16.08.07р.
Справа № 33/109-07
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" м. Дніпродзержинськ
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Конус", м. Дніпродзержинськ
2. Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя
про стягнення 1573 грн. 62 коп.
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
Від позивача: Захарченко О.В., довіреність № 7 від 11.01.2007 року
Від відповідача1:Бороденко А.В., довіреність № 01-А-07 від 27.07.2007 року
Від відповідача2: Вініченко С.В., довіреність № 18-127 від 19.12.2006 року
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з відповідачів 1573 грн. 62 коп. шкоди у зв'язку з виявленою нестачею феросілікомарганцю МнС 17 РБ, а також судових витрат.
Позивач свої позовні вимоги підтримав і просить суд задовольнити в заявленій сумі.
Відповідач-1 та відповідач-2 в наданих відзивах на позовну заяву заперечують проти позову та просять в задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідач -1 у відзиві на позовну заяву зазначає, що: у специфікації № 12 від 28.02.2006 року встановлено, прийомка товару по кількості повинна відбутися на станції призначення з участю представників організації, виконуючій охорону в путі. При виявленні недостачі по кількості виклик представника постачальника є обов'язковим, але повторне зважування на станції прибуття було проведено без представників постачальника, вантажовідправника та організації відповідальної за охорону вантажу в путі.
Також відповідач -1 зазначає, що товар було поставлено та прийнято позивачем, що підтверджується Квитанціями о прийомці товару, актом від 16.03.2006 року комісійної перевірки вантажу, актом № 3 прийому-передачі товару від 31.03.2006 року. Претензій по кількості переданого товару від покупця не поступило.
Відповідач -1 зазначає, що прийомка товару відбулася особами, що не мають на те, відповідних повноважень.
Відповідач -2 у відзиві на позовну заяву посилається на те, що:поставка феросплавів у вагоні № 65491144 на адресу позивача здійснювалась згідно договору №11/06/95 від 30.12.2005 р на поставку феросплавів підписаного з ТОВ «Конус» (відповідачем -1), вважають, що зобов'язання по постачанню товару відповідачу - 1 були виконані ними в повному обсязі (право власності на товар перейшло до ТОВ «Конус») з моменту прийняття товару до перевезення залізницею 16.03.2006 р.
Також відповідач -2 зазначає , що відношення між позивачем та відповідачем № 2 засновані на договорі перевезення, а відповідно до ст. 129 Статуту залізниці України, а також п. 3.23 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р № 04-5/601 передбачено, що підставами для накладення відповідальності на відправника за невірно зазначені ним відомості (про масу, кількість місць вантажу) є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту залізниці України, Позивач не вимагав від залізниці складання акту загальної форми, або комерційного акту згідно ст. 52 Статуту залізниці України та п. 12 Правил видачі вантажів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. зареєстрованих Міністерством юстиції України 24.11.2000 р за № 863/5084, тому вважають, що у позивача відсутні підстави для накладання відповідальності за нестачу на відповідача № 2.
Крім того зазначають, що їх вини не може бути ще з тих підстав, що вантаж перевозився під охороною товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз" на підставі договору здійснення охорони вантажу № 1056 від 14.12.2005 року.
Висновок позивача, що відповідач № 2 невірно вказав вагу вантажу при відправленні, не відповідає дійсності. Крім того, приймання продукції по кількості проведена з порушенням, а акт приймання товарно-матеріальних цінностей по кількості № 520 від 18.03.2006 р. не відповідає вимогам Інструкції П-6 "Про порядок приймання продукції ПТН та ТНП по кількості".
У судовому засіданні 16.08.2007 р. за згодою представників сторін оголошена вступна та резолютивна частина рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, суд, -
26.12.2005 року між Відкритим акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Конус" (постачальник), було укладено договір № 01/2006/25-2327-02.
На виконання вказаного договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар, згідно Специфікацій, а Покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених договором. Розрахунки за поставлений товар, провадяться прямим банківським платежем у вигляді 100% попередньої оплати, яка перераховується на поточний рахунок Постачальника вартістю рівною заявленій до відвантаження партії товару.
Згідно п. 4 Специфікації № 12 від 28.02.06 до вказаного договору відповідальність за збереження під час перевезення несе охоронна організація, що прийняла вантаж до перевезення.
15.03.06 року відповідно до залізничної накладної № 45750781 в вагоні № 65491144 Відповідач 2 відвантажив на адресу Позивача 67 тн. феросілікомарганцю МнС 17РБ.
На цій залізничній накладній Відповідачем 2 вказано, що вантаж супроводжувався під охороною його працівників Єрмоленко І.І., Крайнюкова В.С., Омельченко В.В.
18.03.06 вантаж був виданий позивачу органом транспорту згідно статті 52 Статуту залізниць України (далі Статут), про що є відмітка на зворотній стороні залізничної накладної, тобто без ознак недостачі, псування, пошкодження.
При прийманні вантажу Покупцем (Позивачем) було складено акт про приймання товарно-матеріальних цінностей № 520 від 18.03.06 року за участю представника громадськості, котрим виявлена нестача 0,98 тн, при цьому слідів втрати та розкрадання не виявлено. Комісія дійшла висновку, що нестача вантажу сталася з вини вантажовідправника.
При комісійному переважуванні вантажу 18.03.06 року за участю представника охорони Єрмоленко І.І., котрий супроводжував вантаж згідно запису в залізничній накладній, була виявлена нестача вантажу 0,98 тн, про що складено акт комісійного переважування вантажу № 15 від 18.03.06 року. Враховуючи умови договору № 01/2006/25-2327-02 від 26.12.05 року а саме, що кількість поставленого вантажу визначається сумісно з представниками виробника та покупця (п. 6.5) відповідальною нестачею вважають що нестачею товару, вагу котра була зафіксована актом комісійного переважування № 15 від 18.03.06р.
Відповідно до умов договору № 01/2006/25-2327-02 від 26.12.05 року укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (Покупець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Конус" (Постачальник, Відповідач 1) п. 6.5 сторони узгодили, що прийомка товарів по кількості здійснюється на підставі Інструкції № П-6, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 року, у випадку виявлення неякісної продукції виклик представника виробника є обов'язковим.
Приймання продукції по кількості проведено з порушенням, а акт про приймання товарно-матеріальних цінностей по кількості № 520 від 18.03.2006 року не відповідає вимогам Інструкції П-6 про порядок приймання продукції ВТП по кількості.
Відповідно п. 11 Інструкції, приймання продукції здійснюється особами, уповноваженими на це керівником або заступником керівника підприємства -отримувача.
В наданому акті не вказано, на якій підставі діяли працівники позивача при прийманні продукції прийомоздавальник УЖДТ Мостова О.І. та вантажник ЦТВС Щелокова Н.О., у зв'язку з чим, неможливо з'ясувати уповноважував позивач вказаних осіб на приймання продукції, яка надійшла у вагоні № 65491144.
Відповідно п. 16 Інструкції якщо при прийманні продукції буде виявлена недостача, то отримувач зобов'язаний припинити приймання, забезпечити зберігання продукції. Про виявлення нестачі продукції складається акт за підписами осіб, які здійснювали приймання продукції.
Акт про виявлення недостачі позивачем не складався, позивач такого акту не надав.
Згідно п. 17 Інструкції одночасно з припиненням приймання отримувач зобов'язаний визвати для участі в прийманні представника відправника. Представник відправника викликається у разі, передбачених у основних та особливих умовах постачання, інших обов'язкових правил або договорі. Іногородній відправник зобов'язаний не пізніше наступного дня після отримання виклику повідомити телеграмою або телефонограмою про направлення свого представника для участі в прийманні продукції. Відповідно п. 6.5. Договору поставки № 01/2006/25-2327-02 від 26.12.05 року при виявленні недостачі виклик представника постачальника обов'язковий.
Позивач доказів направлення телеграми про виклик представника відповідача-2 не надав.
Крім того в порушення п. 25 Інструкції в Акті № 520 не вказана вартість нестачі.
За цих обставин, приймальні документи, а саме Акт № 520 від 18.03.06 р. не можуть бути визнані такими, що доводять факт недостачі.
Позивач просить суд стягнути з відповідача збитки з посиланням на статтю 623 ЦК України у вигляді витрат по оплаті недопоставленого феросілікомарганцю МнС 17РБ.
Відповідно до статей 224-226 Господарського кодексу України, під збитками розуміють витрати, зроблені кредиторами, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.
Притягнення до цивільно - правової відповідальності у формі збитків можливе лише при наявності певного складу правопорушення боржника, який складається із його елементів: суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна сторона, об'єктивна сторона. Суб'єктивну сторону утворює вина, а об'єктивну сторона -наступні елементи: наявність збитків у об'єктивній сфері кредитора, їх розмір, протиправна поведінка боржника, яка виразилась в невиконанні або неналежному виконанні зобов'язання, причинно-слідчий зв'язок між протиправної поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоча б одного із вищенаведених елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за неналежне виконання, (невиконання) зобов'язання.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що склад цивільного правопорушення, зокрема, наявність збитків, їх розмір , вина відповідача по справі, факт недопоставки, вищевказаний причинно-слідчий зв'язок матеріалами справи та наданими доказами позивачем не доведені, отже суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
І.А. Рудовська
Рішення підписано 17.08.2007 р.