Ухвала
03 березня 2021 року
м. Київ
справа № 757/40835/15-ц
провадження № 61-17714вв19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Дундар І. О. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Краснощокова Є. В., Коротенка Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Торгово-промислова палата України,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про проведення розгляду заяви про роз'яснення постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Торгово-промислової палати України про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,з викликом сторін,
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України) про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 24 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 05 квітня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 97від 30 січня 2019 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задоволено частково.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 05 квітня 2017 року скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Торгово-промислової палати України про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Визнано незаконним наказ Торгово-промислової палати України від 19 травня 2015 року № 50 л, викладений в редакції наказу від 29 березня 2016 року № 33-л, про звільнення ОСОБА_1 з посади віце-президента ТПП України з 19 травня 2015 року.
Стягнуто з ТПП України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 по 27 травня 2015 року у розмірі 4 244,28 грн.
Стягнуто з ТПП України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТПП України про поновлення на посаді відмовлено.
Стягнуто з ТПП України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2 679,60 грн з яких: 1 218,00 грн - витрати за розгляд справи у суді першої інстанції, 1 461,60 грн - витрати за розгляд справи в суді касаційної інстанції.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року заяву ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ТПП України про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час тимчасової непрацездатності, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 05 квітня 2017 року задоволено частково.
Постанову Верховного Суду від 30 січня 2019 року змінено.
Змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади віце-президента ТПП України, зазначену в наказі ТПП України від 19 травня 2015 року № 50 л, викладеному в редакції наказу від 29 березня 2016 року № 33-л, з 19 травня 2015 року на 03 жовтня 2015 року.
В іншій частині постанову Верховного Суду від 30 січня 2019 року залишено без змін.
У грудні 2020 року ТПП України звернулася із заявою про роз'яснення постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року.
У грудні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду клопотання, в якому просить провести розгляд заяви про роз'яснення постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року з викликом сторін.
У задоволенні клопотання слід відмовити з таких підстав.
Згідно статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
У частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень. Оскільки Верховним Судом не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень, і така необхідність відсутня, тому підстави для задоволення клопотання відсутні.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про розгляд заяви про роз'яснення постанови з викликом сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий І. О. Дундар
Судді: В. М. Ігнатенко
Є. В. Коротенко
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук