ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/6712.04.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «С.М.К.»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнекс Маркет»
про стягнення 15 160,67 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники:
Від позивача: Кропивницький І.І. -представник по довіреності № 3 від 10.03.2010р.; Сатарова О.О. -представник по довіреності № 3 від 10.03.2010р.
Від відповідача: не з'явилися
Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнекс Маркет»заборгованості за поставлений товар згідно Договору № № 464-12/05 купівлі-продажу від 06.12.2005р. в розмірі 15 160,67 грн., в тому числі 10 685,67 грн. -сума основного боргу, 1 102,19 грн. -пеня, 380,40 грн. -3% річних, 2 992,76 грн. збитків від інфляції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2010р. порушено провадження у справі № 53/67, розгляд справи призначено на 15.03.2010р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2010р., у зв'язку з нез'явленням в засідання суду повноважного представника відповідача та невиконанням останнім вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, відкладено розгляд справи на 12.04.2010р.
В судовому засіданні 12.04.2010р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої відмовився від стягнення з відповідача пені. В решті позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду від 12.02.2010р. та від 15.03.2010р. не виконав.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»(пункт 23).
Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалами суду від 12.02.2010р. та від 15.03.2010р., про що свідчать відмітка про відправку на зворотній стороні вказаних ухвал, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 12.04.2010р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
06.12.2005р. між сторонами у справі укладено Договір № 464-12/05 купівлі-продажу (належним чином завірена копія знаходиться в матеріалах справи), відповідно до умов якого Продавець (позивач) продає, а Покупець (відповідач) купує та оплачує товар на умовах та в порядку, визначеному даним договором (п. 1.1. Договору).
Умови договору свідчать, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором купівлі-продажу.
Згідно зі ст.. 655 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій сторін (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Судом встановлено, що в п. 9.1. Договору сторони не погодили строк його дії.
Частина статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст.. 267 ГК України якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.
Таким чином суд дійшов висновку що вказаний договір був укладений сторонами на один рік до 06.12.2006р.
Однак, з п. 9.2. договору вбачається, що якщо за 10 днів до закінчення строку дії договору жодна з сторін у письмовому вигляді не заявить про його припинення, договір вважається пролонгованим на один рік.
Матеріали справи не містять заяв про припинення договору, а відтак він вважається чинним до 31.12.2007р.
На виконання умов спірного договору позивач за видатковими накладними № С14194 від 01.12.2006р., № С14379 від 06.12.2006р., № С13836 від 23.11.2006р., № С15983 від 11.01.2007р., № С16018 від 12.01.2007р., № С16291 від 18.01.2007р., № С16434 від 23.01.2007р., № С16726 від 30.01.2007р., № С17026 від 06.02.2007р., № С17028 від 06.02.2007р., № С17368 від 13.02.2007р., № С17441 від 14.02.2007р., № С18060 від 27.02.2007р., № С18478 від 06.03.2007р., № С19138 від 20.03.2007р., № С19505 від 27.03.2007р., № С20310 від 11.04.2007р., № С21127 від 29.04.2007р., № С21649 від 08.05.2007р., № С21973 від 16.05.2007р. отримав товарно-матеріальні цінності на загальну суму 11 175,41 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, -за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно з п. 4.3. Договору розрахунок за кожну партію товару (фактично поставлений товар) здійснюється покупцем протягом 14 календарних днів з моменту поставки.
З пояснень представника позивача слідує, що відповідач заборгованість перед позивачем за отриманий на виконання умов договору товар на суму 11 175,41 грн. погасив частково, що підтверджується довідкою № 301/211 від 12.04.2010р. АБ «Укргазбанк». Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 10 685,32 грн.
Матеріали справи свідчать, що 05.02.2008р. позивач звертався до відповідача з претензією про оплату 10 685,32 грн. На доказ направлення вказаної претензії відповідачу позивач надав суду належним чином завірену копію фіскального чеку (оригінал оглянутий в судовому засіданні).
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач у своїй позовній заяві та у наданих суду поясненнях представника повідомив, що ним належним чином виконані договірні зобов'язання щодо поставки товару, тоді як відповідач зобов'язання щодо оплати за отриманий товар в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 10 685,32 грн., яку позивач просить стягнути як основний борг.
Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару (п. 4.3. договору), проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору за отриманий товар не розрахувався.
Таким чином, враховуючи що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов ТОВ Фірми «С.М.К.»щодо стягнення з ТОВ «Юнекс Маркет»основного боргу за договором № 464 від 06.12.2005р. у розмірі 10 685,32 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивач також просить суд стягнути з відповідача 380,40 грн. 3% річних та 2 992,76 грн. збитків від інфляції за період з 25.01.2007р. по 14.04.2008р.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.
Відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього на підставі статті 625 Цивільного кодексу України підлягають стягненню 3 % від простроченої суми, розмір яких відповідно поданого позивачем розрахунку становить 380,40 грн., а також інфляційних витрат в розмірі 2 917,09 грн. за розрахунком суду, оскільки позивачем при розрахунку інфляційних витрат були допущені помилки.
Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі
25.01.2007 - 14.04.200810685.321.2732917.0913602.41
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача то позов визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково в розмірі 10 685,32 грн. основного боргу, 380,40 грн. 3% річних та 2 917,09 грн. збитків від інфляції.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнекс Маркет»
(02225, м. Київ, вул. Архітектора Ніколаєва, 7, код ЄДРПОУ 32732502 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «С.М.К.» (03148, м. Київ, просп. 50-річчя Жовтня, 5, кв. 88, код ЄДРПОУ 21585559) основний борг в сумі 10 685 (десять тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн. 32 коп., 380 (триста вісімдесят) грн.. 40 коп. 3% річних, 2 917 (дві тисячі дев'ятсот сімнадцять) грн. 09 коп. збитків від інфляції, витрати по сплаті державного мита в сумі 139 (сто тридцять дев'ять) грн. 83 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 217 (двісті сімнадцять) грн. 66 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Грєхова О.А.