15 березня 2021 року Справа № 280/217/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за правилами спрощеного провадження
за позовом ОСОБА_1
до - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
13 січня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в розрахунку призначеної згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії за віком, виходячи з приписів ч. 2 ст. 40 зазначеного Закону, із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме, за 2017-2019 роки (7763,17 грн);
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію за віком, призначену відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з приписів ч. 2 ст. 40 зазначеного Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме, за 2017-2019 роки (7763,17 грн), з урахуванням вже сплачених сум, починаючи з 12.11.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що, з 28.07.2009 їй була призначена пенсія по вислузі років відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення, але з 07 серпня 2009 року у зв'язку з працевлаштуванням за спеціальністю, виплата пенсії була призупинена. 17.06.2020 після досягнення пенсійного віку, за заявою позивача, була фактично призначена пенсія за віком, шляхом переведення з одного виду на інший: з пенсії за вислугу років - на пенсію за віком та застосовано показник середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015, 2016 роки, який використовується для обчислення пенсій, що призначені до 2017 року, а не за 2017, 2018, 2019, які передують року звернення за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону. На думку позивача, відповідач неправильно застосував до спірних правовідносин норму права, що стосується переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки вона звернулась із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вперше. З наведених підстав просить суд позов задовольнити.
Ухвалою суду від 15.01.2021 відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін в адміністративній справі № 280/217/21. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
05.02.2021 представник відповідача через канцелярію суду (вх. №7321) подав до суду відзив на позов. Позов відповідачем не визнаний, просить відмовити позивачу у задоволенні позову, та зазначає, що не підлягає задоволенню позовна вимога щодо врахування під час призначення пенсії за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017, 2018, 2019 роки, оскільки показник середньої заробітної плати, який відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врахований під час первинного призначення пенсії за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення», і відповідно під час призначення пенсії за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» залишається незмінним. Таким чином, виходячи з норм чинного законодавства та на підставі вищевикладеного, на думку відповідача, у відповідача відсутні правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки при перерахунку пенсії за віком у 2020 році. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.
ОСОБА_1 , з 28.07.2009 перебуває на обліку в територіальному управлінні Пенсійного фонду України у зв'язку з призначенням пенсії за вислугу років, відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівнику освіти, про що свідчить відповідна заява та протокол №3394 від 31.07.2009.
З 07.08.2009 виплату пенсії позивачу за вислугу років припинено у зв'язку з працевлаштуванням на посаду, яка дає право на призначення такої пенсії, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 від 17.12.1960.
У подальшому, 12 листопада 2020 року позивач звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області, із заявою про призначення пенсії за віком.
Проте, на підставі вказаної заяви, позивача переведено з 12 листопада 2020 року на пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із розрахунку: страховий стаж роботи 43 роки 11 місяців (коефіцієнт страхового стажу - 0,43917 та із заробітної плати 7851,56 грн (середняї заробітна плата по Україні за 2014-2016 роки (3764,40 грн) з урахуванням коефіцінта збільшення показника середньої заробітної плати - 4888,83 грн х 1,60602 - індивідуальний коефіцієнт заробітку), визначеної за періоди роботи з 01.01.1985 по 31.12.1989 та з 01.07.2000 по 30.09.2009 і її розмір складає 3695,19 грн.
30.11.2020 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області з проханням провести розрахунок пенсіїза віком у відповідності до ст. 26, ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески , за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме,, за 2017-2019 роки.
Листом № 10995-10758/С-02/8-0800/20 від 10.12.2020 Управління обслуговування громадян Відділу обслуговування громадян №5 (сервісний центр) ГУ ПФУ в Запорізькій області надало відповідь, згідно якої вбачається, що оскільки пенсія за вислугу років була призначена позивачу 28.07.2009, тому після досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за зверненням позивача з 12.11.2020 проведено переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком за документами пенсійної справи з додаванням страхового стажу набутого після призначення пенсії за вислугу років.
Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 44 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 цього Закону особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = ЗпхКс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 вказаного Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 вказаного Закону.
За змістом частини 2 статті 40 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Водночас, у даній правовій ситуації позивачу первісно у 2010 році було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Так, згідно з пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції, яка діяла станом на момент призначення позивачу пенсії, право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
За приписами частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Разом з цим, позивач із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» звернувся 07 травня 2020 року вперше. Вказана обставина не є спірною.
З огляду на вказане, суд відхиляє у зв'язку з необґрунтованістю доводи представника відповідача, що показник середньої заробітної плати під час призначення пенсії за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» залишається незмінним та перерахунку не підлягає.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не має законних підстав для посилання на необхідність застосування частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у даних правових відносинах.
Верховний Суд у постанові від 14.02.2018 по справі №К/9901/1071/17 зазначив, що при переведенні з пенсії призначеної згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на пенсію згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 05.07.2018 (справа №565/645/17), від 11.07.2019 (справа №264/6292/16-а), від 15.08.2019 (справа №521/9597/17), від 11.09.2019 (справа №363/1493/17), від 06.12.2019 (справа №679/1000/17) та від 13.02.2020 (справа №263/3478/17), що відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, суд застосовує до спірних правовідносин.
Отже, доводи відповідача, що пенсія за вислугою років є пенсією, і після її призначення відбувається не призначення іншого виду пенсії, а перехід на інший вид пенсії, спростовуються вищевикладеним.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, а саме за 2017-2019 роки
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частин 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 840 гривні 80 копійок, що підтверджується квитанцією № 0.0.1960971066.1 від 29.12.2020.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком з урахуванням вимог частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовуючи показник середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, тобто 2017, 2018, 2019 роки, з 12 листопада 2020 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_2 ) пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме як середній показник за 2017, 2018 та 2019 роки, починаючи з 12 листопада 2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 20490012), на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_2 ) витрати на оплату судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі складено та підписано суддею 15.03.2021.
Суддя Р.В. Сацький