Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 березня 2021 р. Справа№200/79/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 7317 від 01 грудня 2020 року про відмову у призначенні пенсії за віком, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,
зобов'язати відповідача здійснити призначення пенсії за віком, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням пільгового стажу з 17.10.1991 року по 29.03.1992 року, з 01.09.1993 року по 01.08.1994 року, з 01.04.1997 року по 14.07.1998 року, з 12.08.1998 року по 06.09.2001 року, з 27.08.2012 року по 31.03.2014 року, з 01.08.1994 року по 14.02.1996 року, з 06.04.1992 року по 13.08.1993 року, з 14.10.1996 року по 23.03.1997 року, починаючі з дня звернення до відповідача, а саме з 30.11.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 30.11.2020 року звернувся із заявою про призначення пенсії з пакетом необхідних документів. Відповідач відмовив у призначенні пенсії в зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи не прийняв до уваги довідки підтверджуючі пільговий характер роботи, видані на тимчасово непідконтрольній українській владі території.
Позивач вважає прийняте рішення незаконним, оскільки спірний період трудової діяльності підтверджується записами у трудовій книжці, наданими довідками та наказами про атестацію робочих місць, на підставі чого просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою від 11 січня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.
До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач підтвердив викладені позивачем обставини справи та зазначив що позивачу відмовлено в призначенні пенсії, оскільки не зараховано до роботи на пільгових умовах період роботи в зв'язку з неможливістю розгляду уточнюючих довідок підприємств, які видані на тимчасово непідконтрольній українській владі території. Відповідач зазначає що діяв в межах та у спосіб передбачений законодавством та з огляду на зазначене просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
З'ясовуючи обставини справи, судом встановлено таке.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянином України, згідно з паспортом серії НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11-12).
Згідно з довідкою від 30.11.2020 року № 1441-5000327126 фактичним місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 (а.с.13).
Рішенням Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 7317 від 01 грудня 2020 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, не зарахувавши періоди роботи з 17.10.1991 року по 29.03.1992 року, з 06.04.1992 року по 13.08.1993 року, з 01.09.1993 року по 01.08.1994 року, з 01.04.1997 року по 14.07.1998 року, з 12.08.1998 року по 06.09.2001 року, з 27.08.2012 року по 31.03.2014 року, з 01.08.1994 року по 14.02.1996 року, з 06.04.1992 року по 13.08.1993 року, з 14.10.1996 року по 23.03.1997 року (а.с.53-55)
Відповідно до наданих документів та долучених індивідуальних відомостей про застраховану особу, загальний страховий стаж позивача склав - 21 років 10 місяців 26 днів, пільговий стаж - відсутній.
Судом досліджена трудова книжка позивача серії НОМЕР_3 від 01.06.1988 року (а.с.14-20), яка містить наступні записи про роботу:
з 17.10.1991 року по 29.03.1992 року підземним електрослюсарем з повним робочим днем в шахті «Холодна балка» в/о Советськвугілля,
з 06.04.1992 року по 13.08.1993 року підземним електрослюсарем та гірником з повним робочим днем в шахті «Жовтневе» в/о Макіїввугілля,
з 01.09.1993 року по 01.08.1994 року підземним гірником з повним робочим днем в шахті «Жовтневе» в/о Макіїввугілля,
з 01.08.1994 року по 14.02.1996 року підземним гірником з повним робочим днем в шахті «Орджонікідзе» в/о Макіїввугілля,
з 14.10.1996 року по 23.03.1997 року підземним електрослюсарем з повним робочим днем в в/о Шахтоуправлінні імені 17 партз'їзду,
з 01.04.1997 року по 14.07.1998 року підземним гірником з повним робочим днем в шахті № 10 «БІС» ДП Макіїввугілля,
з 12.08.1998 року по 06.09.2001 року підземним гірником з повним робочим днем в шахті «Холодна балка» в/о Макіїввугілля,
з 27.08.2012 року по 09.07.2018 року підземним електрослюсарем та гірником з повним робочим днем в шахті «Холодна балка» ДП Макіїввугілля.
Записи в трудовій книжці містить відповідні посилання на номери наказів, печатки підприємств та підписи відповідальних осіб.
На підтвердження пільгового стажу роботи за Списком № 1, позивачем надані довідки уточнюючі пільговий характер роботи (№ 1104 від 16.11.2020 року, № 6448 від 17.11.2020 року, № 360 від 16.11.2020 року, № 914 від 23.11.2020 року, № 13/8/2.3 - 1216, від 07.11.2019 року), довідки про реорганізацію підприємств, копії з наказів про атестацію робочих місць (21-46).
Довідки, уточнюючі пільговий характер роботи, видані підприємствами, що розташовані на тимчасово непідконтрольній українській владі території.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам з урахуванням наданих суду доказів, суд зазначає про таке.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Нормами статті 114 Закону № 1058-IV визначено особливості призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону (частина 1 статті 114 Закону № 1058-IV).
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
При обчисленні страхового стажу позивача, до складу якого входять періоди роботи до впровадження системи персоніфікованого обліку, відповідач мав керуватися документами та порядком, визначеним законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-ІV, а саме трудовою книжкою та положеннями Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ).
Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України №1058-ІV, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
Розділом 2 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 також визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно з пунктами 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, в тих випадках, коли у трудовій книжці немає відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах чи за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період робот; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка; атестація робочого місця.
Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або його правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок № 383).
Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Отже, лише за відсутністю у трудовій книжці відповідних записів про фактичну роботу у шкідливих умовах протягом повного робочого дня, для призначення пенсії на пільгових умовах необхідне додаткове підтвердження наявності пільгового стажу уточнюючими довідками з підприємства.
Підтвердженням (доказом) того, що позивач у спірні періоди працював повний робочий день на підземних роботах - є записи в його трудовій книжці.
Щодо врахування наданих позивачем уточнюючих довідок з підприємств, що знаходиться на тимчасово непідконтрольній українській владі території, суд зазначає, що положенням частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV передбачено право відповідача на проведення перевірки. Разом з цим, не проведення такої перевірки підприємства, яким видано довідки, не може бути підставою для відмови особі в зарахуванні відповідного стажу.
Щодо неможливості перевірки факту роботи на підприємстві через те, що воно знаходиться на непідконтрольній українській владі території, суд також зауважує, що стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані, так звані, «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами».
В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову, через неможливість перевірки достовірності довідок про підтвердження пільгового стажу, у зв'язку із знаходженням установи, що її видала, на непідконтрольній українській владі території.
Таким чином, судом встановлено, що трудова книжка ОСОБА_1 оформлена належним чином, всі записи засвідчені належним чином, а тому посилання відповідача на неможливість перевірки уточнюючих довідок підприємств не відповідає вимогам законодавства. Окрім того, відповідачем не надані індивідуальні відомості з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про застраховану особу ОСОБА_1 , якими, підтверджується чи спростувується інформація про сплату відповідних страхових внесків.
Враховуючи викладене, доводи позивача щодо неналежного виконання обов'язків відповідачем щодо розгляду наданих документів при призначені пенсії знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.
Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасувати рішення Покровського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області № 7317 від 01 грудня 2020 року та зобов'язання повторного розгляду заяву про призначення пенсії від 30 листопада 2020 року із врахуванням висновків суду щодо зарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Отже, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в сумі 420,40 грн.
На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85323, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Центральна, 13, ЄДРПОУ 42169323) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнання протиправним та скасувати рішення Покровського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області № 7317 від 01 грудня 2020 року про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у призначенні пенсії за віком, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії від 30.11.2020 року відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням до пільгового стажу періодів роботи з 17.10.1991 року по 29.03.1992 року, з 06.04.1992 року по 13.08.1993 року, з 01.09.1993 року по 01.08.1994 року, з 01.08.1994 року по 14.02.1996 року, з 14.10.1996 року по 23.03.1997 року, з 01.04.1997 року по 14.07.1998 року, з 12.08.1998 року по 06.09.2001 року, з 27.08.2012 року по 31.03.2014 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85323, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Центральна, 13, ЄДРПОУ 42169323) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 16 березня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.А. Чекменьов