Справа № 199/1563/21
(2/199/1915/21)
09.03.2021 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Авраменко А.М., ознайомившись із матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Управління-служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної в м. Дніпрі ради, про усунення перешкоду у користуванні та розпорядженні нерухомим майном шляхом виселення, -
02 березня 2021 року до Амур-Нижньодніпровського суду м. Дніпропетровська надійшла вищевказана позовна заява, ознайомившись із матеріалами якої, приходжу до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, відповідно до загальних правил підсудності, передбачених ст.27 ч.1 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Винятком із вказаного загального правила є випадки підсудності за вибором позивача, виключна підсудність, підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також підсудність справ, у яких однією зі сторін є суд або суддя, що передбачені нормами ст.ст.26, 28-30 ЦПК України.
Згідно ст.30 ч.1 ЦПК України, яка визначає правила виключної підсудності, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
При цьому, слід враховувати, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися саме правила виключної підсудності. Зазначений правовий висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду у постановах від 25 лютого 2019 року по справі №201/12876/17, від 11 липня 2019 року по справі №462/7217/18, а також Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 липня 2020 року по справі №910/10647/18.
За змістом ст.181 ЦК України, ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, в тому числі житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
За змістом ст.ст.316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Як слідує зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , предметом спору за вказаним позовом є усунення позивачу перешкод у реалізації належного їй права приватної власності на нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідача та її дитини. Відтак, з викладеного безумовно слідує, що спір між сторонами виник з приводу вказаного нерухомого майна, а саме права користування і розпорядження ним, як складових права власності. Останнє, в свою чергу, дає підстави для висновку, що такий позов має розглядатись судом, визначеним за правилами виключної підсудності, передбаченими ст.30 ч.1 ЦПК України, тобто судом за місцезнаходженням зазначеного нерухомого майна, яким не може бути Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська, оскільки вищевказане нерухоме майно розташоване поза межами території Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра, на який (район) розповсюджується територіальна юрисдикція суду при застосуванні правил виключної підсудності.
Згідно ст.31 ч.1 п.1 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю із вказаної підстави здійснюється на підставі ухвали суду.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи, що нерухоме майно, з приводу якого виник спір, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , що за правилами виключної підсудності відноситься до територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська, приходжу до висновку про необхідність направлення матеріалів даної позовної заяви до зазначеного суду на підставі ст.30 ч.1, ст.31 ч.1 п.1 ЦПК України для розгляду за підсудністю.
Нормою ст.32 ЦПК України встановлено, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст.31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.26-32, 258-261, 263, 352-355 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Управління-служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної в м. Дніпрі ради, про усунення перешкоду у користуванні та розпорядження нерухомим майном шляхом виселення - передати на розгляд за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.261 ЦПК України з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі постановлення ухвали без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя А.М. Авраменко