Іменем України
12.03.2021 року м.Мостиська
єдиний унікальний номер 448/140/21
провадження №1-кп/448/110/21
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська кримінальне провадження №12021140230000010 від 16 січня 2021р., про обвинувачення:
ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого без реєстрації: хостел « АДРЕСА_2 , турка, громадянину Турецької Республіки, із середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорки ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ),
та його захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
а також перекладачки ОСОБА_7 ,
Судом визнано доведеним, що на початку січня місяця 2021 року громадянин Турецької Республіки ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який тимчасово проживає в АДРЕСА_3 маючи умисел на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, діючи умисно, організував незаконне переправлення двох осіб, а саме громадян Турецької Республіки ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , через державний кордон з України до Республіки Польща.
Попередньо, ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою працевлаштування та покращення умов життя, разом зі своїм давнім другом громадянином Турецької Республіки ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , вирішив потрапити на територію України. 30.11.2020р., ними було придбано квитки на літак сполученням «Анкара - Київ» і вони прибули в України, де поселились для нетривалого проживання, згідно вказаної вище адреси. ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , влаштувався працювати механіком на одне із СТО м.Києва, а ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , водієм в службі таксі «Bolt».
В подальшому, ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на організацію незаконного переправлення вищевказаних двох осіб через державний кордон України, обманним шляхом, залучив свого товариша ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , котрий повинен був доставити двох осіб до державного кордону України з Республікою Польща. Даними особами являлися громадяни Турецької Республіки ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , котрі перебували в м.Одеса.
Так, 12.01.2021р., ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив телефонний дзвінок на мобільний номер телефону: НОМЕР_1 , до громадянина Турецької Республіки ( ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час розмови, останній визначив місце зустрічі, а саме: головний залізничний вокзал м.Львова та дав вказівку прибути туди 14.01.2021р. ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 спільно із ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 потягом рейсового сполучення «Одеса - Львів» вирушили до місця зустрічі. У свою чергу, також до місця зустрічі вирушили ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно із ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , котрий керував транспортним засобом марки «Ford Fiesta», р/н НОМЕР_2 .
14.01.2021, близько 15:20 год., на головному залізничному вокзалі м.Львова відбулась вказана зустріч, одразу після якої ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 спільно із ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 транспортним засобом марки «Ford Fiesta», р/н НОМЕР_2 , котрим керував ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 вирушили до напрямку лінії державного кордону України з Республікою Польща. Прокладений маршрут до пункту прибуття вказував ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою свого мобільного телефону марки «Samsung Galaxy J4+», використовуючи мобільний додаток «Яндекс навігатор».
14.01.2021р., близько 17:40 год., прибувши до ділянки території між с.Шегині та с.Биків Мостиського району Львівської області, ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи порядок перетину державного кордону України та незаконність його перетинання поза пунктами пропуску, без відповідних на це документів, усвідомлюючи характер протиправних дій, супроводжуючи громадян Турецької Республіки ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з останніми направився в напрямку лінії державного кордону України.
Згодом, 14.01.2021р. близько 17:50 год., працівниками ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ІНФОРМАЦІЯ_6 в напрямку 506 п/зн., близько 300 метрів, від державного кордону України, поблизу с.Биків Мостиського району Львівської області, під час спроби переправлення через державний кордон України в Республіку Польща поза пунктом пропуску, було затримано громадян Турецької Республіки ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ) та ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ).
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст.332 КК України, - організація, керівництво та сприяння незаконному переправленні осіб через державний кордон України, вчиненого щодо кількох осіб.
Так, 29.01.2021 року між прокуроркою Мостиського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_5 , якій на підставі ст.36 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні з однієї сторони та підозрюваним ОСОБА_16 ( ОСОБА_4 ), з іншої сторони, у присутності захисника ОСОБА_6 , а також перекладачки ОСОБА_7 укладена угода про визнання винуватості.
Згідно з умовами угоди ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ) повністю визнав свою винуватість у вчиненому злочині, передбаченому ч.2 ст.332 КК України і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі підозри у судовому провадженні.
Також, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, котрий одружений, має на утриманні шестеро дітей, тяжкості кримінального правопорушення, обставин, що пом'якшують покарання - повне визнання винуватості, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відсутність обставин, які обтяжують покарання, і вчиненим злочином шкода завдана лише державним та суспільним інтересам, що в сукупності знижує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, - сторони узгодили про призначення ОСОБА_17 ( ОСОБА_4 ) покарання - 5-ть років позбавлення волі.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ) заявив, що розуміє зміст наданих йому законом прав, розуміє наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості. Не заперечує щодо затвердження угоди про визнання винуватості.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), - адвокат ОСОБА_6 просить суд затвердити угоду про визнання винуватості від 29.01.2021 року.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
Як відомо із змісту п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
У відповідності до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
В силу статті 469 КПК України, укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ) обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, який у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином.
Свою винуватість у вчиненні даного злочину обвинувачений ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ) визнав беззастережно.
Потерпілі в даному кримінальному провадженні відсутні.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ) розуміє права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості.
Також судом перевірено угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України, в тому числі щодо змісту та порядку її укладення, та КК України, а також щодо узгодженої міри призначення покарання, підстав для відмови в її затвердженні не встановлено.
З огляду на вищенаведене, заслухавши думку сторін про можливість затвердження угоди, суд приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості, укладену 29.01.2021 року між прокуроркою Мостиського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_16 ( ОСОБА_4 ) у присутності захисника ОСОБА_6 , слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання, яка визначена із врахуванням загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України.
Щодо питання встановлення іспитового строку та покладення обов'язків із числа регламентованих ст.76 КК України, то суд враховує, що статтею 75 того ж Кодексу передбачено, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням. У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
З огляду на наведене, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_17 ( ОСОБА_4 ) іспитовий строк один рік, із покладенням на нього обов'язків, регламентованих ст.76 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Що стосується додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, яке передбачене санкцією ч.2 ст.332 КК України, то з даного приводу слід зазначити наступне.
В п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003. за №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що відповідно до ст.55 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише у тих випадках, коли вчинення злочину було пов'язане з посадою обвинуваченого або із заняттям ним певною діяльністю.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ) вчинив вказаний злочин без використання певної посади чи певної діяльності.
Виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що вчинення обвинуваченим злочину не було пов'язане з його посадою або із заняттям ним певною діяльністю, тому додаткове покарання позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до нього не слід застосовувати.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Відповідно до положень ст.377 КПК України, якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.
Враховуючи вимоги ст.377 КПК України, а також думку сторони обвинувачення, зокрема думку прокурорки ОСОБА_5 , міру запобіжного заходу ОСОБА_17 ( ОСОБА_4 ) до набрання вироком законної сили змінити, - з тримання під вартою на особисте зобов'язання, звільнивши його з - під варти у залі суду негайно та поклавши на такого наступні обовязки: 1) прибувати за першою вимогою до прокурора, суду; 2) не відлучатися із міста Львова без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Відповідно до ст.72 КК України ОСОБА_17 ( ОСОБА_4 ) зарахувати у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 25 січня 2021 року і до дня зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання, а саме до 12 березня 2021 року, - із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373-376, 474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12021140230000010, укладену 29.01.2021 року між прокуроркою Мостиського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_5 та ОСОБА_16 ( ОСОБА_4 ).
ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк ОСОБА_17 ( ОСОБА_4 ) рахувати з моменту проголошення вироку.
Роз'яснити ОСОБА_17 ( ОСОБА_4 ), що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_17 ( ОСОБА_4 ) до набрання вироком законної сили змінити, з тримання під вартою на особисте зобов'язання, звільнивши його з - під варти у залі суду негайно.
Застосувати щодо ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили.
Покласти на засудженого ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) такі обов'язки:
1) прибувати за першою вимогою до прокурора, суду;
2) не відлучатися із міста Львова без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Попередити засудженого ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
Відповідно до ст.72 КК України ОСОБА_17 ( ОСОБА_4 ) зарахувати у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 25 січня 2021 року і до дня зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання, а саме до 12 березня 2021 року, - із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Речовий доказ: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J4+» imei:1: НОМЕР_3 , чорного кольору, котрий знаходиться в камері зберігання речових доказів Відділення поліції №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській, повернути законному володільцю, - ОСОБА_17 ( ОСОБА_4 ).
Процесуальні витрати відсутні.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.
Вирок суду на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою, статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; а також прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена, - протягом 30 днів з дня проголошення вироку суду до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом (Кримінальним процесуальним кодексом України), набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Вирок суду виготовлено в нарадчій кімнаті 12.03.2021року.
Суддя ОСОБА_1
Рішення набрало законної сили «___»___________ 20 р.
Суддя ОСОБА_1