ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/3312.04.10
За позовом Приватного підприємства “Ритм-буд”
до Публічного акціонерного товариства “Київміськбуд-1”ім. М. П. Загороднього
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство “Житлоінвестбуд-УБК”
про стягнення 26 009,15 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Поліщук Ю.В.- представник по довіреності № 435 від 11.02.2010р.
від третьої особи: Константінова О.Б.- представник по довіреності № 114/16 від 11.01.2010р.
Заявлено позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Київміськбуд-1”ім. М. П. Загороднього заборгованості за Договором № 5/1-сп від 24.08.2009р. в розмірі 25 773,15 грн., в тому числі 22 805,35 грн. -основний борг, 592,93 грн. -збитки від інфляції, 284,90 грн. -3% річних, 949,70 грн. -пеня, 1 140,27 -штраф.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання Договору підряду виконав роботи на користь відповідача, а відповідач за виконані роботи в повному обсязі не розрахувався.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2010р. порушено провадження по справі № 53/33, розгляд справи призначено на 08.02.2010р.
В судове засіданні 08.02.2010р. з'явився відповідача по справі та надав суду відзив на позовну заяві, в якому зазначив, що Замовник по Договору № 1/291-сп станом на 01.10.2009р. не перерахував кошти відповідачу на оплату заборгованості перед позивачем. Також відповідач вказує, що позивач в розрахунку штрафних санкцій за неналежне виконання Договору № 1/291-сп невірно вказав дату початку нарахування штрафних санкцій. Відповідач вказав, що позивач безпідставно нарахував штраф в розмірі 5% від суми виконаних робіт. Відповідач у відзиві на позовну заяву просить розстрочити виконання рішення суду по справі № 53/33 на вісім місяців.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2010р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство “Житлоінвестбуд-УБК” та відкладено розгляд справи на 01.03.2010р.
Ухвалою суду від 01.03.2010р. суд прийняв заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 25 790,33 грн., в тому числі 22 805,36 грн. - основний борг, 367,38 грн. -3% річних, 1 231,48 грн. -збитки від інфляції, 245,84 грн. -пені, 1 140,27 грн. -штрафу та 28,57 грн. -оплати за витяг з ЄДРПОУ на відповідача.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника третьої особи розгляд справи було відкладено на 22.03.2010р.
Ухвалою суду від 22.03.2010р продовжено строк вирішення спору за клопотання сторін у справі.
В судовому засіданні 22.03.2010р., відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву в розгляді справи до 12.04.2010р.
В судове засідання 12.04.2010р. представник позивача не з'явився, проте через відділ Діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання відкладення розгляду справи.
Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що неможливість представника забезпечити явку в судове засідання не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в даному випадку позивач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України. Крім того, суд вважає за необхідне нагадати позивачу, що відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення господарського спору обмежений.
Представник відповідача в судовому засіданні 12.04.2010р. заперечив на позов.
В судовому засіданні 12.04.2010р. представник третьої особи надав суду пояснення по справі, в якому зазначив, що відповідач по справі повинен виконати взяті на себе зобов'язання по Договору № 1/291-сп щодо оплати за виконані роботи, оскільки згідно з Актом звірки між КП «Житлоінвест»та ПАТ «Трест КМБ-1»ім.. Загороднього»заборгованість КП «Житлоінвест»перед ПАТ «Трест КМБ-1»ім.. Загороднього» станом на 01.10.2009р. відсутня. А також третя особа просить суд відмовити позивачу в частині стягнення з відповідача пені та посилається на п. 4 ст. 3 Закон України «Про запобіганню впливу фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва».
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 12.04.2010р. за згодою представника відповідача та третьої особи, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
26.08.2008р. між відповідачем та третьою особою у справі було укладено Договір № 1/291-П на виконання робіт по будівництву загальноосвітньої школи на діл.11 у 9-му мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі міста Києва, відповідно до умов якого Генпідрядник (відповідач), своїми силами і засобами здійснює відповідно до проектної документації будівництво загальноосвітньої школи на діл. 11 у 9-му мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м. Києва та здає об'єкт Новому Замовнику (третя особа). Новий Замовник передає Генпідряднику проектно-кошторисну документацію, надає будівельний майданчик та приймає завершений будівництвом об'єкт оплачує вартість робіт Генпідряднику (п. 1.1 Договору № 1/291-П).
На виконання Договору № 1/291-П відповідач уклав Договір № 5/1-сп з ПП «Ритм-буд».
Відповідно до умов Договору № 5/1-сп від 24.05.2009р. укладеного між позивачем та відповідачем за дорученням Генпідрядника (відповідач), Підрядник (позивач) зобов'язується на власний ризик виконати комплекс робіт по муруванню із керамічної цегли -перегородок товщ. 120 мм., внутрішніх стін товщ., 250 мм., зовнішніх стін товщ. 380 мм. На будівництві загальноосвітньої школи на діл. 11 у 9-му мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м. Києва (п. 1.1 Договору № 5/1-сп).
Позивач надав суду докази на виконання умов договору підряду, а саме підписані обома сторонами акт приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009р. на суму 23 576,30 грн. та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2009р.
В межах дії господарських правовідносин встановлених між позивачем та відповідачем Договором № 5/1-сп, відповідач надав позивачу послуги на суму 770,94 грн., що підтверджується належним чином завіреним та підписаним обома сторонами акт приймання-передачі послуг генпідрядника за Договором. Сума в розмірі 770,94 грн. зазначена в акті приймання-передачі послуг генпідрядника підлягає вирахуванню із вартості виконаних робіт на користь відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Розрахунок Генпідрядника з Підрядником проводиться 15 числа кожного місяця після підписання Актів виконаних робіт і Довідки про вартість виконаних робіт форма № КБ-3, при умові надходження коштів від Замовника. Вид розрахунків безготівковий (п. 4.3 Договору № 5/1-сп).
Як вбачається з матеріалів справи, Змовником по Договору № 5/1-сп є Комунальне підприємство “Житлоінвестбуд-УБК” тобто третя особа у справі.
На підтвердження перерахування коштів відповідачу тертя особа у справі надала суду акт звірки між позивачем та відповідач станом на 01.10.2009р., який підтверджує відсутність заборгованості третьої особи перед відповідачем у сфері господарської діяльності, в тому числі і по Договору № 5/1-сп.
Таким чином, відповідач повинен був виконати свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати по Договору № 5/1-сп за виконані роботи у строк до 15.08.2009р.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач надсилав на адресу відповідача претензію № 22 від 21.09.2009р. На доказ направлення претензії позивач надав суду фіскальний чек поштового відділення № 5012 від 22.09.2009р.
Позивач повторно звернувся до відповідача із заявою № 28 від 02.11.2009р. з вимогою оплатити заборгованість в розмірі 22 805, 35 грн. по Договору № 5/1-сп. На доказ направлення заяви позивач надав суду фіскальний чек поштового відділення № 3179 від 03.11.2009р.
Відповідач відповіді на претензію та заяву не надав, заборгованість в розмірі 22 805, 35 грн. не погасив.
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно зі ст. 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.
Матеріали справи свідчать що відповідач покладені на нього зобов'язання щодо оплати за виконані підрядні роботи не виконав, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 22 805, 35 грн.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов'язку щодо належного виконання зобов'язань по договору, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 22 805, 35 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивач також заявив про стягнення з відповідача 367,38 грн. -3% річних, 1 231,48 грн. -збитки від інфляції, 245,84 грн. -пені, 1 140,27 грн. -штрафу.
В письмових поясненнях на позовну заяву третя особа просила суд відмовити позивачу у задоволенні стягнення пені з відповідача по справі та посилалася на п. 4 ст. 3 Закон України «Про запобіганню впливу фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва».
Відповідно до п. 4 ст. 3 Закон України «Про запобіганню впливу фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, крім випадків, якщо таке розірвання здійснюється за згодою сторін. Повернення коштів, внесених фізичними та юридичними особами на користь забудовників за розірваними договорами, за якими здійснено часткову оплату вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, здійснюється після наступної реалізації такого об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Нарахування та виплата забудовником штрафних санкцій, передбачених договорами, та стягнення коштів, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, на строк дії цієї статті не здійснюється.
Судом встановлено, що дана норма законодавства України стосується житлового будівництва, а об'єктом спірного Договору № 5/1-сп є підрядні роботи щодо будівництва загальноосвітньої школи, яка не являється житловим будівництвом, а установою.
Таким чином, суд не приймає доводи третьої особи щодо відмови у задоволенні стягнення з відповідача пені за неналежне виконання умов договору.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій -неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.
Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з пункту 10.1.2 Договору № 5/1-сп, за несвоєчасну оплату робіт, Генпідрядник сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно оплачених робіт, за кожний день прострочення.
При дослідженні наданого позивачем розрахунку пені суд встановив, що позивач вказав неправильну кількість днів по нарахуванню пені, адже відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом проведено власний розрахунок пені, але сума пені відповідно до розрахунку суду перевищує суму пені нараховану позивачем.
Відповідно до п. 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймаючи рішення має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Таким чином, суд задовольняє пеню в розмірі 245,84 грн. суму якої просить стягнути позивач у заяві про збільшення розміру позовних вимог.
Позивач просить також стягнути з відповідача штраф в розмірі 1 140,27 грн.
Як вбачається з пункту 10.5 Договору № 5/1-сп, за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх обов'язків протягом дії даного Договору, винна сторона сплачує штраф у розмірі 5% від суми виконаних робіт по Договору.
З огляду на вищенаведене, суд задовольняє позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 1 140,27 грн. на підставі пункту 10.5 Договору № 5/1-сп та чинного законодавства України.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення збитків від інфляції в сумі 1 231,48 грн. та 3% річних в сумі 367,36 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить розстрочити виконання рішення суду по справі № 53/33 на вісім місяців.
В обґрунтування своєї заяви відповідач наголошує на тому, що на даний час перебуває у важкому матеріальному становищі, що не дає змогу розрахуватися одразу з позивачем та надав суду документи на підтвердження зазначеного, а саме Припис Прокуратури Оболонського району міста Києва про усунення порушень законодавства України про оплату праці № Н-17 від 01.02.2010р., Подання Прокуратури Оболонського району міста Києва про усунення вимог Кодексу законів про працю, Закону України «Про оплату праці», причин та умов, що їм сприяли № 3087-з від 24.12.2009р, припис Прокуратури Оболонського району міста Києва про усунення порушень законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Н-17 від 03.12.2009р., припис Прокуратури Оболонського району міста Києва про усунення порушень законодавства України про оплату праці № 2660-з, № 2985-з від 04.12.2009р., Припис Прокуратури Оболонського району міста Києва про усунення порушень законодавства України про оплату праці № 2325-з/2326-з/09 від 19.10.2009р., Припис Прокуратури Оболонського району міста Києва про усунення порушень законодавства України про оплату праці № 1454-з, 1494-з, 1520-з, 1521-з, 1525-з від 09.07.2009р., лист Шевченківської районної у м. Києві держаної адміністрації № 04-19/110370 від 25.06.2009р., припис Прокуратури Оболонського району міста Києва про усунення порушень законодавства України про оплату праці № 1254-з від 03.06.2009р., лист Шевченківської районної у м. Києві держаної адміністрації № 04/41-6381 від 06.10.2009р., припис Територіальної державної інспекції праці у м. Києві № 26-05-71/376-307 від 09.07.2009р.
Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєї ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно з п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 12.09.1996р. № 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України»підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Судом вже було встановлено, що кошти на виконання робіт по Договору № 5/1-сп були перераховані відповідачу третьою особою вчасно та в повному обсязі, але відповідач не розрахувався по зобов'язанням встановленим Договором № 5/1-сп.
Позивач по справі, як суб'єкт господарського діяльності, здійснюючи діяльність у сфері господарювання укладає Договори та розраховує на належне їх виконання з боку інших суб'єктів господарювання, а у випадку неналежного виконання розраховує на швидке погашення заборгованості та штрафних санкції звернувшись до суду, для подальшої нормальної, прибуткової діяльності підприємства позивача.
А тому, досліджуючи матеріали справи, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору суд прийшов до висновку про відмову відповідачу у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення.
Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Згідно зі ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на видачу довідки про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Головним міжрегіональним управлінням статистики у м. Києві в розмірі 28,57 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Київміськбуд-1”ім. М. П. Загороднього (04209, м. Київ, вул. Лебединська, 6; ідентифікаційний код 04012655 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного підприємства “Ритм-буд” (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 25-А; ідентифікаційний код 34693764) основний борг в сумі 22 805 (двадцять дві тисячі вісімсот п'ять) грн. 35 коп., 245 (двісті сорок п'ять) грн. 84 коп. -пені , 1 140 (одна тисяча сто сорок) грн. 27 коп., 1 231 (одна тисяча двісті тридцять одна) грн. 48 коп. -збитків від інфляції, 367 (триста шістдесят сім) грн. 36 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 257 (двісті п'ятдесят сім) грн. 90 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Грєхова О.А.