Справа № 199/460/20
(1-кп/199/206/21)
16 березня 2021 року місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження №12019040630001805 від 27.10.2019 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , представника потерпілої ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_8 ,
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою на 60 днів. Учасники процесу не заперечували проти такого клопотання прокурора.
За даним кримінальним провадженням суд враховує, що у відповідності до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 стала наявність обґрунтованої підозри у можливої причетності до вчинення ним тяжкого умисного злочину проти життя особи, а підставою для продовження дії запобіжного заходу є наявність обвинувального акта, відповідно до якого останній продовжує обвинувачуватися у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть людини, за що законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою, зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод іст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
При продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого суд враховує, що останній вчинив злочин, не зважаючи на знаходження в суді кримінального провадження відносно нього за ч. 4 ст. 296 КК України, яке ним було вчинено в період іспитового строку, та за яке на теперішній час він засуджений вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.01.2020 до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, що на думку суду, може спонукати особу до вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності, що кореспондується з позицією ЄСПЛ щодо необхідності оцінки ризику втечі у світлі фактів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справах «Бекчиєв проти Молдови», «Панченко проти Росії»).
Одночасно судом враховується практика Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу.
У зв'язку з викладеним, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає задоволенню, приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, оскільки заявлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, не зменшилися та до обвинуваченого не можуть бути застосовані більш м'які альтернативні запобіжні заходи.
Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 350, 369, 371, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 14 травня 2021 року включно.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя:
16.03.2021