Справа № 420/5740/19
15 березня 2021 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін клопотання представника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про розгляд справи №420/5740/19 в порядку загального позовного провадження, -
У вересні 2019 року приватне підприємство «Мода» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - Управління ДАБК Одеської МР, відповідач), в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:
- визнати протиправними дії Управління ДАБК Одеської МР щодо прийняття наказу № 01-13/398 ДАБК від 27 вересня 2019 року «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 112182691771 від 26 вересня 2018 року»;
- скасувати наказ Управління ДАБК Одеської МР № 01-13/398 від 27 вересня 2019 року «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 112182691771 від 26 вересня 2018 року»;
- визнати протиправними дії Управління ДАБК Одеської МР щодо прийняття наказу № 01-13/399 ДАБК від 27 вересня 2019 року «Про скасування права на виконання підготовчих робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання підготовчих робіт № ОД 010172901570»;
- скасувати наказ Управління ДАБК Одеської МР № 01-13/399 ДАБК від 27 вересня 2019 року «Про скасування права на виконання підготовчих робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання підготовчих робіт № ОД 010172901570».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року, адміністративний позов задоволено частково: скасовано наказ Управління ДАБК Одеської МР № 01-13/398 від 27 вересня 2019 року «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 112182691771 від 26 вересня 2018 року»; скасовано наказ Управління ДАБК Одеської МР № 01-13/399 від 27 вересня 2019 року «Про скасування права на виконання підготовчих робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання підготовчих робіт № ОД 010172901570». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Дана справа розглядалась судом в порядку спрощеного провадження.
Постановою Верховного суду від 02 лютого 2021 року касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради задоволено частково; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року скасовано та справу за позовом приватного підприємства «Мода» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання дій та рішень протиправними, зобов'язання вчинити певні дії направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
Супровідним листом від 12.02.2020 року Верховним Судом справу №420/5740/19 направлено до Одеського окружного адміністративного суду.
24.02.2021 року за вх. №9235/21 вказана адміністративна справа №420/5740/19 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд головуючому судді Корой С.М.
Ухвалою суду від 01.03.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву приватного підприємства «Мода» до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання дій Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнати дій Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо прийняття наказу №01-13/398 ДАБК від 27.09.2019 року «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт №ОД 112182691771 від 26.09.2018 року» протиправними, скасувати наказ Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/398 ДАБК від 27.09.2019 року «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт №ОД 112182691771 від 26.09.2018 року», визнати дії Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо прийняття наказу №01-13/399 ДАБК від 27.09.2019 року «Про скасування права на виконання підготовчих робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання підготовчих робіт №ОД 010172901570» протиправними, скасувати наказ Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/399 ДАБК від 27.09.2019 року «Про скасування права на виконання підготовчих робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання підготовчих робіт №ОД 010172901570».
Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.
11.03.2021 року від представника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи №420/5740/19 в порядку загального позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/5740/19 в порядку загального позовного провадження, виходячи з наступного.
Так, згідно із частинами першою та третьою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Суд встановив, що спір в цій справі не відноситься до вказаного переліку справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019р. у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у відзиві на позов, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.
Суд звертає увагу, що у своєму клопотанні та в контексті критеріїв, визначених у ч.3 ст. 257 КАС України, відповідач не деталізує тих обставин, фактів, відносин чи наявних матеріалів, які, на його думку, окремо або у сукупності зумовлюють необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/5740/19 у порядку загального позовного провадження є необґрунтованим, недоведеним та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями ст.ст.248, 256, 260, 262 КАС України, суд
Клопотання представника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про розгляд справи №420/5740/19 в порядку загального позовного провадження - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Корой