25 лютого 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю особи, яка подала скаргу ОСОБА_5 ,
представника особи, яка подала скаргу -
адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві, шляхом проведення відеоконференцзв'язку між Київським апеляційним судом та Шевченківським районним судом м. Чернівці, апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2020 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2020 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 23.10.2020 року.
Таке рішення слідчий суддя мотивувала тим, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають лише ті заяви чи повідомлення, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення, а, оскільки у заяві ОСОБА_5 не наведено об'єктивних даних та не подано доказів, які свідчили б про ознаки кримінального правопорушення, то в діях уповноважених осіб Державного бюро розслідувань відсутня бездіяльність щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви ОСОБА_5 , тому необхідно відмовити у задоволенні скарги.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та __________________________________________
Справа №11-сс/824/1424/2021 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_7
Категорія: ст. 303 КПК України Доповідач ОСОБА_1
такою, що не відповідає нормам Конституції України, КПК України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів», просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою повністю задовольнити його скаргу від 06.11.2020 року, і зобов'язати уповноважених осіб ДБР внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_5 від 23.10.2020 року про вчинення керівником Другого управління організації досудових розслідувань ДБР ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364 та ч. 2 ст. 382 КК України.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що слідчий суддя, розглядаючи його скаргу на бездіяльність та неправомірні дії уповноважених осіб Державного бюро розслідувань щодо не вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 214 КПК України, за його заявою від 23.10.2020 року, фактично взяла на себе функції органу досудового розслідування та розглядала у судовому засіданні саме його заяву від 23.10.2020 року про скоєнні керівником Другого управління організації досудових розслідувань ДБР ОСОБА_8 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 382 КК України, та ухвалила судове рішення фактично за розглядом саме його заяви від 23.10.2020 року, тобто вийшла за межі своїх повноважень та вимог його скарги від 06.11.2020 року.
Разом з тим, будь-яке дослідження щодо обставин та фактів щодо бездіяльності та неправомірних дій уповноважених осіб Державного бюро розслідувань щодо саме не розгляду його заяви від 23.10.2020 року, не вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 214 КПК України, за його заявою про скоєнні кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 382 КК України, керівником Другого управління організації досудових розслідувань ДБР ОСОБА_8 , які зобов'язані були вчинити та не вчинили уповноважені особи ДБР, відповідно вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчим суддею здійснено не було, а також не було надано правової оцінки щодо вчинених грубих порушень уповноважених осіб ДБР вимог ст. 214 КПК України, бездіяльність по невиконанню яких ним оскаржена, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
За таких обставин, вчиняючи такі дії, слідчий суддя грубо порушила ст. 8 Конституції України, ст. 303 КПК України, його права та інтереси, як скаржника, та діяла виключно в інтересах Державного бюро розслідувань.
Будучи повідомленим про день та час проведення апеляційного розгляду, прокурор в призначений час до суду апеляційної інстанції не з'явився, про поважність причин своєї неявки суду не повідомив і ніяких клопотань про відкладення розгляду не подавав, а тому, відповідно до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний суд, враховуючи, що його неявка не перешкоджає проведенню розгляду, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без його участі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_5 та його представника - адвоката ОСОБА_6 на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Як убачається з матеріалів провадження, 06 листопада 2020 року ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність слідчого Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання його заяви від 23 жовтня 2020 року про злочини, передбачені ч. 1 ст. 364 та ч. 2 ст. 382 КК України, які, як зазначено в заяві, було вчинено керівником Другого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 .
Отже, ОСОБА_5 оскаржив до слідчого судді таку бездіяльність слідчого, що підлягає оскарженню.
Згідно положень ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Як видно з матеріалів досліджуваного провадження, ОСОБА_5 , направивши 26 жовтня 2020 року засобами поштового зв'язку, звернувся до Державного бюро розслідувань із заявою від 23.10.2020 року про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення керівником Другого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364 та ч. 2 ст. 382 КК України, а саме: щодо використання службового становища, всупереч інтересів служби, із не вчинення дій, відповідно ч. 1 ст. 214 КК України, по заяві ОСОБА_5 від 15 липня 2019 року та невнесення відомостей в ЄРДР про кримінальні правопорушення за ст.ст. 364, 365, 366, 367, 382 КК України щодо слідчого ОСОБА_9 , прокурорів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та громадянина ОСОБА_12 , і щодо невиконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 15 серпня 2019 року, якою зобов'язано уповноважену особу Державного бюро розслідувань виконати вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України, згідно заяви ОСОБА_5 від 15 липня 2019 року.
Слідчий суддя, за результатом судового розгляду скарги ОСОБА_5 , прийшов до висновку про відмову у задоволенні цієї скарги з посиланням на те, що у заяві ОСОБА_5 не наведено об'єктивних даних та не подано доказів, які свідчили б про ознаки кримінального правопорушення, тому в діях уповноважених осіб Державного бюро розслідувань відсутня бездіяльність щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Проте, з таким висновком слідчого судді колегія суддів погодитися не може, оскільки заява про вчинене кримінальне правопорушення є єдиною підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і лише після внесення таких відомостей слідчий, дізнавач або прокурор може прийняти рішення про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу злочину чи з інших підстав, передбачених ст. 284 КПК України.
Окрім цього, відповідно до правової позиції, викладеної в п.п.1.1 Узагальнення «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 за №9-49/0/4-17, визначений у ч. 1 ст. 214 КПК України, обов'язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Отже, виходячи з того, що слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва в ухвалі від 17.12.2020 року відобразив власну оцінку стосовно фактів, викладених у заяві ОСОБА_5 від 23.10.2020 року про вчинення злочину, оцінивши їх як такі, що не вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, що є неприпустимим з огляду на стадію кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2020 року і постановлення нової ухвали про задоволення скарги ОСОБА_5 та зобов'язання уповноважених осіб Державного бюро розслідувань внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_5 від 23.10.2020 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 23.10.2020 року, скасувати.
Скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб Державного бюро розслідувань внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_5 від 23.10.2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
___________________ _____________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3