ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.03.2021Справа №25/370
За розглядом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", м. Київ
про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу суду від 18.10.2010 року до виконання та видачу дублікату наказу, -
у справі
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Гордієнко Валентини Федорівни, м. Київ
про стягнення 50 868,36 грн.
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача (заявника): Радченко В.Ю. (адвокат за довіреністю №101 від 04.08.2020);
від відповідача: не з'явились.
У вересні 2010 року Відкрите акціонерне товариство акціонерного банку "Старокиївський банк" вернулося до суду з позовною заявою про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності Гордієнко Валентини Федорівни (відповідач) заборгованості на суму 50 868,36 грн з них донарахованих відсотків - 40 967,79 гривень, пені за несвоєчасну сплату кредиту - 8 654,47 гривень та пені за несвоєчасну сплату відсотків - 1 246,10 гривень.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2010 (повне рішення складено 05.10.2010 року) позов задоволено повністю та стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Гордієнко Валентини Федорівни на користь Відкритого акціонерного товариства акціонерного банку "Старокиївський банк" грошові кошти в розмірі 50 868,36 грн та судові витрати у сумі 744,68 грн.
18.10.2010 року на виконання вищезазначеного рішення Господарського суду міста Києва було видано відповідний наказ.
15.09.2020 до відділу діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" надійшла заява про заміну стягувача на його правонаступника.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.09.2020 року заяву в справі №25/370 передано на розгляд судді Морозову С.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про заміну сторони виконавчого провадження у справі №25/370 задоволено та замінено стягувача у виконавчому провадженні з виконання наказу про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2010 у справі №25/370, з Відкритого акціонерного товариства акціонерного банку "Старокиївський банк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".
19.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу дублікату та поновлення строку пред'явлення його до виконання у справі №25/370.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про видачу дублікату та поновлення строку пред'явлення до виконання у справі №25/370 призначено на 16.03.2021.
15.03.2021 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" надійшла заява про надання документів на вимогу ухвали суду від 24.02.2021.
В судове засідання 16.03.2021 відповідач не з'явився, про час та місце повідомлявся належним чином та відповідно до положень ст. 329 ГПК України його неявка не є перешкодою для вирішення питання про розгляд заяви.
Дослідивши подану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання у справі №25/370, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на наступне.
В обґрунтування поданої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (стягувач, правонаступник Відкритого акціонерного товариства акціонерного банку "Старокиївський банк") зазначає, що у зв'язку з перебуванням Відкритого акціонерного товариства акціонерного банку "Старокиївський банк" на стадії ліквідації, кадрових змін, а саме скорочення штатів та звільнення працівників відділу повернення проблемної заборгованості, виникла необхідність передачі документів до інших структурних підрозділів та продажу частини кредитного портфелю через електронний майданчик (електронну торгову систему ProZorro), через що було пропущено строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Також заявник вказує, що після купівлі частини кредитного портфелю, що складається із прав вимоги за кредитними договорами, виникла необхідність у передачі від Відкритого акціонерного товариства акціонерного банку "Старокиївський банк" (первісний стягувач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" оригіналів справ клієнтів (боржників), що є довготривалою процедурою, яка включає процедуру звірки за Актами прийому-передачі переданої документації, виявлення наявності чи відсутності оригіналів відповідних документів, аналіз строку на їх пред'явлення, що також стало однією з підстав пропуску строків на пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
З правової конструкції вказаної частини статті 329 Господарського процесуального кодексу України слідує, що пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання може бути відновлено з причин, визнаних господарським судом поважними.
Вказана норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред'явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Отже, при розгляді заяви про відновлення процесуального строку заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку з поданням відповідних доказів.
При цьому причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В даному випадку, за висновком суду кадрові зміни, а саме скорочення штатів та звільнення працівників відділу повернення проблемної заборгованості, передача документів до інших структурних підрозділів та продаж частини кредитного портфелю через електронний майданчик (електронну торгову систему ProZorro) внаслідок запровадження у Відкритому акціонерному товаристві акціонерного банку "Старокиївський банк" процедури ліквідації, встановленої Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та подальша передача від Відкритого акціонерного товариства акціонерного банку "Старокиївський банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" оригіналів кредитних справ клієнтів не є об'єктивними причинами, які б унеможливили пред'явлення наказу до виконання у передбачений законом строк, а саме до 18.10.2013.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Станьо проти Бельгії" від 07.07.2009 року суд вказав, що встановлені законом строки позовної давності переслідували законну мету забезпечення правової визначеності, оскільки вони захищали потенційних відповідачів від прострочених вимог і означали, що суди звільняються від необхідності винесення рішень, заснованих на доказах, які з часом набули властивість невизначеності або неповноти. Аналогічно і строк пред'явлення наказу до виконання має на меті забезпечення правової визначеності, оскільки він захищає боржника від прострочених вимог стягувача.
За приписами статтей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Однак, жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску заявником строку для пред'явлення наказу до виконання, матеріали справи не містять.
Беручи до уваги вищезазначене, оцінивши доводи та обставини, наведені у заяві про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, дослідивши подані заявником докази, суд дійшов до висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на пред'явлення наказу до виконання, а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу від 18.10.2010 до виконання є необгрунтованою, у зв'язку з чим суд відмовляє в її задоволенні.
У відповідності до п. 19.4 "Перехідних положень" Розділу XI Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.
Водночас обов'язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Наказ Господарського суду міста Києва у справі №25/370 від 18.10.2010 був дійсний для пред'явлення до виконання до 18.10.2013.
Тоді як, заявник звернувся до суду з вказаною заявою про видачу дубліката наказу у справі №25/370 - 19.02.2021 року, тобто з пропуском строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Оскільки заявник звернувся до суду з заявою про видачу дублікату наказу після закінчення строку, встановленого для його пред'явлення до виконання, а в задоволенні його заяви про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу судом відмовлено, суд дійшов висновку, що заява про видачу дублікату наказу від 18.10.2010 у справі №25/370 не узгоджується з положеннями пункту 19.4 "Перехідних положень" Розділу XI Господарського процесуального кодексу України, а тому не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 329, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу суду від 18.10.2010 року до виконання та видачу дублікату наказу у справі №25/370 відмовити.
2. Ухвала набирає законної негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.М. Морозов