79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
10.03.2021 справа № 914/3155/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Муравець О.М., розглянувши матеріали справи
за позовом: Інституту геології і геохімії горючих копалин Національної академії наук України, м. Львів
до відповідача: Фізичної особи підприємця Тимофієнко Сергія Олександровича, м. Львів
про: стягнення заборгованості з орендної плати та комунальних платежах на суму 53 464,08 грн.
Представники сторін:
від позивача: Левицький Ю.М. - довіреність за вих. № 77/29 від 01.02.2021 р., Лось В.М. - довіреність за вих. № 77/262 від 14.12.2020 р.
від відповідача: Тимофієнко С. О.
03.12.2020 р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Інституту геології і геохімії горючих копалин Національної академії наук України до відповідача: Фізичної особи підприємця Тимофієнко Сергія Олександровича про стягнення заборгованості з орендної плати та комунальних платежах на суму 53 464,08 грн.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено наявність підстав для залишення її без руху.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.12.2020 р. судом постановлено позовну заяву Інституту геології і геохімії горючих копалин Національної академії наук України до відповідача: Фізичної особи підприємця Тимофієнко Сергія Олександровича про стягнення заборгованості з орендної плати та комунальних платежах на суму 53 464,08 грн. - залишити без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.
18.12.2020 р. позивачем, на виконання вимог ухвали суду від 08.12.2020 р., подано заяву за вих. № 77/295 від 16.12.2020 р. з додатками (за вх. № 36048/20) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.01.2021 р. постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 10.02.2021 р.
Ухвалою викликом Господарського суду Львівської області від 10.02.2021 р. розгляд справи по суті призначено на 10.03.2021 р.
10.03.2021 р. представники позивача в судове засідання з розгляду справи по суті з'явилися, позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях, наданих в судових засіданнях. Просять позов задоволити повністю і судові витрати покласти на відповідача.
10.03.2021 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті з'явився, не заперечує в судовому засіданні проти наявної заборгованості перед позивачем, яку не зміг погасити через важке фінансове становище, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Відповідач відзиву не подав у даній справі. Таким чином, керуючись нормами ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.
Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Враховуючи те, що подані у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/3155/20.
В судовому засіданні 10.03.2021 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
30 червня 2017 року між Інститутом геології і геохімії горючих копалин Національної академії наук України (далі ІГГГК НАН України - Позивач) та Фізичною особою-підприємцем Тимофієнком С.О. (далі - Відповідач) був укладений Договір оренди нерухомого та/або іншого індивідуально визначеного майна, що знаходиться у віданні НАН України та обліковується на балансі ІГГГК НАН України № 3/17 (далі - Договір оренди №3/17), відповідно до якого, Позивач передав в строкове платне користування нерухоме державне майно - нежитлове приміщення згідно технічного паспорта №5, яке розташоване на 1-му поверсі Головного корпусу (далі - орендовані Приміщення), площею 24,5 кв.м., розміщене за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 3а. Відповідно до п. 3.1. та п. 5.4. Договору оренди №3/17, Відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати усі платежі, передбачені цими Договорами, зокрема плату за оренду приміщення та сплачувати Орендодавцю за розрахунками відшкодування податку на землю, відшкодування комунальних платежів, витрати на утримання будинку та прилеглої території та інші витрати передбачені Договором №3/17 ВД про відшкодування витрат ІГГГК НАН України на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 30.06.2017 року (далі - Договір на відшкодування витрат №3/17 ВД). У відповідності до п. 2.2.3. Договору про відшкодування витрат №3/17 ВД - Орендар має сплачувати рахунки за надані комунальні послуги протягом 7 днів після їх отримання, але не пізніше 29 числа поточного місяця, та відшкодовувати земельний податок. Як зазначає позивач, станом на момент подання позовної заяви до суду, ФОП Тимофієнко С.О. розрахунку з Інститутом геології і геохімії горючих копалин Національної академії наук України не провів, чим порушив ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України. Станом на 01.10.2020 року заборгованість за Договорами, зокрема, в частині плати за оренду приміщень становить - 46 771,35 грн., за комунальні послуги - 6 692,73 грн. Загальна сума боргу становить 53 464,08 грн., що підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2020 р., підписаним представниками сторін і скріпленим печатками сторін.
Позиція відповідача.
10.03.2021 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті з'явився, відзиву не подав, позовні вимоги визнав в повному обсязі. Не заперечив проти непогашеної суми заборгованості перед позивачем в розмірі і за період, зазначений в позовній заяві на час ухвалення судом рішення у даній справі. Несплату платежів перед позивачем обґрунтовує важким фінансовим становищем, яке склалось у його підприємницькій діяльності.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, в т. ч. оригіналів, суд встановив наступне.
На підставі дозволу Бюро Президії Національної академії наук України (Постанова №120 від 12.05.2017 року "Про надання дозволу на передачу майна НАН України в оренду") 30.06.2017 р. між Інститутом геології і геохімії горючих копалин Національної академії наук України (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - орендодавець) і Фізичною особою підприємцем Тимофієнко С. О. було укладено договір оренди № 3/17 нерухомого та/або іншого індивідуально визначеного майна, що знаходиться у віданні Національної академії наук України та обліковується на балансі Інституту геології і геохімії горючих копалин Національної академії наук України (надалі договір оренди № 3/17), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно приміщення №5 площею 24,5 кв.м. яке розташоване на 1-му поверсі будівлі головного корпусу Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України (далі Майно) за адресою: 79060, м. Львів, вул. Наукова 3а, і перебуває на балансі Інституту (далі -Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку майна від 15.02.2017р. і становить за незалежною оцінкою (залишковою вартістю) станом на 31.01.2017р. 121 750 грн. без ПДВ.
Відповідно до п.1.2. договору оренди № 3/17 сторони домовилися, що майно передається в оренду для проведення робіт з ремонту цифрової техніки.
Згідно п. п. 2.1.-2.2. договору оренди № 3/17 орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акту приймання-передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно, розпорядження ним. Орендар не має права викупу орендованого майна. Власником майна залишається держава, органом управління - НАН України, а орендар лише користується ним протягом строку оренди.
Відповідно до п. 3.1. договору оренди № 3/17 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.95 № 786 зі змінами (далі - Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції. Орендна плата за перший місяць оренди липень 2017 р. у розмірі 1 599,37 грн. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції.
Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця: відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.
Згідно п. п. 3.3.-3.4. договору оренди № 3/17 орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця.
Відповідно до п. п. 5.1., 5.2., 5.4. договору оренди № 3/17 орендар зобов'язувався використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору. Прийняти орендоване майно за актом приймання-передачі. Своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно п. 5.19. договору оренди № 3/17 орендар зобов'язувався протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.
Відповідно до п. 7.1. договору оренди № 3/17 орендодавець зобов'язувався передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором, а у разі оренди майна на строк не менше ніж три роки - після державної реєстрації договору.
Згідно п. 10.1. договору оренди № 3/17 сторони погодили, що цей договір укладено строком на два роки і десять місяців та діє з 01 липня 2017 р. до 30 квітня 2020 р. включно. Додатковою угодою № 1 від 27.04.2020 р. до договору оренди № 3/17 сторони домовились про внесення змін до договору, а саме пункт 10.1 договору оренди № 3/17 викладено в наступній редакції: «Цей договір продовжено строком на 245 днів та договір діє з 01.05.2020 р. до 31.12.2020 р. включно.
Пунктом 11.1. договору оренди № 3/17 передбачено, що додатки цього договору є його невід'ємною і складовою частиною. До цього договору додаються: розрахунок плати за перший (базовий) місяць оренди державного майна, яке перебуває на балансі ІГГГК НАН України; звіт про незалежну оцінку майна, що передається в оренду (висновок про вартість майна, паспорт-сертифікат об'єкта експертної оцінки (нерухомості); рецензія на звіт з незалежної оцінки майна; план-схема орендованого приміщення; акт приймання-передачі орендованого майна.
Відповідач взятих на себе зобов'язань зі сплати орендної плати за договором оренди № 3/17 нерухомого та/або іншого індивідуально визначеного майна, що знаходиться у віданні Національної академії наук України та обліковується на балансі Інституту геології і геохімії горючих копалин Національної академії наук України від 30.06.2017 р., у встановлений строк не провів, внаслідок чого станом на 01.10.2020р. у відповідача була заборгованість з оренди майна за період з грудня 2018 р. по серпень 2020 р. в сумі 46 771,35 грн.
На час звернення з позовною заявою, позивач просив стягнути з відповідача 46 771,35 грн. основного боргу за оренду приміщень, згідно договору оренди № 3/17 від 30.06.2017 р.
Так, на виконання умов п. 5.19. договору оренди № 3/17 нерухомого та/або іншого індивідуально визначеного майна, що знаходиться у віданні Національної академії наук України та обліковується на балансі Інституту геології і геохімії горючих копалин Національної академії наук України від 30.06.2017 р., 30.06.2017 р. між Інститутом геології і геохімії горючих копалин Національної академії наук України (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - балансоутримувач) і Фізичною особою-підприємцем Тимофієнком С.О. (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - орендар) було укладено договір № 3/17 ВД про відшкодування витрат Інституту геології і геохімії горючих копалин Національної академії наук України на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (надалі договір №3/17 ВД).
Відповідно до п. 1.1. договору №3/17 ВД балансоутримувач Інститут геології і геохімії горючих копалин забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі головного корпусу Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Наукова, 3а (надалі - будівля), а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих орендодавцем за цим договором.
Орендар користується приміщенням №5 площею 24,5 кв.м., розміщеним у будівлі, вартістю (експертною оцінкою) 121 750,00 грн. (надалі - орендовані приміщення) відповідно до плану розміщення приміщення, що додається до договору оренди.
Орендоване приміщення використовуються для проведення робіт з ремонту цифрової техніки.
Згідно п. 2.1.1. договору №3/17 ВД балансоутримувач зобов'язувався забезпечити: виконання всього комплексу робіт, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності, у тому числі орендарю і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями. Перелік таких робіт та послуг, порядок та умови їх оплати встановлюються цим договором. Розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб'єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги балансоутримувача.
Відповідно до п. 2.1.2. договору № 3/17 ВД балансоутримувач зобов'язувався забезпечити: надання орендарю комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами.
Згідно п. 2.2.3. договору № 3/17 ВД орендар зобов'язувався не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним місяцем, отримати рахунки та внести плату на рахунок балансоутримувача (або організації, що обслуговує будівлю), за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, за комунальні послуги, а також відшкодувати податок на землю.
Пунктом 3.1.2. договору № 3/17 ВД сторони погодили, що орендодавець будівлі має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежах, що наведені в пункті 2.2.3. договору.
У розділі 6 договору № 3/17 ВД сторони погодили, що додатки до цього договору є його невід'ємною і складовою частиною. До цього договору додаються: план розміщення приміщення; перелік робіт щодо утримання та ремонту будівлі; розрахунок щомісячних платежів за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги балансоутримувача.
Відповідач взятих на себе зобов'язань зі сплати комунальних послуг за договором №3/17 ВД від 30.06.2017 р., у встановлений строк не виконав, внаслідок чого станом на 01.10.2020р. у відповідача була заборгованість за комунальні послуги за період з лютого 2020 р. по серпень 2020 р. в сумі 6 692,73 грн.
30.09.2020 р. між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого станом на 30.09.2020 р. заборгованість відповідача на користь позивача складала загалом 53 464,08 грн. за оренду приміщень та надані комунальні послуги (46 771,35 грн.+6 692,73 грн.).
Позивачем, на підтвердження заявлених позовних вимог, долучено до матеріалів справи рахунки-фактури виставлені відповідачу за оренду, за комунальні послуги. Позивачем також долучено до матеріалів справи підписані сторонами акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за оренду приміщень, за комунальні послуги.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами, позивач просить стягнути загальну суму заборгованості по двох договорах, яка становить 53 464,08 грн. і включає в себе 46 771,35 грн. заборгованість за оренду приміщень за період з січня 2019 р. по 30.09.2020 р. включно та 6 692,73 грн. заборгованість за комунальні послуги.
Висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема, договори та інші правочини.
Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є два договори: договір оренди №3/17 нерухомого та/або іншого індивідуально визначеного майна, що знаходиться у віданні Національної академії наук України та обліковується на балансі Інституту геології і геохімії горючих копалин Національної академії наук України від 30.06.2017 р. та договір № 3/17 ВД про відшкодування витрат Інституту геології і геохімії горючих копалин Національної академії наук України на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 30.06.2017 р. (надання послуг).
Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Одним із основних обов'язків орендаря у зобов'язанні з оренди майна є своєчасне та у повному обсязі внесення орендної плати.
У відповідності до ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. п. 3.3.-3.4. договору оренди №3/17 орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця.
Згідно п. 5.4. договору оренди № 3/17 орендар зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору оренди № 3/17 нерухомого та/або іншого індивідуально визначеного майна, що знаходиться у віданні Національної академії наук України та обліковується на балансі Інституту геології і геохімії горючих копалин Національної академії наук України від 30.06.2017 р. підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з грудня 2018 р. по серпень 2020 р. включно на загальну суму 46 771,35 грн., які підписані відповідачем без претензій та зауважень.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).
Згідно п. 2.2.3. договору № 3/17 ВД орендар зобов'язувався не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним місяцем, отримати рахунки та внести плату на рахунок балансоутримувача (або організації, що обслуговує будівлю), за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, за комунальні послуги, а також відшкодувати податок на землю.
Пунктом 3.1.2. договору № 3/17 ВД сторони погодили, що орендодавець будівлі має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежах, що наведені в пункті 2.2.3. договору.
Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору № 3/17 ВД про відшкодування витрат Інституту геології і геохімії горючих копалин Національної академії наук України на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 30.06.2017 р. підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме комунальних та експлуатаційних послуг за період з лютого 2020 р. по серпень 2020 р. включно, які підписані відповідачем без претензій та зауважень.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Станом на дату звернення позивача з позовною заявою до суду, заборгованість по двох договорах складає 53 464,08 грн., з яких: 46 771,35 грн. за оренду приміщень, 6 692,73 грн. за комунальні та експлуатаційні послуги.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У зв'язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними, вірогідними доказами, не спростовані відповідачем.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
На думку суду надані позивачем докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Відповідач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача щодо стягнення 46 771,35 грн. основного боргу за оренду приміщень, 6 692,73 грн. основного боргу за надані комунальні послуги є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними і допустимими доказами, а відтак підлягають задоволенню.
Судовий збір в розмірі 2 102,00 грн., відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача, так як спір виник з його вини і не погашено суму заборгованості на час ухвалення рішення у справі.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 236-241, 327 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з відповідача: Фізичної особи-підприємця Тимофієнко Сергія Олександровича ( АДРЕСА_1 ; індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) на користь позивача: Інституту геології і геохімії горючих копалин Національної академії наук України (79060, м. Львів, вул. Наукова, 3А; код ЄДРПОУ № 03534392) 46 771,35 грн. основного боргу за оренду приміщень, 6 692,73 грн. основного боргу за надані комунальні послуги та 2 102,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 15.03.2021 р.
Суддя О.З. Долінська