номер провадження справи 24/125/20
25.01.2021 Справа № 908/2097/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2097/20
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 00130926)
до відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71504, ідентифікаційний код ВП 19355964)
про визнання правочинів недійсними
за участю представників:
від позивача: Білич Н.С., адвокат, довіреність № 644 від 21.12.2020
від відповідача: Нинюк Л.О., адвокат, довіреність № 2803 від 02.09.2019
Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” про:
- визнання недійсним правочину у формі заяви Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” від 12.12.2019 за №42-30/27110 в частині погашення заборгованості Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” за послугу з розподілу електричної енергії в жовтні 2019 року на загальну суму 83903,49 грн., що виникла на підставі договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та в частині погашення зустрічної заборгованості Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” за надану послугу з утримання технологічних електричних мереж спільного використання в березні 2018 року на суму 83903,49 грн. (частково), що виникла на підставі договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 01.01.2013 за №12- 7, який укладено між Публічним акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” та Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”;
- визнання недійсним правочину у формі заяви Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділ “Запорізька атомна електрична станція” від 28.12.2019 за №42-30/28655 в частині погашення заборгованості Державного підприємства “Національна атоми енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” за послугу з розподілу електричної енергії в листопаді 2019 року на загальну суму 94760,57 грн., що виникла на підставі договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та в частині погашення зустрічне заборгованості Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” за надану послугу з утримання технологічних електричних мереж спільного використання березні 2018 р. (частково) та квітні 2018 року на суму 94760,57 грн., що виникла н підставі договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 01.01.2013 року за №12-7, який укладено між Публічним акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” та Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2020 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2097/20 за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 24/125/20. Судове засідання призначено на 14.09.2020.
09.09.2020 на адресу суду від ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька атомна електрична станція” надійшов відзив на позовну заяву № 28-23/19029 від 04.09.2020, в якому останній проти позову заперечує, зокрема вказує на те, що оскаржуючи односторонні правочини, оформлені заявами відповідача про припинення зобов'язання зарахуванням № 42-30/21110 від 12.12.2019 на загальну суму 161 932,74 грн. і № 42-30/28655 від 28.12.2019 на загальну суму 126 609,28 грн. в частинах, розміри яких відповідно: 83 903,49 грн. і 94 760,57 грн., позивач виклав обставини та правові підстави позову, які є суперечливими і спростовують повністю його доводи. Так, за заявами відповідача № 42-30/27110 від 12.12.2019 на загальну суму 161 932,74 грн. та № 42-30/28622 від 28.12.2019 на загальну суму 126 609,28 грн. були припинені зарахуванням зобов'язання позивача і відповідача, які є: зустрічними, тобто такими, які випливають з двох різних зобов'язань, між позивачем і відповідачем, де за договорами № 1005 від 01.12.2005, № 6910 від 01.01.2019, № 167 від 01.01.2019, № 2 від 16.05.2019, № 162 від 01.01.2019, № 42 від 31.08.2011 позивач є кредитором, а відповідач - боржником (аналогічно і щодо боржника, за договором №12-7 від 01.01.2013 відповідач є кредитором, а позивач - боржником); однорідними, тобто в обох зобов'язаннях повинні бути речі одного роду, так, розрахунки за всіма договорами (№12-7 від 01.01.2013, № 1005 від 01.12.2005, № 6910 від 01.01.2019, № 167 від 01.01.2019, № 2 від 16.05.2019, № 162 від 01.01.2019, № 42 від 31.08.2011) повинні здійснюватися шляхом перерахування грошових коштів. За переліченими вище вимогами (зустрічними і однорідними зобов'язаннями позивача і відповідача) настав строк виконання. Підстави, передбачені частиною 5 статті 203 Господарського і статтею 602 Цивільного кодексів України, за наявності яких не допускається зарахування зустрічних однорідних вимог, відсутні. За своєю правовою природою зустрічні однорідні зобов'язання позивача і відповідача, які були припинені зарахуванням, не різні. Припинялися зарахуванням основні зобов'язання за рахунками, оформленими за договорами №12-7 від 01.01.2013, №1005 від 01.12.2005, № 6910 від 01.01.2019, № 167 від 01.01.2019, № 2 від 16.05.2019, № 162 від 01.01.2019, № 42 від 31.08.2011, з яких заборгованість за трьома рахунками за договором № 12-7 від 01.01.2013 була підтверджена рішеннями місцевого господарського суду у справах № 908/1160/18 і № 908/2295/18. Станом на 12.12.2019 і на 28.12.2019 (дати заяв відповідача № 42-30/27110 та № 42-30/28622), зустрічні і однорідні вимоги позивача та відповідача існували, між позивачем і відповідачем не було спору відносно характеру зобов'язань за договорами №12-7 від 01.01.2013, № 1005 від 01.12.2005, № 6910 від 01.01.2019, № 167 від 01.01.2019, № 2 від 16.05.2019, № 162 від 01.01.2019, № 42 від 31.08.2011, їхнього змісту, умов виконання та розміру. Відповідно, вимоги, за якими зобов'язання припинені зарахуванням зустрічних однорідних вимог, були дійсними та безспірними. Просить суд відмовити в повному обсязі у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 14.09.2020 відкладено підготовче засідання на 28.09.2020.
18.09.2020 ПАТ “Запоріжжяобленерго” подано до суду відповідь на відзив (від 17.09.2020 № 33-33/14456), в якому позивач зокрема вказує на те, що як нормами Закону України «Про ринок електричної енергії» так і публічним Договором встановлено, що розрахунки за надані послуги з розподілу електричної енергії проводяться виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора системи розподілу (позивач), що виключає можливість проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки під час застосування такого механізму грошові кошти не надходять на рахунок Оператора системи розподілу, що не відповідає вимогам Закону та Договору.
28.09.2020 відповідачем подані до суду заперечення № 28-23/20837 від 25.09.2020 на відповідь на відзив, в яких стверджує, що припинення зобов'язань зарахуванням за заявами відповідача: №42-30/27110 від 12.12.2019 на загальну суму 161 932,74 грн. та №42-30/28655 від 28.12.2019 на загальну суму 126 609,28 грн. не порушило алгоритм оптового ринку електричної енергії, який був передбачений Законом України «Про електроенергетику», чи алгоритм розподілу коштів, що встановлений Законом України «Про ринок електричної енергії». Відповідно, не призведе до неотримання іншими учасниками оптового ринку електричної енергії своїх частин від сум, на які були припинені зобов'язання зарахуванням, оскільки у зобов'язаннях за договорами №1005, №6910, №2, №162, №42 і №127-7 розрахунки здійснюються лише між позивачем і відповідачем.
Ухвалою від 28.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 26.10.2020.
23.10.2020 позивачем подані до суду заперечення (від 23.10.2020 № 33-33/16335) на заперечення № 28-23/20837 від 25.09.2020 відповідача, в яких вважає що вчинений відповідачем правочин у формі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог на момент вчинення суперечив імперативним нормам матеріального права та умовам договору в частині погашення заборгованості з розподілу електричної енергії, а тому такий правочин підлягає визнанню недійсним в цій частині.
26.10.2020 відповідачем подано до суду клопотання про подання додаткових доказів, а саме копії дванадцяти заяв ПАТ «Запоріжжяобленерго» про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог на загальну суму 426 323,14 грн., з копіями супровідних листів, якими ці заяви надсилалися Відокремленому підрозділу «Запорізька АЕС».
Ухвалою суду від 26.10.2020 підготовче засідання у справі № 908/2097/20 перенесено на 11.11.2020.
05.11.2020 до суду від Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” надійшло клопотання про подання додаткових доказів № 28-23/23789 від 04.11.2020, в якому останній просить суд:
- не розглядати клопотання відповідача про подання додаткових доказів, подане 26.10.2020 через канцелярію Господарського суду Запорізької області;
- долучити до матеріалів справи №908/2097/20 копії заяв-приєднання до “Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії” - публічного договору, який розміщений на сайті позивача, за адресою: http//www.zoe.com.ua, на умовах договорів про постачання електричної енергії, а саме: №77-121-08-19-08364 від 29.07.2019 (на умовах договору №1005 від 01.12.2019) ; №77-121-08-19-08307 від 18.07.2019 (на умовах договору №6910 від 12.05.2005); №77-121-08-19-08306 від 18.07.2019 (на умовах договору №167 від 13.10.2019); №77-121-08-19-08314 від 22.07.2019 (на умовах договору №2 від 16.05.2019); №77-121-08-19-08297 від 17.07.2019 (на умовах договору №162 від 25.03.2008); №77-121-08-19-08381 від 30.07.2019 (на умовах договору №42 від 31.08.2011), та які діють з 01.01.2019;
- долучити до матеріалів справи №908/2097/20 копії дванадцяти заяв позивача про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог на загальну суму 426323,14 грн., з копіями супровідних листів, якими ці заяви надсилалися позивачем Відповідачу, а саме: №26 від 21.09.2018 на суму 34928,14 грн. (супровідний лист від 17.09.2018 №007-52/14168); №27 від 25.10.2018 на суму 29875,72 грн. (супровідний лист від 22.10.2018 №007-52/31); №28 від 22.11.2018 на суму 27095,76 грн. (супровідний лист від 20.11.2018 №007-52/17412); №29 від 15.01.2019 на суму 26058,71 грн. (супровідний лист від 15.01.2019 №007-66/483); №30 від 31.01.2019 на суму 25906,70 грн. (супровідний лист від 04.02.2019 №007- 66/1603); №31 від 15.03.2019 на суму 35101,44 грн. (супровідний лист від 15.03.2019 №007-66/3980); №32 від 28.03.2019 на суму 33614,99 грн. (супровідний лист від 28.03.2019 №007-66/4801); №33 від 25.04.2019 на суму 39526,06 грн. (супровідний лист від 25.04.2019 №007-66/9086); №34 від 25.05.2019 на суму 39671,75 грн. (супровідний лист від 23.05.2019 №007-66/8597); №35 від 27.06.2019 на суму 34344,20 грн. (супровідний лист від 01.07.2019 №007-66/10759); №36 від 23.07.2019 на суму 49206,92 грн. (супровідний лист від 23.07.2019 №007-66/12380); №37 від 28.08.2019 на суму 50992,75 грн. (супровідний лист від 19.09.2019 №007-66/15731);
- долучити до матеріалів справи №908/2097/20 копію №1 від 28.03.2019 зустрічі представників ДП “НАЕК “Енергоатом” та ПАТ “Запоріжжяобленерго”;
- долучити до матеріалів справи №908/2097/20 детальну інформацію про юридичну особу (ПАТ “Запоріжжяелектропостачання”), роздруковану з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, за адресою: https://usr.minjust.gov.ua/content/home.
Ухвалою суду від 09.11.2020 підготовче судове засідання у справі № 908/2097/20 перенесено на 25.11.2020.
25.11.2020 позивачем подано до суду заперечення (від 25.11.2020 № 33-33/18245) на клопотання відповідача про подання додаткових доказів № 28-23/23789 від 04.11.2020, в яких позивач просить суд залишити без розгляду клопотання відповідача про подання додаткових доказів, оскільки докази подані із порушенням вимог встановлених ст. ст. 80 та 165 ГПК України в частині подання доказів в строк встановлений судом.
Ухвалою суду від 25.11.2020 задоволено клопотання ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька атомна електрична станція” про подання додаткових доказів № 28-23/23789 від 04.11.2020 та відкладено підготовче засідання на 23.12.2020.
Ухвалою суд 21.12.2020 підготовче засідання у справі № 908/2097/20 перенесено на 11.01.2021.
11.01.2021 позивачем до суду подані заперечення від 11.01.2021 № 33-33/1 щодо документів наданих відповідачем до клопотання про подання додаткових доказів № 28-23/23789 від 04.11.2020.
Ухвалою суду від 11.01.2021 закрито підготовче провадження у справі № 908/2097/20. Розпочато розгляд справи по суті 11.01.2021 та оголошено перерву в судовому засіданні до 25.01.2021.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 25.01.2021 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позові вважає, що заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, які вчинені відповідачем є такими, що вчинені з порушенням норм чинного законодавства та умов Договору, а тому такі правочини в частині погашення заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії про припинення зобов'язання шляхом зарахування у разі не відповідності вимогам, викладеним в статті 601 ЦК України, підлягають визнанню недійсними. В обґрунтування позовних посилається на ст. ст. 11, 15, 16, 203, 215, 598, 599, 601, 602 ЦК України, ст. 202, 203 ГК України, публічний договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2020, опублікованого на офіційному веб-сайті Оператора системи розподілу - ПАТ «Запоріжжяобленерго», просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві та промові у судових дебатах (від 25.01.2021 № 28-23/1712. Вважає, що за заявами відповідача №42-30/27110 від 12.12.201:9 на загальну суму 161 932,74 грн. та №42-30/28655 від 28.12.2019 на загальну суму 126 609,28 грн. припинені зарахуванням зустрічні однорідні зобов'язання, строк виконання яких настав. Обмеження, за наявності яких зарахування зустрічних однорідних вимог не допускається (ст. 602 Цивільного кодексу України) - відсутні. Припинення зобов'язань зарахуванням за заявами Відповідача: № 42-30/27110 від 12.12.2019 на загальну суму 161 932,74 грн. та № 42-30/28655 від 28.12.2019 на загальну суму 126 609,28 грн. не порушило алгоритм оптового ринку електричної енергії, який був передбачений Законом України «Про електроенергетику», чи алгоритм розподілу коштів, що встановлений Законом України «Про ринок електричної енергії». Відповідно, не призведе до неотримання іншими учасниками оптового ринку електричної енергії своїх частин від сум, на які були припинені зобов'язання зарахуванням, оскільки у зобов'язаннях за договором № 12-7, а також за договорами № 1005, № 6910, № 167, № 2, № 162, № 42 з урахуванням заяв-приєднання до «Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії» розрахунки здійснюються лише між позивачем і відповідачем. Просить суд в позові відмовити.
В засіданні 25.01.2021 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали справи, суд
З 01.01.2019 Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (позивач) розпочало провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області на підставі отриманої ліцензії, що видана на підставі постанови НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415. Тобто з 01.01.2019 позивач є Оператором системи розподілу та надає послугу з розподілу.
На виконання вимог законодавства в сфері електроенергетики, зокрема, постанови НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415 позивач, для забезпечення публічності, розмістило на офіційному веб-сайті ОСР: http//www.zoe.com.ua, «Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії» та Заяви-приєднання споживача.
Згідно ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі Закон), договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором (НКРЕКП).
В свою чергу, Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (відповідач) з 01.01.2019 приєдналось до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі Договір) шляхом підписання заяв-приєднання, копії яких містяться в матеріалах справи.
16.12.2019 на адресу позивача надійшла заява відповідача про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 12.12.2019 № 42-30/27110 на суму 161 932,74 грн та заява про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 28.12.2019 № 42-30/28655 на суму 126 609,28 грн.
Даними заявами відповідач повідомив про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 161 932,74 грн та на суму 126 609,28 грн.
Тобто даними заявами відповідач припинив, з однієї сторони, зобов'язання відповідача перед позивачем з оплати послуги з розподілу електричної енергії, а з іншої сторони, зарахував заборгованість позивача за надану послугу з утримання технологічних електричних мереж спільного використання, що стягнута рішеннями господарського суду Запорізької області суду по справі № 908/1160/18 та № 908/2295/18.
Разом із цим, позивач вважає, що вказаний односторонній правочин відповідача у формі заяви від 12.12.2019 № 42-30/27110 та заяви від 28.12.2019 № 42-30/28655 про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог вчинено з порушенням норм чинного законодавства, яке допускає здійснення розрахунків за використану електричну енергію виключно в грошовій формі.
Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на наступних підставах.
Згідно з ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Статтею 601 Цивільного кодексу України також встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
За визначенням ч. ч. 1 - 3 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.
Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Виходячи з наведених норм законодавства, оспорювані заяви відповідача від 12.12.2019 № 42-30/27110 та від 28.12.2019 № 42-30/28655 про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином, який спричиняє припинення взаємних грошових зобов'язань сторін, визначених у цій заяві.
Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 75 Закону України “Про ринок електричної енергії” розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку. Покупці електричної енергії, які купують електричну енергію в електропостачальників, вносять плату за отриману електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника в одному з уповноважених банків.
Частиною 96 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"" встановлено, що учасник ринку електричної енергії (далі - учасник ринку) - виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідно до п. 4.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕ), розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.
Пунктом 1.1.2 Правил встановлено, що учасники роздрібного ринку електричної енергії (учасники роздрібного ринку) - електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу, з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Тобто на позивача (Оператор системи розподілу) та на відповідача (Споживач) розповсюджується дія Закону та Правил і обов'язковість дотримання встановлених імперативних норм щодо проведення розрахунків виключно в грошовій формі.
В свою чергу, пунктом 5.2. Договору встановлено, що оплата послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за цим Договором здійснюється на поточний рахунок оператора.
Також, пунктом 1.3 Додатку № 4 «Порядок розрахунків до договору» до Договору встановлено, що розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця. Розрахунки за надані послуги з розподілу електричної енергії проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора системи, вказаний в п. 13 Договору. За дату оплати приймається дата, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок Оператора системи.
Отже, нормами чинного законодавства, що регулює порядок розрахунків за послуги з розподілу електричної енергії, та умовами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладено сторонами, передбачено порядок здійснення споживачем розрахунків за спожиті послуги з розподілу електричної енергії виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора системи.
Таким чином, оспорювані заяви відповідача від 123.12.2019 № 42-30/27110 та від 28.12.2019 № 42-30/28655 про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог суперечить нормам законодавства та умовам договору, що є підставою для визнання недійсним правочин у формі цих заяв на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.
Вищевикладене спростовує позицію відповідача, оскільки законодавцем унормовано Законом України «Про ринок електричної енергії», а саме приписами статті 75 даного закону, що розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
Натомість вчинений відповідачем спірний правочин суперечить даній нормі, оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог не має грошового характеру, а відсутність грошових коштів на поточному рахунку Оператора системи розподілу, є загрозою його участі на ринку електричної енергії та як наслідок здійснення ним ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії в Запорізькій області.
Також відповідач дійшов до помилкового висновку, що можливо припустити, що позивач оскаржує припинення зобов'язання на загальну суму 83 903,49 грн та 94 760,57 грн. Однак такий висновок не може бути припущенням, оскільки позивач оскаржує спірні правочини в розрізі вказаних сум, що вбачається з мотивувальної та прохальної частини позовної заяви.
Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
За приписами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України).
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В даному випадку позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обґрунтованість позовних вимог.
З огляду на приведені вище обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість і законність позову та про безпідставність доводів відповідача, приведених ними в обґрунтування заперечень проти позову.
За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Визнати недійсним правочин у формі заяви Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» від 12.12.2019 № 42-30/27110 в частині погашення заборгованості Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» за послугу з розподілу електричної енергії в жовтні 2019 року на загальну суму 83 903,49 грн, що виникла на підставі договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та в частині погашення зустрічної заборгованості Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» за надану послугу з утримання технологічних електричних мереж спільного використання в березні 2018 року на суму 83 903,49 грн (частково), що виникла на підставі договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 01.01.2013 № 12-7, який укладено між ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ЗАЕС».
Визнати недійсним правочин у формі заяви Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» від 28.12.2019 за № 42-30/28655 в частині погашення заборгованості Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» за послугу з розподілу електричної енергії в листопаді 2019 року на загальну суму 94 760,57 грн, що виникла на підставі договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та в частині погашення зустрічної заборгованості Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» за надану послугу з утримання технологічних електричних мереж спільного використання в березні 2018 р. (частково) та квітні 2018 року на суму 94 760,57 грн, що виникла на підставі договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 01.01.2013 № 12-7, який укладено між ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ЗАЕС».
Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71504, ідентифікаційний код ВП 19355964) на користь Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 00130926) - 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп. судового збору
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 16.03.2021.
Суддя Т.А. Азізбекян