про залишення позовної заяви без руху
15 березня 2021 року справа № 542/403/21
провадження № 2/542/272/21
Суддя Новосанжарського районного суду Полтавської області Кашуба М.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення та виділення частки у спільній сумісній власності подружжя, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про визначення та виділення частки у спільній сумісній власності подружжя, в якій просила:
-визначити розмір ідеальних часток у праві спільної сумісної власності на житловий будинок та господарські будівлі, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , за нею та за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 по 1/2 частині за кожною особою;
-визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер картки платника податків - НОМЕР_1 , право власноті на 1/2 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Однак, дослідивши матеріали справи, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали позовної заяви вважаю, що її слід залишити без руху з огляду на таке.
Так, частиною 4 статті 177 ЦПК визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 9 цього ж Закону судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Позивач вказує ціну позову у розмірі 108737,00 грн., обґрунтовуючи це тим, що інвентаризаційна вартість спірного нерухомого майна згідно з технічним паспортом становить 217474,00 грн. Відповідно, вартість Ѕ частки цього нерухомого майна становить 108737,00 грн.
Однак, з таким розрахунком позивача неможливо погодитись, оскільки відповідно до пункту 9 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Підпунктом «а» пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до пункту 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість - це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.
За статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.
Документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
З системного аналізу змісту всіх видів вартості майна, передбачених чинним законодавством, слід дійти висновку про те, що наявне в судовій практиці поняття «дійсна вартість» є тотожним за своїм значенням до закріпленого в законодавстві поняття «ринкова вартість», під яким розуміється «вартість майна», за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки.
Тобто позивачка повинна була визначити ціну позову не за інвентаризаційною вартістю спірного майна, що відображено в технічному паспорті, а за дійсною ринковою вартістю майна на час розгляду спору.
Частиною 2 статті 176 ЦПК України передбачено, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому ціна позову не відповідає дійсній вартості майна, або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Предмет позову містить дві матеріально-правові вимоги: майнового та немайнового характеру.
Законом України «Про судовий збір» передбачені розміри ставок судового збору.
Так, за подання до суду позовної заяви майнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, сума судового збору за вимогу майнового характеру становить від 908,00 грн. до 11350,00 грн.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908,00 грн.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Вказане також регламентує і п. 12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», згідно з яким у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Таким чином, загальна сума судового збору у даній справі становить:
-за вимогу майнового характеру - 11350,00 грн. (з подальшим поверненням суми переплаченого судового збору, за необхідності), або сума судового збору, сплачена у порядку, визначеному пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» та обрахована виходячи із ринкової вартості спірного нерухомого майна, визначеної в результаті проведення відповідної оцінки майна;
-за вимогу немайнового характеру - 908,00 грн.
З урахуванням того, що позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн. (за вимогу немайнового характеру), доплатити слід суму судового збору за вимогу майнового характеру у порядку та розмірі, зазначеному у даній ухвалі, за наступними реквізитами:
Отримувач коштівГУК у Полт. обл/тг смт Н.Санж/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37959255
Банк отримувачаКазначейство України (ел. адм. подат.)
Рахунок отримувачаUA788999980313141206000016620
Код банку отримувача (МФО)899998
Код класифікації доходів бюджету22030101
Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)
Керуючись статтями175, 177, 185, 187 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення та виділення частки у спільній сумісній власності подружжя - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити, що в разі невиконання ухвали суду у встановлений строк, позовна заява буде вважаться неподаною і повернута позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Кашуба М. І.