Справа №932/12857/19
Провадження №2/932/2481/20
«26» лютого 2021 року м.Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого-судді: Цитульського В.І.,
за участю секретаря: Богачової В.Р.,
представника позивача: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_2 про стягнення суми, -
До Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшов вищезазначений позов в якому позивач просить стягнути із ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» страхове відшкодування в сумі 99 000 грн., 3% річних в сумі 1 074,08 грн., інфляційні втрати в сумі 1 683,00 грн., пеню в сумі 12 482,14 грн., а також стягнути із ОСОБА_2 збитки в сумі 1 000 грн.
Доводи сторін спору.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилався на те, що 23.01.2019 відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участі транспортного засобу (ТЗ) Nissan Leaf, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням позивача та ТЗ Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . В результаті вказано ДТП позивачу заподіяно збитки в сумі 308 737,17 грн. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , у зв'язку із володінням та користуванням ТЗ Daewoo Lanos була застрахована у ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» (ПрАТ «УПСК»), страхова сума - 100 000 грн., франшиза 1 000 грн. Позивач звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування до ПрАТ «УПСК», проте у виплаті страхового відшкодування відмовлено з підстав того, що ОСОБА_2 неправомірно користувався ТЗ Daewoo Lanos, що вбачається з вимог Митного кодексу України. Таку відмову позивач вважає неправомірною. Тому просить стягнути із ПрАТ «УПСК» страхове відшкодування з інфляційними втратами, трьома процентами річних та пенею, а із ОСОБА_2 франшизу.
Відповідачем ПрАТ «УПСК» подано відзив на позовну заяву доводи якого зводяться до того, що страховим випадком може бути визнано лише випадок за участі особи, яка правомірного володіння ТЗ. Оскільки ТЗ Daewoo Lanos ввезено на митну територію України ОСОБА_3 в режимі тимчасового ввезення строком на 1 рік. Тому користуватись таким ТЗ мав можливість лише ОСОБА_3 , відповідно користування таким ТЗ ОСОБА_2 не було правомірним. Тому обов'язку ПрАТ «УПСК» щодо виплати страхового відшкодування немає.
Позивачем надано відповідь на відзив у якому вказано про презумпцію правомірності володіння майном, відсутність факту притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.126 КПК України. Договір страхування укладався безпосередньо із ОСОБА_2 . Підстава відмови у виплаті страхованого відшкодування, яка вказана відповідачем не передбачена законом. Митний кодекс України не може застосовуватися до даних правовідносин.
Відповідач ОСОБА_2 правом на надання відзиву не скористався.
В судовому засіданні представник позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовільнити у повному обсязі. Дав пояснення аналогічні позову.
ПрАТ «УПСК», будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, явку представника в судове засідання не забезпечило.
ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився.
Встановлені судом обставини.
ТЗ Nissan Leaf, номерний знак НОМЕР_1 належить ОСОБА_1
23.01.2019 відбулась ДТП за участі ТЗ Nissan Leaf, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та ТЗ Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.02.2019 у справі №200/1584/19 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.
Згідно висновку №6304 від 25.02.2019 вартість матеріального збитку, нанесеного власнику ТЗ Nissan Leaf, номерний знак НОМЕР_1 , враховуючи повне знищення ТЗ, становить його вартість, а саме 308 737,17 грн., ринкова вартість вказаного ТЗ в пошкодженому стані становить 37 200,55 грн.
Відповідно до відповіді МТСБУ та полісу №АМ/8150728 вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , у зв'язку із володінням та користуванням ТЗ Daewoo Lanos була застрахована у ПрАТ «УПСК», страхова сума - 100 000 грн., франшиза 1 000 грн. Дія договору із 19.11.2018 по 19.11.2019.
ОСОБА_1 звернувся до у ПрАТ «УПСК» із заявою про виплату страхового відшкодування.
Листом від 11.04.2019 ПрАТ «УПСК» відмовлено у виплаті страхового відшкодування із покликаннями на неправомірність користування ТЗ на момент ДТП ОСОБА_2 , зокрема, що ТЗ Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_2 було ввезено на території України 03.11.2018 ОСОБА_3 в режимі «Тимчасове ввезення» на строк до одного року і виключно він мав право користуватися таким ТЗ.
Вказані обставини сторонами не заперечуються.
Застосовані норми законодавства та висновки Верховного Суду.
У відповідності до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч.1). Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п.1 ч.2). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1). Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2).
У відповідності до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ч.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ч.30.2 ст.30 вказаного закону якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Статтею 991 ЦК України, ст.26 Закону України «Про страхування», ст.37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачені підстави відмови у виплаті страхового відшкодування.
Згідно ч.1.4 ст.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Згідно п.1.7 вказаного закону забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Відповідно до першого абзацу ч.5 ст.380 Митного кодексу України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.36.5 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
За висновком наведеним у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.04.2019 у справі №910/14693/17 посилання скаржника на неправильне застосування судами попередніх інстанцій частини 4 статті 380 МК України Верховний Суд вважає необґрунтованим та зазначає, що порушення митних правил ввезення автомобілів на територію України може бути предметом адміністративної відповідальності особи, яка ввезла такий транспортний засіб. Зазначені обставини не є підставою звільнення від цивільної відповідальності учасників страхових відносин відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування".
Висновки суду.
Матеріалами справи підтверджується, що в результаті ДТП позивачу завдано шкоди знищенням належного йому ТЗ, вартість транспортного засобу - 308 737,17 грн., вартість пошкодженого ТЗ 37 200,55 грн. Тобто позивач, залишивши собі пошкоджений ТЗ, має право на відшкодування в сумі 271 536,62 грн. Розмір завданого збитку відповідачем не заперечно.
Особою, яка завдала вказану шкоду є ОСОБА_2 , за якого на підставі договору страхування відповідальність несе ПрАТ «УПСК» в межах суми страхового відшкодування - 100 000 грн. за мінусом франшизи - 1 000 грн. Франшизу зобов'язаний відшкодувати ОСОБА_2 .
Договір страхування діяв на момент ДТП, не розривався, недійсним не визнавався.
Враховуючи прострочення ПрАТ «УПСК» виплати страхованого відшкодування підлягає стягненню три проценти річних, інфляційних втрат та пені. Згідно розрахунку позивачем розраховано три проценти річних та пеню за період з 11.04.2019 (дата листа-відмови у виплаті страхового відшкодування) по 20.08.2019, інфляційні втрати за квітень - травень 2019 року. Суд погоджується із таким розрахунком. Щодо розрахунку відповідачем заперечень не наведено.
Доводи ПрАТ «УПСК», із посиланням на приписи ч.1.4 ст.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ч.5 ст.380 Митного кодексу України суд відхиляє.
Зокрема ч.1.4 ст.1 вказаного Закону містить визначення осіб, відповідальність яких застрахована. На переконання суду така норма однозначно розрізняє осіб на страхувальників (особи, які уклали із страховиками договір ч.1.1 ст.1 Закону) та інших осіб, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом.
Враховуючи, що у нашому випадку ДТП сталося за участі саме страхувальника доводи про правомірність/неправомірність користування ТЗ не мають значення.
Суд звертає увагу, що безпосередньо із ОСОБА_2 укладено договір страхування, останній надавав страховику для укладення договору документи на ТЗ. Відтак, в моменту укладення договору, страховик міг перевірити правомірність користування ТЗ на території України.
Крім того, за висновком Верховного Суду порушення митних правил шодо застрахованого ТЗ може бути предметом адміністративної відповідальності та не є підставою звільнення від цивільної відповідальності учасників страхових відносин відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування».
Відтак позов підлягає до задоволення.
З врахуванням наведеного, враховуючи ст.ст.12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України суд -
Позов ОСОБА_1 задовільнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 114 239.22 грн. з яких:
- суму страхового відшкодування в розмірі 99 000,00 грн.;
-3% річних за період за період з 11.04.2019 по 25.04.2019 в сумі - 1 074,08 грн.;
- інфляційні втрати за період з 11.04.2019 по 25.04.2019 в сумі - 1 683,00 грн.;
- пеню за період з 11.04.2019 по 25.04.2019 в сумі 12 482,14 грн.,
а також судовий збір в сумі 1 140,87 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в розмірі 1 000,00 грн. а також судовий збір в сумі 11,52 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З урахуванням 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи через суд першої інстанції. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст рішення складено та проголошено 26.02.2021.
Суддя: В.І.Цитульський