Провадження № 22-ц/803/807/21 Справа № 0417/7776/2012 Суддя у 1-й інстанції - Бєсєда Г.В. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.
03 березня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Лаченкової О.В.
суддів - Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.
при секретарі - Кравченко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,
на ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 04 вересня 2020 року
по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Омега Фактор" про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В червні 2020 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Омега Фактор" про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 04 вересня 2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Омега Фактор" про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.
Замінено стягувача публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега фактор» у виконавчому провадженні з виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.11.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по кредитному договору №8/2006/840-К/610-А від 13.01.2006 року.
Поновлено товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега фактор» пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №8/2006/840-К/610-А від 13.01.2006 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 04 вересня 2020 року справі №0417/7776/2012 та нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ТОВ “ФК “Омега Фактор” про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа.
Відзивів на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 04 вересня 2020 року від інших учасників справи до суду не надходило.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.11.2012 року у цивільній справі №2/0417/4891/12 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ПАТ «КБ Надра» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №8/2006/840-К/610-А від 13 січня 2006 року в сумі 80401 гривень 59 копійок, та сплачений судовий збір в сумі 804,02гривень.
На виконання рішення суду від 26.11.2012 року по справі виконавчі листи не видавались.
04 березня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФАКТОР» було укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «ОМЕГА ФАКТОР» набуло всіх прав кредитора за кредитними операціями, переданими їй згідно додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги від 04 березня 2020 року. Таким чином, ТОВ «ФК «ОМЕГА ФАКТОР» набуло права кредитора, зокрема за кредитним договором №8/2006/840-К/610-А від 13 січня 2006 року, який був укладений з ОСОБА_1 .
За загальним правилом, суть правонаступництва полягає в переході прав та обов'язків, що особисто не пов'язані з особою, яка вибуває з правовідносин, до іншої особи, яка вступає у спірні правовідносини.
Підставою для заміни сторони на правонаступника, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони у правовідносинах і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ст.510 ЦК України).
Відповідно до ст.512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника (ст.516 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Відповідно до ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї з сторін заінтересована сторона має право звернутися до суду із заявою про заміну сторони правонаступником.
Згідно ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно ст.446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як судом першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Вимогами статті 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, пункт 41 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року).
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Задовольняючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега фактор», суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що товариство набуло право вимоги лише 04.03.2020 року, а тому за можливе поновити строк для пред'явлення до виконання виконавчого документа.
Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянта, що суд першої інстанції безпідставно визнав факт правонаступництва товариства “ФК “Омега Фактор” за вимогами ПАТ “КБ “Надра” до ОСОБА_1 , колегія суддів не приймає до уваги, оскільки суперечать наявним в матеріалах справи доказам.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2020 року між ПАТ “КБ “Надра” та ТОВ “Фінансова компанія “Омега фактор” укладено договір №GL2N79737 про відступлення прав вимоги, посвідчений 04.03.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовською М.А. за реєстровим №147, відповідно до якого ТОВ “Фінансова компанія “Омега фактор” набуло всіх прав кредитора за кредитними операціями, переданими їй згідно Додатку №1 до Договору №GL2N79737 про відступлення права вимоги від 04.03.2020 року.
Поміж зазначеного, ПАТ “КБ “Надра” передано ТОВ “Фінансова компанія “Омега фактор” права кредитора на кредитний договір №8/2006/840-К/610-А від 13.01.2006 року, договір поруки №610/1 від 13.01.2006 року, договір застави 610/1 від 13.01.2006 року (а.с. 114, 115).
Таким чином, товариство набуло всіх прав кредитора по відношенню ОСОБА_1 .
При цьому, необхідно зазначити, що з урахуванням чинного законодавства, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватись як при відкритому виконавчому провадження, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України “Про виконавче провадження”.
Приведені в апеляційній скарзі доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 04 вересня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя О.В.Лаченкова
Судді В.С.Городнича
М.Ю.Петешенкова