суду з прав людини. А зокрема, в п.181 рішення в справі «Олександр Волков проти України» суд вказав на те, що відсутність певних обмежень в повноваженнях дисциплінарних органів влади дає їм повну свободу дій, що порушує принцип юридичної визначеності та є протиправним. У п.49 рішення в справі «Волохи проти України» суд зазначив, що в національному законодавстві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання державних органів, а надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права, у зв'язку з чим закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення. У п.81 рішення в справі «Мелтекс ЛТД та Месроп Мовсесян проти Вірменії» суд зазначив, що національне законодавство має забезпечувати належний рівень правового захисту від свавільних втручань органів влади й у справах, що впливають на основоположні права виникне суперечність принципу верховенства праваодному з фундаментальних принципів демократичного суспільства, що втілений у Конвенції,якщо правовий розсуд, наданий органам виконавчої влади, буде необмеженим. Таку ж позицію суд висловив і в п.30 рішення в справі «Маестрі проти Італії».
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі наведеного, суд встановив, що оцінка результатів службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 , проведена з численними порушенням Закону №889-VIІІ, Порядку №640 та Методичних рекомендацій, а тому наказ Державної служби України з питань праці від 09.12.2020 № 664-к "Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році" в частині щодо висновків про результати оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Також оскільки наказ Державної служби з питань праці №122-кт від 11.12.2020 "Про звільнення ОСОБА_1 " прийнятий за наслідком необґрунтованого оцінювання, такий не може вважатися законним, у зв'зку з чим такий наказ слід визнати протиправним та скасувати.
Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція).
Так, Європейський Суд з прав людини (надалі по тексту також - Суд) у своєму рішенні по справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов'язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
В рішенні "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Що стосується вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 150000 грн., суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
За змістом статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно з статтею 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
В постанові №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Пленум Верховного Суду України в пункті 4 вказав, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. В пункті 9 цієї Постанови роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Для відшкодування моральної шкоди обов'язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.01.2018 у справі №804/2252/14 та від 20.02.2018 у справі № 818/1394/17.
Позивач обґрунтовує підстави для стягнення моральної шкоди тим, що внаслідок протиправних дій відповідача-1 зазнала глибоких страждань, що призвели до вимушених змін у стосунках та змінили звичний життєвий уклад.
При цьому, суд вказує на те, що в даному випадку відсутні будь-які докази причинно-наслідкового зв'язку між зазначеними позивачем обґрунтуваннями моральних страждань і діями відповідача-1.
Вказане позбавляє суд можливості встановити факт завдання позивачу моральної шкоди протиправними діями відповідача-1 та провести розрахунок її розміру згідно з критеріями, встановленими статтею 23 Цивільного кодексу України, а відтак підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.
Окрім цього, суд зазначає, що сам по собі факт протиправної поведінки відповідача-1 не свідчить про завдання позивачу моральної шкоди.
Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №804/6922/16.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні вимоги щодо стягнення з Управління Держпраці в Івано-Франкіській області моральної шкоди в розмірі 150000 грн. слід відмовити.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, стягнення моральної шкоди та визнання протиправним та скасування наказу №122-кт від 11.12.2020 "Про звільнення ОСОБА_1 " з посади заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області підлягає частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно з частиною 1 статті 132 Кодексу, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Так, позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2340,80 грн. згідно квитанції №0.0.19474000718,1 від 18.12.2020 (том І, а.с. 144) за звернення до суду з позовними вимогами про скасування наказу щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця (840,80 грн.), стягнення моральної шкоди в розмірі 150000 (1500 грн.). При зверненні до суду з вимогою про скасування наказу про звільнення, позивач судовий збір не сплачувала на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 Кодексу, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 134 Кодексу розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судом досліджено, що витратами позивача, пов'язаними з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, що надавалася адвокатом Савчуком Василем Романовичем на підставі договору про надання правової допомоги від 26.09.2016 №29-09/19 (том ІІ, а.с.151).
На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, до позовної заяви долучено акт виконаних робіт від 05.02.2021 до договору №29-09/19 про надання правової допомоги від 26.09.2016 (том ІІ, а.с. 152), відповідно до якого адвокатом надано наступні послуги: вивчення документів, надання консультацій, збір матеріалів з метою підготовки позовної заяви про скасування наказу (вартість - 1000 грн); написання заяви про забезпечення позову від 09.12.2020 (подана перед поданням позовної заяви) (вартість - 1200 грн.); написання позовної заяви про визнання протиправним та скасування наказу щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця від 14.12.2020 (в справі № 300/3634/20) (вартість - 2300 грн.); написання клопотання про долучення документів від 17.12.2020 (в справі № 300/3634/20) (вартість - 400грн.); написання заяви про розгляд справи за правилами спрощеного провадження від 17.12.2020 (в справі № 300/3634/20) (вартість - 300 грн.); написання заяви про долучення до справи квитанції про сплату судового збору від 18.12.2020 (в справі № 300/3634/20) (вартість - 300 грн.); написання відповіді на відзив Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 17.01.2021 (в справі № 300/3634/20) (вартість - 1500 грн.); написання відповіді на відзив Державної служби України з питань праці від 28.01.2021 (в справі № 300/3634/20) (вартість - 1200 грн.); написання позовної заяви про визнання протиправним та скасування наказу «Про звільнення ОСОБА_1 » від 11.01.2021 (в справі № 300/110/21) (вартість - 2200 грн.); загальна сума - 12200 грн. Сума вказана у даному акті підлягає сплаті замовником протягом 20-ти днів з дня виставлення Рахунку-фактури.
Адвокатом Савчуком В.Р складено рахунок-фактуру №08/02 від 08.02.2021 за надання юридичних послуг на підставі договору про надання юридичних послуг №29-09/19 від 26.09.2019, акту від 05.02.2021 вартістю 12200 грн. (том ІІ, а.с. 153).
Частиною 9 статті 139 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до частин 2, 3 статті 30 Закону України від 05.07.2012 за №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Разом з тим, враховуючи приписи частини сьомої статті 139 КАС України, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Вказана правова позиція викладена у постановах від 26.06.2019 по справі №813/481/18, від 29.10.2020 по справі №686/5064/20 та у додатковій постанові від 08.09.2020 по справі №640/10548/19.
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, суд вважає, що витрати на написання заяви про забезпечення позову від 09.12.2020 вартістю 1200 грн. не підлягають розподілу, оскільки таку заяву повернуто без розгляду.
Таким чином, підлягають розподілу витрати на правову допомогу в розмірі 11000 грн.
Також позивач при зверненні до суду з даним позовом сплатила судовий збір в розмірі 2340,80 грн. згідно квитанції №0.0.19474000718.1 від 18.12.2020 (том І, а.с. 144).
Відтак, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, частина сплаченого судового збору, зокрема, за звернення до суду з вимогою про скасування наказу щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця в розмірі 840,80 грн. та частина витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7333 грн. (2/3 витрат на правничу допомогу) підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 пропорційно з Управління Держпраці в Івано-Франківській області та Державної служби України з питань праці.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань праці від 09.12.2020 №664-к "Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році" в частині щодо висновків про результати оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 .
Визнання протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань праці №122-кт від 11.12.2020 "Про звільнення ОСОБА_1 " з посади заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 39784625) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 666 (три тисячі шістсот шістдесят шість) гривень 50 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань праці (код ЄДРПОУ - 39472148) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 666 (три тисячі шістсот шістдесят шість) гривень 50 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
позивач - ОСОБА_1 : ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
відповідач-1 - Управління Держпраці в Івано-Франківській області: код ЄДРПОУ - 39784625, вул. Незалежності, 67, м. Івано-Франківськ, 76018;
відповідач-2 - Державна служба України з питань праці: код ЄДРПОУ - 39472148, вул. Десятинна, 14, м. Київ, 01601.
Суддя Главач І.А.