вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" лютого 2021 р. м. Київ Справа № 911/2536/20
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу
За позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ, в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", Запорізька обл., м. Енергодар
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діавестенд комплексні рішення", Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Петропавліська Борщагівка
про зобов'язання вчинити дії та стягнення 166044,03 грн.
та
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діавестенд комплексні рішення", Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Петропавліська Борщагівка
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ, в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", Запорізька обл., м. Енергодар
про стягнення 849315,26 грн. та розірвання договору
Секретар судового засідання Мамчур А.О.
За участю представників:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Левченко О.О. (довір. № 2792 від 02.09.2019 р.);
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Марченко В.А. (ордер серії АА № 1061904 від 17.11.2020 р.).
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діавестенд комплексні рішення" про стягнення 111620,46 грн. пені, 52913,97 грн. штрафу за порушення строку поставки товару, 1509,60 грн. штрафу за поставку неякісного товару по договору та зобов'язання виконати умови договору № 613(1)19УК від 28.11.2019 р., а саме здійснити поставку товару: Екран Elite Screens Electric84H у кількості 1 шт.; ПК Моноблок HP ProOne 440 G4 у кількості 14 шт., на загальну суму 477831,24 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не в повному обсязі виконав зобов'язання за договором № 613(1)19УК від 28.11.2019 р., укладеним між позивачем та відповідачем, щодо поставки товару за позиціями № 4 та № 6 Специфікації на загальну суму 477831,24 грн., у зв'язку з чим позивач просить суд зобов'язати відповідача виконати умови договору № 613(1)19УК від 28.11.2019 р., а саме здійснити поставку товару за позиціями № 4 та № 6 специфікації. Крім того, відповідач порушив зобов'язання в частині поставки якісного товару на суму 7548,00 грн., у зв'язку з чим позивач, посилаючись на п. 7.4 договору, просить суд стягнути з відповідача 1509,60 грн. штрафу за поставку неякісного товару, а також відповідно до п. 7.1, 7.2 договору 111620,46 грн. пені та 52913,97 грн. штрафу за порушення строку поставки товару.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.09.2020 р. відкрито провадження у справі; підготовче засідання призначено на 20.10.2020 р.
26.10.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить зменшити розмір штрафних санкцій, а саме: 111620,46 пені і 52913,97 грн. штрафу, покладених позивачем на відповідача, які значно перевищують розмір збитків, оскільки позивач має заборгованість перед відповідачем за отриманий товар у сумі 825177,96 грн., тоді як загальна сума недопоставки відповідачем товару позивачу складає 477831,24 грн. Крім того, на вимогу позивача відповідачем сплачена пеня у сумі 9826,88 грн. за порушення строків поставки товару на суму 755913,84 грн. за період з 01.01.2020 р. по 13.01.2020 р. Відповідач зазначає, що ним на підставі ст. 613 ЦК України було зупинено виконання зобов'язання щодо поставки товару позивачу, оскільки позивач не виконав свого обов'язку щодо розрахунку за товар. Відповідач вважає, що зупинення ним виконання зобов'язання щодо поставки товару не завдало збитків позивачу, тоді як відсутність розрахунку зі сторони позивача призвела до того, що відповідач за відсутності грошових коштів не може допоставити позивачу частку товару. Відповідач вважає, що загальна сума заявлених позивачем пені та штрафу, яка складає 164534,43 грн. перетворюється на несправедливо непомірний тягар для відповідача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків позивача. Відповідач також зазначає, що погоджується з розміром штрафу у сумі 1509,60 грн., нарахованого позивачем за поставку неякісного товару.
26.10.2020 р. до господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Діавестенд комплексні рішення" надійшла зустрічна позовна заява про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" 825177,96 грн. заборгованості за договором № 613(1)19УК від 28.11.2019 р., 9562,04 грн. інфляційних втрат та 14575,26 грн. 3 % річних, всього 849315,26 грн. та розірвання договору № 613(1)19УК від 28.11.2019 р.
Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовано тим, що відповідачем за зустрічним позовом не виконано зобов'язання за договором № 613(1)19УК поставки товару від 28.11.2019 р. в частині оплати поставленого товару, у зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути 825177,96 грн. заборгованості, 9562,04 грн. інфляційних втрат та 14575,26 грн. 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. Крім того, за твердженням позивача за зустрічним позовом, порушення відповідачем за зустрічним позовом умов договору в частині несплати вартості поставленого товару у сумі 825177,96 грн. є істотним порушенням умов договору, у зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом просить суд розірвати договір № 613(1)19УК поставки товару від 28.11.2019 р. на підставі ст. 651 ЦК України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.11.2020 р. об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.
02.11.2020 р. до господарського суду Київської області від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій він первісний позов підтримує повністю, посилаючись на те, що оскільки товар поставлений відповідачем частково, не в повному обсязі відповідно до п. 1.1 договору, то зобов'язання щодо оплати товару у сумі 825177,96 грн. у позивача не виникло, а отже заборгованість у сумі 825177,96 грн. у позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) відсутня. Посилання відповідача за первісним позовом на притримання ним виконання зобов'язання з поставки товару позивач за первісним позовом вважає безпідставним, необґрунтованим та таким, що не спростовує факту порушення ним зобов'язань з поставки товару за договором та настання відповідальності за це порушення у вигляді пені та штрафу за порушення строку поставки, а також не припиняє його обов'язку здійснити поставку товару за договором в повному обсязі. Крім того, позивач за первісним позовом вважає, що відповідачем за первісним позовом не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми штрафних санкцій.
17.11.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому він просить відмовити позивачу за зустрічним позовом у задоволенні позовних вимог. Відповідач за зустрічним позовом вказує на те, що строк оплати частини вартості товару розмірі суми ПДВ сторонами в договорі не встановлений, а вимога відповідача щодо сплати частини вартості товару в розмірі суми ПДВ до ВП ЗАЕС не надходила. Таким чином, обов'язок відповідача здійснити оплату за поставлений товар напряму залежить від виконання позивачем за зустрічним позовом умов договору по поставці товару. Враховуючи, що товар поставлено позивачем не в повному обсязі відповідно до п. 1.1 договору (тобто наявне прострочення кредитора (ст. 613 ЦК України), зобов'язання щодо оплати товару у відповідача не виникло, отже твердження позивача за зустрічним позовом про наявність у відповідача заборгованості в сумі 825177,96 грн. не відповідає фактичним обставинам, а вимога про її стягнення не підлягає задоволенню. Крім того, відповідач за зустрічним позовом зазначає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 9562,04 грн. інфляційних витрат, 14575,26 грн. 3% річних є безпідставною з огляду на наступне: визначені позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) строки виконання зобов'язання з оплати товару не відповідають умовам договору та є неправильними; позивачем допущено прострочення виконання зобов'язання з поставки; зобов'язання з оплати товару у відповідача не виникло; строк оплати товару за договором не настав, а отже і не сплив; сума боргу за договором, зазначена у позовній заяві, у відповідача відсутня. Таким чином, відповідач за зустрічним позовом вважає, що істотне порушення ним умов договору, а саме нездійснення розрахунку за отриманий товар, відсутнє. Відповідач за зустрічним позовом зазначає, що пропозиція позивача за зустрічним позовом про розірвання договору чи зменшення обсягу закупівлі, були і є неприйнятними для відповідача, оскільки спірний договір укладений за результатами проведення відповідачем за зустрічним позовом процедури відкритих торгів на закупівлю передбаченого договором товару відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», а відповідно до ст. 36 вказаного Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі. Крім того, товар, що не поставлений позивачем за зустрічним позовом, є необхідним для відповідача за зустрічним позовом, про що свідчить його звернення до господарського суду з первісним позовом.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.11.2020 р. продовжено строк підготовчого провадження до 30.12.2020 р.
08.12.2020 р. до господарського суду Київської області від позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, за змістом якої він заперечує щодо доводів відповідача за зустрічним позовом, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву.
14.12.2020 р. до господарського суду Київської області від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшли заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, в яких він зазначає, що не погоджується з доводами відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), викладеними у відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву.
23.12.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшли письмові пояснення щодо реєстрації та надіслання позивачу за первісним позовом (відповідачу за зустрічним позовом) податкових накладних.
24.12.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача за зустрічним позовом надійшла заява в порядку ст.ст. 42, 169 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.12.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.01.2021 р.
У підготовчих засіданнях 03.11.2020 р., 14.12.2020 р. та у судових засіданнях 19.01.2021 р. та 28.01.2021р. оголошено перерву до 19.11.2020 р., 24.12.2020 р., 28.01.2021 р. та 11.02.2021 р. відповідно.
Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у підготовчих та у судових засіданнях первісний позов підтримав, а щодо задоволення зустрічного позову заперечував.
Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у підготовчих засіданнях та у судових засіданнях окрім вимоги про стягнення з нього 1509,60 грн. штрафу за поставку неякісного товару заперечував проти задоволення первісного позову, а зустрічний позов підтримав.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд
28.11.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діавестенд комплексні рішення" (постачальник) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (покупець) було укладено договір № 613(1)19УК поставки товару.
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити товар, зазначений в Специфікації (додаток № 1, що є невід'ємною частиною даного договору) на загальну суму 1303009,20 грн. (з ПДВ). Найменування, одиниці вимірювання, ціна за одиницю товару та технічні характеристики вказані в Специфікації (додаток № 1 до договору), що являється невід'ємною частиною даного договору.
Пунктом 1.2 договору сторони погодили строк поставки товару - грудень 2019 року.
Згідно з п. 3.1 договору ціна договору складає 1085841,00 грн., крім того ПДВ 20% 217168,20 грн. Загальна ціна договору складає 1303009,20 грн. (з ПДВ).
Згідно з п. 4.1 договору поставка товару відбувається на умовах відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010 DDP - м. Енергодар, вул. Промислова 133, склад № 4, одержувач товару - ЗВ ВП «Складське господарство» ДП НАЕК «Енергоатом», м. Енергодар.
Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом року з дати укладання (п. 11.1 договору).
Сторонами договору підписано Специфікацію, яка є додатком № 1 до договору поставки № 613(1)19УК від 28.11.2019 р., якою вони погодили 41 позицію найменування товару, технічні характеристики, виробника, країну походження, одиницю виміру, кількість, ціну товару за одиницю та загальну вартість, у тому числі: позиція № 4 - Екран Elite Screens Electric84H у кількості 1 шт. за ціною 6242,40 грн. / за одиницю (без ПДВ); позиція № 6 - ПК Моноблок HP ProOne 440 G4 у кількості 14 шт., за ціною 27996,45 грн. / за одиницю (без ПДВ), на загальну суму 391950,30 грн. (без ПДВ); позиція № 8 - Картридж Q6001А у кількості 2 шт., за ціною 3145,00 грн. / за одиницю (без ПДВ), на загальну суму 6290,00 грн. (без ПДВ); позиція № 10 - Картридж Q6003А у кількості 2 шт., за ціною 3145,00 грн. / за одиницю (без ПДВ), на загальну суму 6290,00 грн. (без ПДВ). Всього 1303009,20 грн. (з ПДВ).
Також, сторонами договору підписано Регламент гарантійного обслуговування на товар, що постачається, який є додатком № 2 до договору поставки № 613(1)19УК від 28.11.2019 р.
26.12.2019 р. відповідачем (за первісним позовом) було поставлено, а позивачем (за первісним позовом) прийнято товар за видатковою накладною № РН-ПУ000984 від 23.12.2019 р. на суму 547095,36 грн.
Отже, товар на суму 547095,36 грн. поставлений у строк, встановлений п. 1.2 договору.
Решта товару на суму 755913,84 грн., визначеного специфікацією не було поставлено у встановлений п. 1.2 строк, тобто до 31.12.2019 р. (включно).
В подальшому відповідачем (за первісним позовом) було поставлено, а позивачем (за первісним позовом) прийнято товар на загальну суму 278082,60 грн., а саме: 10.02.2020 р. позивачем прийнято товар за видатковою накладною № РН-ПУ000045 від 06.02.2020 р. на суму 100732,14 грн.; 16.03.2020 р. позивачем прийнято товар за видатковою накладною № РН-ПУ000096 від 12.03.2020 р. на суму 47997,12 грн.; 25.03.2020 р. позивачем прийнято товар за видатковою накладною № РН-ПУ000125 від 23.03.2020 р. на суму 129353,34 грн.
Загальна сума поставленого відповідачем (за первісним позовом) товару становить 825177,96 грн.
Товар за позиціями № 4 та № 6 Специфікації, загальна вартість якого становить 477831,24 грн. (з ПДВ), а саме: Екран Elite Screens Electric84H у кількості 1 шт. вартістю 7490,88 грн.; ПК Моноблок HP ProOne 440 G4 у кількості 14 шт. вартістю 470340,36 грн. відповідачем поставлено не було.
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з приписами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк,- відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як було встановлено судом, товар за позиціями № 4 та № 6 Специфікації, а саме: Екран Elite Screens Electric84H у кількості 1 шт. за ціною 6242,40 грн. / за одиницю (без ПДВ); ПК Моноблок HP ProOne 440 G4 у кількості 14 шт., за ціною 27996,45 грн. / за одиницю (без ПДВ), на загальну суму 391950,30 грн. (без ПДВ) відповідачем поставлено не було.
Загальна вартість вказаного товару становить 477831,24 грн. (з ПДВ).
Отже, вимога позивача за первісним позовом про зобов'язання відповідача виконати умови договору № 613(1)19УК від 28.11.2019 р., а саме здійснити поставку товару за позицією № 4 специфікації - Екран Elite Screens Electric84H у кількості 1 шт., вартістю 7490,88 грн. (з ПДВ) та товар за позицією № 6 специфікації - ПК Моноблок HP ProOne 440 G4 у кількості 14 шт., загальною вартістю 470340,36 грн. (з ПДВ), підлягає задоволенню.
Звертаючись із зустрічним позовом, позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути 825177,96 грн. заборгованості, 9562,04 грн. інфляційних втрат та 14575,26 грн. 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. Крім того, за твердженням позивача за зустрічним позовом, порушення відповідачем за зустрічним позовом умов договору в частині несплати вартості поставленого товару у сумі 825177,96 грн. є істотним порушенням умов договору, у зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом просить суд розірвати договір № 613(1)19УК поставки товару від 28.11.2019 р. на підставі ст. 651 ЦК України.
Щодо вимоги про розірвання договору поставки № 613(1)19УК від 28.11.2019 р., судом встановлено наступне.
Відповідно до п. 11.1 договору № 613(1)19УК від 28.11.2019 р. даний договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом року з дати укладання.
Отже, 29.11.2020 р. строк дії договору закінчився.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Проте, розірвано може бути лише діючий договір, тоді як судом встановлено, що 29.11.2020 р. строк дії договору № 613(1)19УК поставки товару від 28.11.2019 р. закінчився.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, оскільки строк дії договору № 613(1)19УК поставки товару від 28.11.2019 р. закінчився після подання зустрічної позовної заяви, поданої до суду 26.10.2020 р., про що свідчить дата на відтиску печатки вхідної кореспонденції суду, то провадження у справі в цій частині позову підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Водночас, відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов'язань, визначених ним.
Таким чином, після закінчення строку дії договору невиконані стороною зобов'язання за ним залишаються чинними для такої сторони і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов'язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов'язання.
Щодо вимоги за зустрічним позовом про стягнення 825177,96 грн. заборгованості, судом встановлено наступне.
Як вже зазначалось, відповідачем (за первісним позовом) було поставлено, а позивачем (за первісним позовом) прийнято товар, загальна вартість якого становить 825177,96 грн. (з ПДВ), а саме:
- 26.12.2019 р. за видатковою накладною № РН-ПУ000984 від 23.12.2019 р. на суму 455912,80 грн. (без ПДВ 91182,56 грн.), всього на суму 547095,36 грн. (з ПДВ);
- 10.02.2020 р. за видатковою накладною № РН-ПУ000045 від 06.02.2020 р. на суму 83943,45 грн. (без ПДВ 16788,69 грн.), всього на суму 100732,14 грн. (з ПДВ);
- 16.03.2020 р. за видатковою накладною № РН-ПУ000096 від 12.03.2020 р. на суму 39997,60 грн. (без ПДВ 7999,52 грн.), всього на суму 47997,12 грн. (з ПДВ);
- 25.03.2020 р. за видатковою накладною № РН-ПУ000125 від 23.03.2020 р. на суму 107794,45 грн. (без ПДВ 21558,89 грн.), всього на суму 129353,34 грн. (з ПДВ).
Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до 3.2 договору розрахунок за товар здійснюється протягом 45 календарних днів з дати поставки, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄДПН) у встановлених Податковим кодексом України випадках та порядку.
Доводи відповідача за зустрічним позовом про те, що оплата вартості поставленого йому товару здійснюється протягом 45 календарних днів з моменту поставки всього товару відповідно до п. 1.1 договору, є помилковими, оскільки із самого визначення поставки вбачається можливість здійснення її окремими партіями. При цьому, посилання на те, що оплата має бути проведена після отримання покупцем всієї партії товару пункт 3.2 договору не містить. Пунктом 3.2 договору сторонами чітко погоджено, що розрахунок за товар здійснюється протягом 45 календарних днів з дати поставки, за виключенням суми ПДВ.
Доводи відповідача за зустрічним позовом, що в договорі не встановлений строк оплати частини вартості товару у розмірі суми ПДВ спростовується змістом п. 3.2 договору, яким встановлено, що оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної.
Таким чином, пунктом 3.2 договору № 613(1)19УК поставки товару від 28.11.2019 р. сторонами погоджено, що оплата вартості поставленого товару без ПДВ здійснюється протягом 45 календарних днів з дати поставки, а решта оплати частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної.
Як вбачається з видаткових накладних, загальна вартість поставленого товару без ПДВ становить 687648,30 грн., а сума ПДВ - 137529,66 грн.
Отже, останнім днем оплати поставленого 26.12.2019 р. товару на суму 455912,80 грн. (без ПДВ) є 10.02.2020 р. (оскільки 09.02.2020 р. вихідний день), поставленого 10.02.2020 р. товару на суму 83943,45 грн. (без ПДВ) - 26.03.2020 р., поставленого 16.03.2020 р. товару на суму 39997,60 грн. (без ПДВ) - 30.04.2020 р., поставленого 25.03.2020 р. товару на суму 107794,45 грн. (без ПДВ) - 12.05.2020 р. (оскільки 09.05.2020 р. - 11.05.2020 р. вихідні дні).
Проте, відповідач за зустрічним позовом взагалі не розрахувався за поставлений товар на суму 687648,30 грн. (без ПДВ), у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у вказаній сумі.
Згідно з приписами статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, оскільки заборгованість відповідача за зустрічним позовом перед позивачем у сумі 687648,30 грн. за поставлений позивачем товар станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 687648,30 грн. заборгованості, яка складається з вартості отриманого товару без ПДВ, є обґрунтованою та доведеною.
Щодо решти оплати частини вартості товару у розмірі суми ПДВ 137529,66 грн. за поставлений товар вартістю 687648,30 грн. судом встановлено наступне.
Відповідно до п. 4.5 договору постачальник зобов'язаний надати покупцю податкову накладну за формою, визначеною чинною редакцією наказу Мінфіну № 1307 від 31.12.2015 р., складену в електронній формі з дотриманням умов щодо її реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на дві електронні адреси покупця pdv1@atom.gov.ua та pdvzaes@mgw.npp.zp.ua протягом терміну, визначеного чинною редакцією Податкового кодексу України. Разом з податковою накладною постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за зустрічним позовом були виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні, а саме: податкова накладна від 23.12.2019 р. № 4508 на суму 547095,36 грн. з ПДВ (згідно з квитанцією № 1 про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН отримано 11.01.2020 р.); податкова накладна від 06.02.2020 р. № 4648 на суму 100732,14 грн. з ПДВ (згідно з квитанцією № 1 про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН отримано 28.02.2020 р.); податкова накладна від 12.03.2020 р. № 4828 на суму 47997,12 грн. з ПДВ (згідно з квитанцією № 1 про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН отримано 30.03.2020 р.); податкова накладна від 23.03.2020 р. № 4886 на суму 129353,34 грн. з ПДВ (згідно з квитанцією № 1 про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН отримано 09.04.2020 р.).
В матеріалах справи також міститься податкова накладна від 12.05.2020 р. № 5098 на суму 7548,00 грн. з ПДВ.
Також, до зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних було зареєстровано в ЄРПН розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників, а саме: № 2 від 01.06.2020 р. до податкової накладної від 23.12.2019 р. № 4508, № 3 від 01.06.2020 р. до податкової накладної № 4648 від 06.02.2020 р., № 4 від 01.06.2020 р. до податкової накладної № 4828 від 12.03.2020 р., № 5 від 01.06.2020 р. до податкової накладної № 4886 від 23.03.2020 р., а також № 6 від 01.06.2020 р. до податкової накладної № 5098 від 12.05.2020 р.
Позивач за зустрічним позовом стверджує, що 02.06.2020 р. на електронну адресу відповідача за зустрічним позовом були надіслані зареєстровані податкові накладні, однак відповідачем за зустрічним позовом було зазначено, що надіслані документи мають бути у форматі XML, а отже фактичне прийняття Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" документів відбулось тільки після надіслання їх Товариством з обмеженою відповідальністю "Діавестенд комплексні рішення" у вказаному форматі. На думку позивача за зустрічним позовом, надіслання документів у форматі XML не передбачено умовами договору поставки.
Як вбачається з листа № 28-23/27521 від 21.12.2020 р. ДП "Енергоатом", останній у відповідь на адвокатський запит адвоката, який діяв в інтересах ТОВ "Діавестенд комплексні рішення", повідомив, що зареєстровані ТОВ "Діавестенд комплексні рішення" в ЄРПН податкові накладні, які направлено на електронну адресу pdvzaes@mgw.npp.zp.ua, було отримано ним 07.06.2020 р., при цьому зареєстровані податкові накладні містили помилки. У вказаному листі відповідач за зустрічним позовом також повідомляє, що 01.06.2020 р. TOB "Діавестенд комплексні рішення" були зареєстровані розрахунки коригувань до податкових накладних № 4508 від 23.12.2019 р., № 4648 від 06.02.2020 р., № 4828 від 12.03.2020 р., № 4886 від 23.03.2020 р., якими були виправлені допущені помилки; направлені зареєстровані РКЕ на електронну адресу pdvzaes@mgw.npp.zp.ua та отримані відповідачем за зустрічним позовом 09.06.2020 р.
Наказом № 729 від 29.11.2013 р. Міністерства фінансів України затверджено Формат (стандарт) електронного документа звітності суб'єктів господарювання та Опис довідників, що публікуються з Форматом (стандартом) електронного документа звітності суб'єктів господарювання.
Пунктом 2 наказу № 729 від 29.11.2013 р. Міністерства фінансів України установлено, що контроль за електронними документами у XML-форматі здійснюється із застосуванням схем контролю XML-документів (XML-Schema). Схеми контролю XML-документів розробляються і поширюються для кожного конкретного документа звітності Міністерством доходів і зборів України.
Отже, законодавством визначено, що податкові накладні складаються в електронній формі у XML-форматі.
Судом встановлено, що зареєстровані в ЄРПН податкові накладні та розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників від 01.06.2020 р., а саме: № 2 до податкової накладної від 23.12.2019 р. № 4508, № 3 до податкової накладної № 4648 від 06.02.2020 р., № 4 до податкової накладної № 4828 від 12.03.2020 р., № 5 до податкової накладної № 4886 від 23.03.2020 р., а також № 6 до податкової накладної № 5098 від 12.05.2020 р. були отримані відповідачем за зустрічним позовом у XML форматі 09.06.2020 р., що не заперечувалось представником позивача за зустрічним позовом.
Як вже зазначалось, пунктом 3.2 договору встановлено, що оплата частини вартості товару у розмірі суми ПДВ повинна бути здійснена після отримання відповідачем за зустрічним позовом податкової накладної.
Однак, відповідач за зустрічним позовом не сплатив позивачу за зустрічним позовом ПДВ у сумі 137529,66 грн. за поставлений товар, у зв'язку з чим станом на 10.06.2020 р. за ним утворилась заборгованість у вказаній сумі.
Пояснення сторін, стосовно того, що 23.12.2020 р. на адресу відповідача за зустрічним позовом був надісланий зареєстрований рахунок коригувань кількісних та вартісних показників від 01.06.2020 № 10 до податкової накладної від 12.05.2020 р. № 5098, не впливає на вирішення даного спору, оскільки вказана накладна складена у зв'язку з заміною товару на суму, що вже включена в попередні податкові накладні.
Таким чином, вимога позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом частини вартості товару у розмірі суми ПДВ 137529,66 грн. за поставлений товар вартістю 687648,30 грн. є обґрунтованою та доведеною.
З огляду на викладене, оскільки судом встановлено обґрунтованість та доведеність вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом заборгованості у сумі 687648,30 грн. за поставлений позивачем за зустрічним позовом товар та наявність заборгованості відповідача за зустрічним позовом з оплати частини вартості товару у розмірі суми ПДВ 137529,66 грн., то вимога позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 825177,96 грн. заборгованості підлягає задоволенню.
Також, позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача 9562,04 грн. інфляційних втрат та 14575,26 грн. 3 % річних.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 14575,26 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною окремо, а саме: за період з 11.02.2020 р. по 06.10.2020 р. на суму 547095,36 грн., за період з 27.03.2020 р. по 06.10.2020 р. на суму 100732,14 грн., за період з 01.05.2020 р. по 06.10.2020 р. на суму 47997,12 грн., за період з 10.05.2020 по 06.10.2020 р. на суму 129353,34 грн.
Однак, наданий позивачем розрахунок 3 % річних є невірним.
Як вже зазначалось, пунктом 3.2 договору № 613(1)19УК поставки товару від 28.11.2019 р. сторонами погоджено, що оплата вартості поставленого товару без ПДВ здійснюється протягом 45 календарних днів з дати поставки, а решта оплати частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної.
Як було встановлено судом, останнім днем оплати поставленого товару на суму 455912,80 грн. (без ПДВ) є 10.02.2020 р., поставленого на суму 83943,45 грн. (без ПДВ) - 26.03.2020 р., поставленого на суму 39997,60 грн. (без ПДВ) - 30.04.2020 р., поставленого на суму 107794,45 грн. (без ПДВ) - 12.05.2020 р.
Отже, заборгованість відповідача за зустрічним позовом за поставлений товар на суму 455912,80 грн. утворилась 11.02.2020 р., поставлений на суму 83943,45 грн. - 27.03.2020 р., поставлений на суму 39997,60 грн. - 01.05.2020 р., поставлений на суму 107794,45 грн. - 13.05.2020 р.
Як було встановлено судом, заборгованість відповідача за зустрічним позовом у сумі ПДВ 137529,66 грн. за поставлений товар утворилась 10.06.2020 р.
Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума 3 % річних, нарахованих на заборгованість відповідача за зустрічним позовом за поставлений товар за виключенням суми ПДВ за кожною видатковою накладною окремо, з урахуванням дат виникнення заборгованості, за загальний період з 11.02.2020 р. по 06.10.2020 р. становить 12112,87 грн.
Сума 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача за зустрічним позовом в частині суми ПДВ 137529,66 грн., з урахуванням встановленої судом дати виникнення заборгованості у вказаній сумі, за період з 10.06.2020 р. по 06.10.2020 р. становить 1341,48 грн.
Таким чином, сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом становить 13454,35 грн. (12112,87 грн. + 1341,48 грн.).
Позивач просить стягнути з відповідача 9562,04 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною окремо, а саме: за період з 11.02.2020 р. по 06.10.2020 р. на суму 547095,36 грн., за період з 27.03.2020 р. по 06.10.2020 р. на суму 100732,14 грн., за період з 01.05.2020 р. по 06.10.2020 р. на суму 47997,12 грн., за період з 10.05.2020 по 06.10.2020 р. на суму 129353,34 грн.
Однак, наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є невірним.
Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Проте, позивачем розраховано інфляційні втрати за періоди, які становлять менше місяця.
Крім того, як було встановлено судом, заборгованість відповідача за зустрічним позовом за поставлений товар на суму 455912,80 грн. утворилась 11.02.2020 р., поставлений на суму 83943,45 грн. - 27.03.2020 р., поставлений на суму 39997,60 грн. - 01.05.2020 р., поставлений на суму 107794,45 грн. - 13.05.2020 р., а заборгованість у розмірі суми ПДВ 137529,66 грн. за поставлений товар утворилась 10.06.2020 р.
Відтак, нарахування інфляційних втрат на суму 455912,80 грн. має здійснюватись з березня 2020 року, на суму 83943,45 грн. - з квітня 2020 року, на суму 39997,60 грн. - з травня 2020 року, на суму 107794,45 грн. - з червня 2020 року, а нарахування інфляційних втрат на заборгованість у сумі ПДВ 137529,66 грн. має здійснюватись з липня 2020 року.
Враховуючи викладене, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача за зустрічним позовом за поставлений товар за виключенням суми ПДВ за кожною видатковою накладною окремо, за загальний період з березня 2020 року по вересень 2020 року становить 9037,76 грн.
Інфляційні втрати, нараховані на заборгованість відповідача за зустрічним позовом в частині суми ПДВ 137529,66 грн., за період з липня 2020 року по вересень 2020 року (включно) нарахуванню не підлягають, оскільки у вказаний період мала місце дефляція.
Таким чином, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом становить 9037,76 грн.
Враховуючи викладене, вимоги зустрічного позову підлягають частковому задоволенню.
Позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення з відповідача за порушення строків виконання зобов'язання за договором поставки № 613(1)19УК від 28.11.2019 р. 111620,46 грн. пені, нарахованої за період з 14.01.2020 р. по 03.08.2020 р., 52913,97 грн. штрафу за прострочення поставки понад 30 днів та 1509,60 грн. штрафу за поставку неякісного товару по договору.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що товар на суму 755913,84 грн. не було поставлено у встановлений п. 1.2 договору строк, тобто до 31.12.2019 р. (включно).
Отже, з 01.01.2020 р. відповідач за первісним позовом є таким, що прострочив виконання зобов'язання з поставки товару на суму 755913,84 грн.
Відповідно до видаткової накладної № РН-ПУ000045 від 06.02.2020 р. наступна поставка товару була здійснена відповідачем 10.02.2020 р.
Таким чином, відповідачем порушено зобов'язання за договором № 613(1)19УК поставки товару від 28.11.2019 р. в частині своєчасної поставки товару, і таке прострочення тривало більше 30 днів.
Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до абзацу 3 ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно з п. 7.2 договору за порушення строків постачання або недопоставку товару постачальник зобов'язаний сплатити покупцеві пеню в розмірі 0,1% від вартості товару по якому допущено прострочення виконання зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення більше 30 днів, постачальник додатково сплачує покупцеві штраф у розмірі 7% від вказаної вартості. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Здійснений позивачем розрахунок пені за період з 14.01.2020 р. по 09.02.2020 р. на суму 755913,84 грн., з 10.02.2020 р. по 15.03.2020 р. на суму 655181,70 грн., з 16.03.2020 р. по 22.03.2020 р. на суму 607184,58 грн., з 23.03.2020 р. по 03.08.2020 р. на суму 477831,24 грн., є арифметично вірним.
Також, судом встановлено, що порушення відповідачем зобов'язання в частині своєчасної поставки товару на суму 755913,84 грн. тривало більше 30 днів.
Таким чином, вимога позивача про стягнення 52913,97 грн. 7% штрафу, нарахованого за порушення строків поставки товару на суму 755913,84 грн., також є обґрунтованою.
У відзиві відповідач за первісним позовом просив зменшити розмір штрафних санкцій на 70 % зазначаючи, що заявлена позивачем сума пені та штрафу перетворюється на несправедливо непомірний тягар для ТОВ "Діавестенд комплексні рішення".
У відповіді на відзив на позовну заяву позивач за первісним позовом заперечував щодо зменшення суми штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідачем за первісним позовом взагалі не зазначено та відповідно не доведено наявності виняткових обставин, що можуть бути підставою для зменшення розміру пені та штрафу, як і не зазначено поважних причин порушення зобов'язання, яке стало підставою для застосування заходів відповідальності позивачем за первісним позовом.
Разом з тим, судом встановлено, що порушення відповідачем за первісним позовом умов договору № 613(1)19УК від 28.11.2019 р. щодо поставки товару в повному обсязі носить триваючий характер, оскільки товар на загальну суму 477831,24 грн. станом на час прийняття рішення у даній справі відповідачем поставлено не було.
Враховуючи вищевикладене, та той факт, що позивачем за первісним позовом нараховано відповідачу пеню та штраф за порушення строку поставки товару, при цьому заявлені позивачем суми пені та штрафу не є надмірно великими виходячи із загальної вартості не поставленого товару за договором, та враховуючи значний період прострочення виконання зобов'язання з поставки товару, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру пені та штрафу.
З огляду на викладене, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 111620,46 грн. пені та 52913,97 грн. штрафу за порушення строку поставки товару підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача за первісним позовом про стягнення 1509,60 грн. 20% штрафу за поставку неякісного товару на суму 7548,00 грн. суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Згідно з п. 2.1 договору товар, що поставляється, повинен бути новим, тобто не повинен бути раніше вживаним або виготовленим з раніше вживаних комплектуючих та основних вузлів, що носять ознаки вживаних або відновлених. По своїй якості та комплектності товар повинен відповідати Специфікації (Додаток № 1 до договору) та підтверджуватися сертифікатом або іншим документом щодо якості товару (у разі необхідності обов'язкової сертифікації).
Комісією позивача складено Акт № 1 від 27.03.2020 р. на забраковану продукцію, а саме: картридж НРQ6001А у кількості 1 шт. та НРQ6003А у кількості 1 шт., поставлених за видатковою накладною № РН-ПУ000984 від 23.12.2019 р.
Відповідно до п. 7.4 договору у випадку невідповідності поставленого товару вимогам по якості, постачальник зобов'язаний замінити товар (на умовах відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010 DDP - м. Енергодар, вул. Промислова 133 склад № 4. Одержувач товару - ЗВ ВП «Складське господарство» ДП НАЕК «Енергоатом») на якісний протягом 14 днів з моменту направлення покупцем вимоги про заміну товару і сплатити покупцеві штраф у розмірі 20% від вартості неякісного товару.
Позивач звернувся до відповідача з листом № 07-105/7544 від 07.04.2020 р., в якому просив терміново замінити товар на якісний та сплатити покупцеві штраф у розмірі 20% від вартості неякісного товару.
Листом № 01 від 14.05.2020 р. відповідач повідомив позивача про готовність в максимально стислі терміни здійснити заміну товару та листом № 02 від 14.05.2020 р. відповідач просив позивача видати зі складу ЗВ ВП «Складське господарство» ДП НАЕК «Енергоатом» для заміни у відповідності до акта № 1 від 27.03.2020 р. забраковану продукцію.
20.05.2020 р. позивач здав, а відповідач прийняв картридж НРQ6001А у кількості 1 шт. та НРQ6003А у кількості 1 шт., про що між сторонами складено Акт № 170 приймання-передачі матеріально-технічних ресурсів з відповідального зберігання від 20.05.2020 р.
20.05.2020 р. відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято картридж НРQ6001А у кількості 1 шт. та НРQ6003А у кількості 1 шт. вартістю 7548,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-ПУ000198 від 12.05.2020 р. на суму 7548,00 грн.
Отже, забракований товар відповідачем було замінено, проте штраф у розмірі 20% від вартості неякісного товару відповідач не сплатив.
Позивач просить стягнути з відповідача 1509,60 грн. штрафу, що становить 20% від вартості неякісного товару.
Вартість поставленого відповідачем неякісного товару становить 7548,00 грн.
Вимога позивача про стягнення штрафу за поставку неякісного товару у сумі 1509,60 грн. визнана відповідачем.
Таким чином, вимога позивача про стягнення 1509,60 грн. 20% штрафу за поставку неякісного товару на суму 7548,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Отже, вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме щодо зобов'язання ТОВ "Діавестенд комплексні рішення" здійснити поставку товару загальною вартістю 477831,24 грн. та стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 166044,03 грн., з яких 111620,46 грн. пені, 52913,97 грн. штрафу за порушення строку поставки товару та 1509,60 грн. штрафу за поставку неякісного товару.
Як вже зазначалось, вимоги позивача за зустрічним позовом задоволено частково у сумі 847670,07 грн., з яких 825177,96 грн. заборгованості, 13454,35 грн. 3% річних, 9037,76 грн. інфляційних втрат. Провадження у справі в частині розірвання договору № 613(1)19УК поставки товару від 28.11.2019 р. закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 11 ст. 238 ГПК України встановлено, що у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне провести у даній справі в частині стягнутих сум зарахування грошових вимог по первісному та зустрічному позовах та стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діавестенд комплексні рішення" 681626,04 грн., що складає різницю між розміром задоволених позовних вимог за зустрічним позовом та розміром задоволених позовних вимог за первісним позовом.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" при зверненні до суду з первісним позовом з майновими вимогами на загальну суму 643875,27 грн. сплачено 9658,13 грн. судового збору за вимоги про зобов'язання відповідача за первісним позовом здійснити поставку товару загальною вартістю 477831,24 грн. (яка є майновою вимогою) та за вимогу про стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 166044,03 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Діавестенд комплексні рішення" при зверненні до суду з зустрічним позовом мало сплатити 14841,73 грн. судового збору, у тому числі 2102,00 грн. судового збору за вимогу про розірвання договору № 613(1)19УК поставки товару від 28.11.2019 р. (яка є немайновою вимогою) та 12739,73 грн. судового збору за вимогу про стягнення 849315,26 грн., при цьому ТОВ "Діавестенд комплексні рішення" сплатило 14841,74 грн.
Згідно з частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги первісного позову на загальну суму 643875,27 грн. задоволено повністю, то 9658,13 грн. судового збору покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "Діавестенд комплексні рішення".
Позовні вимоги зустрічного позову на загальну суму 849315,26 грн. задоволено частково, у сумі 847670,07 грн., а тому судовий збір пропорційний задоволеним вимогам - 12715,05 грн. покладається на Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція".
Згідно з частиною 11 статті 129 ГПК у випадку покладення судових витрат на обидві сторони суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
У зв'язку з тим, що при розподілі судових витрат на Державне підприємствво "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" покладено більшу суму судових витрат, різниця судових витрат у розмірі 3056,92 грн. (12715,05 грн. - 9658,13 грн.) підлягає стягненню з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діавестенд комплексні рішення".
Керуючись ст. ст. 123, 129, 231, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Первісний позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діавестенд комплексні рішення" про зобов'язання вчинити дії та стягнення 166044,03 грн. задовольнити повністю.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Діавестенд комплексні рішення" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, буд. 62, код 30256061) виконати умови договору № 613(1)19УК від 28.11.2019 р., а саме здійснити поставку товару Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71503, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код 19355964), а саме: Екран Elite Screens Electric84H у кількості 1 шт. вартістю 7490,88 грн.; ПК Моноблок HP ProOne 440 G4 у кількості 14 шт. вартістю 470340,36 грн.
2. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діавестенд комплексні рішення" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" про стягнення 849315,26 грн. та розірвання договору задовольнити частково на суму 847670,07 грн.
Провадження у справі щодо вимоги про розірвання договору № 613(1)19УК поставки товару від 28.11.2019 р. закрити.
3. Провести зустрічне зарахування грошових сум, присуджених до стягнення з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів, на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
4. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71503, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діавестенд комплексні рішення" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, буд. 62, код 30256061) 681626,04 грн. (шістсот вісімдесят одну тисячу шістсот двадцять шість грн. 04 коп.) боргу та 3056,92 грн. (три тисячі п'ятдесят шість грн. 92 коп.) судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено 17.03.2021 р.
Суддя О.О. Рябцева