Ухвала
Іменем України
22 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 569/13973/15
провадження № 61-1604ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2020 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 05 січня 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Рівнеобленерго», товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» про захист прав споживачів, зобов'язання надати інформацію для укладення договору, не вчиняти дій припинення подачі електроенергії,
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2020 року відмовлено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у прийнятті змін до позовної заяви про захист прав споживачів у цивільній справі.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали до Рівненського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2020 року.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 05 січня 2021 року апеляційну скаргу на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2020 року повернуто особам, які її подали.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції щодо внесення змін до позовної заяви, в силу положень частини першої статті 353 ЦПК України не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, що відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України є підставою для повернення апеляційної скарги заявнику.
29 січня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку надіслали до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2020 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 05 січня 2021 року.
Свої вимоги заявники обґрунтували неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Зокрема, вказують про те, що судами попередніх інстанцій грубо порушено частину третю статті 258 ЦПК України.
За змістом частини другої статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках передбачених статтею 353 цього Кодексу.
Частиною першою статті 353 ЦПК України встановлено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 1) відмови у видачі судового наказу; 2) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів чи скасування ухвали про забезпечення доказів; 3) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову; 4) скасування забезпечення позову, відмови в скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову або відмови у забезпеченні позову; 5) зустрічного забезпечення або зміни чи скасування зустрічного забезпечення; 6) повернення заяви позивачеві (заявникові); 7) відмови у відкритті провадження у справі; 9) передачі справи на розгляд іншого суду; 10) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 11) затвердження мирової угоди; 12) призначення експертизи; 13) визначення розміру судових витрат; 14) зупинення провадження у справі; 15) закриття провадження у справі; 16) залишення позову (заяви) без розгляду; 17) окрема ухвала; 18) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 19) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; 20) відмови ухвалити додаткове рішення; 21) роз'яснення або відмови у роз'ясненні судового рішення; 22) повернення заяви про перегляд заочного рішення; 23) відмови у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 24) поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання; 25) виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню; 26) відстрочення і розстрочення, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення; 27) розгляду скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця; 28) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 29) повороту виконання рішення суду чи відмови у повороті виконання рішення; 30) звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку; 31) тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України; 31-1) скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України; 32) визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами; 33) тимчасового влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу; 34) оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини; 35) примусового проникнення до житла; 36) звільнення (призначення) опікуна чи піклувальника; 37) відмови у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу; 38) повернення заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу; 39) повернення заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу; 40) залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження; 41) відновлення повністю або частково втраченого судового провадження чи відмови в його відновленні.
Відповідно до частини другої статті 406 ЦПК України скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. У разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Оскільки ухвала Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2020 року щодо відмови у прийнятті змін до позовної заяви не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині оскарження вказаної ухвали підлягає поверненню особам, які її подали.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
За змістом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За змістом пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Аналізуючи наведене та перевіривши доводи касаційної скарги в частині оскарження ухвали Рівненського апеляційного суду від 05 січня 2021 року, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що ухвала суду першої інстанції про відмову у прийнятті змін до позовної заяви не віднесена до визначеного частиною першою статті 353 ЦПК України переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду та обґрунтовано повернув апеляційну скаргу заявнику на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.
Оскільки правильне застосовування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження у справі в частині оскарження ухвали Рівненського апеляційного суду від 05 січня 2021 року слід відмовити.
Керуючись статтями 394, 406 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2020 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Рівнеобленерго», товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» про захист прав споживачів, зобов'язання надати інформацію для укладення договору, не вчиняти дій припинення подачі електроенергії повернути заявнику.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 05 січня 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Рівнеобленерго», товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» про захист прав споживачів, зобов'язання надати інформацію для укладення договору, не вчиняти дій припинення подачі електроенергії відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков