Справа № 199/5685/20
(1-кп/199/232/21)
іменем України
16 березня 2021 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
Головуючий - суддя ОСОБА_1
За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4
ОСОБА_5
ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7
ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12020040630000716, за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 186 КК України, та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 186 КК України,
Обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалою суду було продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 20 березня 2021 року.
В судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 заявлене клопотання про продовження строку дії раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу на 60 днів. Клопотання обґрунтовується тим, що обвинувачений може переховуватися від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_4 і його захисник ОСОБА_8 заперечили проти задоволення клопотання прокурора, оскільки ОСОБА_4 злочину не вчиняв, будь-які визначені законом ризики відсутні і обвинувачений нікуди переховуватися та ні на кого впливати не буде. Наголошують на тому, що «цивільна» дружина обвинуваченого народила дитину і їй потрібна допомога. Просять замінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м'який - домашній арешт.
Обвинувачені ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , а також захисник ОСОБА_7 підтримали клопотання ОСОБА_4 і ОСОБА_8 .
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_4 , який є особою раніше судимою за вчинення умисних корисливих злочинів, обвинувачується у вчиненні в період іспитового строку нового тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.
За таких обставин суд погоджується з думкою прокурора, що зазначені ознаки дають підстави вважати можливим ухилення від суду, перешкоджання встановленню істини по даному провадженню, що є визначеною законом підставою для застосування запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про доцільність зміни запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на будь-який інший, не пов'язаний з позбавленням волі, або його продовження, суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, за яким тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Суд також враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Оскільки ОСОБА_4 тривалий час утримується під вартою, як особа не становить підвищену небезпеку для суспільства, сам злочин, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 , також не становлять підвищеної суспільної небезпеки, у суду наявні підстави для висновку про те, що на цей час відсутній публічний інтерес, що переважав би, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи, і подальше утримання обвинуваченого під вартою є надмірним. На підставі викладеного, клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою задоволенню не підлягає.
Розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи вищезазначене, відповідно до приписів ст. 183 КПК України вважає, що запобіжним заходом, здатним забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, буде домашній арешт, отже відповідне клопотання сторони захисту підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 333 КПК України, суд
У задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії раніше обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 і його захисника ОСОБА_8 про заміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт - задовольнити.
Замінити раніше обраний ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт строком до 14 травня 2021 року з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 20 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин та покладенням на нього обов'язків протягом двох місяців:
- не відлучатися із м. Дніпро без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця мешкання;
Звільнити ОСОБА_4 з-під варти негайно в залі суду.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає та підлягає негайному виконанню після її оголошення. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.
Головуючий:
16.03.2021