Рішення від 12.03.2021 по справі 200/523/21-а

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 р. Справа№200/523/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Слов'янського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , в особі свого представника, адвоката Ракова Артема Валентиновича, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати їй заборгованості з пенсії у розмірі 25 331,35 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача нараховану суму пенсії у розмірі 25 331,35 грн;

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з січня 2018 року по березень 2019 року відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вона є пенсіонером за віком та внутрішньо переміщеною особою, яка у зв'язку із проведенням бойових дій та антитерористичної операції в населеному пункті, в якому вона проживала, була вимушена покинути місце свого постійного проживання та переїхати до м. Слов'янська Донецької області; перебуває на обліку у відповідача.

Станом на дату звернення до суду із даним позовом отримує пенсію на свій картковий рахунок, проте за період з січня 2018 року по березень 2019 року пенсія їй не сплачувалась, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 25 331,35 грн.

30 листопада 2020 року з метою роз'яснення підстав не виплати вказаної заборгованості позивач звернулась за правовою допомогою, після чого її адвокатом було направлено відповідний запит до Слов'янського управління ПФУ Донецької області, але обґрунтованої відповіді на запит отримано не було.

Позивач вважає, що бездіяльність відповідача, яка полягає у не виплаті їй заборгованості з пенсії за вказаний період, є протиправною та такою, що порушує гарантоване Конституцією України право позивача на соціальний захист, яке включає, зокрема, і право на матеріальне забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової працездатності, а також в старості та в інших випадках, передбачених законом (а.с. 1-2).

У наданому на офіційну електрону адресу Донецького окружного адміністративного суду 9 лютого 2021 року відзиві на позов відповідач зазначає про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог, обґрунтовуючи це наступним.

Розпорядженням Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області за заявою позивача пенсійну справу взято на облік із особливістю переселенець не зареєстрований та одночасно нараховано суму заборгованості з 1 січня 2018 року.

Діючим законодавством реалізація прав зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб на пенсійне забезпечення здійснюється з урахуванням певних актів Кабінету Міністрів України, які не конституційними та такими, що не відповідають актам вищої юридичної сили не визнавалася, а отже мають братися до уваги при здійсненні пенсійного забезпечення внутрішньо переміщеним особам.

Виплату пенсії позивачу було призупинено з 1 січня 2018 року по 31 березня 2019 року згідно постанови Кабінету Міністрів України № 335 «Про внесення змін до постанови кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365»; суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів

За період з 1 січня 2018 року по 31 березня 2019 року позивачу нарахована пенсія у сумі 25 331,35 грн та щомісяця при формуванні потреби на виплату пенсії вказана сума враховується у відомості нарахування в загальній сумі боргу.

Але так як ця заборгованість не закладена до бюджету Пенсійного фонду України, тому вона буде сплачуватись за окремим фінансуванням на означені цілі.

З 1 квітня 2019 року по теперішній час позивачу здійснюється поточна виплата пенсії.

На підставі наведеного відповідач просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволені її позовних вимог (а.с. 24-27).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні (а.с. 19-21).

Ухвалою суду від 15 лютого 2021 року розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін; призначено судове засідання у справі на 10 березня 2021 року о 16-00 год зобов'язано відповідача надати суду щодо нарахування та виплати позивачеві пенсії за квітень 2019 року, а також щодо нарахування та виплати позивачеві пенсії за період з 1 травня 2019 року по день складання пояснень, а також надати докази на підтвердження цих пояснень (в тому числі витяг з ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсій за період з 1 січня 2018 року по січень 2021 року) (а.с. 38-39).

10 березня 2021 року на електронну адресу суду надійшли пояснення та документи, зазначені в ухвалі суду від 15 лютого 2021 року (а.с. 42-45).

В судове засідання, призначене на 16-00 год 10 березня 2021 року сторони не з'явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Позивачем у позовній заяві заявлено прохання розглядати справу без її участі (а.с. 1-2).

Відповідач з приводу участі свого представника у судовому засіданні 10 березня 2021 року заяв чи клопотань суду не надав.

Згідно ч. 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 9 цієї ж статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, беручи до уваги належне повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності позивача та представника відповідача в письмовому порядку.

Згідно ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення […] в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ; є пенсіонером та має право на отримання пенсії за віком; має статус внутрішньо переміщеної особи, перебуває на обліку в Слов'янському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецькій області (а.с. 10-12, зв.бік а.с. 29, зв.бік а.с. 30, 31).

Відповідач, Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 37803258, місцезнаходження: 85133, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, є органом державної влади та суб'єктом владних повноважень, який здійснює у спірних правовідносинах владні управлінські функції та є належним відповідачем у даній справі (а.с. 24).

Як встановлено судом на підставі матеріалів справи позивач 4 червня 2018 року звернулась до відповідача із заявою про запит її пенсійної справи з Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, де вона перебувала на обліку (а.с. 29).

26 червня 2018 року відповідачем отримано рішення Комісії про призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО № 11-12/25-18 від 26 червня 2018 року, відповідно до якого виплата позивачу пенсії підлягає поновленню з квітня 2019 року (а.с. 29, 26).

Як зазначено у довідці, наданої відповідачем, позивач взята на облік управлінням з січня 2019 року. При прийнятті позивача на облік відповідачем нарахована заборгованість з пенсії, яка не сплачувалась позивачу за період з 1 січня 2018 року (а.с. 43-45).

Виплата позивачу пенсії була розпочата з 1 квітня 2019 року (а.с. 28, 43-45).

За період з січня 2018 року по березень 2019 року пенсія позивачу не сплачувалась, відповідно до матеріалів справи сума заборгованості за вказаний період склала 25 331,35 грн (а.с. 24-27, 33, 43-45).

30 листопада 2020 року у зв'язку із неотриманням позивачем пенсії за вказаний період аокат позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом (а.с. 7).

За результатом розгляду зазначеного запиту управлінням надана відповідь від 4 грудня 2020 року (вих. № 0567-02-8/13502), в якій зазначено, що заборгованість за період з 1 січня 2018 року по березень 2019 року в сумі 25 331,35 грн нарахована позивачу, але не сплачена у зв'язку із тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 788 від 21 серпня 2019 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, так як бюджетом Пенсійного фонду України на 2020 рік виплат за минулий час внутрішньо переміщеним особам не передбачено. Означені суми пенсійних виплат не виплачуються за відсутністю фінансування.

Будучі не згодною із бездіяльністю відповідача щодо не виплатити їй заборгованості з пенсії за тривалий час, ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом.

При прийнятті рішення по суті спору суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003року № 1058-IV (далі - Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закон № 1058-IV).

Відповідно ст. 5 цього Закону цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно ст. 85 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 1788-ХІІ, Закон України “Про пенсійне забезпечення”) пенсії виплачуються за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон № 1706-VII, Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"), який набрав чинності 22 листопада 2014 року, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Статтею 2 Закону № 1706-VII визначено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Згідно з ч. 1 ст. 4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509.

8 червня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", яка набрала чинності 14 червня 2016 року, пунктом 1 якої затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання /перебування.

Відповідно до п. 4 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються […] територіальними органами Пенсійного фонду України […] за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати […].

Таким чином, відповідальним органом за не здійснення виплати позивачу виниклої заборгованості з пенсії за період з червня 2018 року по березень 2019 року є Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Щодо посилання відповідача на п. 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, відповідно до якого суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 335 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365» (підпункт 2 пункту 1) викладено пункт 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам в такій редакції:

“15. Орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.”.

Разом із цим Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2019 року № 640/18720/18 визнати протиправними та нечинними підпункт 2 пункту 1, підпункт 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 335 від 25 квітня 2018 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365» в частині, що стосується сум невиплачених пенсій.

Враховуючи наведене вище суд відхиляє доводи відповідача щодо правомірності несплати позивачу заборгованості з пенсії на підставі п. 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Таким чином, враховуючи, що виплата заборгованості з пенсії у розмірі 25 331,35 грн позивачу не сплачена, суд приходить до висновку, що має місце протиправна бездіяльність Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині не виплати позивачу виниклої заборгованості.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача нараховану суму пенсії у розмірі 25 331,35 грн, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, в тому числі, визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними (п. 3 ч. 1), а також шляхом прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (п. 6 ч. 1).

Згідно ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними (п. 3); прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (п. 6).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року по справі № 21-1465а15, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Беручи до уваги приписи ст.ст. 5, 245 КАС України, враховуючи правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові цього суду від 16 вересня 2015 року по справі № 21-1465а15, позовні вимоги позивача і в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити їй компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються […] за минулий час без обмеження будь-яким строком, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців; виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі розуміються грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення).

Компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету (ст. 6 Закону № 2050-ІІІ).

Відповідно до п. 3 Порядку № 159 компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, в тому числі пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Згідно ст.ст. 3, 4 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу; виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Аналогічні приписи містяться і у 5 Порядку № 159, в якому зазначено, що сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Отже, розрахунок та виплата компенсація здійснюється одночасно при виплаті заборгованості.

Таким чином, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушення строків виплати їй пенсії.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах цього суду від 18 листопада 2014 року у справі № 21-518а14, від 11 липня 2017 року у справі № 21-2003а16; Верховним Судом у постановах від 6 лютого 2018 року у справі № 681/423/15-а, від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17, від 21 червня 2018 року по справі № 523/1127/17, висновок яких відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені вище нормативно-правові приписи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача і в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії.

Визначаючись щодо розподілу судових виплат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що ухвалою суду від 18 січня 2021 року позивачу відстрочено сплату судового збору в розмірі 1 816,00 грн до вирішення справи по суті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму судового збору на користь Державного бюджету України у розмірі 1 816,00 грн.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 2, 6, 72-77, 94, 139, 192-193, 242-246, 257-258, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 378032558, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не виплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії, яка виникла за період з 1 січня 2018 року по 31 березня 2019 року у розмірі 25 331,35 грн.

Стягнути зі Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 378032558, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) нараховану за період з 1 січня 2018 року по 31 березня 2019 року суму пенсії у розмірі 25 331 (двадцять п'ять тисяч триста тридцять одна) грн 35 коп.

Зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 1 січня 2018 року по 31 березня 2019 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.

Стягнути з Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 860 (одна тисяча вісімсот шістдесят) грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно приписів підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Н.П. Волгіна

Попередній документ
95493542
Наступний документ
95493544
Інформація про рішення:
№ рішення: 95493543
№ справи: 200/523/21-а
Дата рішення: 12.03.2021
Дата публікації: 15.03.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; внутрішньо переміщених осіб
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (27.05.2021)
Дата надходження: 15.04.2021
Предмет позову: визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів
Розклад засідань:
10.03.2021 16:00 Донецький окружний адміністративний суд