Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" березня 2021 р.Справа № 922/3537/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковського С.В.
при секретарі судового засідання Тютюник О.Ю.
та за участю:
керуючого реструктуризацією - Чипиженко Є.В.,
пр-к ОСОБА_1 - Харченко І.М., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №1831 від 08.08.2017, ордер Серія ВІ №1035242 від 10.03.2021;
розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника у справі
за заявою Фізичної особи ОСОБА_2
про неплатоспроможність Фізичної особи ОСОБА_2
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА ПІДСТАВИ ВИМОГ ЗАЯВНИКА.
Ухвалою суду від 12.01.2021 року за результатом проведення попереднього засідання, судом розглянуто вимоги кредиторів, які заявили свої вимоги протягом встановленого тридцятиденного строку.
До господарського суду 26.02.2021 надійшла заява гр. ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника фізичної особи ОСОБА_2 на загальну суму 2 236 106,27 грн, з якої: 1 929 685,97 грн - основний борг, 51089,20 грн відсотки за користування чужими грошовими коштами, 255331,10 грн - відсотки за позику.
Ухвалою суду від 01.03.2021 заяву гр. ОСОБА_1 призначено до розгляду в судовому засіданні, зобов'язавши кредитора надати до матеріалів своєї заяви докази процесуальної дієздатності та оригінали документів, доданих до заяви.
На виконання вимог суду, кредитор 10.03.2021 надав суду заяву про доповнення грошових вимог кредитора, до якої приєднав належним чином засвідчену копію паспорта кредитора та просив суд крім заявленої раніше суми включити до реєстру вимог кредитора суму сплаченого судового збору в розмірі 4540,00 грн.
Присутній в судовому засіданні представник заявника підтримує подану заяву у повному обсязі, просить суд задовольнити її, надавши на виконання вимог ухвали суду оригінали документів для огляду.
Керуючий реструктуризацією боржника арбітражний керуючий Чипиженко Є.В. на виконання вимог ухвали суду від 01.03.2021 надав повідомлення про результати розгляду вимог ОСОБА_1 , в якому він визнає заявлені вимоги частково у загальній сумі 2097005,71 грн., з яких 1929685,97 грн. - основний борг, 51089,20 грн. - відсотки за користування чужими коштами на рівні 3% річних та 116230,54 грн. - відсотки за користування позикою, посилаючись на те, що заявником був невірно визначений період нарахування відсотків за користування позикою з 16.08.2019 до 18.11.2020, оскільки право кредитора нараховувати вищезазначені проценти припиняються у разі настання обов'язку боржника з повернення суми позики. Отже, період нарахування відсотків за користування сумою позики розпочинається 16.08.2019 та завершується 31.12.2019.
Представник заявника не заперечує проти часткового визнання керуючим реструктуризацією заявлених грошових вимог.
Розглянувши матеріали справи, заяву гр. ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника, надані суду документи, вислухавши пояснення представника заявника та керуючого реструктуризації Чипиженко Є.В., здійснивши оцінку всіх доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ І ВИСНОВОК СУДУ.
Як було вказано раніше, до господарського суду Харківської області надійшла заява гр. ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника фізичної особи ОСОБА_2 , відповідно до якої заявник просить суд визнати заявлені кредиторські вимоги на загальну суму 2 236 106,27 грн, які виникли на підставі договору позики №4 від 15.08.2019.
Відповідно до положень п. 1 договору позики №4, укладеного між фізичними особами ОСОБА_3 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник), позикодавець зобов'язався надати позичальнику у позику грошові кошти в розмірі 1929685,97 грн. Строк виплати позики: до 31 грудня 2019 року (включно).
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Як встановлено судом, на підтвердження факту особистого отримання грошових коштів за договором позики позичальник ОСОБА_2 надав позикодавцю ОСОБА_1 письмову розписку від 15.08.2019 року.
За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.
Таким чином, у разі пред'явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
При цьому факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо установити, що відбулася передача певної суми коштів від позичальника до позикодавця.
Верховний Суд у постанові від 22.08.2019 по справі №369/3340/16-ц зазначив, що досліджуючи боргові розписки чи інші письмові документи, суд для визначення факту укладення договору повинен виявляти справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа та, залежно від установлених результатів, зробити відповідні правові висновки.
Дослідивши надану суду належним чином засвідчену розписку, суд встановив, що ОСОБА_2 даною розпискою підтвердив, що особисто отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в розмір 1 929 685,97 грн.
Також, суд встановив, що даною борговою розпискою ОСОБА_2 зобов'язався повернути запозичені грошові кошти в строк до 31 грудня 2019 року.
За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 виконав взяті на себе зобов'язання згідно договору позики №4 від 15.08.2019, передав у власність ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 1 929 685,97 грн станом на день укладання договору позики.
Натомість ОСОБА_2 зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого у боржника існує заборгованість перед гр ОСОБА_1 за договором позики №4 в розмірі 1 929 685,97 грн.
Щодо заявлених 3% річних за користування чужими коштами.
В зв'язку з неналежним виконанням умов договору позики № 4 від 15.08.2019 позики, заявник гр. ОСОБА_1 нарахував на суму заборгованості 3% річних за період з 01.01.2020 до 18.11.2020, що складає 51089,2 грн.
Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування 3% річних входить до складу грошового зобов'язання і вважається особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Керуючим реструктуризацією розглянуті та визнані вимоги кредитора гр. ОСОБА_1 в цій частині на загальну суму 51089,20 грн.
Перевіривши розрахунок нарахувань 3% річних, здійснений керуючим реструктуризацією, суд вважає його вірним виходячи з наступного.
Суд зазначає, що 3% річних розраховуються з урахуванням простроченої суми, визначеної у відповідній валюті, і помноженої на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання до дня ухвалення рішення, помноженого на З, поділеного на 100 та поділеного на 366 (днів у році).
Тобто, 1 929 685,97 грн. х 323 днів х 3 : 100 : 366 = 51089,2 грн.
Таким чином, суд вважає, що заявлені грошові вимоги гр. ОСОБА_1 в частині нарахування 3% річних у розмірі 51089,20 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню.
Щодо заявленої заборгованості за відсотками за користування позикою.
З матеріалів заяви вбачається, що заявник, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору позики № 4 від 15.08.2019 позики, нарахував на підставі ст.1048 ЦК України на суму заборгованості проценти, що складає 255331,10 грн.
Керуючим реструктуризацією розглянуті та визнані частково вимоги кредитора в цій частині у загальному розмірі 116230,54 грн
Перевіривши розрахунок нарахувань відсотків за користування позикою, здійснений керуючим реструктуризацією, суд вважає його вірним виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч.2 ст.1048 ЦК України договір позики вважається безпроцентним, якщо:1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; 2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.
Відповідно до п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, чинного на момент укладання договору позики №4 від 15.08.2019, якщо норми інших законів містять посилання на неоподаткований мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Отже, договір позики вважається безпроцентним за законом, якщо сума позики не перевищує 850,00 грн, що значно менше суми позики за договором №4 від 15.08.2019 року.
Як вбачається із положень ч. 3 ст.6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Таким чином, у разі відсутності ознак безпроцентності договору позик, встановлених законом, сторони повинні встановити у тексті договору, що позикодавець не має права на одержання від позичальника відсотків від суми позики. Проте, договір позики №4 від 15.08.2019 не містить вищезазначеного положення. Також договором позики не врегульовано розмір та порядок оплати процентів від суми позики, а тому зазначені правовідносини регулюються законом.
Отже, договір позики №4 від 15.08.2019 є відплатним та кредитор має право нараховувати на підставі ст.1048 ЦК України щомісячно проценти від суми позики на рівні облікової ставки НБУ.
Судом встановлено, що кредитором здійснено розрахунок відсотків за користування позикою 255331,10 грн. до дати, що передує відкриттю провадження у справі про неплатоспроможність боржника, а саме до 18.11.2020. Таким чином, кредитором проведено нарахування відсотків, у тому числі, за період з визначеної договором позики до дати відкриття провадження справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 .
Проте, суд зазначає, що право кредитора нараховувати проценти за користування позикою, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється у разі настання обов'язку боржника з повернення суми позики.
Саме таку правову позицію неодноразово займала Велика Палата Верховного суду у постановах від 28.03.2018 по справі № 13-10цс18, від 04.07.2018 по справі №14-154цс18, від 31.10.2018 по справі №202/4494/16-ц.
Отже, кредитором невірно визначено період нарахування відсотків за користування позикою до 18.11.2020, оскільки згідно договору позики № 4 від 15.08.2019, обов'язок боржника з повернення суми позики повинен бути виконаний не пізніше 31.12.2019, отже період нарахування відсотків за користування сумою позики розпочинається 16.08.2019 та завершується 31.12.2019.
Суд зазначає, що розрахунок суми відсотків за користування позикою за договором №4 від 15.08.2019 здійснюється за формулою :
Проценти = Суми позики х Облікову ставку НБУ в день користування позикою х Кількість днів користування позикою.
З урахуванням викладеного, розмір відсотків за користування позикою за договором №4 від 15.08.2019 становить 116 230,00 грн. (з 16.08.2019 - 05.09.2019 сума процентів за користування позикою - 19772,68 грн, з 06.09.2019 - 24.10.2019 сума процентів за користування позикою - 42743,87 грн., з 25.10.2019 - 12.12.2019 сума процентів за користування позикою - 40153,33 грн., з 13.12.2019 - 31.12.2019 сума процентів за користування позикою - 13560,67 грн.)
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що обґрунтованими вимогами гр. ОСОБА_1 в частині суми заборгованості за відсотками за користування позикою за договором №4 від 15.08.2019 є вимоги заявника нараховані до 31.12.2019 у розмірі 116230,00 грн.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази сторін за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись принципом верховенства права (ст. 11 ГПК).
Таким чином, розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 із грошовими вимогами до боржника, дослідивши надані заявником докази на підтвердження поданої заяви, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви гр. ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника та визнає грошові вимоги ОСОБА_1 на загальну суму 2097005,71 грн. та 4540 грн судового збору, в решті вимог відмовляє.
Керуючись ст. ст. 44-49, 119 -123 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.625, 1048, 1050 ЦК України, ст. ст. 12, 73, 74, 86, 233-235 ГПК України,
1. Визнати грошові вимоги гр. ОСОБА_1 частково на суму 2 097 005,71 грн (з яких 1 929 685,97 грн. - основний борг, 51089,2 грн. - 3% річних за користування чужими коштами, 116 230,00 грн. - відсотки за користування позикою) та 4540 грн судового збору.
В решті вимог відмовити.
2. Ухвалу направити кредитору-заявнику, керуючому реструктуризацією, боржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття (оголошення) та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала підписана 15.03.2021.
Суддя Міньковський С.В.