Справа № 592/355/21
Провадження № 3/592/131/21
15 березня 2021 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Шияновська Т.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, який проживає в АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст.130 КУпАП,
05.01.2021 о 02:03 год ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 по пр. Шевченка, 42 у м.Суми з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, нестійка хода) та відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки правопорушення вчинене повторно протягом року з моменту вчинення ОСОБА_1 порушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У судові засідання 21.01.2021, 25.02.2021 ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом надсилання судової повістки за адресою місця проживання, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення. Про час, дату та місце даного судового засідання повідомлений шляхом опублікування відповідного повідомлення на офіційному сайті Ковпаківського районного суду м. Суми (https://kv.su.court.gov.ua/sud1806/). Клопотань про відкладення судового засідання ним не подано, причини неявки не повідомлені.
Положеннями ч.1 ст.277 КУпАП визначено п'ятнадцятиденний строк розгляду справи про адміністративне правопорушення. Згідно з вимогами ч.1 ст.268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ч.2 ст.130 КУпАП не є обов'язковою.
Статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У п. 41 рішення у справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03) від 03.04.2008, Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Передбачене ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 обізнаний про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, тому достеменно знав про дане судове провадження, однак, з моменту складення протоколу по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, строки визначені ч.3 ст.38 КУпАП у вказаній справі спливають.
Отже, суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи з метою уникнення відповідальності, а тому, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів справи.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, підтверджується такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР№18 №039778 від 05.01.2021, складеним відповідно до вимог ст. 254, 256 КУпАП (а.с.1);
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно з якими вони були присутні під час того, як водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та у закладі охорони здоров'я (а.с.3,4);
- відеозаписами подій з нагрудних камер поліцейських та встановленого на службовому автомобілі реєстратору, які безсумнівно підтверджують обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.11);
- довідкою про надання інформації щодо вилучення посвідчення водія та наявність факту притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП протягом року (а.с.6);
- копією постанови Дніпровського районного суду м.Києва від 31.03.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.7-10).
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді.
Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У зв'язку з цим, дослідивши матеріали справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, оскільки він 05.01.2021 як особа, яка керувала транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння повторно протягом року після вчинення 08.01.2020 порушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При накладенні стягнення згідно з вимогами ст.33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Із врахуванням встановлених обставин справи та відомостей про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що ч.2 ст.130 КУпАП визначено безальтернативне стягнення, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у межах закону, який він порушив, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави судовий у розмірі 454,00 грн.
Керуючись ст.ст.33, 40-1, 130 ч.2, 283, 284, 285 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 20400 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 454 грн.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Ковпаківський районний суд м. Суми.
Суддя Т.В. Шияновська