ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 8/9025.03.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд"
до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень
Солом'янського району м.Києва
про стягнення 1 006 230,33 грн.
Суддя В.С. Катрич
Представники:
Від позивача представник -Лутава О.В., директор - Гнатюк В.М.
Від відповідача представник -Марченко О.Ю.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 771 523,26 грн., що становить заборгованість за договором № 25 від 18.04.2008р. та 81 696,92 грн. пені, 126 440,15 грн. збитків від інфляції, 26 570,00 грн. трьох відсотків річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2010р. порушено провадження у справі №8/90, розгляд справи призначений на 25.02.2010р.
До прийняття рішення у справі, позивач змінив та доповнив позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача 771 523,26 грн. основного боргу, 81 696,92 грн. пені, 140 327,57 грн. збитків від інфляції, 29 233,34 грн. трьох відсотків річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва 25.02.2010р. розгляд справи відкладений на 25.03.2010р., у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судове засідання, неподанням витребуваних доказів.
У судове засідання, призначене на 25.03.2010р. з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача 771 523,26 грн. основного боргу, 81 696,92 грн. пені, 140 327,57 грн. збитків від інфляції, 29 233,34 грн. трьох відсотків річних.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Таким чином, суд приймає до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.
У судовому засіданні представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначалося, що відповідач не визнає заявлені позовні вимоги, посилаючись на те, що п.2.3.3 договору передбачено, що остаточні розрахунки за виконані роботи «генпідрядником»здійснюються після затвердження акту робочої комісії про прийняття робіт і об'єкту в експлуатацію, та оскільки зазначений акт станом на 25.03.2010р. не підписувався, роботи по реконструкції парку «Відрадний»не завершені, а об'єкт не зданий замовнику та не введений в експлуатацію, тому зазначений факт є перешкодою для проведення розрахунків між відповідачем та позивачем. За таких обставин, відповідач просив суд відмовив у задоволенні позовних вимог повністю.
Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов'язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз'яснені положення ст.81-1 ГПК України.
Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
18.04.2008р. між Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м.Києва - «генпідрядник»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбуд»- «субпідрядником»був укладений договір № 25 (надалі - договір), відповідно до умов якого «генпідрядник»доручив, а «субпідрядник»зобов'язався виконати роботи по реконструкції зовнішніх мереж зв'язку, водопроводу та каналізації та тепломережі в парку «Відрадний»Солом'янського району, а «генпідрядник»зобов'язався прийняти і оплатити роботи на умовах, передбачених цим договором.
Пунктом 8.6 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2008р. та виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі.
Умовами договору сторони погодили, що роботи передаються «генпідряднику»«субпідрядником»за актом приймання виконаних робіт, підписаним повноважними представниками сторін; після закінчення виконаних робіт «субпідрядник»передає «генпідряднику»акт приймання виконаних робіт; «генпідрядник»зобов'язаний протягом 5-ти календарних днів після отримання акту приймання робіт, розглянути та підписати його або направити мотивовану відмову з переліком необхідних доопрацювань і строків та умов їх виконання (п.3.1, п.3.2 та .3.4 договору).
Сторонами за договором були складені, підписані та скріплені печатками сторін акти приймання виконаних підрядних робіт № 40 за травень 2008р. на суму 324 688,80 грн., № 41 за травень 2008р. на суму 186 387,60 грн., № 66 за червень 2008р. на суму 56 668,80 грн., № 65 за червень 2008р. на суму 753 072,00 грн., № 64 за червень 2008р. на суму 58 264,80 грн., № 10/08 за серпень 2008р. на суму 271 094,40 грн., № 15/04 за серпень 2008р. на суму 286 857,60 грн., № 16/08 за серпень 2008р. на суму 236 425,20 грн., № 1 за жовтень 2008р. на суму 138 262,80 грн. та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2008р. на суму 186 387,60 грн., травень 2008р. на суму 324 688,80 грн., червень 2008р. на суму 753 072,00 грн., червень 2008р. на суму 56 668,80 грн., червень 2008р. на суму 58 264,80 грн., серпень 2008р. на суму 794 377,20 грн., жовтень 2008р. на суму 138 262,80 грн.; на загальну суму 2 311 722,00 грн., які свідчать про повне виконання «субпідрядником»робіт та прийняття їх «генпідрядником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.
Пунктом 2.3.2 договору передбачено, що «субпідрядник»сплачує «генпідряднику»кошти в розмірі 2 % від кошторисної вартості робіт за послуги генпідряду.
З матеріалів справи вбачається, що сторонами за договором були складені, підписані та скріплені печатками сторін акти на послуги генпідряду № 42 від 30.05.2008р. на суму 10 221,53 грн., б/н від 27.06.2008р. на суму 17 360,11 грн., б/н від 27.06.2008р. на суму 17 360,11 грн., б/н від 30.09.2008р. на суму 826,10 грн., № 22/10 від 31.10.2008р. на суму 2 765,25 грн.; на загальну суму 31 172,99 грн.
Згідно з п.2.2 договору, розрахунки між «генпідрядником»і «субпідрядником»за роботи проводяться за фактично виконані роботи на підставі актів виконаних робіт за формою № КБ-2в і довідки № КБ-3, підписаних представниками сторін, протягом 15-ти робочих днів з моменту підписання актів.
Відповідач не виконав власні зобов'язання належним чином, за виконані позивачем роботи у погоджений сторонами строк та у повному обсязі не розрахувався.
Статтею 42 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
В обгрунтування своїх заперечень позивач послався на те, що п.2.3.3 договору передбачено, що остаточні розрахунки за виконані роботи «генпідрядником»здійснюються після затвердження акту робочої комісії про прийняття робіт і об'єкту в експлуатацію, та оскільки зазначений акт станом на 25.03.2010р. не підписувався, роботи по реконструкції парку «Відрадний» не завершені, а об'єкт не зданий замовнику та не введений в експлуатацію, тому зазначений факт є перешкодою для проведення розрахунків між відповідачем та позивачем.
Однак, невиконання відповідачем власних зобов'язань за договором № 25 від 18.04.2008р. триває вже більше року. Крім того, строк дії договору закінчився 31.12.2008р. (п.8.6 договору), а отже вищевказані посилання відповідача є безпідставними.
Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Частиною 4 ст. 837 ЦК України передбачено, що до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Частиною 3 ст. 875 ЦК України передбачено, що до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.
Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторонами погоджений строк оплати фактично виконаних робіт (п.2.2 договору), відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань розрахунки за виконані позивачем роботи у повному обсязі не здійснив.
Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить, з урахуванням вимог позивача, 771 523,26 грн.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, враховуючи те, що відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, отже суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 771 523,26 грн. заборгованості за виконані роботи за договором № 25 від 18.04.2008р. правомірна та підлягає задоволенню.
Крім основного боргу, позивач також просив суд, з урахуванням заяви про зміни та доповнення до позовної заяви, стягнути з відповідача 81 696,92 грн. пені, 140 327,57 грн. збитків від інфляції, 29 233,34 грн. трьох відсотків річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.
При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору № 25 від 18.04.2008р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість фактично виконаних позивачем робіт, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 29 233,34 грн. за період з 22.11.2008р. по 25.02.2010р. та збитків від інфляції в розмірі 140 327,57 грн. за період з 22.11.2008р. по січень 2010р., зазначених позивачем в розрахунку, та перевіривши наданий позивачем розрахунок суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 29 233,34 грн. за період з 22.11.2008р. по 25.02.2010р. правомірна та підлягає задоволенню у повному обсязі, вимога ж позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції за період з 22.11.2008р. по січень 2010р. підлягає задоволенню частково в сумі 128 844,38 грн. В іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції слід відмовити.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Умовами договору сторони погодили, що за прострочення термінів платежів по даному договору згідно акту, «генпідрядник»сплачує «субпідряднику»пеню в розмірі 0,1 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення (п.4.2.4 договору).
Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню за період з 15.07.2009р. по 14.01.2010р. в сумі 81 696,92 грн., при цьому позивач не врахував положень ч. 2 ст. 232 ГПК України.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ст. 175 ГК України).
Нормами ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
У розрахунку позивача суми грошових коштів, заявлених до стягнення, позивач наголосив, що строк сплати боргу за договором встановлюється до 21.11.2008р., тоді як пеня нарахована за період з 15.07.2009р. по 14.01.2010р., тобто після більше ніж шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а отже у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 15.07.2009р. по 14.01.2010р. слід відмовити.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 771 523,26 грн. основного боргу, 128 844,38 грн. збитків від інфляції, 29 233,34 грн. трьох відсотків річних, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково в сумі 929 600,98 грн. В іншій частині позову слід відмовити.
У відповідності до положень ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, при частковому задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 15, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 611, 625, 837, 875, ЦК України, ст. ст. 175, 193, 232 ГК України, ст.ст. 42, 22, 32, 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м.Києва (03061, м.Київ, вул. Новопольова, 95; код 31806913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд" (02099, м.Київ, вул. Руднєва, буд. 48, кв. 23; код 32660480) 771 523 (сімсот сімдесят одну тисячу п'ятсот двадцять три) грн. 26 коп. основного боргу, 128 844 (сто двадцять вісім тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 38 коп. збитків від інфляції, 29 233 (двадцять дев'ять тисяч двісті тридцять три) грн. 34 коп. трьох відсотків річних, 9 296 (дев'ять тисяч двісті дев'яносто шість) грн. 01 коп. державного мита, 218 (двісті вісімнадцять) грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецбуд" (02099, м.Київ, вул. Руднєва, буд. 48, кв. 23; код 32660480) з Державного бюджету України державне мито надмірно сплачене платіжним дорученням № 278 від 01.10.2009р. в сумі 136 (сто тридцять шість) грн. 50 коп. Оригінал платіжного доручення № 278 від 01.10.2009р. на суму 10 364,31 грн. знаходиться в матеріалах справи №8/90.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
СуддяВ.С. Катрич
Дата підписання: 15.04.2010р.