Справа № 216/6350/20
Провадження № 1-кп/216/541/21
15.03.2021 місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 кримінальне провадження № 12020040230001624 від 07 жовтня 2020 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополя Дніпропетровської області, громадянина України, який має вищу освіту, офіційно не працює, неодружений, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше судимий вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 лютого 2021 року за ч. 1 ст. 186 КК України до узгодженої сторонами угоди про визнання винуватості міри покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_5 ,
Наприкінці вересня 2020 року у денний час доби ОСОБА_3 , перебуваючи під мостом поблизу вул. Миколаївське шосе в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у кущах знайшов, тим самим придбав, мисливський ніж, який є холодною зброєю, та став носити знайдений ніж при собі без передбаченого законом дозволу.
06 жовтня 2020 року близько 17.00 год. ОСОБА_3 , знаходячись біля того ж моста, розташованого поблизу вул. Миколаївське шосе в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, був помічений з мисливським ножем у руках одним із перехожих, який повідомив про даний факт поліцію.
У той же день, 06 жовтня 2020 року в період часу з 17.28 год. до 17.47 год. біля того самого моста, розташованого поблизу вул. Миколаївське шосе в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, у присутності двох понятих працівниками поліції було оглянуто та вилучено добровільно виданий їм ОСОБА_3 ніж, який згідно з висновком експерта від 13 жовтня 2020 року № 19/104-17/1/1827 виготовлений промисловим способом, є ножем мисливським спеціальним подвійного призначення та відноситься до категорії колючо-ріжучої холодної зброї, який останній носив при собі без передбаченого законом дозволу.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні злочину, в якому він обвинувачується, визнав повністю і дав суду такі показання. У кінці вересня 2020 року (точної дати вже не пам'ятає) після обіду він знайшов мисливський ніж у кущах під мостом біля річки Інгулець, що розташований поблизу вул. Миколаївське шосе, на якій він неподалік мешкає. Припускає, що цей ніж могли загубили відпочиваючі після пікніку чи рибаки. Потім на початку жовтня 2020 року він у вечірній час, близько 17.00 год., під тим самим мостом кидав знайдений ніж у дерево, хтось із перехожих це побачив і зателефонував до поліції. Через деякий час, хвилин за 20, приїхала слідчо-оперативна група поліції, він у присутності понятих добровільно видав працівникам поліції знайдений ним ніж, після чого були складені відповідні процесуальні документи. Водночас зазначив, що в обвинувальному акті всі обставини викладені правильно та відповідають дійсності, будь-яких заборонених методів під час досудового розслідування, у тому числі фізичного та психологічного тиску, до нього не застосовувалось.
Давши такі детальні показання, обвинувачений ОСОБА_3 просив суд не досліджувати зібрані в матеріалах справи докази, оскільки він всі фактичні обставини кримінального провадження визнає повністю та не оспорює їх.
При ухваленні вироку обвинувачений ОСОБА_3 просив суд врахувати, що він беззастережно визнає себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину за викладених вище обставин і кваліфікації, щиро кається в скоєному, засуджує свій негативний вчинок, висловлює жаль з приводу вчиненого, обіцяє виправитись, офіційно працевлаштуватись і в майбутньому не допускати протиправної поведінки, у зв'язку з чим суворо його не карати.
Ураховуючи зазначену вище позицію обвинуваченого та беззаперечну згоду всіх присутніх учасників судового провадження на скорочений порядок дослідження доказів, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу, а також стосовно процесуальних питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку. Перед визначенням такого порядку дослідження доказів судом було детально з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, зокрема щодо часу, місця, обстановки, способу вчинення та наслідків, форми вини, мотиву, мети та інших обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення. При цьому суд взяв до уваги, що обвинувачений систематично та послідовно протягом усього часу розгляду справи визнавав усі обставини справи й погоджувалися з кваліфікацією вчиненого ним діяння, його показання є чіткими, мають логічний характер, об'єктивно узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, підстав для самообмови не встановлено, тому сумнівів у його волевиявленні не виникло. Переконавшись у добровільності та істинності позиції обвинуваченого, а також інших учасників судового провадження, судом було змістовно роз'яснено останнім, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З огляду на наведене, оскільки фактичні обставини стороною обвинувачення встановлені правильно, повністю підтверджуються обвинуваченим і беззаперечно ним визнаються, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена в судовому засіданні поза будь-яким розумним сумнівом.
За встановлених обставин суд кваліфікує зазначені дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 263 КК України за ознаками носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, яке має бути призначено обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог статей 50, 65 КК України виходить із меж, установлених у санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, враховує положення Загальної частини Кримінального кодексу України, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_3 вчинено кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
При цьому обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий, але цей злочин вчинив до постановлення попереднього вироку, офіційно не працює, неодружений, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, неповнолітніх дітей на утриманні не має, за місцем мешкання характеризується посередньо, під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебував і не перебуває (а.к.п. 40-47).
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Таким чином, при призначенні покарання суд враховує фактичні обставини справи, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, спосіб його вчинення та мотиви, обстановку скоєння злочину та його наслідки, ставлення обвинуваченого до вчиненого, дані про його особу, зокрема, вік, стан здоров'я, наявність попередньої судимості, відсутність офіційної роботи, родини та утриманців, не перебування на обліках, посередню характеристику за місцем мешкання, наявність однієї пом'якшуючої обставини та відсутність обтяжуючих обставин.
Водночас суд бере до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При цьому покарання має бути адекватним (пропорційним) характеру вчиненого діяння, його небезпечності й даним про особу винного з урахуванням обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідний захід примусу.
Разом з тим визначені статтею 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування й оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та інших обставин, які впливають на вибір заходу примусу та порядок його відбування.
З огляду на наведене, ураховуючи всі зазначені вище обставини в їх сукупності, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку, що для досягнення мети покарання, виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень останньому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 263 КК України у виді обмеження волі та визначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених цим вироком і вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 лютого 2021 року, яким ОСОБА_3 було засуджено за ч. 1 ст. 186 КК України до узгодженої сторонами угоди про визнання винуватості міри покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки й на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
При цьому на підставі пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України слід перевести менш суворий вид покарання у виді обмеження волі в більш суворий вид покарання у виді позбавлення волі, виходячи із співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.
Разом з тим, зважаючи на конкретні обставини цієї справи, характер вчиненого діяння та відсутність будь-яких негативних наслідків, а також на перед і пост кримінальну поведінку обвинуваченого, який має зареєстроване й постійне місце проживання, на обліках не перебуває, добровільно видав предмет кримінального правопорушення та активно сприяв розкриттю злочину, повністю та беззастережно визнає свою винуватість у скоєному, дійсно щиро кається, морально засуджує свій негативний вчинок, висловлює жаль з приводу вчиненого та запевняє не допускати в майбутньому протиправної поведінки, тобто наявність такої сукупності обставин, яка істотно знижує ступінь небезпеки обвинуваченого для суспільства та із достатньою переконливістю свідчить про реальну можливість його виправлення без відбування призначеного покарання, взявши до уваги думку прокурора про доцільність застосування в даному випадку положень ст. 75 КК України, суд вважає за необхідне на підставі цієї норми кримінального закону звільнити останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням, але в умовах здійснення належного контролю за його поведінкою й виконанням покладених на нього судом обов'язків під час такого звільнення, а також застосуванням протягом іспитового строку соціально-виховних заходів, необхідних для його виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень у майбутньому.
За встановлених обставин суд вважає, що саме таке покарання буде справедливим та адекватним характеру вчиненого діяння, його небезпечності й даним про особу винного, а також необхідним і достатнім для того, щоб обвинувачений ОСОБА_3 належною поведінкою протягом іспитового строку довів своє виправлення.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 слід стягнути на користь держави 980 грн 70 коп. документально підтверджених процесуальних витрат на залучення експерта (а.к.п. 15).
Запобіжний захід ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ч. 1 ст. 72 КК України призначене покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки перерахувати в покарання у виді позбавлення волі з розрахунку, що два дні обмеження волі відповідають одному дню позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань, призначених цим вироком та вироком Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 лютого 2021 року, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
Відповідно до пп. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок іспитового строку ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення цього вироку.
Речові докази, а саме:
- мисливський ніж, який вилучений у ОСОБА_3 та в сейф-пакеті Експертної служби МВС України № 5480992 переданий на зберігання до камери речових доказів Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області згідно із квитанцією № 461-н/20-ОР (а.к.п. 20), - знищити;
- решту речових доказів і документів - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 980 (дев'ятсот вісімдесят) грн 70 коп. процесуальних витрат на залучення експерта.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити обвинуваченому його право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1