Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2164/20
Номер провадження: 2/511/117/21
15 березня 2021 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Іванової О. В.,
секретаря судового засідання Кирилової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ІНВЕСТРУМ» про захист прав споживача, -
В грудні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ІНВЕСТРУМ» про захист прав споживача та просив визнати недійсним договір № 01736-05/2020 від 30.05.2020 року укладений між ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ІНВЕСТРУМ».
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 30.05.2020 року між ним та відповідачем був укладений договір № 01736-05/2020 відповідно до якого ним був отриманий кредит на суму 2500грн.
Позивач вважає, що кредитний договір, окрім вказаних порушень його форм є несправедливим, оскільки передбачає такі обов'язки позивача, які порушують його права та інтереси. Позивач отримав фінансову послугу від відповідача шляхом обрання форми укладення договору за допомогою інформаційно - телекомунікаційної системи, але не підписував його та відповідно не ознайомився в правилами надання послуг відповідача. Копія договору про надання позики на умовах фінансового кредиту не містить жодних правових підстав та не може слугувати доказом безспірності укладання договору позики, оскільки відповідачем було порушено порядок укладання між сторонами договору. Відсутні пояснення щодо суми боргу за договором у сумі 5575,00грн, та нарахування заборгованості за відсотками. Заявлені відповідачем суми процентів до стягнення не ґрунтуються на умовах договору а тому і не підлягають задоволенню. Крім того розмір нарахованих відсотків, значно перевищує розмір заборгованості за кредитом. Вважає, що договір № 01736-05/2020 від 30.05.2020 року укладений між ним, ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ІНВЕСТРУМ» є недійсним та укладений з порушенням норм законодавства.
Ухвалою суду від 04.12.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в поряду загального позовного провадження.(а.с.12).
23.12.2020 року не погодившись з позовними вимогами позивача, відповідач ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» надали суду відзив, згідно до котрого просять відмовити в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав. Відповідач зазначає, що для отримання кредиту онлайн необхідно провести певні дії, а саме заповнити заявку, вибрати суму коштів, обрати персональний логін та пароль для входу в особистий кабінет, підписати договір за допомогою отриманого одноразового ідентифікатора, отримати грошові кошти. Тобто укладення договору без заповнення клієнтом заявки не є можливим. Таким чином в момент, коли позивач заповнив заяву з метою отримання кредитних коштів, він автоматично прийняв пропозицію(оферту) відповідача та приєднався до умов публічного договору, щодо правил оформлення та видачі кредитних коштів. Позивач отримав кредитні кошти 30.05.2020 року строком користування до 28.06.2020 року в розмірі 2500,00грн, але на день розгляду справи не здійснив погашення заборгованості в обумовлені строки. Позивач посилається на порушення відповідачем норм Закону України «Про споживче кредитування», однак, Закон України «Про споживче кредитування» згідно п.1 ч.2 ст.3 цього Закону не поширюється на - договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця. Таким чином, відповідач стверджує, що правовідносини, які склали між позивачем та відповідачем не розповсюджується дія Закону України «Про споживче кредитування», оскільки кредитний договір укладався строком до одного місяця. Доводи позивача, що умови кредитного договору є несправедливими, так як сума компенсації за порушення позичальником виконання зобов'язань, щодо погашення суми кредиту є завищеною, не має жодного значення та не повинна братися до уваги, оскільки кредит надавався позивачу на строк до тридцяти днів, відсоткова ставка за користування кредитними коштами була йому відома в момент укладення договору. Крім того, на їх думку, позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про невідповідність умов кредитного договору № 01736-05/2020 вимогам законодавства та про несправедливість його умов, так як доводи позивача про ненадання повної інформації щодо умов та настання ризиків при укладенні договору та нечесну підприємницьку практику ґрунтується виключно на припущеннях позивача і спростовуються самим змістом договору. Позивачем не надано жодного належного, достатнього та достовірного доказу порушення відповідачем положень чинного законодавства України, тому відповідач вважає, що відсутні законні та обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог.(а.с.16-46).
Позивачем ОСОБА_1 відповіді на поданий відзив відповідача не подано.
Ухвалою від 15.01.2021 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до розгляду по суті на 16.02.2021 року об 09.00год.(а.с.54).
В судове засідання на 16.02.2021 року учасники судового засідання не з'явилися, на адресу суду 02.02.2021 року від відповідача надійшла заява у відповідності до якої він просив підготовче судове засідання провести за відсутністю представника відповідача, у зв'язку з дією карантину на всій території України.(а.с.59-60). Справа була відкладена слуханням на 15.03.2021 року об 09.00год.(а.с.62;63).
В судове засідання позивач не з'явився, про день та час слухання справи був сповіщений належним чином, шляхом повідомлення в електронному вигляді на електронну пошту вказану в позовній заяві позивачем.
Відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ІНВЕСТРУМ» в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином - поштою, рекомендованим листом з повідомленням про вручення під особисту підпис, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або слухання справи у відсутність його представника, суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 30.05.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія ІНВЕСТРУМ» укладено Договір про надання фінансового кредиту № 01736-05/2020, відповідно до умов якого, відповідач надав позивачу грошові кошти у розмірі та на умовах, визначених Кредитним договором, а позивач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.
Для отримання кредитних коштів позивач пройшов процедуру погодження та верифікації:
-вибрав суму коштів, яку він бажає взяти у кредит;
-оформив заявку;
-пройшов погодження та перевірку банківської картки;
-отримав кошти на розрахункову картку.
Договір був укладений відповідно до ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію», в якій встановлено, що електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій(оферт).
Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладання електронного договору.
Так, відповідно порядку зазначено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти(оферти) однією стороною та ї прийняття(акцепту) другою стороною.
Таким чином укладання Кредитного договору без прийняття пропозиції з боку позивача було б не можливим.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 цієї статті.
Як вбачається з умов цього договору, позивачу було надано кредитні кошти у розмірі 2 500 грн. на строк 30 днів , тобто до 28.06.2020року.
За користування кредитом позивач повинен був сплачувати Товариству 1095,0%(процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 3.00%(процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована.
Детальний розрахунок сукупної вартості кредиту зазначено в графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору .
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч. ч. 1, 2 ст. 631 ЦК України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку ви отримуєте за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або СМС-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідно до статті 9 Закону сторони електронного правочину можуть користуватися послугами постачальників послуг проміжного характеру в інформаційній сфері.
Постачальниками послуг проміжного характеру в інформаційній сфері є оператори (провайдери) телекомунікацій, оператори послуг платіжної інфраструктури, реєстратори (адміністратори), що присвоюють мережеві ідентифікатори, та інші суб'єкти, що забезпечують передачу та зберігання інформації з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Надання доступу до мережі Інтернет та інших інформаційно-телекомунікаційних систем оформлюється окремим правочином або електронним правочином між стороною такого правочину та постачальником послуг проміжного характеру в інформаційній сфері.
На такі особливості укладення договорів про надання фінансових послуг, зокрема в електронному вигляді, звернула увагу піднаглядних фінансових установ в інформаційному повідомленні від 01 серпня 2017 року і Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Судом встановлено, що посилаючись на обставини не укладення між сторонами 30.05.2020 договору про надання кредиту в електронній формі, ОСОБА_1 зазначає, що він даний договір не підписував, його положення є явно несправедливими, договором встановлено обов'язкові умови для споживача, що є недобросовісною підприємницькою практикою сума кредитного договору становила 2 500,00 грн., а залишок до погашення є 10900грн., крім того він взагалі не отримував умови договору , не ідентифікував себе, а отже договір є недійсним.
Згідно до виписки по рахунку 30.05.2020 року ОСОБА_1 отримав грошові кошти в сумі 2 500,00 грн.
Щодо відсутності підпису позивача у п.10 оспорюваного договору («Реквізити та підписи сторін»), у тому числі електронним ключем, суд зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч.1ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч.1, 2ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч.1ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також, приписамист.12 цього закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Пунктом 12 ч.1 ст.3 вказаного Закону зазначено, що одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до Правил надання грошових коштів у кредит ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ», кредитний договір № 01736-05/2020 від 30.05.2020 року між ОСОБА_1 та вказаною установою укладено саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних та надсилаються та призначені для ідентифікації підписувала цих даних).
Згідно до кредитного договору № 01736-05/2020 від 30.05.2020 року (далі - Договір), невід'ємною частиною Договору є Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ». Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті позичальника.
Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ « Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ » перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановила, що у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) умови дострокового розірвання договору; 7) інші умови, визначені законодавством.
Зі змісту оспорюваного кредитного договору № 01736-05/2020 від 30.05.2020 року вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник ОСОБА_1 погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить його заявка до ТОВ « Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» та підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Положеннями ч.1ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до вимог ч.ч.1-3, 5, 6ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Договір укладений в електронному варіанті та з електронним підписом. Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою Логіна Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Тому укладення кредитного договору відповідало внутрішній волі позивача.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він не підписував кредитного договору від 30.05.2020 року не підтверджуються належними та допустимими доказами. Доказів того, що позивач не користувався кредитними коштами матеріали справи також не містять.
Навпаки, позивач ОСОБА_1 двічі (01.07.2020 року та 31.07.2020 року) подавав заявки на продовження строку дії договору(пролонгацію кредиту) відповідно до яких підписав електронним підписом W8662 Додаткові угоди та погодився з їх умовами.(а.с.27-30).
У ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).
За таких обставин, вбачається, що вимоги позивача про визнання кредитного договору недійсним не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні належними доказами. З огляду на наведене, в задоволенні позову слід відмовити.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Згідно із ч. 7 ст. 141 ЦПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, з урахуванням звільнення позивача від сплати судового збору у разі залишення позову без задоволення судовий збір компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст.3-5,10-13,80,81,89,263-265,354 ЦПК, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ»» про захист прав споживача - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 15.5Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Роздільнянський районний суд Одеської області.
Суддя: О. В. Іванова