10 березня 2021 року м. Київ
Справа № 755/17855/20
Провадження 22-ц/824/4647/2021
Резолютивна частина постанови оголошена 10 березня 2021
Повний текст постанови складено 11 березня 2021 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Гулієв М.Д.о
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Корніловою Людмилою Іванівною, на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва, постановлену у складі судді Катющенко В.П. 26 листопада 2020 року, у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: особа, яка може набути статусу відповідача, - ОСОБА_1 , особи, які можуть набути статусу третіх осіб, без самостійних вимог, - Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про забезпечення позову до подання позовної заяви,-
4 листопада 2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_2 , заінтересовані особи: особа, яка може набути статусу відповідача, - ОСОБА_1 , особи, які можуть набути статусу третіх осіб, без самостійних вимог, - Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про забезпечення позову до подання позовної заяви.
У заяві заявник просить суд: зобов'язати ОСОБА_1 негайно передати їхній матері - ОСОБА_2 неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до моменту вирішення спору про місце їх проживання та стягнення аліментів на їх утримання.
Заявляючи про свій намір звернутися до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та визначення їх місця проживання, в обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що протягом останніх місяців вона неодноразово намагалася зустрітися з дітьми, однак ОСОБА_1 , який є її колишнім чоловіком та батьком дітей, силоміць утримує у себе неповнолітніх доньок, перешкоджаючи побаченням та абсолютно обмеживши спілкування між ними та матір'ю. З моменту відібрання дітей від матері вони перебувають з невідомими заявнику невстановленими особами, у зв'язку з чим вона має побоювання та об'єктивні підстави вважати, що життю та здоров'ю дітей може загрожувати небезпека. Крім того, сам ОСОБА_1 безпосередньо не приймає участі у вихованні дітей, оскільки весь цей час перебував і на даний час перебуває за кордоном. 13 листопада 2020 року заявника приїхала для побачення з доньками за адресою: АДРЕСА_1 , та виявила, що її доньки перебувають у вказаній квартирі з невстановленими особами, які на момент її прибуття відмовилися відчиняти двері та надати можливість побачитися з дітьми. З огляду на вказані обставини заявник звернулася до органів поліції, склавши заяву про вчинення злочину до Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одеса від 13.11.2020 р. Крім того, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено письмовий договір від 29.05.2019 р. про участь батьків у вихованні дітей, відповідно до якого батьки досягли згоди і підписанням цього договору засвідчують своє волевиявлення щодо того, що діти на момент підписання договору \ неповнолітніми. Далі діти проживають разом з матір'ю. Розгляд питання щодо виконання умов договору є предметом окремої цивільної справи за № 522/16172/19, що перебуває на розгляді Приморського районного суду м. Одеса. Таким чином, діти без рішення суду або служби у справах дітей відібрані від матері без поважних на те причин. Згадані обставини, на думку заявника, негативно впливають на емоційний стан дітей, які внаслідок даної несприятливої ситуації та малолітнього віку, коли діти перебувають з абсолютно сторонніми особами, не отримуючи батьківської турботи та любові, а особливо від матері, що може негативно вплинути та стан їхнього психічного здоров'я та морального виховання.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 листопада 2021 року - заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: особа, яка може набути статусу відповідача, - ОСОБА_1 , особи, які можуть набути статусу третіх осіб, без самостійних вимог, - Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_1 негайно передати їхній матері - ОСОБА_2 неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до моменту вирішення спору про місце їх проживання та стягнення аліментів на їх утримання.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_5 - адвокат Корнілова Л.І. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема вказує про те, що судом першої інстанції порушено правила підсудності при розгляді заяв про забезпечення позову до подання позовної заяви, оскільки такого характеру позовна заява, як про визначення місця проживання дітей, розглядається за місцем знаходження відповідача.
Порушення судом Дніпровським районним судом привал територіальної підсудності встановлено ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 грудня 2020 року справа № 755/18868/20 про направлення справи за територіальною підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси. Ця справа стосується позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участю третіх осіб, без самостійних вимог Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, Відділ хабезпечння діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання неповнолітніх дітей з матір'ю та стягнення аліментів на їх утримання.
Крім того, зі змісту заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви вбачається, що вимогами заявниці ОСОБА_2 є відібрання у батька ОСОБА_1 та передачі й неповнолітніх дітей до моменту вирішення спору про їх місце проживання, тому така мотивація фактично містить висновок суду по суті позовних вимог та вирішення питання в порядку ст. 162 СК України щодо відібрання дитини ї поврення її за попереднім місцем проживання.
Отже, суд першої інстанції , встановивши проміжним процесуальним документом в прядку ст.. 162 СК України, а саме ухвалою суду відібрав дітей і повернув їх при цьому зобов'язавши ОСОБА_1 виконувати ухвалу суду, фактично вирішив правовий спір між сторонами по суті.
Представник ОСОБА_2 адвокат Петрів Р.В. проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи.
Сторони своїм процесуальним правом надання відзиву не скористалися.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що спосіб забезпечення позову обраний заявником, буде належним, достатнім та адекватним засобом забезпечення позову, який у повній мірі захистить інтереси сторін, зокрема малолітніх дітей.
Проте колегія суддів не може погодить з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено, зокрема: захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч.10 ст.150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Встановлено, що звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, шляхом зобов'язання ОСОБА_1 негайно передати їхній матері - ОСОБА_2 неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до моменту вирішення спору про місце їх проживання та стягнення аліментів на їх утримання.
Разом з тим встановлено, що ОСОБА_2 , звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, без самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання неповнолітніх дітей з матір'ю та стягнення аліментів на їх утримання.
Отже, між сторонами виник спір щодо місця проживання дітей.
Таким чином, обраний захід забезпечення позову є тотожним задоволенню позовних вимог заявниці ОСОБА_2 про визначення місця проживання неповнолітніх дітей, що суперечить нормам чинного цивільного процесуального законодавства.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття судом, обраного заявником, заходу забезпечення, оскільки обраний вид забезпечення позову за своїм змістом є тотожним можливому задоволенню позовних вимог ОСОБА_2 .
Крім того, заявником не надано доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення його позову.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суду першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвалу суду скасуванню з постановлення нового судового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Корніловою Людмилою Іванівною - задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 26 листопада 2020 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту.
В задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересовані особи: особа, яка може набути статусу відповідача, - ОСОБА_1 , особи, які можуть набути статусу третіх осіб, без самостійних вимог, - Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна