Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 березня 2021 р. Справа№200/10605/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) про визнання протиправними дій щодо перерахунку призначеної пенсії з 01.01.2018 року та не включення до середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення надбавки за особливо важливі завдання в розмірі 50 % в місяць, зобов'язання перерахувати пенсію, включивши при перерахунку призначеної пенсії з 01.01.2018 року до середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення надбавку за особливо важливі завдання в розмірі 50 % в місяць та здійснити виплату перерахованої суми пенсії з 01.01.2018 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року відкрито провадження по справі, призначено підготовче засідання на 23 грудня 2020 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року продовжено на тридцять днів строк проведення підготовчого провадження у справі, відкладено підготовче засідання у справі до 03.02.2021 року.
Розпорядженням від 15 лютого 2021 року № 17 повторно автоматично розподілено справу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Давиденко Т.В. та визначено нового головуючого суддю по справі Троянову О.В. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року прийнято до провадження адміністративну справу № 200/10605/20-а за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Донецькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України №2262-XII від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З електронного пенсійного кабінету їй стало відомо, що за результатом проведеного перерахунку у 2018 році на підставі довідки Північно-Східного МУ ПВПП Міністерства юстиції України, відповідачем самостійно не нараховано надбавку за особливо важливі завдання щомісячно - 50%.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим змушена була звернутися до суду.
У строк, встановлений судом, через відділ документообігу та архівної роботи суду, відповідачем надано відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог. В обгрунтування заперечень зазначив про те, що перерахунок позивачу пенсії проведено на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, в якій зазначені певні складові, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням підполковник, надбавка за вислугу років. Будь-які інші складові не зазначено, а Головне управління не має повноважень самостійно змінювати грошове забезпечення позивача. Відповідач також зазначає, що до моменту отримання належної довідки від органу, з якого звільнився позивач, у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача, отже позовні вимоги є такими як передчасні.
На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Щодо заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає про наступне.
В силу приписів статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до положень частини 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частини 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
В клопотанні відповідача не наведені конкретні обставини, що ускладнюють розгляд справи в порядку спрощеного провадження. Крім того, відповідачем надано відзив на позовну заяву та матеріали пенсійної справи позивача. Ознайомившись із матеріалами справи, враховуючи категорію справи та характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
10 грудня 2020 року через відділ документообігу та архівної роботи суду, позивачем надано відповідь на відзив, в якій зазначає, що зміна умов чи норм пенсійного забезпечення підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону. Вважає, що відповідачем застосовано норми закону в зворотньому часі. Окрім того, зазначає, що судова практика свідчить про те, що суди масово задовольняють аналогічні вимоги позивачів до пенсійних органів щодо проведення перерахунку пенсій військовим пенсіонерам з грошового забезпечення враховуючи її додаткові види (справи №№ 240/6263/18; № 820/6514/17; 826/3858/18 від 12.12.2018; № 826/12704/2018; № 826/6453/18 від 29.01.2020р; 160/8324-19 тощо).
02 березня 2021 року через відділ документообігу та архівної рботи суду, представником відповідача надані доповнення до відзиву, в яких останній зазначає, що Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених згідно Закону №2262, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 чітко прописаний алгоритм дій кожного з державних органів у разі виникнення права на перерахунок пенсії для певної категорії осіб, є обов'язковим для виконання та не має виключень. Станом на 26 лютого 2021 року до управління не надходила оновлена довідка з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення від уповноваженого структурного підрозділу, де походив службу позивач. Оскільки нову довідку до Головного управління не подано, тому вимоги Позивача щодо зобов'язання пенсійного органу здійснити перерахунок пенсії є передчасними.
12 березня 2021 року через відділ документообігу та архівної роботи суду, позивачем надано відповідь на доповнення до відзиву, в якій остання не погоджується з поясненнями відповідача та просить повернути їй 50% надбавки за особливі умови несення служби та перерахувати пенсію згідно Закону.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянкою України (паспорт серії НОМЕР_2 виданий Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС в Донецькій області 26 грудня 2001 року), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 1348610) є суб'єктом владних повноважень органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
Згідно Наказу Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області від 15 грудня 2003 року №223 о/с, ОСОБА_1 звільнено з органів кримінально-виконавчої системи у відставку (а.с.10).
Як встановлено наявними матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Донецькій області з 29.12.2003 року, як отримувач пенсії за вислугою років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до Розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі N/A-4780 (Державний департамент з питань виконання покарань) пенсія ОСОБА_1 обраховувалась з наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 700,00 грн., оклад за військове звання-130,00 грн., процентна надбавка за вислугу років (35%) -290,50 грн., надбавка за особливо важливих завдання (50%),-560,25 грн. (а.с.11).
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області проведено перерахунок пенсії позивача, починаючи з 01.01.2018 року, та здійснено її виплату.
Вказаний перерахунок був проведений на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України (а.с. 40), згідно якої розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України становить: посадовий оклад - 4 230,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням (підполковник вн.служби) - 1 410,00 грн., надбавка за вислугу років (45%) - 2 538,00 грн., а всього - 8 178,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи Протоколом за пенсійною справою N/A-4780 (Державний департамент з питань виконання покарань) від 19.04.2018 року (а.с.42).
При цьому, додаткові види грошового забезпечення при перерахуванні пенсії з 01.01.2018 року відповідачем враховані не були.
Згідно листа Пенсійного фонду України, позивачу перераховано пенсію з 01 січня 2018 року на підставі довідки про грошове забезпечення станом на 1 березня 2018 року, виданої уповноваженим органом «Державний департамент з питань виконання покарань», яке становить 8 178,00 грн., в тому числі : оклад за посадою 4230,00 грн., оклад за спеціальним званням 1410,00 грн., надбавка за вислугу років (45%) 2538,00 грн.(а.с.12).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року по справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року, було визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45.
Не погодившись із зазначеними діями Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неправомірно невключення розміру надбавки за особливо важливі завдання - 50%, позивач змушена була звернутися до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України визначає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII (далі Закон №2262-ХII).
Відповідно до цього Закону, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частинами другою та третьою статті 51 Закону №2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Судом встановлено, що 21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103).
Згідно пункту 1 Постанови №103 було встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-XII до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із цим Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови №704.
При цьому пунктом 7 Постанови №103 Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству інфраструктури, Міністерству юстиції, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній фіскальній службі, Національній гвардії, Управлінню державної охорони після набрання чинності цією постановою приписано забезпечити оформлення та подання до органів ПФУ довідок про розміри грошового забезпечення, визначених в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України №2262-ХІІ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 (далі - Порядок №45)
Також Постановою №103 було внесено ряд змін до Порядку №45, зокрема:
- пункт 5 викладено в новій редакції;
- додаток 2 викладено в новій редакції, відповідно до якої відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Так, відповідно до п.п.1-3 Порядку №45 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із цим Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм Головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління ПФУ) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи). Головні управління ПФУ у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх Головним управлінням ПФУ. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-XII. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі (п. 4 Порядку №45).
Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням (п. 5 Порядку №45).
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком №45. У разі ліквідації таких органів, установ, організацій чи підприємств, довідки видаються правонаступниками.
Аналогічні положення містяться і в Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 року №3-1 (далі - Порядок №3-1).
Так згідно частини 2 пункту 1 Порядку №3-1 міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Водночас, суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та Верховного Суду від 12.11.2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року набрало законної сили 05 березня 2019 року.
Разом з тим суд зазначає, що скасування з 05 березня 2019 року в судовому порядку пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 не впливає на результат розгляду адміністративної справи №200/10605/20-а по суті, оскільки алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачений у постанові Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не змінився у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103.
Як Порядок №3-1 так і Порядок №45 (в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103) передбачали, що на підставі списків уповноважені органи готували довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи та подавали їх Головним управлінням Пенсійного фонду України. Головні управління Пенсійного фонду України, в свою чергу, здійснювали призначення/перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від уповноважених органів, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого призначення/перерахунку. При цьому, розрахунок вислуги років, визначення розміру грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсії не входить до компетенції пенсійного органу.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у зразковій справі №240/6263/18, яка в силу приписів частини 3 статті 291 КАС України повинна бути врахована при ухваленні рішення в даній адміністративній справі.
Так Верховним Судом при розгляді зразкової справи №240/6263/18 розглядались позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про:
- визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо проведення перерахунку та виплати пенсії в неповному обсязі з 01 січня 2018 року без урахування суми середньомісячних додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язання відповідача з 01 січня 2018 року провести перерахунок та виплату призначеної пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення для обрахунку пенсії середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення, яка була встановлена станом на 31 грудня 2017 року.
При цьому ознаками типовості справ Верховним Судом було визначено такі:
- позивачами є особи, звільнені з військової служби, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
- відповідачем у них є один і той самий суб'єкт владних повноважень (територіальний орган Пенсійного фонду України, на пенсійному обліку якого перебувають позивачі);
- спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку неперерахунком та невиплатою пенсії у повному обсязі з 01 січня 2018 року без урахування суми середньомісячних додаткових видів грошового забезпечення);
- позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2018 року з урахуванням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення).
Як встановлено судом в адміністративній справі №200/10605/20-а, надана Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України довідка згідно якої розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України становить 8 178,00 грн., в тому числі: оклад за посадою 4 230,00 грн., оклад за спеціальним званням 1410,00 грн., надбавка за вислугу років (45%) 2 538,00 грн.
Тобто у даному випадку, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області при перерахунку пенсії з 01.01.2018 року керувалося лише тими показниками грошового забезпечення позивача, які були надані уповноваженим органом, та не могло визначити і врахувати будь-які інші складові, окрім тих, що були включені до належним чином оформленої довідки, що відповідає вимогам чинного законодавства України. При цьому підстави для урахуванням станом на 01.03.2018 додаткових складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 були відсутні, оскільки їх урахування у довідці уповноваженого органу не було передбачене чинними на той час положеннями пункту 1 Постанови КМУ №103 та пункту 5 Порядку №45.
При цьому суд зазначає, що у період дії пунктів 1, 2 Постанови КМУ № 103 (з моменту набрання нею чинності - 24 лютого 2018 року до моменту набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 - 05 березня 2019 року) вказані норми підлягали безумовному виконанню усіма суб'єктами владних повноважень, зокрема у частині забезпечення реалізації права особи на проведення з 01.01.2018 перерахунку та виплати пенсії у передбаченому цими пунктами порядку (зокрема, складові, які враховуються для перерахунку пенсії). При цьому, розміри складових грошового забезпечення, що враховуються при видачі відповідних довідок регулюється Постановою КМУ №704, що набрала чинності 01.03.2018. Незастосування пунктів 1, 2 Постанови КМУ №103 у період їх дії допускається винятково у ситуації, за якої всупереч імперативним вимогам статті 22 Конституції України відбулося звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод особи в частині зменшення розміру пенсії, яку особа вже отримувала.
Така правова позиція щодо застосування норм права у цих правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі №818/2111/18, що враховується судом на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України.
Зазначені складові були в повному обсязі враховані відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії позивачу в квітні 2018 року. Разом з тим, суд зазначає, що жодних інших додаткових видів грошового забезпечення зазначена довідка не містила, з огляду на що пенсійний орган не мав законодавчих підстав для їх врахування при перерахунку пенсії позивачу.
Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні
Відповідно до частини 1 статті 72 та частини 1 статті 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Судом встановлено, що до територіального органу Пенсійного фонду України після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 від Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України Довідка про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 із зазначенням у ній додаткових видів грошового забезпечення не надходила.
З огляду на зазначені обставини суд погоджується з твердженням відповідача про те, що пенсійний орган не мав законодавчих підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача та врахування на свій розсуд додаткових видів грошового забезпечення позивача з урахуванням грошового забезпечення за відповідною посадою.
За таких умов суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не включення до середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення надбавки за особливо важливі завдання в розмірі 50% з 01.01.2018 року.
Крім того суд зазначає, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право особи на судовий захист і передбачено право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду у разі, якщо рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Конституційний Суд України в рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Верховний Суд України в постанові від 15 грудня 2015 року (справа №800/206/15) вказав на те, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини для того, щоби мати можливість звернутися за захистом до суду особа має довести, що вона є жертвою порушення прав. Щоби претендувати на статус жертви такого порушення, оспорюваний захід має безпосередньо зашкодити особі (рішення «Аксу проти Туреччини» пункт 50; «Тенасе проти Молдови»).
Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду України від 15.12.15 року у справі № 800/206/15, від 26.03.2013 року у справі № 21-438а12, від 10.04.2012 року у справі № 21-1115во10.
З огляду на зазначене суд вважає передчасними, необґрунтованими та такими, що не можуть бути задоволені в адміністративній справі №200/10605/20-а позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача перерахувати пенсію, включивши при перерахунку призначеної пенсії з 01.01.2018 року до середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення надбавку за особливо важливі завдання в розмірі 50 % в місяць та здійснити виплату перерахованої суми пенсії з 01.01.2018 року з урахуванням раніше виплачених сум, оскільки такої довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (на момент звернення позивача до пенсійного органу та до суду) не надавалось. При цьому, до моменту отримання такої довідки від уповноваженого органу у Пенсійного фонду не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Щодо посилання позивача у відповіді на відзив на справу №240/6263/18 як на судову практику на задоволення позовних вимог, суд зазначає, що 19.02.2020 року Велика Палата Верховного Суду у цій справі дійшла висновку, що права самостійно визначати розміри складових грошового забезпечення, що впливають на обчислення розміру пенсії при її перерахунку, ПФУ та його головні управління не мають. Встановлений Кабінетом Міністрів України порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, був обов'язковим для виконання органами державної влади, зокрема відповідачем у справі та скасування в судовому порядку вказаних вище пунктів Постанови № 103 (після проведення в квітні 2018 року перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року) не є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувані дії ГУ ПФУ в Житомирській області відповідали вимогам чинного на час їх вчинення законодавства.
Посидання позивача на судові рішення у справах № 820/6514/17; 826/3858/18 від 12.12.2018; № 826/12704/2018; № 826/6453/18 від 29.01.2020р; 160/8324-19, суд не приймає до уваги з огляду на те, що спірні правовідносини, які розглядаються у даній справі виникли з інших підстав, а саме неможливість Пенсійного органу самостійно визначати розміри складових грошового забезпечення, що впливають на обчислення розміру пенсії при її перерахунку.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Виходячи з необхідності відмови судом у задоволенні позовних вимог позивача, у суду відсутні підстави, передбачені ст. 139 КАС України, для стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судових витрат.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, адреса: 84122, м.Словянськ, пл.Соборна, 3) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 17 березня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя О.В. Троянова