Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" березня 2021 р.м. ХарківСправа № Б-39/02-09 (922/3816/20)
Господарський суд Харківської області у складі:
головуючий суддя Шатерніков М.І.
судді: Міньковський С.В. , Яризько В.О.
при секретарі судового засідання Цірук О.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Ізюм
3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2
до 1. Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" в особі арбітражного керуючого, ліквідатора Саутенко Сергія Олеговича, м. Харків
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест", м. Київ
3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватний нотаріус Ізюмського міського нотаріального округу Банніков Сергій Іванович
про визнання недійсним свідоцтва,
поданої в межах справи № Б-39/02-09 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод".
за участю представників:
представник позивача - Керімов А.З., ордер серії АХ № 1034386 від 13.01.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5376 від 27.02.2019;
представник 3-ї особи Гріцаєва О.М. - не з'явився
представник 3-ї особи приватного нотаріуса - не з'явився
представник 1 відповідача ліквідатор - Саутенко С.О., свідоцтво № 216 від 20.02.2013
представник 2 відповідача - не з'явився
Фізична особа ОСОБА_1 26.11.2020 р. звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" в особі арбітражного керуючого, ліквідатора Саутенко Сергія Олеговича; Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест", в якій просить суд визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 1961, видане 23 вересня 2019 року приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Банніковим Сергієм Івановичем, а також просить покласти на відповідачів судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ту обставину, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 є службовою та 13.01.2014 року Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради на вказану квартиру видано службовий ордер на ім'я ОСОБА_2 , у складі сім'ї ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а відтак Саутенко С.О. не мав права включати її до ліквідаційної маси. При цьому, заявник посилаючись на ордер на жиле приміщення № 016086 від 13.01.2014 року, законну силу якого було відновлено Постановою Верховного Суду від 27.02.2020 року у справі № Б-39/02-09, зазначає, що спірна житлова нерухомість підлягає поверненню у власність Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" для подальшої приватизації її ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник.
У провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод", яка розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Шатерніков М.І., судді Міньковського С.В. та Яризько В.О.
Зважаючи на вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.11.2020 р. позовна заява (вх.3816/20) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Шатерніков М.І., судді Міньковський С.В. та Яризько В.О.
Ухвалою Господарського суду Харківської область від 03.12.2020 р. було залишено без руху позовну заяву Фізичної особи ОСОБА_1 та надано позивачу 10-ти денний строк для усунення встановлених судом недоліків позовної заяви, а саме, запропоновано надати суду докази відправлення відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів з описом вкладення.
09.12.2020 від ОСОБА_1 надійшла заява (вх. 28826) про усунення недоліків позовної заяви, до заяви додано докази, які підтверджують направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідачів та третіх осіб (описи вкладення у цінний лист).
Зважаючи на те, що позивачем усунуті недоліки позовної заяви у встановлений процесуальним законом та судом строк, судом встановлено наявність правових підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі № 922/3816/20, про що постановлено відповідну ухвалу суду від 14.12.2020. Ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; проведення підготовче засідання призначено на "13" січня 2020 р. о 10:00. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості 3-х осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору було залучено: на стороні позивача ОСОБА_2 та на стороні відповідачів приватного нотаріуса Ізюмського міського нотаріального округу Баннікова Сергія Івановича.
28 грудня 2020 р. першим відповідачем надано відзив на позов (вх. № 30268), відповідно до якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, наголошуючи, що арбітражним керуючим Костюком О.Г. всупереч інтересам кредиторів і боржника було взято на себе повноваження щодо недоцільного розпорядження майном ВАТ "ІТРЗ" - квартирою " 11 у будинку АДРЕСА_1 шляхом визнання її службовою, що у подальшому призвело до передачі даної квартири третій особі ( ОСОБА_2 ) та видачі йому відповідного ордеру на майно, яке у відповідності до положень ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підлягало поверненню та включенню до ліквідаційної маси банкрута. Обставини щодо визнання ордеру на квартиру ВАТ "ІТРЗ" та необхідності включення квартири до ліквідаційної маси банкрута стали підставою для розгляду заяви ліквідатора за вих. № 02-01/242 від 04.04.2016 року в межах провадження у справі про банкрутство, з метою судового контролю за майном боржника. Як зазначає відповідач, ордер на житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1 житловою площею 36,1 кв.м. та загальною площею 60,9 кв.м. № 016086 від 13.01.2014 року, виданий ОСОБА_2 в судовому порядку визнаний недійсним, відповідне рішення станом на день проведення реалізації майна банкрутом є чинним; ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в судовому порядку виселено з квартири АДРЕСА_1 та відповідне рішення станом на день проведення оскаржуваних виконавчих дій 13.05.2019 року є чинним; рішенням Виконкому Ізюмської міськради № 0353 від 01.07.2014 року скасовано рішення Виконкому Ізюмської міськради від 25.09.2013 року № 0712 "Про визнання квартири АДРЕСА_1 службовою", тобто станом на час реалізації майна банкрута квартира не була службовою, ордер в судовому порядку визнаний недійсним; наказом (розпорядженням) ВАТ "ІТРЗ" про припинення трудового договору № 21/к-зв від 10.02.2015 року ОСОБА_2 звільнено з посади двірника адміністративної будівлі; в судовому порядку визначено, що визнання ордеру недійсним зумовлює констатацію відсутності правомочності претендування на таке житло або вимагання надання йому іншого житлового приміщення, про що вказано в рішенні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21.06.2017 року по справі № 623/2353/17 та рішенні апеляційного суду Харківської області від 12.10.2017 року по тій же справі; ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_1 не проживають більше 6 місяців, мають заборгованість по оплаті комунальних послуг з 2016 року.
В свою чергу, позивач у наданій відповіді на відзив (вх. 2517) наголошує, що у арбітражного керуючого Саутенко С.О. були відсутні підстави для включення cпірної квартири до ліквідаційної маси, оскільки 19.10.2017 року постановою Харківського апеляційного адміністративного суду було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та визнано протиправним і скасовано рішення Виконавчого комітету Ізюмської міськради № 0353 від 01.07.2014 року "Про скасування рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області від 25.09.2013 року № 0712 "Про визнання квартири АДРЕСА_1 службовою". Одночасно позивач наголошує, що у зв'язку із задоволенням клопотання про поновлення строку на подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, поновленням строку на подання апеляційної скарги та відкриттям апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_3 від імені та в інтересах якого діє: ОСОБА_1 (вх. №1370 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.06.2016 у справі № Б-39/02-09, прийнятих ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.06.2019 р. у справі № Б-39/02-09 було зупинено дію оскаржуваного рішення, оскільки приписи ст. 262 ГПК України містять імперативу норму, тобто наслідком поновлення строку на апеляційне оскарження є зупинення дії оскаржуваного рішення. також позивач зазначає, що постановою Харківського апеляційного суду від 29 травня 2019 р. у справі № 623/2353/16-ц було частково задоволено вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , в задоволенні позову ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" в особі арбітражного керуючого, ліквідатора Саутенко С. О. про виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з квартири за адресою: АДРЕСА_1 було відмовлено, тобто з дня прийняття зазначеної постанови ОСОБА_1 та малолітній ОСОБА_3 мали право проживати у спірній квартирі. Та лише 20.05.2020 р. вищезазначену постанову у справі № 623/2353/16-ц було скасовано Верховним Судом, тобто більше ніж через півроку з моменту проведення прилюдних торгів. Таким чином, позивач наполягає, що арбітражний керуючий, ліквідатор Саутенко С.О. не мав законних прав для включення квартири за адресою: АДРЕСА_1 до ліквідаційної маси і, відповідно, на проведення прилюдних торгів відносно зазначеної квартири, а тому позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню шляхом визнання недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 1961, видане 23 вересня 2019 року приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Банніковим Сергієм Івановичем.
У підготовчому засіданні 13.01.2021 у справі було постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про відкладення підготовчого засідання в порядку ч. 2 ст. 183 ГПК України на "03" лютого 2021 р. о 10:00.
У підготовчому засіданні 03.02.2021 р. було постановлено: протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів до 14.03.2021 р. в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України і протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду справи № 922/3816/20 по суті на "03" березня 2021 р. о 10:00.
Представник позивача в судовому засіданні з розгляду справи по суті 03.03.2021 підтримує позовні вимоги у повному обсязі з підстав зазначених у заявах по суті спору.
Представник першого відповідача заперечує проти позовних вимог у повному обсязі.
Представники другого відповідача та 3-х осіб явку своїх повноважних представників у судове засідання не забезпечили.
За висновками колегії суддів, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, колегією суддів встановлено наступне.
Відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 28.04.2001 № 274 шляхом перетворення державного підприємства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" у відкрите акціонерне товариство в порядку, передбаченому указом Президента України від 15.06.1993 № 210 "Про корпоратизацію підприємств", утворено ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод".
14.06.2004 між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (продавці) та ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого Першим відповідачем (боржником) було придбано квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 36,1 кв.м. та загальною площею 60,9 кв.м.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 21.05.2020, що міститься в матеріалах справи № 922/3816/20, право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 60,9 кв.м., з 09.09.2005 р. по 23.09.2019 р. зареєстровано за ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод". В свою чергу, з 23.09.2019 року право власності на спірну квартиру зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест" на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 1961, виданого 23.09.2019 Банніковим Сергієм Івановичем , приватним нотаріусом Ізюмського нотаріального округу Харківської області. Саме шляхом визнання вказаного свідоцтва про придбання нерухомого майна - квартири недійсним, позивач ( ОСОБА_1 ) вважає за можливе захистити свої права, оскільки, як стверджує позивач, спірна квартира рішенням Виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 25.09.2013 року №0712 визнана службовою та 13.01.2014 року Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради видано службовий ордер на житлове приміщення: трикімнатну квартиру яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 житловою площею 36,1 м. кв. та загальною площею 60,9 м. кв. № 016086 на ім'я ОСОБА_2 у складі сім'ї ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а відтак позивач вказує, що оскільки ОСОБА_2 є її законним чоловіком, що підтверджується свідоцтвом про шлюб № НОМЕР_1 від 12 серпня 2006 року, то вищезазначена квартира є їхньою спільною сумісною власністю і позивач має рівні права з її чоловіком на володіння, користування, розпорядженням даним майном.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.01.2009 порушено провадження у справі № Б-39/02-09 про банкрутство ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" та ухвалою суду від 06.09.2010 у цій справі затверджений реєстр вимог кредиторів боржника.
Відповідно до ухвали Господарського суду Харківської області від 18.11.2010 у справі № Б-39/02-09 введено процедуру санації боржника; призначено керуючим санації боржника арбітражного керуючого Кадацького Сергія Романовича.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.06.2012 у справі № Б-39/02-09 звільнено арбітражного керуючого Кадацького С. Р. від виконання обов'язків керуючого санацією ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод"; призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Костюка Олега Григоровича.
26.04.2012 ОСОБА_2 (третя особа на стороні позивача) згідно наказу №17/К-пр прийнятий на роботу до ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" на посаду майстер - контрольний.
22.07.2013 згідно наказу № 35/к-пер ОСОБА_2 переведено на посаду двірника адміністративної будівлі заводоуправління ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод".
25.09.2013 за результатами звернення керуючого санацією ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" арбітражного керуючого Костюка О. Г. з клопотанням до виконавчого комітету Ізюмської міської ради, останнім було прийнято рішення № 0712 "Про визнання трикімнатної квартири АДРЕСА_1 службовою", яким вирішено визнати трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 житловою площею 36,1 кв.м. та загальною площею 60,9 кв.м. службовою.
25.12.2013 за наслідком звернення керуючого санацією ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" арбітражного керуючого Костюка О. Г. з клопотанням до виконавчого комітету Ізюмської міської ради, останнім прийнято рішення № 0921 "Про розподіл службового житла", яким вирішено надати службову трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , площею 36,1 кв.м. та загальною площею 60,9 кв.м. ОСОБА_2 , у складі сім'ї з 3-ох осіб; зобов'язано головного спеціаліста з питань обліку житла виконавчого комітету Ізюмської міської ради видати службовий ордер на дане житло на ім'я ОСОБА_2, склад сім'ї 3-и особи.
13.01.2014 ОСОБА_2 з сім'єю із 3-ох осіб видано ордер № 016086 на право зайняття службового житлового приміщення житловою площею 36,1 кв.м., що складається із 3-ох кімнат в квартирі за адресою - АДРЕСА_1 . Підстава видачі ордеру - рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 25.12.2013 № 0921.
Відповідно ордеру від 13.01.2014 № 016086, склад сім'ї (родинні зв'язки з особою, на ім'я якого видано ордер), які проживатимуть разом з ОСОБА_2 - ОСОБА_1 (дружина), ОСОБА_3 (син).
01.07.2014 рішенням виконавчого комітету Ізюмської міської ради за клопотанням керуючого санацією ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 25.09.2013 № 0712 "Про визнання квартири АДРЕСА_1 службовою" скасовано.
Постановою Господарського суду Харківської області від 03.12.2014 у справі № Б-39/02-09 ВАТ "ТД "Ізюмський тепловозоремонтний завод" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі; ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Костюка О. Г.; вирішено інші процедурні питання.
У вересні 2015 року арбітражний керуючий Костюк О. Г. звернувся до Ізюмської міської ради з листом від 17.09.2015 № 100/257 щодо прийняття до комунальної власності об'єкту житлового фонду, а саме: 3-ох кімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Ізюмської міської ради від 30.09.2015 № 3230 надано згоду на прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Ізюм квартири АДРЕСА_1 .
Рішенням виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області від 28.10.2015 № 0541 створено робочу комісію з прийому-передачі до комунальної власності територіальної громади м. Ізюм, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.11.2015 у справі № Б-39/02-09 усунуто арбітражного керуючого Костюка О. Г. від виконання обов'язків ліквідатора боржника та ліквідатором призначено арбітражного керуючого Саутенко С. О.
08.04.2016 ліквідатором ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" Саутенко С.О. в межах провадження у справі про банкрутство ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" було подано заяву до ОСОБА_2, третя особа - Ізюмська міська рада, щодо: 1) винесення ухвали про заборону Ізюмській міській раді до розгляду по суті цієї заяви вчиняти дії щодо приймання-передачі у комунальну власність територіальної громади м. Ізюм квартири АДРЕСА_1 (далі - спірна квартира); 2) визнання протиправними дії арбітражного керуючого Костюка О. Г. з розпорядження спірною квартирою (визнання квартири службовою); 3) визнання недійсним ордеру на спірну квартиру; 4) визнання спірної квартири, такою, що підлягає включенню до ліквідаційної маси ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод". В обґрунтування заявлених вимог в частині визнання недійсним ордера ліквідатор ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" посилався на порушення виконавчим комітетом Ізюмської міської ради порядку надання службового житла у користування при видачі Гріцаєву О. М. ордеру від 13.01.2014 № 016086 на спірну квартиру, яка є власністю боржника на підставі договору купівлі-продажу від 14.06.2014, віднесена до його основних фондів та не підлягала передачі у безоплатне користування третім особам, а тому відповідний ордер підлягає визнанню судом недійсним.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.06.2016 у справі № Б-39/02-09, окрім іншого, визнано недійсним ордер від 13.01.2014 № 016086 на житлове приміщення - спірну квартиру, в посиланням на порушення порядку та умов надання службових житлових приміщень при наданні ОСОБА_2 спірної квартири та службового ордеру на цю квартиру, а також на те, що службову квартиру було надано особі, яка фактично не працювала у ВАТ "ТД "Ізюмський тепловозоремонтний завод", не проживала за місцем розташування підприємства та не потребувала поліпшення житлових умов. Щодо інших вимог - в частині визнання дій арбітражного керуючого Костюка О. Г. з приводу розпорядження державним майном - квартирою АДРЕСА_1 житловою площею 36,1 кв.м. та загальною площею 60,9 кв.м. шляхом визнання останньої службовою, протиправними провадження припинено; в частині визнання спірної квартири такою, що підлягає включенню до ліквідаційної маси боржника в задоволенні заяви відмовлено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.06.2016 у справі № Б-39/02-09 залишено без змін, оскільки норми чинного законодавства не передбачають можливість визначення житлового приміщення як службового, яке є власністю суб'єкту приватного права, господарюючого суб'єкту. Вказане є порушенням права власності, яке, в силу приписів Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є непорушним. При цьому було враховано, що рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради "Про визнання квартири АДРЕСА_1 службовою" згодом ним було скасовано на підставі статті 118 Житлового кодексу Української РСР. До того ж апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_2 станом на час звернення ліквідатора до суду з заявою про визнання недійсним ордеру, вже не працював у ВАТ "ТД "Ізюмський тепловозоремонтний завод", відтак видача ОСОБА_2 ордеру на зайняття спірної квартири порушує права кредиторів банкрута, оскільки вказана квартира є власністю банкрута та включена до його ліквідаційної маси.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.02.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задоволено Постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.06.2016 у справі № Б-39/02-09 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви ліквідатора Саутенка С.О. в частині визнання недійсним ордер від 13.01.2014 № 016086 на житлове приміщення - спірну квартиру було відмовлено з посиланням на порушення судами приписів процесуального законодавства щодо визначення суб'єктного складу учасників справи та ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову через відсутність належного складу учасників процесу, оскільки позовні вимоги ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" фактично спрямовані на оспорення права фізичних осіб, яким виконавчим комітетом Ізюмської міської ради видано ордер на спірну квартиру - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та правомірність дій виконавчого комітету Ізюмської міської ради щодо розпорядження цією квартирою, проте ці особи (виконавчий комітет Ізюмської міської ради, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ) не мали процесуального статусу відповідачів у цій справі, й не залучено до участі у справі.
Разом з тим, в лютому 2017 року ОСОБА_2 звертався до Ізюмського міськрайонного суд в Харківській області з адміністративним позовом до виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, третя особа - відкрите акціонерне товариство "Ізюмський тепловозоремонтний завод" про визнання рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області № 0353 від 01.07.2014 року «Про скасування рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 25.09.2013 року № 0712 «Про визнання квартири службовою» незаконним, та скасувати його; зобов'язати Виконавчий комітет Ізюмського міської ради Харківської області прийняти до комунальної власності територіальної громади квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та виключити її із службового житлового фонду.
Постановою Ізюмського міськрайонного суд в Харківській області від 01.08.2017 року по справі № 623/330/17 відмовлено ОСОБА_2 в позові до виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" про визнання рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради незаконним та його скасування, та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 р. у справі № 623/330/17 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01.08.2017р. по справі № 623/330/17 було задоволено частково; постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01.08.2017р. по справі № 623/330/17 - скасовано та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволено частково та визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області № 0353 від 01.07.2014 р. «Про скасування рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області від 25.09.2013 р. № 0712 «Про визнання квартири за адресою АДРЕСА_1 службовою»; в іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовлено.
Поряд з цим, у вересні 2016 року ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" в особі арбітражного керуючого, ліквідатора Саутенка С.О. звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, ОСОБА_2 про виселення з квартири.
Заочним рішенням Ізюмського міськрайонного суд Харківської області від 29.11.2016 по справі № 623/2353/16-ц позовну заяву відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" в особі арбітражного керуючого, ліквідатора Саутенка С.О. про виселення з квартири та зобов'язання скасувати реєстрацію було задоволено; зобов'язано виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області скасувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 ; виселено ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 .
Рішенням Ізюмського міськрайонного суд Харківської області від 21.06.2017 по справі № 623/2353/16-ц позовну заяву відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" в особі арбітражного керуючого, ліквідатора Саутенка С.О. про виселення з квартири та зобов'язання скасувати реєстрацію було задоволено; зобов'язано виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області скасувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 ; виселено ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 .
Рішенням Апеляційного суд Харківської області від 12.10.2017 по справі № 623/2353/16-ц апеляційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено частково; та скасовано рішення Ізюмського міськрайонного суд Харківської області від 21.06.2017 по справі № 623/2353/16-ц в частині задоволення вимог про зобов'язання Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області скасувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 ; у задоволенні цих вимог було відмовлено. В іншій частині рішення було залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.10.2018 касаційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без змін; рішення Ізюмського міськрайонного суд Харківської області від 21.06.2017 у не скасованій після апеляційного перегляду частині, та рішення Апеляційного суд Харківської області від 12.10.2017 по справі № 623/2353/16-ц були залишені без змін.
Крім того, постановою Апеляційного суд Харківської області від 29.05.2018 по справі № 623/2353/16-ц було частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішенням Ізюмського міськрайонного суд Харківської області від 29.11.2016 по справі № 623/2353/16-ц; рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27 червня 2017 року в частині виселення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 та рішення апеляційного суду Харківської області від 12 жовтня 2017 року в частині залишення рішення суду першої інстанції в зазначеній частині без змін було скасовано і ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні позову відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" в особі арбітражного керуючого, ліквідатора Саутенка Сергія Олеговича про виселення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 було відмовлено. В іншій частині рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27 червня 2017 року - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.10.2018 касаційну скаргу ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" в особі арбітражного керуючого, ліквідатора Саутенка С.О. було задоволено частково; постанову Харківського апеляційного суд від 29.05.2018 було скасовано, а справу № 623/2353/16-ц передано до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Постановою Апеляційного суд Харківської області від 06.08.2020 у справі № 623/2353/16-ц, апеляційне провадження у цивільній справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" в особі арбітражного керуючого, ліквідатора Саутенка Сергія Олеговича до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, ОСОБА_2 про виселення з квартири, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29 листопада 2016 року було закрито, оскільки ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 20 квітня 2017 року зазначене заочне рішення скасовано, справу призначено до судового розгляду, за наслідками якого 21 червня 2017 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області ухвалено рішення про задоволення позову, яке в подальшому переглядалося в апеляційному, касаційному порядку за скаргами відповідача ОСОБА_2 , а з вимогами про скасування рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 червня 2017 року ОСОБА_1 до апеляційного суду не зверталася, про що свідчить зміст її апеляційної скарги. Тобто, ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на заочне рішення, яке на момент подачі скарги вже було скасоване судом першої інстанції в установленому процесуальним законом порядку.
Таким чином на виконання рішення Ізюмського міськрайонного суд Харківської області від 21.06.2017 та рішення Апеляційного суд Харківської області від 12.10.2017 по справі № 623/2353/16-ц вимога про виселення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 набрала законної сили та не була скасована у законному порядку.
Матеріалами справи підтверджено та не спростовано сторонами, що виселення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відбулось на підставі виконавчого листа Ізюмського міськрайонного суд від 27.10.2017 № 623/2353, про що складено акт державного виконавця від 13.05.2019 про примусове виселення з квартири АДРЕСА_1 .
Колегією суддів з матеріалів справи у сукупності з матеріалами справи по банкрутство встановлено, що, зокрема, станом на березень 2018 року арбітражним керуючим Саутенком С.О. було сформовано ліквідаційну масу, до якої в тому числі, було включено і квартиру АДРЕСА_1 та до господарського суду Харківської області було подано клопотання про визначення переможця конкурсу з продажу майна банкрута ВАТ "ІТРЗ", з проханням визнати переможцем конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута Українську універсальну біржу. Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.04.2018 визначено серед іншого, що зважаючи на досвід роботи та розмір запропонованої винагороди, суд вважає правомірним та обґрунтованим обрання ліквідатором кандидатури Української універсальної біржі для визнання переможцем організатора аукціону з продажу майна ВАТ "ІТРЗ".
12.02.2018 між ліквідатором ВАТ "ІТРЗ" та суб'єктом оціночної діяльності ФОП Ачкасовим О.М. укладено угоду про виконання робіт з незалежної оцінки майна банкрута як цілісного майнового комплексу, на виконання якої суб'єктом оціночної діяльності ФОП Ачкасовим О.М. було проведено оцінку майна ВАТ "ІТРЗ", станом на 12.02.2018 та складено висновок про вартість майна - цілісного майнового комплексу банкрута.
ВГО "Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів" 23.05.2018 здійснено рецензію на звіт про оцінку вартості активів цілісного майнового комплексу ВАТ "ІТРЗ", у висновку якої вказано, що даний звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки.
В жовтні 2018 року скінчився шестимісячний строк дії висновку про вартість майна ВАТ "ІТРЗ", який проведено суб'єктом оціночної діяльності ФОП Ачкасовим О.М., останнім 25.10.2018 проведено актуалізацію звіту про оцінку вартості активів цілісного майнового комплексу ВАТ "ІТРЗ".
На виконання рішення комітету кредиторів, 05.11.2018 між ВАТ "ІТРЗ" в особі ліквідатора Саутенка С.О. (замовник) та Українською універсальною біржею (організатор) укладено договір № Б-05/11/18-ХА про проведення аукціону, відповідно до якого замовник доручив, а організатор зобов'язався вчинити усі необхідні юридичні дії з організації та проведення аукціону з продажу майна ВАТ "ІТРЗ", визначеного у додаткових угодах до цього договору, відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", цього договору, додатків до цього договору та чинного законодавства України.
Згідно з додатковою угодою № 1 від 05.11.2018 до договору №Б-05/11/18-ХА на проведення аукціону від 05.11.2018, організатор зобов'язався вчинити усі необхідні юридичні дії з організації та проведення аукціону з продажу майна ВАТ "ІТРЗ", визначеного у п. 2 цієї додаткової угоди, згідно переліку, що підлягає продажу на аукціоні: лот 1 - цілісний майновий комплекс ВАТ "ІТРЗ", склад якого міститься в додатку № 1 до додаткової угоди № 1 до договору № Б-05/11/18-ХА на проведення аукціону від 05.11.2018, початкова вартість продажу - 57 052 496,59 грн., без ПДВ, аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості; крок аукціону - 1% від початкової вартості лоту. До переліку майна, що включається до складу ліквідаційної маси ВАТ "ІТРЗ" та підлягає продажу на аукціоні увійшло у спірне нерухоме майно - квартира № 11.
09.11.2018 на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України було розміщене оголошення № 55401 від 09.11.2018 року про проведення аукціону з продажу майна ВАТ "ІТРЗ", який призначено на 11.12.2018 року (час проведення аукціону: 11.12.2018 14:00; дата/час закінчення аукціону: 11.12.2018 15:00; кінцеві дата/час представлення заявок на участь у торгах: 26.11.2018 16:00; місце проведення аукціону: м. Харків, вул. Лермонтовська, 20; організатор аукціону: Українська універсальна біржа; вид майна: цілісний майновий комплекс; загальна вартість майна: 57 052 496,59 грн.; вид договору: купівлі-продажу).
Зі змісту оголошення про проведення аукціону у складі ЦМК за вих. № В-313/5 від 09.11.2018 року, текст якого наявний у справі, вбачається, що до складу майна ЦМК ВАТ "ІТРЗ" включено усі види майна банкрута, яке використовувалося для здійснення підприємницької діяльності.
12.12.2018 на веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України було розміщене оголошення № 56263 про результати проведення аукціону з продажу цілісного майнового комплексу ВАТ "ІТРЗ", за змістом якого аукціон, призначений на 11.12.2018, визнано таким, що не відбувся у зв'язку з відсутністю учасників.
На виконання рішення комітету кредиторів ВАТ "ІТРЗ" від 02.11.2018 року, яким визначено загальний порядок реалізації майна банкрута, ст. 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суб'єктом оціночної діяльності ФОП Ачкасовим О.М. складено звіт про оцінку вартості майна ВАТ "ІТРЗ", який підданий рецензуванню про що свідчить рецензія № 1/4-19 на звіт про оцінку вартості майна ВАТ "ІТРЗ", складена Всеукраїнською громадською організацією "Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів".
11.04.2019 на веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України розміщено оголошення № 58768 про проведення аукціону з продажу майна ВАТ "ІТРЗ", аукціон призначено на 15.05.2019 (вперше), початкова вартість лоту №115 (квартири № 11) складає 271 700,00 грн.
Відповідно до повідомлення Української універсальної біржі про результати проведення аукціону від 07.05.2019 № 59301, розміщеного на веб- сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України, аукціон з продажу майна, що належить ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод", призначений на 15.05.2019 визнано таким, що не відбувся у зв'язку з відсутністю учасників.
13.05.2019 на веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України було розмішено оголошення № 59421 про проведення повторного аукціону з продажу майна ВАТ "ІТРЗ", зокрема, лоту № 115 (квартири №11), початковою вартістю 217 360,00 грн, (тобто зменшення на 20 %), з можливістю зниження початкової вартості майна, але не більше 50% від початкової, аукціон призначено на 12.06.2019.
Відповідно до повідомлення від 14.06.2019 Української універсальної біржі про результати проведення аукціону, аукціон з продажу майна, що належить ВАТ "ІТРЗ", призначений на 12.06.2019 визнано таким, що відбувся; продано частину лотів, проте квартиру № 11 не продано.
18.06.2019 на веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України були розміщено оголошення № 60380 про проведення другого повторного аукціону з продажу майна ВАТ "ІТРЗ", що призначено на 18.07.2019. Початкова вартість лоту № 115 (квартира 11) складає 173 888,00 грн (тобто зменшена на 20 % щодо початкової з відповідно попереднього повторного аукціону), з можливістю зниження початкової вартості.
Відповідно до повідомлення Української універсальної біржі від 19.07.2019 розміщеного на веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України 22.07.2019 № 61249, аукціон з продажу майна, про результати проведення аукціону від 18.07.2019, зазначений аукціон з продажу майна, що належить ВАТ "ІТРЗ", призначений на 18.07.32019 р. визнано таким, що відбувся, у тому числі щодо лоту № 115 (квартира 11).
Українською універсальною біржею складено протокол від 18.07.2019 № 92 про проведення аукціону з продажу лоту № 115 (квартири № 11), який реалізовано за ціною: 102 593,92 грн., переможцем став учасник № 1 - ТОВ "Енергомаш-Інвест", з яким ліквідатором ВАТ "ІТРЗ" Саутенком С.О. 01.08.2019 укладено відповідний договір купівлі-продажу.
Відповідно до частини 4 статті 75 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" приватним нотаріусом Банніковим С.І. власнику майна ТОВ "Енергомаш-Інвест" було видано свідоцтво про право власності за реєстровим номером 1961 від 23.09.2019 р.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.
Позивач зазначає, що спірна квартира є їхньою спільною сумісною власністю з чоловіком та сином: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , і вони мають рівні права на володіння, користування, розпорядженням даним майном на підставі ордеру на житлове приміщення № 016086 від 13.01.2014 р., який відновив свою чинність на підставі постанови Верховного суду у справі № Б-39/02-09, однак, внаслідок незаконних дій арбітражного керуючого ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" Саутенко С.О. з продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , вони позбавлені такої можливості, а відтак ОСОБА_1 має невід'ємне законне право звернутися з позовною заявою про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №1961, видного 23 вересня 2019 року приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Банніковим Сергієм Івановичем для захисту своїх інтересів.
В свою чергу перший відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що законним власником спірної квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 36,1 кв.м. та загальною площею 60,9 кв.м., з 2004 року є саме ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод", придбаної останнім на підставі укладеного 14.06.2004 між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (продавці) та ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" (покупець) договору купівлі-продажу, Що зокрема підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 21.05.2020, відповідно до якого, право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 60,9 кв.м., з 09.09.2005 р. по 23.09.2019 р. зареєстровано за ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод". Таким чином, ліквідатором правомірно було включено вказане нерухоме майно до ліквідаційної маси банкрута, проведено відчуження майна з чітким дотриманням відповідної процедури продажу майна банкрута. В свою чергу, свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права, і не породжує, не змінює і не припиняє певні права та обов'язки, тобто не є правочином, однак, свідоцтво видається на підтвердження існування права, яке виникло внаслідок певного правочину і такий правочин і такий посвідчуваний документ є чинним, якщо дійсною є правова підстава його видачі.
Згідно з приписами частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За приписами ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі ст.ст. 319, 321 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, виключно власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Вказана стаття знаходиться в розділі 29 ЦК України «Захист права власності», тобто, стосується випадків, коли існуюче, належно набуте від попереднього власника та належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою, або у разі відсутності в особи документів, що засвідчують належність їй такого права, у зв'язку з їх втратою.
У випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно. Тобто, підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності відповідно до статті 392 ЦК України є оспорення або невизнання існуючого права.
У даному випадку між сторонами існує спір про право, а саме позивач вважає, що їй належить право володіти, користуватись та розпоряджатись квартиру АДРЕСА_1 , натомість перший відповідач наголошує, що право власності на спірну квартиру набуте ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" на підставі договору купівлі-продажу та у подальшому правомірно відчужене на користь другого відповідача в процесі реалізації майна боржника, а тому приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Банніковим Сергієм Івановичем правомірно видано 23 вересня 2019 року ТОВ "Енергомаш-інвест" свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №1961.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За визначеннями, які містяться в статті 1 Закону України "Про адміністративні послуги", результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону, є адміністративною послугою
До адміністративних послуг також прирівнюється надання органом виконавчої влади, іншим державним органом, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, їх посадовими особами, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації витягів та виписок із реєстрів, довідок, копій, дублікатів документів та інші передбачені законом дії, у результаті яких суб'єкту звернення, а також об'єкту, що перебуває в його власності, володінні чи користуванні, надається або підтверджується певний юридичний статус та/або факт (частини друга та третя статті 3 Закону України «Про адміністративні послуги»).
Таким чином, предметом розгляду в цій справі є не самі по собі дії приватного нотаріуса з надання адміністративної послуги, а результат такої послуги, яким підтверджується певний юридичний статус об'єкта нерухомості, як належного ТОВ "Енергомаш-інвест", та обґрунтованого існуванням спору про права на вищезазначений об'єкт нерухомості.
Разом з тим, колегією суддів враховано, що в межах розгляду справи про банкрутство Заступник прокурора Харківської області звернувся з метою оскарження дії ліквідатора при підготовці, організації і проведенні аукціонів, на підставі якого, зокрема, було відчужено на користь другого відповідача у даній справі спірний об'єкт нерухомості - квартиру № 11.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.06.2020 у справі № Б-39/02-09: 1) відмовлено у задоволенні скарги прокуратури Харківської області на дії ліквідатора в частині визнання протиправними дій ліквідатора - арбітражного керуючого Саутенка С.О. з продажу нерухомого майна ВАТ "ІТРЗ" частинами; 2) закрито провадження з розгляду скарги прокуратури Харківської області на дії ліквідатора в частинах заборони ліквідатору здійснювати дії з укладення, виконання договорів купівлі-продажу щодо майна, проданого на аукціонах від 12.06.2019, 18.07.2019, складання актів про передавання права власності на нерухоме майно, вчинення інших дій щодо оформлення права власності на спірне майно та заборони ліквідатору, як замовнику аукціону, подальший продаж нерухомого майна й інші дії з відчуження нерухомого й рухомого майна.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2020 р. апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.06.2020 у справі № Б-39/02-09 (щодо оскарження дій ліквідатора) було залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 16.06.2020 у справі № Б-39/02-09 в оскаржуваній частині - залишено без змін.
Крім того, ухвалою господарського суду Харківської області було відмовлено у задоволенні заяв ПАТ "Промінвестбанк" про визнання недійсними результатів аукціонів, що відбулися 12.06.2019 та 18.07.2019.
Таким чином, станом на час розгляду справи проведенні аукціони з продажу нерухомого майна ВАТ "ІТРЗ" та укладені за їх результатами правочини ніким не визнані недійсними та є чинними.
Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги.
Вказане підтверджують приписи частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті. Так, стаття 650 ЦК України закріплює такий спосіб реалізації майна як укладення договорів на біржах, аукціонах (торгах), конкурсах, та відсилає до інших нормативних актів, які мають встановлювати особливості укладення цих договорів.
Підставою набуття у власність нерухомого майна, придбаного на прилюдних торгах, є договір купівлі-продажу та дії, спрямовані на передання такого майна у володіння покупця, що підтверджують відповідний протокол, акт про проведені прилюдні торги та державна реєстрація права власності за покупцем, а не свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, яке оспорює позивач.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат», до нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, належить видача свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів). Така нотаріальна дія спрямована на фіксацію (підтвердження) факту продажу майна боржника покупцеві та переходу до останнього права власності на відповідне майно.
Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права шляхом подання позовної заяви про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів не є тим способом, який зможе привести до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу.
Обраний позивачем спосіб захисту цивільного права має бути ефективним, тобто призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. При цьому, закріплене у статті 50 Закону України "Про нотаріат" право на оскарження нотаріальної дії може бути реалізоване у тому випадку, якщо звернення з такою вимогою може призвести до відновлення порушеного права або інтересу безвідносно до дослідження правомірності дій інших осіб. Втім, нотаріальна дія з видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів є одномоментною та не має самостійного значення, оскільки завершується виданням свідоцтва. Тому оскарження нотаріальної дії з його видачі не дозволить ефективно захистити та відновити права позивача. Разом з тим, відсутність юридичної можливості використати для захисту права чи інтересу позивача вимогу визнати незаконною нотаріальну дію з видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів за наявності іншого ефективного способу захисту є легітимним обмеженням, покликаним забезпечити юридичну визначеність у застосуванні норм права.
Аналогічна правова позиція щодо ефективності обраного позивачем способу захисту цивільного права викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц.
При цьому, в порушення ст.ст. 74-77 Господарського процесуального кодексу України, позивачем доказів порушення приватним нотаріусом його прав, при здійсненні нотаріальних дій щодо видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), до суду надано не було, а суть позовних вимог зводиться до тверджень про порушення його права на володіння, користування та розпорядження нерухомим майном - квартирою № 11 та протиправністю дій арбітражного керуючого по відчуженню вказаного майна в межах процедури продажу майна боржника - ВАТ "ІТРЗ", що не є предметом доказування в межах справи про визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), яке посвідчує відповідне право, а не породжує, не змінює і не припиняє певні права та обов'язки, тобто не є правочином.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 1961, видане 23 вересня 2019 року приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Банніковим Сергієм Івановичем, у сукупності з обставинами покладеними в обґрунтування заявлених вимог, не може призвести до ефективного захисту порушених прав, у разі доведення такого порушення та не є доведеною належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.
Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У позові фізичної особи ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" в особі арбітражного керуючого, ліквідатора Саутенко Сергія Олеговича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест" про визнання недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 1961, видане 23 вересня 2019 року приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Банніковим Сергієм Івановичем - відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено "15" березня 2021 р.
Головуючий суддя Суддя Суддя М.І. Шатерніков С.В. Міньковський В.О. Яризько