Справа № 216/5368/20
провадження 1-кп/216/502/21
іменем України
11 березня 2021 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань приміщення суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020040230001403 від 13.08.2020, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ладижина Вінницької області, громадянки України, яка має середню освітою, офіційно не працевлаштована, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, на утримані неповнолітніх дітей та інших осіб не має, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судима:
- 07.09.2020 Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.ч. 1, 4 ст. 358, 70 ч. 1, 75, 76 КК України до 1 року 1 місяця обмеження волі, з іспитовим строком 1 рік,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-
Під час судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_4 , діючи в порушення Положення про дозвільну систему (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. №576, з наступними змінами), Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів» (затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 р. №622; зі змінами, внесеними наказом від 13 квітня 1999 р. №292, вчинила злочин у сфері громадської безпеки за наступних обставин.
На початку серпня 2020 року, (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи біля стадіону ЮГОК по вул. Савіцького в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу (точне місце досудовим розслідуванням не встановлено), на землі знайшла жіночу сумку в якій знаходилися предмети, які в поєднанні утворюють саморобний вибуховий пристрій типу ручна осколкова граната, до конструкції якої входили вузли і механізми промислового виготовлення, а саме, конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, споряджений корпус пострілу ВОГ-17М, без головного підривача та порохового заряду; уніфікований запал ручних гранат модернізованого типу УЗРГМ-2 та металева втулка. Після чого, маючи намір направлений на придбання, зберігання та носіння бойових припасів підібрала вказаний корпус гранати, таким чином придбавши його, та віднесла до власного помешкання і таким чином стала зберігати знайдену гранату при собі без передбаченого законом дозволу. В подальшому, з моменту придбання гранати по 12.08.2020 ОСОБА_4 зберігала без передбаченого законом дозволу за місцем свого мешкання, а саме, у будинку АДРЕСА_2 , предмети, які в поєднанні утворюють саморобний вибуховий пристрій типу ручна осколкова граната, до конструкції якої входили вузли і механізми промислового виготовлення, а саме, конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, споряджений корпус пострілу ВОГ-17М, без головного підривача та порохового заряду; уніфікований запал ручних гранах модернізованого типу УЗРГМ-2 та металева втулка. 12 серпня 2020 року, о 16-47 годині, ОСОБА_4 знаходилася у сквері ім. О.С. Пушкіна по вулиці Пушкіна в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, де була зупинена працівниками поліції та на законну вимогу, в присутності понятих, із жіночої сумочки, що була при ній, видала предмети, які згідно з висновком судової вибухово-технічної експертизи №19/104-11/1/270 від 28.08.2020 являються предметами, які в поєднанні утворюють саморобний вибуховий пристрій типу ручна осколкова граната, до конструкції якої входили вузли і механізми промислового виготовлення, а саме конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, споряджений корпус пострілу ВОГ-17М, без головного підривача та порохового заряду; уніфікований запал ручних гранат модернізованого типу УЗРГМ-2 та металева втулка, та які відносяться до категорії вибухових речовин та придатні до здійснення вибуху, які остання носила при собі без передбаченого законом дозволу.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинила придбання, носіння та зберігання, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 винною себе визнала повністю й пояснила, що за обставин, викладених у вироку вчинила злочин, а саме: приблизно 05.08.2020 о 13:00 знаходячись біля стадіону по вулиці Савіцького в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, знайшла на землі біля теплотраси жіночу сумку білого кольору у брудному стані, в якій знаходився паспорт громадянина України, 200 (двісті) гривень та металевий предмет, схожий на гранату. Підібрала її та предмети, що в ній містилися, оглянула і вирішила все це забрати собі, крім сумки (сумку викинула на те ж місце, де знайшла). Далі, віднесла все знайдене до себе додому, а гроші у сумі 200 гривень витратила на власні потреби. Знайдену гранату у поліетиленовому пакеті зберігала у підвалі будинку, щоб ніхто не знав. Через деякий час, приблизно за день до того як обвинувачену зупинили співробітники поліції, вирішила показати знайдений металевий предмет знайомому, щоб той пояснив, що саме знайшла обвинувачена. Для цього, взяла гранату та віднесла у сумочці своєму товаришеві, той підтвердив, що це вибуховий пристрій. Після цього вирішила, що вказану річ необхідно здати до поліції, однак вказане рішення вирішила реалізувати не відразу після того, як зрозуміла, що це граната, а згодом. Далі, повернулася з частинами від гранати додому. 12.08.2020 поїхала в Центрально-Міський район до подруги, взявши із собою гранату у сумці, коли перебувала біля пам'ятника ОСОБА_6 , у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, підійшли співробітники поліції та висунули вимогу пред'явити документ, що посвідчує особу, а також запитали чи має обвинувачена при собі заборонені обігом предмети на що остання відповіла, що в сумці є предмет, схожий на гранату. Після чого приїхала слідчо-оперативна група, якій в присутності двох понятих добровільно передала з сумки предмет, схожий на гранату. У вчиненому обвинувачена щиро покаялася, осудивши свої дії та усвідомивши суспільну небезпечність вчиненого злочину.
У зв'язку із безсумнівним та добровільним, тобто без будь-якого впливу із чиєї б то ні било сторони, визнанням у повному обсязі ОСОБА_4 своєї вини в інкримінованому їй органом досудового розслідування злочині (повідомленій підозрі), погодженні з кваліфікацією вчиненого нею діяння, підтвердженням нею його фактичних обставин, відсутності жодних заперечень щодо нього з боку сторони обвинувачення, усвідомленням і правильним розумінням, роз'ясненого судом положення частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України про те, що у випадку визнання ними змісту даних фактичних обставин, сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржувати їх в апеляційному порядку, відсутністю їх заперечень проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оскаржуються, суд ухвалив дослідити докази, обмежившись показами обвинуваченої та письмовими доказами, що характеризують особу обвинуваченої, а також в частині процесуальних витрат та речових доказів.
Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні, у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 доведена повністю, а дії її відповідають складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, і правильно кваліфіковані як придбання, носіння та зберігання, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, у зв'язку із чим, обвинувачена підлягає кримінальному покаранню.
Вивчаючи особу винної шляхом з'ясування стану її здоров'я, поведінки до вчинення злочину, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_4 на момент вчинення нею інкримінованого злочину, має середню освіту, офіційно не працевлаштована, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, на утримані неповнолітніх дітей та інших осіб не має, за місцем проживання характеризується посередньо, під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебувала та не перебуває. Зі складеної 09.03.2021, уповноваженим органом з питань пробації, досудової доповіді, відносно обвинуваченої, вбачається, що остання проживає у цивільному шлюбі, у приватному будинку батьків цивільного чоловіка, утриманців не має. На теперішній час проживає за рахунок тимчасових коштів. Алкогольні напої та наркотичні речовини не вживає. Не ідентифікує себе з кримінальною особистістю, не усвідомлює у повній мірі серйозність наслідків своїх дій. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, оцінюється як високий; ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченої, її спосіб життя, історію правопорушень, високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, а також середній рівень небезпеки для суспільства, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченої без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високу небезпеку для суспільства.
Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою злочину, суд виходить з класифікації злочинів, особливостей та обставин його вчинення, й приходить до висновку, що обвинуваченою вчинено тяжкий злочин.
До обставин, які пом'якшують покарання і встановлені у даній кримінальній справі, суд відносить щире каяття.
Обговорюючи питання про міру покарання відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, а також особу обвинуваченої і обставину, яка пом'якшує її покарання, наведену судом вище у вироку, у зв'язку з чим суд, враховуючи санкцію ч. 1 ст. 263 КК України, вважає що виправлення обвинуваченої можливо без ізоляції від суспільства, та таке покарання сприятиме її виправленню і попередженню вчинення нових кримінальних правопорушень, а також буде необхідним і достатнім, тому вважає необхідним застосувати до обвинуваченої приписи ст.ст. 75, 76 КК України та звільнити останню від відбування основного покарання з встановленням їй випробувального терміну.
Крім цього, згідно з пунктом 3 частини 1 статті 118 Кримінального процесуального кодексу України до процесуальних витрат відносяться витрати, пов'язані із залученням експертів, які в силу приписів частини 1 та 2 статті 122 цього ж кодифікованого процесуального закону України несе сторона кримінального провадження, яка залучила експерта. При цьому, у разі залучення експертів спеціалізованих державних установ стороною обвинувачення, таке залучення експертів здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються експертним установам з Державного бюджету України.
В силу вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Оскільки в рамках цього кримінального провадження була проведена судова вибухо-технічна експертиза, оформлена висновком №19/104-11/1/270 від 28.08.2020, на проведення якої було витрачено кошти з Державного бюджету України, у сумі 1634,50 грн, що підтверджується довідкою експертної установи, Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України, тому такі процесуальні витрати підлягають відшкодуванню за рахунок обвинуваченої ОСОБА_4 .
На підставі викладеного, керуючись статтями 63, 65, 66, 70 ч. 4, 75, 76, 263 ч. 1 Кримінального кодексу України, статтями 100, 124, 349, 369-376, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України,-
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, менш суворого покарання, призначеного за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.09.2020 за ч.ч. 1, 4 ст. 358, 70 ч. 1, 75, 76 КК України, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку, визначеного судом в 1 рік, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки.
Згідно з ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту ухвалення вироку.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 18.07.2012 Ладижинським МВ УМВС України у Вінницькій області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Державного бюджету України процесуальні витрати на залучення експерта, у сумі 1634,50 грн (одна тисяча шістсот тридцять чотири гривні п'ятдесят копійок).
Речові докази: залишки предметів, які в поєднанні утворюють саморобний вибуховий пристрій типу ручна осколкова граната, до конструкції якої входили вузли і механізми промислового виготовлення, а саме, конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, споряджений корпус пострілу ВОГ-17М, без головного підривача та порохового заряду; уніфікований запал ручних гранат модернізованого типу УЗРГМ-2 та металева втулка, що залишилися після проведення судової вибухо-технічної експертизи, які опечатані до пакету МВС України №5355896, долучені до матеріалів кримінального провадження №12020040230001403 на підставі постанови від 31.08.2020, передані на зберігання до камери схову речових доказів Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області згідно з квитанцією №1126/20 від 02.09.2020,- знищити.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, її захиснику та прокурору.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, є обов'язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.
Вирок ухвалено, виготовлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя ОСОБА_1