Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/108/21 Головуючий у суді І-ї інстанції Нерода Л. М.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ткаченко Л. Я.
11.03.2021 року.Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду Ткаченко Л.Я., розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 лютого 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Прага, Олександрійського району, Кіровоградської області, з вищою освітою, тимчасово не працюючого, розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, а також стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
за участю:
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
Згідно з постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 лютого 2021 року, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 25.12.2020 року о 20 годині 10 хвилин по вул. Нагорна, 101 в м. Олександрія, Кіровоградської області, керував транспортним засобом SKODA PICK-UP д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить оскаржувану постанову скасувати, та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд залишив поза увагою його доводи та жодним чином їх не простував. Зокрема, він зазначав суду, що він не вів машину, коли йому запропонували огляд. Перебував в машині вже більш години, бо вона не хотіла їхати. Йшов дим з під капоту, рухатися вона не могла. Це помітно на відео.
Він зазначав про дану обставину і поліцейським, однак, полісмен сказав неправду те, що він, нібито має докази, що він керував машиною. На відео такі дані відсутні, та і бути цього не могло.
Також апелянт зазначає, що в матеріалах справи немає направлення на огляд. Те, що йому пропонували огляд - взагалі ніяк документально не доводиться.
Відеозапис, доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, суд не може брати до уваги, оскільки він складений з порушенням вимог Інструкції затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 року №1026, оскільки, відеозапис не проведений з початку зупинки транспортного засобу і до закінчення складання протоколу».
Також, на думку апелянта письмові пояснення «свідків» нікчемні з юридичної точки зору. Мало того, що в бланках пояснень зазначено, що він відмовився від алкотестера, але тексти обох пояснень повністю ідентичні, являють собою заздалегідь підготовлені бланки, заповнені самим-же інспектором. Це просто неприпустимо з позиції суб'єктивності доказів. Апелянт вважає, що свідки повинні самі викласти, що і як бачили. А вже ніяк не підписати заготовлене. Адже в цьому вся суть їх залучення: не в економії часу поліції, а у встановленні істини, свідченні вірності процедури огляду
Адже фактично - пояснення давав сам інспектор (що заборонено), а "свідки" є не більше ніж підписантами творчості інспектора.
Крім того, зауважує, що від керування його не відсторонили, а просто відпустили. Це побічно доводить, що він нікуди не їхав за кермом. Інспектори просто відпустили його з дружиною. Це не можна було допустити, якщо на їхню думку він був реально нетверезий, та керував авто. В матеріалах справи будь-яких доказів, що спростовують це - немає
Таким чином, ніяк не доводяться матеріалами справи подія і склад правопорушення (те, що він саме керував автомобілем), вважає, що справа підлягає закриттю.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 в підтримку апеляційних вимог, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши постанову суду в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає, що адміністративна відповідальність настає в разі, як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, що є порушенням п.2.5 ПДР України.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція 1452/735).
Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкції 1452/735, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу ( запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці ), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то він має право вимагати у водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
За ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Згідно з ч. 3 цієї статті у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п. 7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
В ході досудової перевірки та складання щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення порушень положень вищезазначених Інструкції 1452/735, Порядку та вимог ст.266 КУпАП - допущено не було.
Висновки про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, відмови пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 055403 від 25.12.2020 року;
-письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зазначили, що ОСОБА_1 в їх присутності на вимогу працівників поліції відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку на визначення стану алкогольного сп'яніння;
-відеозаписом подій, який міститься у матеріалах справи на диску долученим до матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності, з якого убачається, що ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Виходячи з аналізу вказаних доказів у справі, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об'єктивно з'ясував всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні всебічно дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні доводи ОСОБА_1 про те, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП ухвалена з порушенням вимог чинного законодавства, без повного, всебічного дослідження обставин справи є надуманими та безпідставними.
Вище наведені докази на переконання апеляційного суду є належними, допустимими та достовірними, а протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складено з дотриманням вимог ст.ст. 254, 255, 256, 268 КУпАП, посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, було дотримано процедуру проведення огляду водія транспортного засобу на стан наркотичного сп'яніння, що передбачена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015.
Доводи апелянта про те, що він не керував транспортним засобом апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки згідно відеозапису подій, ОСОБА_1 зазначив працівникам поліції про те, що він зупинився на перехресті у зв'язку з поламкою автомобіля та не вказував про те, що він не керував даним транспортним засобом.
В той же час, доводи ОСОБА_1 , що він випив пива вже після поламки автомобіля не вливають на правильність прийнятого судом першої інстанції прийнятого рішення, оскільки останній притягнутий до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи ОСОБА_1 про те, що пояснення свідків написані не ними власноручно апеляційним судом не приймаються, оскільки вказані письмові пояснення свідками підписані та сумніву щодо їх правдивості не викликають. Крім того, як в суді першої інстанції так і в апеляційній інстанції не заявлялися клопотання про допит свідків, чи дослідження будь яких інших доказів, які не містяться в матеріалах справи, а отже твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, є безпідставними та необґрунтованими.
Посилання апелянта на те, що працівники поліції його не відсторонити від керування не є підставою для скасування судового рішення, а окрім того ОСОБА_1 пояснював про те, що автомобіль зламався та рухатися не міг.
Не зважаючи на доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що суд першої інстанції з достатньою повнотою провів судовий розгляд, викладені в постанові суду висновки, відповідають встановленим фактичним обставинам даної справи.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст.130 КУпАП та дотримався меж санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На переконання апеляційного суду, вирішуючи справу, суд першої інстанції врахував вимоги ст.ст. 9, 251, 279, 280, 283 КУпАП, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Олександрійського міськайонного суду Кіровоградської області від 09 лютого 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Л.Я. Ткаченко