Справа № 187/1294/20
Провадження № 2/209/335/21
Іменем України
11 березня 2021 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Решетник Т.О.,
за участю секретаря Шаповал А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення боргу за кредитним договором, -
Короткий зміст позовних вимог.
У вересні 2020 року ТОВ «Вердикт Капітал» до звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 13.09.2012 року між ПАТ «Альфа-Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, згідно якого, банк відкрив рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривні та випустив міжнародну платіжну карту MasterCard Mass строком дії 2 (два) роки з моменту її випуску. Пунктом 2.1. Додатку до Договору встановлено, що ліміт відновлювальної кредитної лінії складає 8000,00 грн. Пунктом 2.2. Додатку до Договору визначено, що процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії складає 30,0% річних на торгові операції та 42% на операції зняття коштів. Відповідно до п. 2.3. Додатку до Договору, мінімальний платіж складає 7% від суми Загальної заборгованості за відновлювальною кредитною лінією. Дата сплати Обов'язкового мінімального платежу за Кредитом - до 1 числа. За умовами вказаного договору банк зобов'язався надати позичальнику кредит на умовах та в порядку, визначеному додатком до публічної пропозиції на оформлення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, а позичальник зобов'язалася здійснювати сплату грошових коштів. Банк належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, відкривши відповідачці відновлювальну кредитну лінію з лімітом 8000,00 грн. 21 червня 2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу № 1, відповідно до якого ПАТ «Альфа Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи», а ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 600171143 від 13.09.2012 року, укладеного між ПАТ «Альфа Банк» та відповідачкою.26 грудня 2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «Веста» було укладено договір факторингу № 2091-1КІ/Веста, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «ФК «Веста», а ТОВ «ФК «Веста» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 600171143 від 13.09.2012 року, укладеного між ПАТ «Альфа Банк» та відповідачкою.16 січня 2019 року між ТОВ «ФК «Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 16-01/19/1, відповідно до якого ТОВ «ФК «Веста» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 600171143 від 13.09.2012 року, укладеного між ПАТ «Альфа Банк» та відповідачкою. Таким чином, ТОВ «Вердикт Капітал» наділено правом грошової вимоги до відповідачки, а ТОВ «ФК «Веста» втратило такі права. За період користування кредитними коштами відповідачкою здійснені часткові платежі на погашення основної суми кредиту, але заборгованість за кредитним договором в повному обсязі не погашена. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені за порушення умов кредитного договору, що підлягає стягненню з відповідачки, станом на 30.07.2020 року, відповідно до розрахунку заборгованості становить 41730,62 грн., з яких: 16135,90 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 9993,56 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості, 15601,16 грн. - заборгованість з пені. Посилаючись на статті 525, 526, 611, 625, 1049, 1054 ЦК України, позивач вважає, що з відповідачки, яка прострочила виконання грошового зобов'язання по поверненню кредитних коштів, також необхідно стягнути 3% річних та інфляційні втрати, які є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання. Загальний розмір заборгованості по сплаті інфляційних втрат та 3% річних за користування кредитом, що підлягає стягненню станом на 30.07.2020 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 50322,38 грн. з яких: нараховані 3% річних - 1454,12 грн. втрати від інфляції - 3214,27 грн.; подвійна облікова ставка НБУ - 3923,37 грн.; заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 16135,90 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 9993,56 грн.; заборгованість з пені -15601,16 грн. Посилаючись на викладені обставини позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 600171143 від 23.09.2012 року у розмірі 50322,38 грн., судовий збір у розмірі 2102,00 грн. а також витрати на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.
28.01.2021 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Мокрецова М.В. надала суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якої зазначила, що позивачем ТОВ «Вердикт Капітал» не надало первинних бухгалтерських документів стосовно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки , та інше), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку, є правильними. Також, зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовними вимогами 17.11.2020 року, в той час, як строк повернення кредиту дорівнює строку дії картки, видана 13.09.2012р., який складає 2 роки та отже кінцевий термін повернення кредиту сплив у 13.09.2014 р., а строк позовної давності у 14.09.2017 році. Отже, враховуючи, що з позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» звернувся 17.11.2020 року, в той час як договір було укладено 13.09.2012 року та будь-яких належних доказів пролонгації договору та доказів випуску та отримання кредитних карток позивачем не надано можна дійти висновку, що позивач пропустив трирічний строк звернення до суду (позовну давність), визначеного статтею 257 ЦК України, що є підставою для відмови в задоволенні позову. Також зазначила, що, для підтвердження витрат на правову допомогу позивачем було надано прайс-лист АО «Вердикт», договір про надання правової допомоги від 21.12.2019 року, заявку про надання правових послуг, акт прийому-передачі робіт, укладених між ТОВ «Вердикт Капітал» та ОА «Вердикт» з детальним описом наданих ОА «Вердикт» послуг, відповідно до якого визначено розмір витрат на правничу допомогу, який складає в сукупності 20 000 грн., а також платіжне доручення на суму 200 000 грн. однак, в наданому платіжному дорученні не зазначено, що ці кошти були сплачені за надання правової допомоги саме за складання даної позовної заяви. Враховуючи викладене просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал». Застосувати позовну давність, яка є підставою для відмови у позові у справі 187/1294/20. Стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати у розмірі 4500 грн.
24.02.2021 року позивач ТОВ «Вердикт Капітал» надало суду відповідь на відзив відповідача, згідно змісту якого зазначили, що відсутні підстави для застосування до даних правовідносин позовної давності, заявленої відповідачем. Вважають позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 21.10.2020 року позовну заяву передано за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07.12.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні.
Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача ТОВ «Вердикт Капітал» в судове засідання не з'явився, заявив клопотання про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с.153).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася,
Представник відповідача - адвокат Мокрецова М.В. в судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності відповідача у справі; у задоволенні позовних вимог просила відмовити у повному обсязі на підставі доводів та доказів наданих у відзиві.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що 13.09.2012 року між ПАТ «Альфа-Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, згідно якого, банк відкрив рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривні та випустив міжнародну платіжну карту MasterCard Mass строком дії 2 (два) роки з моменту її випуску. Пунктом 2.1. Додатку до Договору встановлено, що ліміт відновлювальної кредитної лінії складає 8 000,00 грн. Графіком платежів було встановлено, що відповідачка повинна була повертати кредитні кошти та сплачувати відсотки за користування кредитом шляхом сплати щомісячного основного платежу в розмірі 856 грн. до 19 числа кожного місяця.
Пунктом 2.2. Додатку до Договору визначено, що процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії складає 30,0% річних на торгові операції та 42% на операції зняття коштів.
Відповідно до п. 2.3. Додатку до Договору, мінімальний платіж складає 7% від суми Загальної заборгованості за відновлювальною кредитною лінією. Дата сплати Обов'язкового мінімального платежу за Кредитом - до 1 числа. За умовами вказаного договору банк зобов'язався надати позичальнику кредит на умовах та в порядку, визначеному додатком до публічної пропозиції на оформлення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, а позичальник зобов'язалася здійснювати сплату грошових коштів. Банк належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, відкривши відповідачці відновлювальну кредитну лінію з лімітом 8000,00 грн.
21 червня 2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу № 1, відповідно до якого ПАТ «Альфа Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи», а ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту.
26 грудня 2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «Веста» було укладено договір факторингу № 2091-1КІ/Веста, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «ФК «Веста», а ТОВ «ФК «Веста» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту.
16 січня 2019 року між ТОВ «ФК «Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 16-01/19/1, відповідно до якого ТОВ «ФК «Веста» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту.
Позивач ТОВ «Вердикт Капітал» стверджує, що має право вимоги на стягнення з відповідачки заборгованості за Договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 600171143 від 13.09.2012 року, рахунок № НОМЕР_1 , укладеним між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , яке товариство набуло згідно договору факторингу № 1 від 21 червня 2016 року, що був укладений між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи», договору факторингу № 2091-1КІ/Веста від 26 грудня 2018 року, який було укладено між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «Веста» та договору відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16 січня 2019 року, який було укладено між ТОВ «ФК «Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» (а.с.71-82, 83, 84-85, 86-98).
Представник відповідача заперечує проти заявлених позовних вимог через їх необґрунтованість та вважає, що позивачем пропущено строки позовної давності для звернення до суду.
Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Згідно позовних вимог, ПАТ «Альфа-Банк» виконав свої зобов'язання за кредитним договором, відкривши відповідачці відновлювальну кредитну лінію з лімітом 8000,00 грн., а відповідачка за період користування кредитними коштами здійснювала часткові платежі на погашення основної суми кредиту, проте заборгованість нею в повному обсязі не погашена, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором.
Пунктом 1 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
На підтвердження права вимоги на стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором від 13.09.2012 року позивач надав суду, анкету заяву (а.с.10), додаток до Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на оформлення Договору (а.с.11), Довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки Інтернет Альфа-покупка(а.с.12), Додатки до Договору(а.с.61-64), копію витягу з договору факторингу № 1 від 21 червня 2016 року (а.с. 71), копію договору факторингу № 2091-1КІ/Веста від 26 грудня 2018 року (а.с. 72-82), копію додаткової угоди від 27 грудня 2018 року до договору факторингу № 2091-1КІ/Веста від 26 грудня 2018 року (а.с. 83), додаткову угоду № 1 від 14 січня 2019 року до договору факторингу № 2091-1КІ/Веста від 26 грудня 2018 року (а.с. 84-85), копію акту приймання - передачі Реєстру боржників від 14 січня 2019 року до договору факторингу № 2091-1КІ/Веста від 26 грудня 2018 року (а.с. 86), копію договору відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16 січня 2019 року (а.с. 87-95), копію додаткової угоди від 17 січня 2019 року до договору відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16 січня 2019 року (а.с. 97), витяг з Додатку № 1-2 до договору відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16 січня 2019 року (а.с.98), копію Додатку до Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на оформлення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (а.с.139).
Проте, суд вважає, що вказані вище докази не підтверджують виникнення у позивача права вимоги на стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором, укладеним нею 13.09.2012 року з ПАТ «Альфа-Банк».
Так, наданий Витяг договору факторингу № 1 від 21 червня 2016 року не містить відомостей про те, чи набуло ТОВ «Кредитні ініціативи» право на наступне відступлення ним, як фактором, права грошової вимоги третій особі, а згідно ст. 1083 ЦК України наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлене договором факторингу.
Крім того, у пункті 1.1 витягу з договору факторингу № 1 від 21 червня 2016 року зазначено, що в порядку та умовах, визначених цим договором, фактор (ТОВ «Кредитні ініціативи») зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ПАТ «Альфа-Банк») за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься в Додатку № 1 до договору.
Але, витяг з Додатку № 1, який містить перелік боржників за кредитними договорами, позивачем суду не надано.
Те ж саме стосується договору факторингу № 2091-1КІ/Веста від 26 грудня 2018 року, який був укладений між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «Веста», умовами якого (пункт 2.1., що викладений у новій редакції у Додатковій угоді від 27 грудня 2018 року), було передбачено, що в порядку та умовах, визначених цим договором, фактор (ТОВ «ФК «Веста») зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ТОВ «Кредитні ініціативи») за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку 1-1 до договору, що додається до даного договору на паперовому носії. Сторони погодили, що по факту відступлення прав вимоги фактор стає стороною всіх основних договорів, укладених між клієнтом та позичальником, перелік яких наведений в Додатку № 1-1 до договору, в силу цього до фактора переходять усі права, які належать клієнту за основними договорами, на умовах, передбачених основними договорами, в тому числі, права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами основних договорів.
Також пунктом 2.3 вказаного договору факторингу передбачено, що право вимоги вважається відступленим фактору з дати повної (остаточної) плати фактором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2 цього договору. В дату здійснення повної (остаточної) оплати фактором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2. договору сторони підписують Акту приймання - передачі Реєстру боржників, за формою встановленою в Додатку № 2 до цього договору.
Але позивачем витяг з Додатку № 1-1 (Реєстр боржників) до вказаного договору факторингу та докази на підтвердження повної (остаточної) сплати фактором ціни прав вимоги не надано.
Відсутність повного тексту договору факторингу № 1 від 21 червня 2016 року, Додатку № 1 до цього договору, а також Додатку № 1-1 до договору факторингу від № 2091-1КІ/Веста від 26 грудня 2018 року, позбавляє суд можливості перевірити чи дійсно ПАТ «Альфа-Банк» передало ТОВ «Кредитні ініціативи», а потім ТОВ «Кредитні ініціативи» передало ТОВ «ФК «Веста» право вимоги за кредитним договором, укладеним ним 13.09.2012 року з ОСОБА_1 , і взагалі чи було передбачено умовами договору факторингу № 1 право ТОВ «Кредитні ініціативи» на наступне відступлення ним, як фактором, права грошової вимоги ТОВ «ФК «Веста».
Із Витягу з Додатку № 1-2 до договору відступлення прав вимоги вбачається, що ТОВ «ФК «Веста» передало ТОВ «Вердикт Капітал», у тому числі право вимоги за кредитним договором № 6001711143 укладеним 13.09.2012 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 на суму заборгованості залишку по тілу кредиту в розмірі 13135,90 грн., залишку по пеням і штрафам в розмірі 15601,16 грн (а.с.98).
Проте, вказаний договір про відступлення права вимоги з Додатком № 1-2 до цього договору, не приймається судом як доказ на підтвердження наявності у позивача права грошової вимоги на стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором № 6001711143 укладеним нею 13.09.2012 року з ПАТ «Альфа - Банк», оскільки позивачем, як було вказано вище, за допомогою належних та допустимих доказів не доведені факти передачі Публічним акціонерним товариством «Альфа - Банк» права грошової вимоги за цим кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», і подальше передання ТОВ «Кредитні ініціативи» права грошової вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «Веста».
Також, позивачем не надано жодного платіжного доручення або іншого фінансового документу про перерахування новими кредиторами на рахунок попередніх кредиторів грошових коштів за придбані активи, при тому, що право вимоги вважається відступленим фактору з дати повної (остаточної) плати фактором ціни прав вимоги.
Крім того, суд враховує і те, що, позивачем не додані докази на підтвердження отримання відповідачкою кредитних коштів та неповернення або часткового повернення кредиту, якими є документи первинної бухгалтерської документації (виписка по рахунку, платіжні документи).
Вказані документи повинні бути оформлені згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову діяльність» та згідно Постанови НБУ «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» від 30 січня 1998 року № 566, оскільки лише первинні бухгалтерські документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
Також суд враховує, що згідно умов кредитного договору № 6001711143 укладеного 13.09.2012 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , дата дії платіжної картки 2 роки з моменту її випуску. Отже, після закінчення строку дії договору, тобто після 13.09.2014 року ПАТ «Альфа -Банк» та треті особи, яким банк міг передати право грошової вимоги за цим кредитним договором, втратили право нараховувати відповідачці відсотки за користування кредитними коштами, а також обумовлену в договорі неустойку. Проте, відповідач, в порушення умов кредитного договору, додатково нараховує відповідачці проценти за користування кредитними коштами після закінчення дії кредитного договору.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, що викладена у Постанові Великої Палати Верховного суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 2020/4494/16-ц, такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18).
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частинами 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищевикладене та те, що позивачем не надано достовірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги на стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості у зазначеному позивачем розмірі за кредитним договором № 600171143, укладеним нею з ПАТ «Альфа Банк» 13.09.2012 року, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позову у повному обсязі.
Суд враховує заяву представника відповідача про застосування позовної давності, однак в даному випадку суд не вирішує застосування до позовних вимог строку позовної давності, оскільки позовна давність застосовується до обґрунтованого позову.
Так, пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, судам роз'яснено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Отже, відмовляючи у задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності, суд встановлює обґрунтованість чи безпідставність позовних вимог, належним чином мотивує свої висновки. Таким чином, у випадку недоведеності позову суд відмовляє у його задоволенні саме з цих підстав, а не застосовує наслідки пропуску позовної давності.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи результати розгляду справи, судовий збір сплачений позивачем не підлягає відшкодуванню.
Вирішуючи заявлені представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Мокрецовою М.В. вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного. На підтвердження витрат на правову допомогу адвокат надала Договір 15/20 про надання правової допомоги від 10.12.2020 року, Додаткова угода № 2 до договору про надання правової допомоги від 10.12.2020 року, Акт виконаних робіт №2 до договору про надання правової допомоги від 10.12.2020 року, відповідно до яких витрати на правову допомогу складають - 4500 грн., які були сплачені відповідачем ОСОБА_1 , адвокату Мокрецовій М.В., які відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 76-89, 223, 258-265, 272 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, ЄДРПОУ 36799749) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), про стягнення боргу за кредитним договором - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), судові витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом справи, в розмірі 4500 грн.00 коп.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Роз'яснити учасникам справи, що згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020 р. в редакції Закону № 731-ІХ від 18.06.2020 р. суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Дата складення повного тексту судового рішення - 11.03.2021 року.
Суддя Дніпровського районного суду
м. Дніпродзержинська Т.О. Решетник