Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"18" лютого 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1318/19 (906/26/20)
Господарський суд Житомирської області у складі судді Костриці О.О. при секретарі Шаховій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 906/1318/19 (906/26/20) за позовом Державного підприємства "Лугинське лісове господарство" до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 147 211,66 грн збитків
за участю учасників судового провадження:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився,-
Державне підприємство "Лугинське лісове господарство" (далі - ДП "Лугинське лісове господарство", позивач) звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", відповідач, боржник) про стягнення 147 211,66 грн (т. 1 а.с. 1-49).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що відповідач не оформив податкові накладні та не зареєстрував їх у Єдиному реєстрі податкових накладних, позбавивши позивача права на віднесення сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту у сумі 147 211,66 грн. Протиправний характер поведінки відповідача полягає у порушенні ним податкового законодавства в частині обов'язку надати податкові накладні у зв'язку з постачанням товарів, виконанням робіт та зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних. Збитками є сума податкового кредиту у розмірі ПДВ, сплаченого позивачем при отриманні товару, одержанні послуг, та не отриманого позивачем внаслідок протиправної поведінки (бездіяльності) відповідача.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 27.07.2020 у справі №906/26/20 (суддя Кудряшова Ю.В.) матеріали справи № 906/26/20 за позовом ДП "Лугинське лісове господарство" до ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення 147211,66 грн передано до Господарського суду Житомирської області для їх розгляду в межах справи №906/1318/19 про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (т. 1 а.с. 110).
Ухвалою господарського суду від 31.08.2020 (суддя Костриця О.О.) прийнято до свого провадження справу № 906/26/20 за позовом ДП "Лугинське лісове господарство" до ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" про стягнення 147 211,66 грн в межах справи №906/1318/19 про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про банкрутство; підготовче засідання суду призначено на 01.10.2020 о 12:10 год (т. 2 а.с. 8-9).
Ухвалою господарського суду від 01.10.2020 відкладено підготовче засідання на 29.10.2020 об 11:20 год; запропоновано позивачу та відповідачу надати до суду докази, витребувано від позивача, Головного управління ДПС у Житомирській області, Коростенського управління ГУ ДПС у Житомирській області докази (т. 2 а.с 24-25).
05.10.2020 та 22.10.2020 на адресу суду від ДП "Лугинське лісове господарство" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи договорів про надання відповідачем послуг по спірним правовідносинам та документи на підтвердження факту не реєстрації відповідачем податкових накладних по спірним правовідносинам (т. 2 а.с. 26-78, 83-103).
29.10.2020 на адресу суду від Головного управління ДПС у Житомирській області на виконання вимог ухвали суду надійшов лист, у якому повідомляється, що Філія "Коростенська дорожньо-експлуатаційна дільниця "ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" не є платником податку на додану вартість та у свою чергу не подає звітність з ПДВ та витяг з реєстраційних даних з АІС "Податковий блок" по філії "Коростенська дорожньо-експлуатаційна дільниця" (т. 2 а.с. 109-112).
Ухвалою господарського суду від 29.10.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 26.11.2020 о 12:00 год; витребувано від Головного управління ДПС у Житомирській області докази (т 2 а.с. 114-115).
26.11.2020 на електронну пошту господарського суду надійшов супровідний лист Головного управління ДПС у Житомирській області від 24.11.2020 №1362/06-30-05-05 з доданими документами на виконання вимог ухвали суду від 29.10.2020 (т. 2 а.с. 127-287).
Ухвалою господарського суду від 26.11.2020 продовжено строк підготовчого провадження; відкладено підготовче засідання на 24.12.2020 о 10:00 год; витребувано від позивача, відповідача та Головного управління ДПС у Житомирській області докази (т. 3 а.с. 5-7).
11.12.2020 до господарського суду надійшли пояснення ДП "Лугинське лісове господарство" у яких повідомлено, що позивачем до податкових органів інформація про допущення відповідачем (продавцем товарів/послуг) помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та / або розрахунку коригування щодо господарських операцій від 28.04.2017 на суму 6522,06грн та від 24.06.2019 на суму 6600,00 грн не подавалась (т. 3 а.с. 12-13).
23.12.2020 на електронну пошту господарського суду надійшов супровідний лист Головного управління ДПС у Житомирській області від 23.12.2020 №1485/06-30-05-05 з доданими документами (т. 3 а.с. 14-50).
Ухвалою господарського суду від 24.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 906/26/20 за позовом ДП "Лугинське лісове господарство" до ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК" Компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 147 211,66 грн до судового розгляду по суті, в межах справи №906/1318/19; призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 04.02.2021 о 11:20 год (т. 3 а.с. 52-53).
У судовому засіданні 04.02.2021 оголошено перерву до 18.02.2021.
Представники позивача та відповідача у судове засідання 18.02.2021 не з'явилися, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені своєчасно та відповідно до Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Згідно з частиною 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Житомирської області, -
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати.
Частиною 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. В силу приписів частини 2 вказаної статті господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 05.03.2020, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", у зв'язку з чим розгляд позовної заяви ДП "Лугинське лісове господарство" здійснювався за правилами загального позовного провадження у межах справи № 906/1318/19 про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".
Разом з тим, ухвалою господарського суду від 28.01.2021, зокрема, провадження у справі № 906/1318/19 про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" було закрито.
Слід зазначити, що статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13).
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії" висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті першому статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Як вказано у рішенні Конституційного Суду України №15-рп/2004 від 02.11.2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах."
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
За приписами частини 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частин 1, 2 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та ФОП, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з частиною 2 статті 31 ГПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
У разі закриття/припинення провадження в справі про банкрутство, розгляд спорів, стороною в яких є боржник, у межах справи про банкрутство завершується їх розглядом по суті суддею, якому були передані такі справи автоматизованою системою документообігу суду, з ухваленням відповідного судового рішення, що узгоджується з принципом "незмінності складу суду", задля недопущення створення для сторін перешкод у реалізації права на судовий захист і загрози сутності гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права сторін на доступ до суду та ефективний засіб захисту упродовж розумного строку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.01.2021 у справі № 5017/2833/2012.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що положеннями ГПК України та Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено передачу справи, стороною якої є боржник, іншому суду після закриття провадження у справі про банкрутство, зважаючи на мету звернення позивача до суду та необхідність забезпечення поновлення можливого порушеного права позивача, у суду відсутні підстави для передачі позовної заяви ДП "Лугинське лісове господарства" іншому суду.
З матеріалів справи судом встановлено наступне.
1) 25.03.2016 між ДП "Лугинське лісове господарство" (одержувач) та ДП "Житомирський облавтодор" "ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (постачальник) підписано видаткову накладну № РН-0000062, якою підтверджено факт постачання відповідачем та отримання позивачем асфальтобетону на суму 20078,71 грн з ПДВ (розмір ПДВ - 3346,45 грн) (т. 1 а.с. 12).
При поданні податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року ДП "Лугинське лісове господарство" подано додаток 8 до декларації - заяву про допущення продавцем товарів /послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування, у якій зазначено про порушення відповідачем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної на суму 20078,71 грн з ПДВ (розмір ПДВ - 3346,45 грн) (т. 2 а.с. 84-86).
2) 01.04.2016 між ДП "Лугинське лісове господарство" (замовник) та ДП "Житомирський облавтодор" "ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (підрядник) укладено договори підряду № 1 (т. 2 а.с. 27-33) та № 2 (т. 2 а.с. 34-40).
Відповідно до пункту 1.1. договору № 1 в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи з поточного ремонту лісової дороги Повчанського лісництва, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи.
Згідно з пунктом 1.1. договору № 2 в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи з поточного ремонту лісової дороги Дивлинського лісництва, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи.
Ці договори набирають чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діють до 31.12.2016, а в частині грошових зобов'язань - до повного їх виконання (пункт 10.1. договорів).
Після виконання підрядником визначених договорами робіт між сторонами підписано акти приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2016 року на загальну суму 65926,80 грн з ПДВ (розмір ПДВ 10987,80 грн) (т. 1 а.с. 13-14).
При поданні податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2016 року ДП "Лугинське лісове господарство" подано додаток 8 до декларації - заяву про допущення продавцем товарів /послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування, у якій зазначено про порушення відповідачем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної на суму 65926,80 грн з ПДВ (розмір ПДВ 10987,80 грн) (т. 2 а.с. 88-91).
3) 13.06.2016 між ДП "Лугинське лісове господарство" (замовник) та ДП "Житомирський облавтодор" "ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (підрядник) укладено договір підряду № 201 (т. 2 а.с. 41-47).
Відповідно до пункту 1.1. договору № 201 в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи з влаштування асфальтобетонного покриття на території нижнього складу та цеху переробки деревини ДП "Лугинське лісове господарства", а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016, а в частині грошових зобов'язань - до повного їх виконання (пункт 10.1. договору).
Після виконання підрядником визначених договором робіт між сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2016 року на суму 103000,00 грн з ПДВ (розмір ПДВ - 17166,67 грн) (т. 1 а.с. 15).
При поданні податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2016 року ДП "Лугинське лісове господарство" подано додаток 8 до декларації - заяву про допущення продавцем товарів /послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування, у якій зазначено про порушення відповідачем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної на суму 103000,00 грн з ПДВ (розмір ПДВ - 17166,67 грн) (т. 2 а.с. 92-95).
4) 01.07.2016 між ДП "Лугинське лісове господарство" (замовник) та ДП "Житомирський облавтодор" "ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (підрядник) укладено договір підряду № 207 (т. 2 а.с. 48-54).
Відповідно до пункту 1.1. договору № 207 в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи з влаштування асфальтобетонного покриття під сушилкою на території нижнього складу ДП "Лугинське лісове господарство", а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016, а в частині грошових зобов'язань - до повного їх виконання (пункт 10.1. договору).
Після виконання підрядником визначених договором робіт між сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2016 року на суму 365034,80 грн з ПДВ (розмір ПДВ 60839,13 грн) (т. 1 а.с. 16-17).
При поданні податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2016 року ДП "Лугинське лісове господарство" подано додаток 8 до декларації - заяву про допущення продавцем товарів /послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування, у якій зазначено про порушення відповідачем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної на суму 365034,80 грн з ПДВ (розмір ПДВ 60839,13 грн) (т. 2 а.с. 96-99).
5) 01.08.2016 між ДП "Лугинське лісове господарство" (замовник) та ДП "Житомирський облавтодор" "ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (підрядник) укладено договір підряду № 224 (т. 2 а.с. 55-61).
Відповідно до пункту 1.1. договору № 224 в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи з ямкового ремонту асфальтобетонного покриття території нижнього складу ДП "Лугинське лісове господарство".
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016, а в частині грошових зобов'язань - до повного їх виконання (пункт 10.1. договору).
Після виконання підрядником визначених договором робіт між сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2016 року на суму 316107,60 грн з ПДВ (розмір ПДВ 52684,60 грн) (т. 1 а.с. 18).
При поданні податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2016 року ДП "Лугинське лісове господарство" подано додаток 8 до декларації - заяву про допущення продавцем товарів /послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування, у якій зазначено про порушення відповідачем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної на суму 316107,60 грн з ПДВ (розмір ПДВ 52684,60) (т. 2 а.с. 100-103).
6) 05.04.2017 між ДП "Лугинське лісове господарство" (замовник) та філією "Коростенська ДЕД" ДП "Житомирський облавтодор" "ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (виконавець) укладено договір підряду № 5 (т. 2 а.с. 62-64).
Відповідно до пункту 1.1. договору № 5 в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується за завданням замовника надати автопослуги навантажувача та автогрейдера.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 29.12.2017 (пункт 10.1. договору).
Після надання виконавцем визначених договорами послуг між сторонами підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000119 від 28.04.2017 на суму 6522,06 грн (розмір ПДВ 1087,01 грн) (т. 1 а.с. 11).
При поданні податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2017 року ДП "Лугинське лісове господарство" подано додаток 8 до декларації - заяву про допущення продавцем товарів /послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування не заповнювало. Разом з тим, позивачем зазначено, що відповідачем податкова накладна на суму 6522,06 грн (розмір ПДВ 1087,01 грн) з метою відображення господарської операції не оформлювалася, у Єдиному реєстрі податкових накладних не реєструвалася.
7) 01.06.2019 між ДП "Лугинське лісове господарство" (замовник) та філією "Коростенська ДЕД" ДП "Житомирський облавтодор" "ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (виконавець) укладено договір підряду № 14 (т. 2 а.с. 65-69).
Відповідно до пункту 1.1. договору № 5 в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується за завданням замовника надати автопослуги.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2019 (пункт 10.1. договору).
Після надання виконавцем визначених договорами послуг між сторонами підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000068 від 24.06.2019 на суму 6600,00 грн (розмір ПДВ 1100,00 грн) (т. 1 а.с. 10)
При поданні податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2019 року ДП "Лугинське лісове господарство" подано додаток 8 до декларації - заяву про допущення продавцем товарів /послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування не заповнювало. Разом з тим, позивачем зазначено, що відповідачем податкова накладна на суму 6600,00 грн (розмір ПДВ 1100,00 грн) з метою відображення господарської операції не оформлювалася, у Єдиному реєстрі податкових накладних не реєструвалася.
За викладених обставин, враховуючи не оформлення ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" податкових накладних, відсутність їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, що позбавило ДП "Лугинське лісове господарство" права на віднесення сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту, позивачем заявлено до відповідача вимогу про стягнення 147211,66 грн збитків.
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Згідно з частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтями 526, 629 ЦК України та статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 205 ЦК у України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до приписів статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і стаття 173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 ЦК України).
Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Беручи до уваги правову природу укладених договорів, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, сутність спірних правовідносин, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням положень податкового законодавства з питань реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та приписів законодавства, які регламентують правовідносини з купівлі-продажу, поставки та підряду.
Згідно з частиною 1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У статті 712 ЦК України зазначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частин 1, 6 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно із статтею 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Частиною 1 статті 662 ЦК України передбачений обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
На виконання умов усного договору, 25.03.2016 відповідачем було поставлено позивачу асфальтобетон на загальну суму 20078,71 грн з ПДВ, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною від 25.03.2016 № РН-0000062 (т. 1 а.с. 12).
Частинами 1, 2 статті 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
На виконання умов договорів підряду, відповідачем надано позивачу послуги на загальну суму 863 191,26 грн з ПДВ, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2016 року на загальну суму 65926,80 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 13-14), актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2016 року на суму 103000,00 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 15); актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2016 року на суму 365034,80 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 16-17); актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2016 року на суму 316107,60 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 18); актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000119 від 28.04.2017 на суму 6522,06 грн (т. 1 а.с. 11); актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000068 від 24.06.2019 на суму 6600,00 грн (т. 1 а.с. 10), які підписані сторонами без зауважень.
Пунктом 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно зі статтею 614 ЦК України - особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності і вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 1 4. 1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України), податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з вимогами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до абзацу 4 пункту 198.6 статті 198 ПК України в редакції чинній до 01.01.2017 у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. У результаті змін до ПК України з 01.01.2017 таке право зберігалося протягом 365 календарних днів, а з 03.12.2017 - 1095 календарних днів.
Відповідно до абзацу 5 пункту 198.6 статті 198 ПК України в редакції чинній до 01.01.2017 суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних. У результаті змін до ПК України з 03.12.2017 даний строк становив 1095 календарних днів.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу вимог пункту 198.1 статті 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Положення пункту 200.1 статті 200 ПК України визначають, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної" (далі - Наказ №1307) - податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Пунктом 5 Наказу № 1307 податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим Порядком.
Згідно з пунктом 3 Наказу № 1307 усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацами 2-4 пункту 201. 4 статті 201 платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:
- покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;
- покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.
Пунктом 201.7. статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пункт 201.10 статті 201 ПК України встановлює, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України є одним із елементів податкового обов'язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов'язків таких суб'єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов'язку утворює склад податкового правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.10.2020 у справі №620/817/19.
Враховуючи те, що на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, обґрунтованим є сподівання контрагента, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" не надано доказів оформлення та подання до податкового органу для реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних з метою відображення операцій за зазначеними вище господарськими договорами, оскарження дій податкового органу у разі відмови у реєстрації податкових накладних.
Крім того, у наданому Головним управлінням ДПС у Житомирській області витязі з Єдиного реєстру податкових накладних повідомлено, що відомості про реєстрацію відповідачем податкових накладних з метою відображення операцій за зазначеними вище господарськими договорами відсутні (т. 2 а.с. 128-134).
Листом Головного управління ДПС у Житомирській області від 23.12.2020 № 1485/06-30-05-05 повідомлено, що згідно архіву електронної звітності Єдиного реєстру податкових накладних за період з березня 2016 по червень 2019 року відсутні дані щодо реєстрації ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" податкових накладних, так як сума ліміту становила від'ємне значення, що не дає можливості для їх реєстрації (т. 3 а.с. 14).
Абзацом 22 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Відповідно до абзацу 23 пункту 201.10 статті 201 ПК України у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Водночас звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов'язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.
Таким чином, сума податку на додану вартість, що не включена до податкового кредиту покупця внаслідок невиконання своїх обов'язків продавцем із порушенням порядку заповнення податкової декларації - є його збитками.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження ії майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (частина 1 статті 225 ГК України).
Таким чином, ані стаття 22 ЦК України, ані статті 224- 225 ГК України не встановлюють виключного правового зв'язку поняття "збитки" із зобов'язаннями, підставою виникнення яких є правочин. Враховуючи викладене, чинне законодавство не забороняє потерпілій стороні вимагати стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного прибутку) в деліктних правовідносинах.
Приписи статті 49 ГК України встановлюють загальний для всіх підприємців обов'язок - не порушувати права та законні інтереси інших суб'єктів господарювання, а в разі їх порушення - нести майнову та іншу встановлену законодавством відповідальність за завдані шкоду і збитки.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування обраного позивачем заходу відповідальності як стягнення збитків необхідно встановити у діях відповідача наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
При цьому обов'язок доведення в суді факту протиправної поведінки відповідача, розміру завданої шкоди, а також прямого причинного зв'язку між ними покладається на позивача з документальним підтвердженням обґрунтованого розрахунку суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди.
Відсутність або ж недоведеність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди (збитків).
За змістом статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, в силу вимог статті 218 ГКУ, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Стаття 623 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Судом встановлено, що всупереч пункту 201.10 статті 201 ПК України ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" не оформлено та не зареєстровано податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних з метою відображення господарських операцій з ДП "Лугинське лісове господарство" за зазначеними вище у даному рішенні господарськими договорами. Вказана бездіяльність відповідача, не вжиття необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин спричинили неможливість віднесення позивачем загальної суми податкових накладних до податкового кредиту, чим завдано позивачу збитків у сумі 147 211,66 грн, які підлягають стягненню відповідачу.
Отже, матеріалами справи підтверджується наявність причинного зв'язку між діями відповідача та наслідками - заподіянням позивачу збитків.
За частинами 2, 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 ГПК України).
Згідно з частинами 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних та господарських справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не спростував твердження позивача про неналежність виконання ним своїх зобов'язань, визначених положеннями Податкового кодексу України, у зв'язку з чим суд, керуючись приписами частини 1 статті 74 ГПК України, приходить до висновку, що позовні вимоги позивачем належним чином підтверджені та доведені, у відповідності до статей 73-74, 76-77 ГПК України.
Враховуючи викладене, всебічно і повно встановивши обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами, правові норми, які підлягають застосуванню при вирішенні даного спору, господарський суд прийшов до висновку позов ДП "Лугинське лісове господарство" до ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" задовольнити; стягнути з ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь ДП "Лугинське лісове господарство" 147211,66 грн збитків.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції станом на дату подання заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції станом на дату подання заяви) передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, суд зазначає, що судовий збір у розмірі 2208,16 грн підлягає покладенню на відповідача.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Костриці О.О., повний текст судового рішення складено 15.03.2021.
Керуючись статтями 20, 31, 73 - 80, 86, 123, 129, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,-
1. Позов Державного підприємства "Лугинське лісове господарство" до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Автомобільні дороги України" задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Автомобільні дороги України" (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 75, ідентифікаційний код 32008278) на користь Державного підприємства "Лугинське лісове господарство" (11300, Житомирська область, смт. Лугини, вул. Павлова, 18, ідентифікаційний код 00991864) - 147211,66 грн збитків та 2208,16 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 15.03.2021.
Суддя Костриця О.О.