Дата документу 10.03.2021 Справа № 554/10071/20
Справа №554/10071/2020
Провадження №2/554/43/2021
2/554/2715/2020
10 березня 2021 року м. Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави в складі суду :
судді Блажко І.О.
при секретарі - Бондарєву В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільно нажитого майна, -
Позивач ОСОБА_1 , в особі представника позивача ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільно нажитого майна. В якому прохали : встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у період з 25.02.2006 по 11.07.2020; розподілити спільне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку гаража № НОМЕР_1 , що знаходиться в ряду «3» АГК «Автотурист» в АДРЕСА_1 , та складається в цілому з гаража «Б», площею 20,20 кв.м., погребу «б»; розподілити спільне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку гаража № НОМЕР_2 , цегляний, зазначений в плані під літ. «Г», загальною площею 22,9 кв.м., погріб «г», розташований на земельній ділянці, де норма землекористування не зазначена та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати спільним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку гаража розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , гараж № НОМЕР_3 , ряд «3», в АГК «Автотурист» на земельній ділянці держфонду, норма якого не встановлена, який складається в цілому з: «Б» - гараж площею 18 кв.м., «б» -погріб, б-1 оглядова яма; визнати спільним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку гаража№ НОМЕР_4 ряд «Ж», цегляний, загальною площею 24,8 кв.м., зазначений на плані літерою «Г-1» з погребом «г», що знаходиться в АДРЕСА_1 в АГК «Автотурист», розташований на земельній ділянці, яка знаходиться у складі земельної ділянки загальним розміром 33940 кв.м., кадастровий номер 5310137000:18:013:0012; визнати спільним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 часткуавтомобіля марки Fiat, моделі Scudo, двигун 2.0,2008 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_5 , VIN (номер кузова, шасі, рами): НОМЕР_6 , техпаспорт оформлений на ім'я ОСОБА_3 ; визнати спільним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартира АДРЕСА_2 загальною площею 42,6 кв.м, житлова площа 19,5 кв.м; визнати за ОСОБА_4 право власності на вищевказане майно, припинивши право власності ОСОБА_1 на 1/2 частку у спільній частковій власності зі сплатою на її користь грошової компенсації в розмірі 857069 грн. 00 коп., яка внесена ОСОБА_4 на депозитний рахунок Октябрського районного суду. Стягнути з ОСОБА_4 понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати: витрати зі сплати судового збору та з оплати витрат на правову допомогу. В обгрунтування позову зазначили, що 12.10.1991 ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , уклали шлюб. У шлюбі у сторін в 1993 році народилась донька ОСОБА_6 . Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 13.03.2006 шлюб, зареєстрований 12.10.1991 в бюро РАЦС м.Капшагай Алма-Атинської області Каз. ССР було розірвано.Зазначене рішення набрало законної сили 24.02.2006. Проте, після набрання рішенням про розірвання шлюбу законної сили, ні позивач, ні відповідач до державного органу реєстрації актів цивільного стану задля реєстрації розірвання шлюбу не звертались, а примирились й продовжували проживати однією сім'єю аж до 11.07.2020, коли ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 , що він йде з сім'ї, причиною тому є наявність відносин із іншою жінкою. Так, сторони вважали, що якщо вони не зареєстрували розірвання шлюбу та не отримали свідоцтво про його розірвання, шлюб не вважається розірваним. 10.03.2010 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за своєю заявою навіть отримали в службі РАЦС міста Капшагай Алматинської області дублікат свідоцтва про укладення шлюбу, вважаючи, що шлюб між ними не розірвано. 16.10.2020 ОСОБА_1 отримала відповідь на свій запит за №841/16.22-03-23 з Шевченківського районного у м. Полтаві ВДРАЦСу, із зазначенням інформації про те, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про розірвання шлюбу на ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не виявлено.11.07.2020 ОСОБА_3 повідомив позивачці про те, що він йде від неї до іншої жінки. 13.07.2020 ОСОБА_7 повернувся до квартири та забрав свої речі першої необхідності. Вважають, що саме дата 11.07.2020 є датою припинення сімейних відносин між сторонами.За час перебування у шлюбі, тобто з 12.10.1991 (дата реєстрації шлюбу) по 24.02.2006 (дата набрання законної сили судовим рішенням про розірвання шлюбу) ОСОБА_7 та ОСОБА_1 придбали: згідно з договором купівлі-продажу від 16.12.2003гараж № НОМЕР_1 , що знаходиться в ряду «3» АГ «Автотурист» в АДРЕСА_1 , та складається в цілому з гаража «Б», площею 20,20 кв.м., погребу «б».Згідно з договором купівлі-продажу від 05.08.2005 гараж № НОМЕР_2 , цегляний, зазначений в плані під літ. «Г», загальною площею 22,9 кв.м., погріб «г», розташований на земельній ділянці, де норма землекористування не зазначена та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У п. 4 вказаного договору купівлі-продажу зазначено про отримання згоди подружжя сторін, які уклали цей договір.До майна, що є спільною сумісною власністю подружжя та набуте за спільні грошові кошти ОСОБА_1 та ОСОБА_3 під час проживання їх однією сім'єю без реєстрації шлюбу слід віднести: придбаний згідно з договором купівлі-продажу від 03.07.2009 гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , гараж № НОМЕР_7 , ряд «3», в АГК«Автотурист» на земельній ділянці держфонду, норма якого не встановлена, який складається в цілому з: «Б» - гараж площею 18 кв.м., «б» -погріб, б-1 оглядова яма. У п. 5 договору зазначено, що згода дружини покупця ОСОБА_1 отримана у встановленому законом порядку.Придбаний згідно з договором купівлі-продажу від 02.11.2010 гараж № НОМЕР_4 ряд «Ж», цегляний, загальною площею 24,8 кв.м., зазначений на плані літерою «Г-1» з погребом «г», що знаходиться в АДРЕСА_1 », розташований на земельній ділянці, яка знаходиться у складі земельної ділянки загальним розміром 33940 кв.м., кадастровий номер 5310137000:18:013:0012, що передана у користування на умовах оренди терміном на 2 роки АГК «Автотурист», рішенням сорок шостої сесії Полтавської міської ради 5 скликання від 10.12.2009. У п.7 договору зазначено, що цей правочин вчиняється зі згоди дружини покупця ОСОБА_1 , посвідченої ПН ПМНО Соляник А.В. 02.11.2010за реєстром №7165.Придбаний у 2012 році вантажний автомобіль марки Fiat, моделі Scudo, двигун 2.0,2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , VIN (номер кузова, шасі, рами): НОМЕР_6 , техпаспорт оформлений на ім'я ОСОБА_3 Квартира АДРЕСА_2 загальною площею 42,6 кв.м, житлова площа 19,5 кв.м., право власності зареєстроване 12.07.2017 ПН ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу, майнових прав на квартиру, серія та номер 61, виданий 01.12.2015 ТОВ «ПОЛТАВАТРАНСБУД» та ОСОБА_3 ; акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 1506.2017, видавник ТОВ «ПОЛТАВАТРАНСБУД» та ОСОБА_3 . Усі гаражі та інше майно, що підлягає поділу, придбавалось подружжям за спільні кошти, зароблені в тому числі при спільній діяльності з виробництва та продажу меблів. За увесь час перебування позивачки у шлюбі та, надалі, у сімейних відносинах з відповідачем, останній ніде не був офіційно працевлаштований, тобто не мав жодного офіційного доходу. Натомість, позивач окрім виробництва меблів, у 2017 році та у 2018 році закінчила курси з надання послуг масажу, у тому числі й лікувально-оздоровчого та згодом зареєструвала свою діяльність як ФОП ОСОБА_1 та сплачувала, відповідно, податки з свого доходу.У 2012 році сторонами за спільні кошти був придбаний та зареєстрований на відповідача, ОСОБА_4 , вантажнийавтомобіль марки Fiat, моделі Scudo, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 , VIN (номер кузова, шасі, рами): НОМЕР_6 . З кінця 1992 року і по 11.07.2020 сторони увесь час (і в шлюбі і після його розірвання), без перерви у часі, фактично проживали за адресою: квартира АДРЕСА_3 . Наприкінці липня 2020 року, відповідач повідомив позивачці, що він є власником квартири АДРЕСА_2 . У телефонній розмові відповідач не заперечував, що придбав зазначену квартиру за грошові кошти, отримані від їх спільної з позивачкою діяльності.22.09.2020 позивач отримала в нотаріальній конторі витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно з інформацією з якого, з 12.07.2017 ОСОБА_4 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 , загальна площа 42,6 кв.м.; підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру, серія та номер: 61, виданий 01.12.2015, видавник: ТОВ «ПОЛТАВАТРАНСБУД» та ОСОБА_3 , акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 1506.2017, видавник ТОВ «ПОЛТАВАТРАНСБУД» та ОСОБА_3 .Позивач та відповідач мали спільний бюджет, розпорядником коштів в родині був відповідач ОСОБА_3 , це випливає навіть з тієї обставини, що ОСОБА_1 не знала про придбання відповідачем майнових прав на квартиру у 2015 році, набуття квартири відповідачем у власність у 2017 році, проведення у ній ремонту, вмеблювання та придбання побутової техніки. Позивач довіряла відповідачеві. Факт спільного придбання сторонами приміщень гаражів 03.07.2009 та 02.11.2010 й та обставина, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 придбавали їх з переконанням, що вони є подружжям та шлюб між ними не розірвано, підтверджується зазначенням в нотаріально посвідчених договорах того, що:у договорі купівлі-продажу від 03.07.2009 гараж, у п. 5 зазначено, що згода дружини покупця - ОСОБА_1 на покупку гаража отримана у встановленому законом порядку.У договорі купівлі-продажу від 02.11.2010 у п. 7 зазначено, що правочин вчиняється зі згоди дружини покупця - ОСОБА_1 , посвідченої ПН ПМНО Соляник А.В. 02.11.2010 за реєстром №7165. Як зазначалось вище, масу майна, право спільної сумісної власності на яке прохає припинити позивачка та поділити його у рівних частках між нею та відповідачем, складають: чотири цегляні гаражі в АГК «Автотурист», оцінка яких (середня вартість), виходячи з ринкових цін на час розгляду справи становить4230 доларів США за один гараж, що за офіційним курсом НБУ на час розгляду справи становить 119858 грн. (4230 х 28,3352)119858 грн. х 4 = 479432 грн. (вартість чотирьох гаражів)479432 грн. / 2 = 239716 грн. (вартість Ѕ частки). Один вантажний автомобіль FiatScudo, оцінка якого (середня вартість), виходячи з ринкових цін на час розгляду справи становить6075 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на час розгляду справи становить172 136 гривень (6075 х 28,3352)172136 грн. / 2 = 86068 грн. (вартість Ѕ частки). Одна однокімнатна квартира АДРЕСА_2 загальною площею 42,6 кв.м, оцінка якої (середня вартість), виходячи з ринкових цін на час розгляду справи становить 37500 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на час розгляду справи становить 1062570 гривень (37500 х 28,3352)1062570 грн. /2 = 531285 грн. (вартість Ѕ частки).З урахуванням викладеного, виявляючи волю на отримання грошової компенсації від відповідача за Ѕ частину вище перелічених неподільних речей, позивач заявляє вимогу про сплату відповідачем на її користь через депозитний рахунок Октбрського районного суду м. Полтави, грошових коштів у розмірі: 239716 грн. (вартість Ѕ частини чотирьох гаражів), 86068 грн. (вартість Ѕ частини автомобіля), 531285 грн. (вартість Ѕ частини квартири), а усього - 857069 грн., визнавши за ОСОБА_4 право власності на вказане нерухоме майно та автомобіль, припинивши право власності ОСОБА_1 на Ѕ частину у вказаному майні, у зв'язку з чим вимушені звертатися до суду з даним позовом (а.с.1-19).
03 листопада 2020 року ухвалою судді відкрито провадження в справі №№554/10071/2020, 2/554/2715/2020.Клопотання ОСОБА_1 , в особі представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів - задоволено частково. Витребувано у ОСОБА_3 належним чином завірені копії документів : про право власності на автомобіль FiatScudo, днзНОМЕР_5, VIN (номер кузова, шасі, рами): НОМЕР_6 ; про право власності на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 42,6 кв.м, житлова площа 19,5 кв.м). Клопотання ОСОБА_1 , в особі представника позивача ОСОБА_2 про виклик свідків - задоволено. Викликано в судове засідання свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.Призначено справу у підготовчому засіданніна 10.00 годин на 02 грудня 2020 року (а.с.104-106).
03 листопада 2020 року ухвалою суду заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 - задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 42,6 кв.м, житлова площа 19,5 кв.м., що на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , до розгляду справи та набранням рішення законної сили. Накладено арешт на гараж № НОМЕР_1 , щознаходиться в ряду «3» АГК «Автотурист» в АДРЕСА_1, та складається в цілому з гаража «Б», площею 20,20 кв.м., погребу «б», що на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , до розгляду справи та набранням рішення законної сили. Накладено арешт на гараж № НОМЕР_2 , цегляний, зазначений в плані під літ. «Г», загальною площею 22,9 кв.м., погріб «г», розташований на земельній ділянці, де норма землекористування не зазначена та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , до розгляду справи та набранням рішення законної сили. Накладено арешт на гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , гараж № НОМЕР_7 , ряд «3», в АГК «Автотурист» на земельній ділянці держфонду, норма якого не встановлена, який складається в цілому з: «Б» - гараж площею 18 кв.м., «б» - погріб, б-1 оглядова яма, що на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , до розгляду справи та набранням рішення законної сили. Накладено арешт на гараж № НОМЕР_4 ряд «Ж», цегляний, загальною площею 24,8 кв.м., зазначений на плані літерою «Г-1» з погребом «г», що знаходиться в АДРЕСА_1 в АГК «Автотурист», що на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , до розгляду справи та набранням рішення законної сили. Накладено арешт на вантажний автомобіль марки Fiat, моделі Scudo, двигун 2.0, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , VIN (номер кузова, шасі, рами): НОМЕР_6 , техпаспорт оформлений на ім'я ОСОБА_3 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , до розгляду справи та набранням рішення законної сили (а.с.107-110).
14 січня 2021 року ухвалою суду закрито підготовче засідання у справі. Призначено розгляд справи по суті на 15.30 годин на 09 лютого 2021 року (а.с.168).
Позивач ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явилася, будучи у встановлений ЦПК України спосіб повідомлена, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.118).
Представник позивача ОСОБА_1 за ордером ОСОБА_18., в судове засідання не з'явилася, будучи у встановлений ЦПК України спосіб повідомлена, надала суду заяву про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, зазначивши, що мирову угоду підтримують у повному обсязі, просять затвердити рішенням суду (а.с.189).
Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача за ордером ОСОБА_13 до суду не з'явилися будучи належним чином повідомленими у встановлений ЦПК України спосіб. Надали суду заяву про розгляд справи за відсутності відповідача та представника відповідача, та прохали прийняти до розгляду мирову угоду та ухвалити рішення на її підставі (а.с.190-193).
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову частково.
Судом встановлено, що сторони з 12 жовтня 1991 року по 13 лютого 2006 року перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується : копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_8 , виданим бюро РАГС міста Капчагай Алма-Атинської області Росії 12жовтня 1991 року; копією рішення Октябрського районного суду м.Полтави у справі №2-6135/2005 від 13лютого 2006 року про розірвання шлюбу (а.с.36, 38).
13 лютого 2006 року рішенням Октябрського районного суду м.Полтави у справі №2-6135/2005 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задоволено. Шлюб, зареєстрований 12 жовтня 1991 року бюро РАГС м. Капчагай Алма-Атинської області Росії, між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано. Рішення набрало чинності 24 лютого 2006 року (а.с.38).
В період шлюбу 16.12.2003 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 придбали гараж номер АДРЕСА_4 , та складається в цілому з гаража «Б», площею 20,20 кв.м., погребу «б», що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 16.12.2003 укладеного між ОСОБА_14 та ОСОБА_3 посвідченого державним нотаріусом Четвертої Полтавської ДНК Лебедь Н.В. та зареєстровано в реєстрі за №1-3111 та гараж номер тринадцять, цегляний, зазначений в плані під літ. «Г», загальною площею 22,9 кв.м., погріб «г», розташований на земельній ділянці, де норма землекористування не зазначена та знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується копіями : договору купівлі-продажу від 05.08.2005 укладеного між ОСОБА_15 та ОСОБА_3 посвідченого державним нотаріусом Першої Полтавської ДНК Дробітько В.В. та зареєстровано в реєстрі за №4-334; витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №9308800 від 16.12.2005 ПП Полтавського БТІ «Інвентаризатор» номер запису в реєстрі 1919 в книзі №11 від 15.12.2005 (а.с.30, 32, 33).
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту, що встановлено ч.І ст. 61 СК України.
Згідно ч.1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Зі змісту ч.1 ст. 70 СК України слідує, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір між ними може бути вирішений судом. При цьому, суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Проаналізувавши зазначені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що : гараж номер АДРЕСА_4 , та складається в цілому з гаража «Б», площею 20,20 кв.м., погребу «б»; гараж номер тринадцять, цегляний, зазначений в плані під літ. «Г», загальною площею 22,9 кв.м., погріб «г», розташований на земельній ділянці, де норма землекористування не зазначена та знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки придбані в період шлюбу, а тому частки кожного ОСОБА_1 та ОСОБА_3 становлять по Ѕ частині.
Таким чином частка ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності подружжя становить Ѕ частина : гараж номер АДРЕСА_4 , та складається в цілому з гаража «Б», площею 20,20 кв.м., погребу «б»; гараж номер тринадцять, цегляний, зазначений в плані під літ. «Г», загальною площею 22,9 кв.м., погріб «г», розташований на земельній ділянці, де норма землекористування не зазначена та знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .
Відповідно до п.22 ППВС України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, про визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст.ст.69-72 СК України та ст.372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Під час здійснення поділу майна суд виходе з презумпції рівності часток, а також з вимог ст. 71 СК України, відповідно до якої поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі або реалізується через виплату грошової компенсації вартості його частки у разі неподільності майна (ч. 2 ст. 364 ЦК України).
Крім того, згідно ст. 69 СК України кожен з подружжя має право на поділ майна, яке є об'єктом спільної сумісної власності, шляхом виділення його в натурі в особисте майно та припинення спільної власності взагалі. Відповідно ст. 71 СК України у випадку неподільності об'єкту спільного майна, він присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Тобто, при наявності такої кількості об'єктів спільного неподільного майна, суд повинен справедливо присудити частину об'єктів майна одному з подружжя, частину - іншому і, таким чином, припинити як спільну власність, так і сам спір, як існуючий, так і такий що ймовірно виникне у майбутньому між подружжям.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Капчагай Алма-Атинської області Казахстан з 17 листопада 1992 року до 05 жовтня 2020 року була зареєстрована за адресою : АДРЕСА_6 , що підтверджується копією паспорта на ім'я ОСОБА_1 , серії НОМЕР_9 виданий Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 19 січня 2001 року (а.с.20-22).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Полтава з 25 листопада 1992 року до 05 жовтня 2020 року був зареєстрована за адресою : АДРЕСА_6 , що підтверджується : копією паспорта на ім'я ОСОБА_3 , серії НОМЕР_10 виданий Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 15 травня 1996 року; відповіді Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації №01-12-03.1-09/17119 від 20.11.2020; відповіді Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації №01-12-03.1-09/17120 від 20.11.2020 (а.с.23, 123, 124).
10 березня 2014 року службою РАГС міста Капшагай Алматинської області видано повторне свідоцтво про укладення шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що зареєстрований 12 жовтня 1991 року актовий запис №339 (а.с.37).
16 жовтня 2020 року листом за № 841/16.22-03-23 Шевченківського районного у м. Полтаві ВДРАЦС Північно-східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Суми), повідомлено ОСОБА_1 , що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про розірвання шлюбу на ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не виявлено (а.с.39).
Таким чином, з кінця 1992 року і по липень 2020 року сторони увесь час (і в шлюбі і після його розірвання), без перерви у часі, фактично проживали за адресою: квартира АДРЕСА_3
Як слідує із матеріалів справи з 25 лютого 2006 по 11 липня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 після розірвання шлюбу з 24.02.2006 до 11.07.2020 постійно проживали разом та були зареєстровані в квартирі за адресою: АДРЕСА_6 , вели спільне господарство та мали спільний бюджет.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що факт проживання однією сім'єю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 як чоловік та жінка без шлюбу, з 25 лютого 2006 року по 11 липня 2020 року, підтверджується крім зібраними по справі документами так і не заперечується самими сторонами.
В період перебування у фактичних шлюбних відносинах ОСОБА_3 та ОСОБА_1 придбали : 03.07.2009 гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_5 , гараж № НОМЕР_3 , ряд «3», в автогаражному колективі «Автотурист» на земельній ділянці держфонду, норма якого не встановлена, який складається в цілому з: «Б» - гараж площею 18 кв.м., «б» -погріб, б-1 оглядова яма. У п. 5 договору зазначено, що згода дружини покупця ОСОБА_1 отримана у встановленому законом порядку, що підтверджується копією : договору купівлі-продажу укладеного між ОСОБА_16 та ОСОБА_3 посвідченого ПН ПМНО Шимкою О.М. 03.07.2009 та зареєстровано в реєстрі за №4390 (а.с.25).
02.11.2010 гараж № НОМЕР_4 ряд «Ж», цегляний, загальною площею 24,8 кв.м., зазначений на плані літерою «Г-1» з погребом «г», що знаходиться в АДРЕСА_5 в автогаражному колективі «Автотурист», розташований на земельній ділянці, яка знаходиться у складі земельної ділянки загальним розміром 33940 кв.м., кадастровий номер 5310137000:18:013:0012, що передана у користування на умовах оренди терміном на 2 рокуи АК «Автотурист», рішенням сорок шостої сесії Полтавської міської ради 5 скликання від 10 грудня 2009 року, відповідно до довідки № 03-06-14/9190, виданої Управлінням Держкомзему у місті Полтава 01 листопада 2010 року. У п.7 договору зазначено, що цей правочин вчиняється зі згоди дружини покупця ОСОБА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу укладеного між ОСОБА_17 та ОСОБА_3 посвідченого ПН ПМНО Соляник А.В. 02.11.2010 за реєстровим №7166 (а.с.24).
У 2012 році вантажний автомобіль марки Fiat, моделі Scudo, двигун 2.0,2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , VIN (номер кузова, шасі, рами): НОМЕР_6 , техпаспорт оформлений на ім'я ОСОБА_3 .
12.07.2017 квартира АДРЕСА_2 загальною площею 42,6 кв.м, житлова площа 19,5 кв.м., що підтверджується копією інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухового майна №224987709, з якого слідує, що право власності на квартиру зареєстроване приватним нотаріусом Удовіченко М.Ю. на підставі договору купівлі-продажу, майнових прав на квартиру, серія та номер 61, виданий 01.12.2015 ТОВ «ПОЛТАВАТРАНСБУД» та ОСОБА_3 ; акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 1506.2017, видавник ТОВ «ПОЛТАВАТРАНСБУД» та ОСОБА_3 (а.с.34, 35).
За увесь час перебування позивача у шлюбі та, надалі, у сімейних відносинах з відповідачем, останній ніде не був офіційно працевлаштований, тобто не мав жодного офіційного доходу.
Позивач закінчила курси з надання послуг масажу, у тому числі й лікувально-оздоровчого та згодом зареєструвала свою діяльність як фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та сплачувала, відповідно, податки з свого доходу (а.с.80-83).
На електронні запити про надання інформації щодо автомобіля марки Fiat, моделі Scudo, двигун 2.0,2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , VIN (номер кузова, шасі, рами): НОМЕР_6 у електронній пошуковій базі Міністерства внутрішніх справ України, відсутня інформація про транспортні засоби, власником яких є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН - НОМЕР_11 (а.с. 65, 66).
Відповідно до п. 23 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при не досягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Щодо застосування вказаної норми при поділі майна подружжя Верховним Судом України викладена правова позиція у справі № 6-37цс13 від 23 вересня 2015 року, відповідно до якої при поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, в разі, якщо речі є неподільними, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (частини четверта, п'ята статті 71 СК України). За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених статтею 365 ЦК України. Для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Частиною першою та другою статті 364 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
Таким чином, у випадку, коли один із співвласників погодився отримати грошову компенсацію замість своєї частки в спільному майні, а інша сторона не погодилася її добровільно виплачувати з будь-якої причини, зацікавлений в одержанні замість своєї частки у майні грошової компенсації співвласник звертається до суду із позовом на підставі статті 364 ЦК України.
У рішенні Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року у справі за конституційним зверненням приватного підприємства «ІКІО» щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 СК України №1-8/2012 (№ 17-рп/2012), яким встановлено, зокрема, що основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 Кодексу). Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 Кодексу). Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано статтею 63 Кодексу, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки.
Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя. Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 Кодексу. Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 Кодексу), або реалізується через виплату грошової чи матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).
Згідно з п. 30 вищевказаної Постанови, рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК.
У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Під час здійснення поділу майна суд виходить з презумпції рівності часток, а також з вимог ст. 71 СК України, відповідно до якої поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі або реалізується через виплату грошової компенсації вартості його частки у разі неподільності майна (ч. 2 ст. 364 ЦК України).
Крім того, згідно ст. 69 СК України кожен з подружжя має право на поділ майна, яке є об'єктом спільної сумісної власності, шляхом виділення його в натурі в особисте майно та припинення спільної власності взагалі. Відповідно ст. 71 СК України у випадку неподільності об'єкту спільного майна, він присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Тобто, при наявності такої кількості об'єктів спільного неподільного майна, суд повинен справедливо присудити частину об'єктів майна одному з подружжя, частину - іншому і, таким чином, припинити як спільну власність, так і сам спір, як існуючий, так і такий що ймовірно виникне у майбутньому між подружжям.
Відповідно до п. 25 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року, вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.
На підставі викладеного, визнати особистою приватною власністю ОСОБА_4 : квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 42,6 кв.м. та житловою площею 19,5 кв.м; рухомі речі, в тому числі побутова техніка та меблі, що знаходяться в квартирі АДРЕСА_2 ; легковий автомобіль Fiat, модель Scudo, 2008 року випуску, колір білий, д.н.з. НОМЕР_5 , номер кузова (шасі, кузова) НОМЕР_6 ; гараж № НОМЕР_1 загальною площею 20,20 кв.м, який знаходиться в ряду «З» у автогаражному колективі «Автотурист» за адресою АДРЕСА_5 ; гараж № НОМЕР_2 загальною площею 22,9 кв.м, який знаходиться в ряду «З» у автогаражному колективі «Автотурист» за адресою АДРЕСА_5 ; гараж № НОМЕР_7, який знаходиться в ряду «З» у автогаражному колективі «Автотурист» за адресою АДРЕСА_5 ; гараж № НОМЕР_4, загальною площею 24,8 кв.м., який знаходиться в ряду «Ж» у автогаражному колективі «Автотурист» за адресою АДРЕСА_5 . Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості спільного сумісного майнав розмірі 22 000 Євро, що еквівалентно станом на 10.03.2021 734 800 гривень, згідно міжбанківського курсу 1 Євро/33,40грн.
У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
З урахуванням викладеного, з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості спільного сумісного майнав розмірі 22 000 Євро, що еквівалентно станом на 10 березня 2021 року 734 800 (сімсот тридцять чотири тисячі вісімсот) гривень, згідно міжбанківського курсу 1 Євро/33,40грн.
Позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини (ст. 114 Цивільного процесуального кодексу України, п. 42 ППВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ №3 від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ»).
Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України, суд, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
На підставі викладеного,стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості спільного сумісного майнав розмірі 22 000 Євро, згідно наступного графіку:до 10.03.2021 - 2000,00 Євро; до 15.06.2021 - 2500,00 Євро; до 15.09.2021 - 2500,00 Євро; до 15.12.2021 - 2500,00 Євро; до 15.03.2022 - 2500,00 Євро; до 15.06.2022 - 2500,00 Євро; до 15.09.2022 - 2500,00 Євро; до 15.12.2022 - 2500,00 Євро; до 15.03.2023 - 2500,00 Євро.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей: забезпечувати юридичну визначеність та остаточність, а також захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в тому випадку, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що відбувалися в далекому минулому, спираючись на докази, які вже могли втратити достовірність та повноту із плином часу.
Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість цивільних відносин.
Відповідно до правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі №6-258цс15 при вирішенні питання початку перебігу строку позовної давності слід виходити не з часу, коли сторони розірвали шлюб, а з часу коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого майнового права, бо саме по собі припинення шлюбу не є свідченням порушення права власності когось із подружжя. Не подання позову про поділ майна, в тому числі до спливу трьох років з дня розірвання шлюбу, за відсутності доказів, які б свідчили про заперечення права одного з подружжя на набуте в період шлюбу майно, яке зареєстроване за іншим подружжям, не може свідчити про порушення права такого подружжя і вказувати на початок перебігу строку позовної давності.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку що строк звернення до суду з позовом не пропущено, оскільки позивач ОСОБА_1 дізналася про порушення свого права у липні 2020 року.
Судові витрати по справі сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду складають 6 726 грн. + 420 грн. 40 коп. (а.с. 19, 102)
Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України та вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, тобто 3 363 грн. 20 коп., сплаченого при поданні позову. Решта 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору у сумі 3 363 грн. 20 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.182, 199 СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» ст.ст.12, 81, 130, 131, 141, 206, 229, 247, 263, 265, 354, 435 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , в особі представника позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільно нажитого майна - задовольнити частково.
Встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у період з 25 лютого 2006 року по 11 липня 2020 року.
Визнати спільним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_4 :
гараж розташований за адресою: АДРЕСА_7 , ряд «3», в автогаражному колективі «Автотурист» на земельній ділянці держфонду, норма якого не встановлена, який складається в цілому з: «Б» - гараж площею 18 кв.м, «б» - погріб, б-1 оглядова яма;
гараж № НОМЕР_4 ряд «Ж», цегляний, загальною площею 24,8 кв.м, зазначений на плані літерою «Г-1» з погребом «г», що знаходиться в АДРЕСА_5 в автогаражному колективі «Автотурист», розташований на земельній ділянці, яка знаходиться у складі земельної ділянки загальним розміром 33940 кв.м, кадастровий номер 5310137000:18:013:0012;
автомобіль марки Fiat, моделі Scudo, двигун 2.0, 2008 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_5 , VIN (номер кузова, шасі, рами): НОМЕР_6 , техпаспорт оформлений на ім'я ОСОБА_3 ; квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 42,6 кв.м, житлова площа 19,5 кв.м.
Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_4 :
квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 42,6 кв.м. та житловою площею 19,5 кв.м;
рухомі речі, в тому числі побутова техніка та меблі, що знаходяться в квартирі АДРЕСА_2 ;
легковий автомобіль Fiat, модель Scudo, 2008 року випуску, колір білий, д.н.з. НОМЕР_5 , номер кузова (шасі, кузова) НОМЕР_6 ;
гараж № НОМЕР_1 загальною площею 20,20 кв.м, який знаходиться в ряду «З» у автогаражному колективі «Автотурист» за адресою АДРЕСА_5 ;
гараж № НОМЕР_2 загальною площею 22,9 кв.м, який знаходиться в ряду «З» у автогаражному колективі «Автотурист» за адресою АДРЕСА_5 ;
гараж № НОМЕР_7, який знаходиться в ряду «З» у автогаражному колективі «Автотурист» за адресою АДРЕСА_5 ;
гараж № НОМЕР_4, загальною площею 24,8 кв.м., який знаходиться в ряду «Ж» у автогаражному колективі «Автотурист» за адресою АДРЕСА_5 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості спільного сумісного майнав розмірі 22 000 (двадцять дві тисячі) Євро, що еквівалентно станом на 10 березня 2021 року 734 800 (сімсот тридцять чотири тисячі вісімсот) гривень, згідно міжбанківського курсу 1 Євро/33,40грн.
Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості спільного сумісного майнав розмірі 22 000 (двадцять дві тисячі) Євро, згідно наступного графіку:
Дата платежуРозмір платежу
до 10.03.2021 року2000,00 Євро (дві тисячі Євро)
до 15.06.2021 року 2500,00 Євро (дві тисячі п'ятсот Євро)
до 15.09.2021 року2500,00 Євро (дві тисячі п'ятсот Євро)
до 15.12.2021 року2500,00 Євро (дві тисячі п'ятсот Євро)
до 15.03.2022 року2500,00 Євро (дві тисячі п'ятсот Євро)
до 15.06.2022 року2500,00 Євро (дві тисячі п'ятсот Євро)
до 15.09.2022 року2500,00 Євро (дві тисячі п'ятсот Євро)
до 15.12.2022 року 2500,00 Євро (дві тисячі п'ятсот Євро)
до 15.03.2023 року2500,00 Євро (дві тисячі п'ятсот Євро)
Сплата коштів ОСОБА_4 - ОСОБА_1 здійснюється згідно із вищевказаним графіком по 2 500 (дві тисячі п'ятсот) Євро, у грошовій одиниці України - гривні, по курсу Національного Банку України на день здійснення банківської операції, шляхом безготівкового перерахунку на реквізити останньої : отримувач платежу: ОСОБА_1 . Установа банку: ПриватБанк. МФО банка: 305299. IBAN: НОМЕР_12 . Рахунок отримувача: НОМЕР_13 . Валюта рахунку: UAH. і.п.н.: НОМЕР_14
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі3 363 (три тисячі триста шість три) гривні 20 (двадцять) копійок.
Повернути ОСОБА_1 державного бюджету3 363 (три тисячі триста шість три) гривні 20 (двадцять) копійок судового збору, сплаченого нею при подачі позовної заяви згідно квитанції№0.0.1888393038.2 від 30 жовтня 2020 року,банк платника АТ КБ «Приватбанк», отримувач UA958999980000031211206016005, УК у м. Полтаві/Шевченків р-н/22030101, банк отримувача Казначейство України, код отримувача 38019510.
В іншій частині позову - відмовити.
Складання повного тексту відкладено на 7 (сім) днів 16 березня 2021 року.
Позивач - громадянка України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Капчагай Алма-Атинської області Казахстан, місце реєстрації - АДРЕСА_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_14 .
Відповідач - громадянин України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Полтава, місце реєстрації - АДРЕСА_9 , ідентифікаційний номер НОМЕР_11 .
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, визначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікацйної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Учасники справи можуть отримати інформацію у даній справі на офіційному вебпорталі судової влади України за веб-адресоюhttp://court.gov.ua/sud1622/з зазначенням індивідуального номеру провадження.
Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.
Повний текст рішення складено 16 березня 2021 року.
Суддя І.О.Блажко