Ухвала
05 березня 2021 року
м. Київ
справа № 161/4607/19
провадження № 61-2850ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 жовтня 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 18 січня 2021 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Євроферма», про відшкодування майнової шкоди,
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у березні 2019 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (далі - ПрАТ «СК«АРКС») звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути із відповідача на користь ПрАТ «СК«АРКС» в порядку суброгації 152 275,00 грн, а також судові витрати.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 18 січня 2021 року, позовні вимоги ПрАТ «СК«АРКС» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК'АРКС» 100 275 грн. майнової шкоди в порядку суброгації. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
18 лютого 2021 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 жовтня 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 18 січня 2021 року. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвали нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої, частини дев'ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову у справі № 161/4607/19 становить 152 275,00 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 161/4607/19 є малозначною у силу вимог закону.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 жовтня 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 18 січня 2021 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Євроферма», про відшкодування майнової шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. Ю. Тітов