Ухвала
10 березня 2021 року
м. Київ
справа № 2-275-07
провадження № 61-15853св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
суб'єкт оскарження - Уманський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 травня 2020 року у складі судді Білик О. В. та постанову Черкаського апеляційного суду від 28 липня 2020 року в складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Бородійчука В. Г., Василенко Л. І.,
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою про захист цивільних прав та інтересів, визнання дій та бездіяльності Уманського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі начальника відділу Кольцової О. В. та головного державного виконавця Рибак Л. В. незаконними та відшкодування майнової та моральної шкоди.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 травня 2020 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 28 липня 2020 року, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовлено.
Скаргу ОСОБА_1 про захист цивільних прав та інтересів, визнання дій та бездіяльності Уманського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі начальника відділу Кольцової О. В. та головного державного виконавця Рибак Л. В. незаконними, відшкодування майнової та моральної шкоди залишено без розгляду.
У серпні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 травня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 28 липня 2020 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2020 року касаційну скаргу повернуто з підстав, що вона не підписана ОСОБА_1 , яку він отримав 27 жовтня 2020 року.
29 жовтня 2020 року до суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 з супровідним листом, у якому зазначено про усунення недоліків касаційної скарги, про які зазначено в ухвалі Верховного Суду від 11 вересня 2020 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд:
скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду від 12 травня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 28 липня 2020 року;
поновити строк звернення зі скаргою до суду як такий, що пропущений з поважних причин у частині стягнення збитків при виконанні рішення суду;
визнати дії та бездіяльність Уманського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі начальника відділу Кольцової О.В. та головного державного виконавця Рибак Л. В. незаконними;
стягнути з Уманського управління Державної казначейської служби України Черкаської області шляхом безспірного списання з єдиного рахунку Державного казначейства України на користь ОСОБА_1 135 128,47 грн збитків, завданих під час здійснення виконавчого провадження, та на відшкодування моральної шкоди у сумі 334 502,00 грн;
зобов'язати начальника Уманського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кольцову О. В. та головного державного виконавця Рибак Л. В. підготувати необхідні документи для продажу частини будинку, що належить боржнику ОСОБА_2 на правах часткової сумісної власності відповідно до ухвали Уманського міськрайонного суду від 07 червня 2013 року та земельної ділянки площею 0,17 га для обслуговування житлового будинку відповідно до документів на право власності на будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 ;
направити в правоохоронні органи повідомлення про приховування чи продаж арештованого майна ковбасного цеху ОСОБА_2 відповідно до акта опису і арешту майна державним виконавцем Сич Н. І. та про умисне перешкоджання виконанню судового рішення відповідно статті 382 КК України.
Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2020 року ОСОБА_1 поновлено строк на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій, відкрито касаційне провадження за його касаційною скаргою та витребувано справу із суду першої інстанції.
У цій ухвалі зазначено, що підставою касаційного оскарження заявник вказував порушення норм процесуального права, зокрема статті 449 ЦПК України. Також ОСОБА_1 посилався на висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 08 листопада 2017 року у справі № 6-99цс17.
Касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
У грудні 2020 року від Уманського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов відзив на касаційну скаргу, який підписаний начальником відділу Кольцовою О. В. У відзиві вказано, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, тому відділ державної виконавчої служби просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін. Крім того, зазначено, що вимоги касаційної скарги зазначені у пунктах 4-7 прохальної частини касаційної скарги не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, оскільки суд першої інстанції не розглядав ці вимоги по суті та відповідне рішення щодо цих вимог не ухвалював. Скарга на дії посадових осіб відділу державної виконавчої служби за своєю суттю та змістом є позовною заявою, а тому повинна розглядатись у порядку позовного провадження, а не у межах цієї справи під час судового контролю за виконання судового рішення.
У грудні 2020 року від ОСОБА_1 надійшло заперечення на відзив Уманського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). У зазначеному запереченні ОСОБА_1 вказує, що у відзиві на касаційну скаргу посадова особа відділу державної виконавчої служби зазначає інформацію, яка не відповідає дійсності. На думку особи, яка подала касаційну скаргу, строк звернення зі скаргою на дії посадових осіб Уманського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), передбачений статтею 449 ЦПК України, він не пропустив. У судів попередніх інстанцій не було перешкод для розгляду його скарги по суті та ухвалення законного та справедливого судового рішення. Оскільки посадові особи відділу державної виконавчої служби протягом більш ніж 13 років умисно не виконують рішення суду, ОСОБА_1 просить суд направити до правоохоронних органів подання щодо притягнення до відповідальності винних осіб. Крім того, враховуючи тривале невиконання рішення суду, помилковість висновків судів попередніх інстанцій під час розгляду скарги, застосування боржником та його адвокатом шахрайського способу уникнення відповідальності, а також їх вплив на державного виконавця та суди, ОСОБА_1 просив суд як виняток розглянути вимоги зазначені у його скарзі та ухвалити рішення по суті.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України. Тому колегія суддів, з урахуванням категорії та складності справи, призначає справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
22 лютого 2021 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду доповнення до касаційної скарги від 27 жовтня 2020 року на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 травня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 28 липня 2020 року з додатками.
У частині першій статті 398 ЦПК України передбачено, що особа, яка подала касаційну скаргу, має справо доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Оскільки доповнення до касаційної скарги від 27 жовтня 2020 року направлено до суду касаційної інстанції поза межами строку на касаційне оскарження (22 лютого 2021 року), тобто ОСОБА_1 пропустив строк для подання доповнення чи зміну касаційної скарги, таке доповнення до касаційної скарги слід залишити без розгляду.
Керуючись статтями 33, 34, 126, 260, 398, 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Доповнення ОСОБА_1 до касаційної скарги від 27 жовтня 2020 року на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 травня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 28 липня 2020 року, направлене до касаційного суду 22 лютого 2021 року, залишити без розгляду.
Справу № 2-275-07 призначити до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
В. І. Крат