Справа № 522/4015/21
Провадження № 2/522/5821/21
про залишення позовної заяви без руху
15 березня 2021 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Павлик І.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), третя особа - державний виконавець Жорновий Павло Вікторович про звільнення майна з-під арешту,
09.03.2021 позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Першого Приморського ВДВС м. Одеса ПМРУ МЮУ (м. Одеса), третя особа - державний виконавець Жорновий П.В. про звільнення майна з-під арешту.
Вирішуючи питання про прийняття справи до провадження, суд виходить з наступного.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема:
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи
Проте, позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, оскільки в ній не зазначено доказ, який підтверджує посилання позивача на те, що ВП № 63014066 закрито у зв'язку із погашенням заборгованості; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви та попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.
Окрім того, судом встановлено, що зміст позовної заяви ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту, викладений російською мовою.
Відповідно до ст. 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою; учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.11. 2018 (справа № 638/17598/17, провадження № 61-26527 св 18) визнав правомірним залишення без руху позовної заяви у зв'язку із невідповідністю вимогам щодо її змісту, в тому числі і викладенням позовної заяви російською мовою, зазначивши, що державною мовою в Україні є українська мова (стаття 10 Конституції України).
Європейський суд з прав людини у рішенні «Менцен проти Латвії (заява № 71074/01) зазначив, що свобода використання мови як така не є однією з прав і свобод, які регулюються Конвенцією. Загальновизнаним є те, що не існує жорсткої лінії розмежування мовної політики від сфери, охопленої Конвенцією, а захід, вжитий в рамках такої політики, може стосуватися одного або декількох положень Конвенції. Разом з тим, фактом залишається те, що, за винятком конкретних прав, передбачених статтями 5 § 2 та 6 § 3 (а), (е), Конвенція сама по собі не гарантує права на використання певної мови при комунікації з органами державної влади або право отримувати інформацію вільно обраною мовою. Отже, за умови поваги до прав, захищених Конвенцією, кожна Висока Договірна Сторона має право регулювати та встановлювати зобов'язання щодо використання своєї офіційної мови або мов у документах, що посвідчують особу та інших офіційних документах.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
З огляду на викладене, відмова в доступі до правосуддя з підстав невиконання вимог закону щодо викладення позовної заяви державною мовою, не є такою, що несумісна з гарантіями, передбаченими статтею 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.
Таким чином, позовну заяву ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту необхідно викласти державною мовою, якою на підставі статті 10 Конституції України є українська мова.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 - 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачу слід виконати вимоги п.п. 5, 8-9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України та викласти її зміст державною мовою.
Заяву про усунення недоліків необхідно надати до Приморського районного суду м. Одеси через канцелярію суду.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260, 261 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - державний виконавець Жорновий Павло Вікторович про звільнення майна з-під арешту залишити без руху.
Встановити позивачу для усунення недоліків десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, а саме для виконання вимог п.п. 5, 8-9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України та викладення її змісту державною мовою.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Павлик