Справа № 742/2910/20 Суддя (судді) першої інстанції:Коваленко А. В
12 березня 2021 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на додаткове рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 09.02.2021, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просив визнати дії поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 3 Срібнянського відділення поліції Прилуцького відділу поліції Чернігівської області Бойка Вадима Віталійовича щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №292759 від 02.10.2020 року, протиправними та скасувати постанову серії БАБ №292759 від 02.10.2020 року як незаконну, звільнивши його від сплати адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425 гривень.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 09.02.2021 позов задоволено частково.
Вирішено скасувати постанову серії БАБ № 292795 від 02.10.2020 винесену у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 126 КУпАП - закрити. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнуто з Головного управління Національної поліцїї в Чернігівській області, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати понесені на сплату судового збору в розмірі 210 (двісті десять) гривень 20 копійок.
До суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі та ухвалення додаткового судового рішення.
Додатковим рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 09.02.2021 заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково. Ухвалено додаткове рішення у справі № 742/2910/20 в частині питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Присуджено стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Національної поліцїї в Чернігівській області 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірне судове рішення як таке, що ухвалене з порушенням норм процесуального права, та скасувати додаткове рішення в частині задоволення вимог позивача.
Апелянт мотивує свої вимоги тим, що заявник має право на відшкодування судових витрат та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим. Вказано також, що обсяги витраченого часу на надання правничої допомоги суттєво завищено, що призвело до необґрунтованого збільшення витрат, заявлених до відшкодування. Вказане, на переконання апелянта, свідчить про неналежне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та необґрунтованого задоволення вимог позивача в частині стягнення витрат на оплату правничої допомоги.
Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов'язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з'ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та вказано вище, рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 09.02.2021 позов задоволено частково.
Задовольняючи частково заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням суду позовні вимоги задоволено частково, а отже витрати на правничу допомогу за договором про надання правничої допомоги від 08 жовтня 2020 року, підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог, враховуючи, що рішенням суду було задоволено одну позовну вимогу із заявлених позивачем двох позовних вимог, тобто на 50%.
Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом статті 134 КАС витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Відповідач, як особа, яка заперечує зазначений Позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.
Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19.
Відповідач наводить доводи щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу, в обґрунтування яких вказує, що з огляду на суму накладеного стягнення (425,00 грн) на позивача, витрати на правничу допомогу не можуть рахуватись неминучими і обґрунтованими, з урахуванням того, що вказана справа за складом учасників, підставами виникнення спору, позовними вимогами та законодавством, яке регулює спірні правовідносини, підлягає вирішенню з особливостями, визначеними статтею 286 КАС України, тобто вказана справа відноситься до справ незначної складності і не потребує глибокого вивчення правової бази та судової практики.
На виконання положень та обов'язку доказування, суду надано укладений договір між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Коваленком О.Ю. про надання правової допомоги від 08 жовтня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у справі у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №292759 від 02.10.2020.
Згідно з розрахунку витрат на правничу допомогу від 20 січня 2021 року, адвокатом Коваленком О.Ю. надано правову допомогу ОСОБА_1 на суму 5000 гривень, яка складається з : правового аналізу матеріалів справи - 30 хв. 200 грн.; попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин - 30 хв. 300 грн.; підготовка та складання позовної заяви про скасування постанов від 02.10.2020 р. серії БАБ №292795 - 2 год. 30 хв. 2000 грн.; представництво інтересів у суді (участь у суді першої інстанції, складання та подання письмових заперечень на клопотання відповідача, складання та подання клопотання про визнання доказу недопустимим) - 40 хв. 2500 грн.
Згідно з акту здачі-прийняття послуг з надання правничої допомоги від 20 січня 2021 року, адвокатом Коваленком О.Ю. надано правову допомогу ОСОБА_1 на суму 5000 гривень, а останнім прийнято вказану правову допомогу, за що здійснено оплату у сумі 5000 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №1 від 20.01.2021 р.
Оцінивши докази на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає, що час, витрачений на підготовку, надання консультацій, складання, подання документів та представництва інтересів в суді, відповідає умовам договору про надання правової допомоги. Обсяг, види та вартість правничої допомоги є співмірними з урахуванням складності справи та часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, та є обґрунтованими.
Схожий висновок щодо співмірності складності справи про скасування постанови про адміністративне правопорушення та наданим адвокатом обсягом послуг у суді, викладено у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №727/4597/19.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки судом позовні вимоги задоволені частково, а саме, одну позовну вимогу із заявлених позивачем двох позовних вимог, то витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог - у розмірі 50%.
Враховуючи викладене, клопотання позивача щодо повернення коштів за правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, оскільки позивачем надано підтвердження витрат, які просить суд стягнути з відповідача.
Відповідно до ч.ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Дослідивши надані докази, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про їх відповідність вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно ч. 7 ст. 139 КАС України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем заначено про завищення витрат на правничу допомогу, наведено норми процесуального права, проте, апеляційна скарга не містить жодного обґрунтованого спростування обґрунтованості суми визначених судом витрат на правничу допомогу саме у цій справі, їх не співмірності або завищеності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін, що свідчить про безпідставність доводів апелянта, як і не подано клопотання у порядку статті 134 КАС України щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката з доказами необґрунтованості понесених Позивачем витрат.
В контексті викладеного вище, судова колегія погоджується з аргументами суду попередньої інстанції щодо наявності підстав для відшкодування на користь документально підтверджених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн., враховуючи часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на додаткове рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 09.02.2021 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 09.02.2021 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. М. Ганечко
Повний текст постанови виготовлено 12.03.2021