Справа № 504/2146/20
провадження №2/504/984/21
10.02.2021смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді - Вінської Н.В.,
секретаря - Білаш А.М.,
за участю:
відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
представника третьої особи Лещинська С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Доброслав Одеської області цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Лиманської райдержадміністрації, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи: органу опіки та піклування Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
Представник позивача звернувся до суду із позовом у якому просив: позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_4 аліменти у розмірі Ѕ частини від усіх видів заробітку (доходу).
У обґрунтування позову зазначив, що до служби у справах дітей Лиманської райдержадміністрації з органу опіки та піклування при Сербківській сільській раді у травні 2020 року надійшли матеріали стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню свого малолітнього сина - ОСОБА_4 , яке полягало у тому, що вони не приділяли йому достатньої уваги у вихованні та матеріальному забезпеченні, дитина була недоглянута, голодувала, у будинку були відсутні продукти та іграшки для дитини, відсутні меблі, у будинку були відкриті електричні проводи та розетки, що в свою чергу могло загрожувати здоров'ю та життю дитини. Сім'я була взята на облік сільської ради по соціальним показникам. Служба у справах дітей, неодноразово проводила роботу із сім'єю: постійно відвідували, надавали допомогу консультативного та профілактичного характеру щодо влаштування на постійне місце роботи, гуманітарну допомогу у вигляді одягу, взуття, засобів гігієни та продуктів харчування, однак батьки на шлях виправлення не стали, через що виконавчим комітетом Сербківської сільської ради, винесено рішення «Про негайне відібрання дитини - ОСОБА_4 у його батьків», якого у подальшому було влаштовано до КНП «Білгород - Дністровського спеціалізованого будинку дитини», у зв'язку з тим, що батьки ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків в результаті чого порушуються інтереси дитини, вони вимушені звернутись до суду із вказаним позовом.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримала та просила його задовольнити.
Представник третьої особи Лещинська С.А. проти задоволення позову не заперечувала.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судовому засіданні повідомили суду, що на даний час, через скрутне матеріальне положення, вони не взмозі утримувати дитину.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Факт ухилення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від виконання батьківських обов'язків по відношенню до свого малолітнього сина підтверджується: актом обстеження умов проживання, характеристиками сім'ї №245, 246, 12, а також наданими фотографіями, які свідчать про незадовільні побутові умови.
Відповідно до рішення №19 від 07.05.2020 року «Про негайне відібрання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в його батьків - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який мешкає за адресою АДРЕСА_1 », вирішено негайно відібрати та передати службі у справах дітей Лиманської РДА для подальшого влаштування малолітнього - ОСОБА_4 від його батьків.
Згідно розпорядження Лиманської районної державної адміністрації №161/А-2020 від 07.05.2020 року, ОСОБА_4 влаштовано до дитячого закладу, як дитину залишену батьківського піклування на повне державне забезпечення.
Вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, перевіривши докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів, суд виходив з того, що в ході судового розгляду було встановлено, що відповідачі ухиляються від належного виконання своїх батьківських обов'язків, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до норм Сімейного кодексу України кожний із батьків зобов'язаний піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов'язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, установленої законом.
Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно із ст.165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
У відповідності до п.16 Постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав", ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно із ст.3 "Конвенції про права дитини", прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 р. (набрала чинності для України 27 вересня 1991 р.), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів частково, суд виходив з того, що вимога про стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі Ѕ частини від усіх видів заробітку є занадто надмірною, у зв'язку з чим, суд керуючись принципом розумності та справедливості вважає за доцільне визначити аліменти у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу) кожного з батьків.
Визначаючи аліменти у розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідачів, суд виходив з того, що відповідачі працездатний, працюють, у зв'язку з чим аліменти у зазначеному розмірі не поставлять відповідачів у скрутне матеріальне положення та з огляду на їх працездатний вік, визначений розмір аліментів не буде для них непосильним тягарем.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Згідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов'язок батьків утримувати своїх дітей.
Відповідно до ст. 8 ЗУ "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітнього сина у судовому порядку.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до частини 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У відповідності до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Достовірними, відповідно до ст. 79 ЦПК України, є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.
Згідно ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В силу п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Таким чином із урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
На підставі ст.ст. 150, 155, 157, 164-166, 180-183, 191, 243 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 12, 81, 141, 247, 258, 263- 265, 273 ЦПК України ЦПК України, суд, -
Позов Органу опіки та піклування Лиманської райдержадміністрації, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи: органу опіки та піклування Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 батьківських прав у відношенні їх малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_2 ) аліменти на користь малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.07.2020 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН НОМЕР_3 ) аліменти на користь малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.07.2020 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН НОМЕР_3 ) на користь держави, судовий збір за позовну вимогу в частині стягнення аліментів у розмірі 420,40 грн. з кожного.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Н.В. Вінська