11.03.2021 Справа № 914/731/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши в судовому засіданні заяву (вх.№913/21 від 03.03.2021р.)
Комунального підприємства «Вододар» Бориславської міської ради
про розстрочку виконання рішення суду
у справі №914/731/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології гідроочищення»
до відповідача Комунального підприємства «Вододар» Бориславської міської ради
про стягнення 491394,00 грн.
за участю представників:
від заявника (від відповідача) Сливка В.В.
від стягувача (від позивача) не з?явився
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Комунального підприємства «Вододар» Бориславської міської ради про розстрочку виконання рішення суду у справі №914/731/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології гідроочищення» до відповідача Комунального підприємства «Вододар» Бориславської міської ради про стягнення 491394,00 грн.
Ухвалою суду від 04.03.2020р. розгляд вказаної заяви призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.03.2021р.
Представник заявника (відповідача) подав клопотання (вх.№5801/21 від 11.03.2021р.) про долучення додаткових доказів до заяви про розстрочку виконання рішення суду.
Представник заявника (відповідача) в судовому засіданні 11.03.2021р. заяву (вх.№913/21 від 03.03.2021р.) про розстрочку виконання рішення суду у справі №914/731/20 підтримав повністю, просив розстрочити виконання рішення на 12 (дванадцять) місяців.
Стягувач (позивач) явку представника в судове засідання 11.03.2021р. не забезпечив, однак подав заперечення (вх.№5786/21 від 11.03.2021р.) на заяву про розстрочку виконання рішення суду у справі №914/731/20, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Технології гідроочищення» просить відмовити у її задоволенні.
Розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення суду та подані матеріали, суд зазначає таке.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.08.2020р. у справі №914/731/20 позов задоволено, вирішено стягнути з Комунального підприємства «Вододар» Бориславської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології гідроочищення» заборгованість в розмірі 491394,00 грн., судовий збір в розмірі 7370,91 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5200,00 грн.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.11.2020р. апеляційну скаргу Комунального підприємства «Вододар» Бориславської міської ради, подану на рішення Господарського суду Львівської області від 13.08.2020р. у справі №914/731/20 повернуто без розгляду.
17.11.2020р. на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 13.08.2020р. у справі №914/731/20 видано наказ про стягнення з відповідача на користь позивача 491394,00 грн. - заборгованості, 7370,91 грн. - судового збору та 5200,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу адвоката (разом на суму 503964,91 грн.).
03.03.2021р. Комунальне підприємство «Вододар» Бориславської міської ради звернулось до Господарського суду Львівської області із заявою про розстрочку виконання рішення суду від 13.08.2020р. у справі №914/731/20 про стягнення 491394,00 грн. - заборгованості, 7370,91 грн. - судового збору та 5200,00 грн. - судових витрат на професійну правничу допомогу на 12 (дванадцять) місяців, шляхом оплати рівними частинами щомісячних платежів.
Як зазначає заявник, Комунальне підприємство «Вододар» є комунальною власністю Бориславської територіальної громади в особі Бориславської міської ради та є суб'єктом господарювання в сфері питної води, питного водопостачання та об'єктом життєзабезпечення і стратегічного значення.
Як вказано у заяві, єдиним джерелом для оплати послуг позивача є кошти, отримані заявником в якості оплати за спожиті послуги водопостачання та водовідведення з боку населення та бюджетних установ, а тому несвоєчасне погашення заборгованості перед стягувачем сталося не з вини боржника.
Іншим чинником що спричинив збитковість господарської діяльності підприємства, за твердженням заявника, є невідповідність фактичної вартості послуг водопостачання тарифам, що затверджуються міською радою, що і спричиняє недостатність у боржника коштів для погашення заборгованості одночасно і в повному обсязі.
Комунальне підприємство «Вододар» зазначає, що діючі тарифи на вищевказані послуги є економічно необгрунтованими, переглядалися у 2018р., у зв'язку з чим підприємство щомісячно несе збитки в розмірі 250-270 тис. грн. та немає достатніх обігових коштів для ведення господарської діяльності. При цьому, як вказано у заяві, за 2020р. збитки підприємства склали 3492 тис. грн., а тому погашати велику суму заборгованості одноразового власними коштами підприємство не має можливості через скрутне фінансове становище.
Враховуючи наведене, за твердженням заявника, виконання рішення суду та одночасне стягнення суми заборгованості може спричинити стан повної неплатоспроможності, який унеможливить здійснення діяльності підприємства та зумовить виникнення непередбачуваних наслідків для підприємства та матиме своїм наслідком початок процедури банкрутства.
Комунальне підприємство «Вододар» є єдиним підприємством, що забезпечує населення, соціальну сферу у місті Бориславі та смт.Східниця послугами з водопостачання та водовідведення, а тому фінансова неспроможність підприємства може призвести до спричинення кризової ситуації у цілому регіоні, негативні наслідки якої відчують в першу чергу споживачі послуг водопостачання, оскільки наслідком цього може бути неможливість надання послуг водопостачання споживачам, що в свою чергу призведе до порушення державної політики щодо забезпечення населення питною водою.
Крім того, як вказано у заяві, в разі припинення надання послуг з водопостачання та водовідведення залишаться без води не лише мешканці регіону, а й соціальна сфера, школи, лікарні, санаторії, дитячі садки та інші об'єкти, що є неприпустимо та протизаконно, оскільки матиме місце порушення прямих гарантій держави перед громадянами, що закріплені у ряді нормативно-правових актах.
Також при обгрунтуванні необхідності розстрочити виконання рішення суду, заявник посилається на те, що дебіторська заборгованість підприємства станом на 01.03.2021р. становить 3062249,05 грн, з яких заборгованість населення - 2332681,92 грн., решта - інші споживачі, кредиторська заборгованість підприємства станом на 01.03.2021р. становить 3864930,66 грн., значна частина з якої це заборгованість перед Львівенергозбут - 1473040,59 грн., Дрогобичводоканал - 1303440,53 грн., борг по сплаті податків і зборів до бюджетів - 991967,00 грн. та інші.
Крім того, зобов'язання за розрахунками з оплати праці станом на 01.03.2021р. становить 1749537,67 грн., а стягнення всієї суми боргу одночасно може спричинити також збільшення заборгованості по заробітній платі працівникам комунального підприємства, а також невчасну сплату податків та зборів тощо.
Як зазначив заявник, у стягувача порушуються лише майнові інтереси, а у боржника майнові та інші інтереси, зокрема: забезпечення безперебійного надання населенню послуг з водопостачання та водовідведення, виплата заробітної плати працівникам підприємства тощо.
Отже, за твердженням заявника, обставини, які змусили його просити розстрочення рішення суду є значимими та винятковими, оскільки існує нагальна необхідність спрямовування наявних коштів на здійснену поточних розрахунків за електроенергію та забезпечення безперервного циклу надання послуг з метою забезпечення безаварійного надання послуг водопостачання та водовідведення, що на думку заявника свідчить про наявність об'єктивних правових підстав для розстрочення виконання рішення суду у даній справі.
Враховуючи наведене, Комунальне підприємство «Вододар» Бориславської міської ради просить постановити ухвалу, якою розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 13.08.2020р. у справі №914/731/20 на 12 (дванадцять) місяців, шляхом оплати заборгованості рівними частинами щомісяця.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Технології гідроочищення» проти задоволення заяви заперечило, подавши заперечення на заяву, в якому стягувач (позивач) зазначає про те, що господарська діяльність боржника не була обмежена, що дозволяло останньому хоча б розпочати виконання рішення суду, однак як зазначає стягувач (позивач), Комунальним підприємством «Вододар» Бориславської міської ради не здійснено жодного платежу на виконання рішення суду у даній справі. При цьому стягувач наголошує на тому, що вказана заборгованість виникла ще у 2018р.
Враховуючи наведене, стягувач (позивач) стверджує, що вказані обставини свідчать про небажання боржника належним чином виконувати рішення суду, а подальше ухилення відповідача від сплати заборгованості суттєво зачіпає інтереси позивача і завдає йому істотної, в тому числі матеріальної шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно із частиною 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Частиною 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до частини 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно із частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Частиною 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо) (пункт 7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”).
В пункті 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, ГПК не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Особа, яка подала заяву про відстрочку (розстрочку) виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі.
На підтвердження викладених у заяві обставин заявником до матеріалів справи долучено такі докази:
- копію звіту про фінансові результати за 2020р.;
- копію довідки про дебіторську та кредиторську заборгованість станом на 01.03.2021р.;
- копію балансу (звіту про фінансовий стан на 31.12.2020р.);
- копію довідки КП «Вододар» №58 від 03.03.2021р. про проведену претензійно позовну роботу;
- копію довідки від 01.03.2021р. щодо збитковості Комунального підприємства «Вододар»;
- копію довідки ПАТ КБ «Приватбанк» від 02.03.2021р. про залишок коштів на рахунках;
- копію попередження про припинення електроживлення від 14.01.2021р.;
- копію повідомлення про припинення постачання електричної енергії від 11.01.2021р.;
- копію попередження про припинення електроживлення від 09.02.2021р.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що за наведених обставин та поданих доказів примусове виконання рішення суду у даній справі, без розстрочення його виконання судом, призведе до загрози доведення підприємства до ще більшого погіршення його економічної ситуації або навіть до зупинки його діяльності. Тобто, у даному випадку є наявні обставини підтверджені доказами, що істотно ускладнюють виконання рішення суду, що є підставою для його розстрочки.
Так, в силу приписів частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013р. вказано, що підставою для застосування відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є наявність обставин, які ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень. Розстрочка або відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувана і боржника.
Як вже було зазначено судом, відповідно до частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
За таких обставин, зважаючи на встановлені факти та обставини, наявність доказів підтвердження існування обставин, які ускладнюють виконання рішення суду відповідачем, беручи до уваги те, що відповідач є суб'єктом господарювання в сфері питної води, питного водопостачання та об'єктом життєзабезпечення і стратегічного значення, з урахуванням балансу майнових інтересів як боржника, так і стягувача, виходячи із загальних засад, встановлених статтею 3 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи фінансовий стан Комунального підприємства «Вододар» Бориславської міської ради, з метою недопущення погіршення економічної ситуації підприємства та зупинки його діяльності, враховуючи положення частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розстрочення виконання рішення суду у справі №914/731/20 відповідно до наступного графіка погашення заборгованості: 1) до 31.03.2021р. - 78964,91 грн.; 2) до 30.04.2021р. - 85000,00 грн.; 3) до 31.05.2021р. - 85000,00 грн.; 4) до 30.06.2021р. - 85000,00 грн.; 5) до 30.07.2021р. - 85000,00 грн.; 6) до 13.08.2021р. - 85000,00 грн.
Отже, керуючись статтями 2, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву (вх.№913/21 від 03.03.2021р.) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 13.08.2020р. у справі №914/731/20 задовольнити частково.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 13.08.2020р. у справі №914/731/20 відповідно до наступного графіка погашення заборгованості:
1) до 31.03.2021р. - 78964,91 грн.;
2) до 30.04.2021р. - 85000,00 грн.;
3) до 31.05.2021р. - 85000,00 грн.;
4) до 30.06.2021р. - 85000,00 грн.;
5) до 30.07.2021р. - 85000,00 грн.;
6) до 13.08.2021р. - 85000,00 грн.
Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до ст.235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу може бути оскаржено відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 15.03.2021р.
Суддя М.М. Петрашко