Справа № 523/10159/20
Провадження №2/523/46/21
"10" березня 2021 р. Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого судді - Бузовського В. В.,
при секретарі - Петровської О.П.,
за участі:
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості за договором найму житла, -
встановив:
Позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з зазначеним позовом в якому просять суд стягнути з відповідача ОСОБА_5 заборгованість за договором найму житла на користь позивача ОСОБА_3 у розмірі 11 250 грн. та на користь позивача ОСОБА_4 у розмірі 11 250 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначили, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1 . 15 березня 2019р. між ними та відповідачем ОСОБА_5 укладений договір оренди вказаної вище квартири строком на один рік, тобто з 15.03.2019 року по 15.03.2020 року з зобов'язанням сплачувати орендну плату у сумі 7500 грн. на місяць. Строк дії договору скінчився 15.03.2020 року, однак ні позивачі, ні відповідач не виявили бажання про його припинення, тому він вважається пролонгованим на той же строк. Відповідач залишився проживати в квартирі, однак 15.04.2020 року, не попередивши позивачів, відповідно до п. 10 договору найму, звільнив квартиру. Позивачі вказують про те, у зв'язку зі звільненням відповідачем квартири без письмового попередження позивачів, як це передбачено п.10 договору найму, з відповідача підлягає стягненню плата за користування житлом за три місяці (п.10.1 договору), тобто 22 500 гривень.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали, просили суд задовольнити його в повному обсязі.
Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали просили суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність та недоведеність.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Так встановлено, що позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, яке видано 14.03.2002 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради (а.с.15).
15 березня 2019р. між позивачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_5 укладений договір оренди квартири АДРЕСА_1 строком на один рік, тобто з 15.03.2019 року по 15.03.2020 року з зобов'язанням сплачувати орендну плату у сумі 7500 грн. на місяць (а.с.11-14).
Відповідно до п. 9 договору оренди від 15.03.2019 року, не пізніше ніж за три місяці до спливу строку договору найму житла наймодавці можуть запропонувати наймачеві укласти договір на тих самих підставах або інших умовах чи попередити наймача про відмову від укладення договору на новий строк. Якщо наймодавці не попередили наймача, а наймач не звільнив помешкання, договір вважається укладеним на тих самих умовах і на такий самий строк.
Судом встановлено про те, що строк дії договору скінчився 15.03.2020 року, однак ні позивачі, ні відповідач не виявили бажання про його припинення, тому він вважається пролонгованим на той же строк, тобто строком до 15.03.2021 року.
Відповідно до п.10.1 договору оренди від 15.03.2019 року, якщо наймач звільнив квартиру без попередження, наймодавці мають право вимагати від нього плату за користування житлом за три місяці.
З матеріалів справи вбачається про те, що відповідач ОСОБА_5 не попередивши позивачів, відповідно до п. 10,1 договору найму, звільнив квартиру 15.04.2020 року.
Положеннями статей 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами статей 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 810 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) житла одна сторона власник житла(наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату .
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 820 ЦК України розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла. Наймач вносить плату за користування житлом у строк, встановлений договором найму житла. Якщо строк внесення плати за користування житлом не встановлений договором, наймач вносить її щомісяця.
Частиною 1 статті 825 Цивільного кодексу України визначено, що наймач житла має право за згодою інших осіб, які постійно проживають разом з ним, у будь-який час відмовитися від договору найму, письмово попередивши про це наймодавця за три місяці. Якщо наймач звільнив помешкання без попередження, наймодавець має право вимагати від нього плату за користування житлом за три місяці, якщо наймодавець доведе, що він не міг укласти договір найму житла на таких самих умовах з іншою особою. Наймач має право відмовитися від договору найму житла, якщо житло стало непридатним для постійного проживання у ньому.
У відзиві на позов, відповідач вказує про те, що він вимушений був з'їхати з орендованої кварти раніш встановленого строку через непридатність квартири для проживання, а саме відсутність опалення в квартирі. Однак відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того факту, що в квартирі було відсутнє опалення, або існували інші обставини при яких житло стало непридатним для постійного проживання у ньому.
Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.
У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг.
Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).
Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов'язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.
Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.
Крім того, суд не приймає до уваги пояснення свідка ОСОБА_6 , оскільки у виниклих правовідносинах, існує зазначений судом раніше порядок доведення обставин. Також, свідок ОСОБА_6 є заінтересованою особою при вирішенні спору, так як вона перебуває у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем ОСОБА_7 .
При таких обставинах, суд приходить до висновку про те, що відповідач ОСОБА_5 не попередивши позивачів, до закінчення дії пролонгованого договору оренди від 15.03.2019 року, звільнив квартиру 15.04.2020 року, тому відповідно до ст.825 ЦК України та умов договору оренди позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачів підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати (а.с. 1,2).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 82, 95, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_3 (ІПН: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 (ІПН: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_5 (ІПН: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ) про стягнення заборгованості за договором найму житла - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_1 , суму заборгованість в розмірі 11250 (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_4 , ІПН НОМЕР_2 , суму заборгованості в розмірі 11250 (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 сплачений судовий збір в розмірі 840,80 грн. в рівних частках, а саме по 420,40 грн. кожному.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15.03.2021 року.
Суддя: