ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.02.2021Справа № 910/11161/20
Господарський суд міста Києва, у складі судді Баранов Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/11161/20
за позовом Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок 15; ідентифікаційний код: 32744172)
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівька, будинок 3; ідентифікаційний код: 24584661)
про стягнення 18 097 708, 63 грн,
Представники сторін:
від позивача: Гнидка М.В.
від відповідача: Павленко С.С.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2021 закрито провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 15 284 191, 47 грн.
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" задоволено частково та відповідно стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" заборгованість в розмірі 430 960 грн 55 коп., пеню в розмірі 352 255 грн 33 коп., штраф в розмірі 1 228 473 грн 70 коп., 3% річних в розмірі 82 763 грн 32 коп., інфляційні втрати в розмірі 17 636 грн 59 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 260 944 грн 21 коп. В задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
Крім того, даним рішенням повернуто Приватному акціонерному товариству "Житомирський меблевий комбінат" з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 157 754 грн 12 коп., який було сплачено згідно платіжного доручення № 120 від 30.07.2020 на суму 429 219, 75 грн.
25.01.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат", в якій позивач просить суд відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача кошти в розмірі 91 118, 34 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2021 розгляд заяви Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" про ухвалення додаткового рішення призначено на 19.02.2021.
18.02.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу.
У зв'язку із перебуванням судді Баранова Д.О. на лікарняному судове засідання 19.02.2021 не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення призначено на 26.02.2021.
У судовому засіданні 26.02.2021 представник позивача надав пояснення по суті поданої заяви про ухвалення додаткового рішення, яку просив суд задовольнити та стягнути з відповідача 91 118, 34 грн витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу.
Представник відповідача заперечував щодо заявленого позивачем розміру судових витрат та просив суд залишити таку заяву без задоволення.
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Отже, за приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивачем при поданні позовної заяви у попередньому розрахунку суми судових витрат було зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу складатимуть 100 000, 00 грн.
Також суд вказує, що у судовому засіданні 22.02.2021 представник позивача повідомив суд про те, що додаткові докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу разом із заявою про розподіл судових витрат будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Таким чином, суд вказує, що рішення суду у справі № 910/11161/20 було ухвалено 22.01.2021, а додаткові докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу були подані позивачем до суду 25.01.2021.
Так, згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати сторін, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем у якості доказів понесених ним витрат на професійну правову допомогу до суду надано: договір про надання правової допомоги № 28/07/2020 від 28.07.2020; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 005768; ордер серії АА № 1039872; детальний опис наданих адвокатом Гнидкою М.В. послуг на суму 91 118, 34 грн; акт приймання - передачі наданих послуг від 22.01.2021; звіт про надану професійну правничу допомогу та розмір гонорару за надану професійну правничу допомогу.
Із наданого позивачем детального опису наданих адвокатом Гнидкою М.В. послуг вбачається, що їх загальна вартість становить 91 118, 34 грн та складається з:
1.1. правовий аналіз справи по стягненню пені, штрафу трьох відсотків річних та інфляційних втрат нараховани у зв'язку з простроченням зобов'язання зі сплати Орендної плати, Додаткової плата (вартості експлуатаційних витрат), компенсації вартості комунальних послуг за квітень 2020 року, травень 2020 року та червень 2020 року, а також пені, штрафу трьох відсотків річних та інфляційних втрат за прострочення вказаних платежів за Договором № 1ГЖМК190004 від 23.08.2Ш9 р./ 10-125-08-19-00660 від 13.09.2019р. та розробка концепції захисту. Послуга надавалися в період з 28.07.2020 року по 28.07.2020 року включно. Загальна вартість склала 20 000,00 грн.
1.2. складання і подання до Господарського суду м. Києва позовної заяви (з додатками) про стягнення пені, штрафу, трьох відсотків річних та інфляційних втрат нарахованих в зв'язку з простроченням зобов'язання зі сплати Орендної плати, Додаткової плати (вартості експлуатаційних витраті, компенсації вартості комунальних послуг за квітень 2020 року, травень 2020 року та червень 2020 року, а також пені, штрафу, трьох відсотків річних та інфляційних витрат за прострочення вказаних платежів за договором оренди нежитлового приміщення № 1ГЖМК190004 від 23.08.2019/ 10-125-08-19-00660 від 13.09.09.2019 по справі № 910/11161/20. Послуга надавалася в період з 29.07.2020 року по 30.07.2020 року включно;
- складання заяви про зменшення позовних вимог по справі № 910/11161 20. Послуга надавалася в період з 15.09.2020 року по 17.09.2020 року включно;
- складання і подання до Господарського суду м. Києва письмових пояснень по справі № 910/11161/20, щодо часткового погашення основного боргу Відповідаче. Послуга надавалася в період з 02.12.2020 року по 02.12.2020 року включно;
- складання і подання до Господарського суду м. Києва письмових пояснень по справі № 910/11161/20 щодо часткового погашення основного боргу відповідачем. Послуга надавалася в період з 19.01.2021 року по 20.01.2021 року включно;
- складання і подання до Господарського суду м. Києва клопотання про закриття провадження у справі № 910/11161/20 в частині стягнення 15 284 191,47 грн., у зв'язку з частковим погашенням основного боргу відповідачем. Послуга надавалася в період з 20.01.2021 року по 22.01.2021 року включно. Загальна вартість перелічених послуг склала 10 000, 00 грн.;
1.3. участь у судових засідання. Послуга надавалась 02.12.2020, 20.01.2021 та 22.01.2021. Загальна вартість склала 40 000, 00 грн.
Крім того адвокатом до витрат на професійну правничу допомогу у відповідності до п. 4.3. договору про надання правової допомоги № 28/07/2020 від 28 липня 2020 року, яким закріплено, що у випадку, якщо ухвалене у справі рішення буде на користь Клієнта, розмір гонорару Адвоката збільшується на 1 % (один відсоток) від присудженої Клієнту судом грошової суми додано гонорар в розмірі 21 118,34 грн.
Таким чином, загальна вартість витрат позивача на професійну правничу допомогу станом на 18.01.2021, які заявляються до стягнення становлять 91 118, 34 грн.
Із наданого відповідачем клопотання про зменшення витрат на правову допомогу вбачається, що відповідач заперечує щодо заявленої позивачем суми судових витрат та зазначає, що позивачем не надано докази фактично сплачених коштів в розмірі 91 118, 34 грн.
Крім того, відповідач зазначає про наявність підстав для зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу з огляду на те, що даний спір є незначної складності для кваліфікованого юриста, а враховуючи характер спірних правовідносин судова практика в даному випадку є сталою, що в свою чергу не потребує дослідження адвокатом великої кількості законів та підзаконних актів.
Також, відповідач звертає увагу на те, що не зважаючи на значну суму позову - 18 097 708,63 матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження яких адвокат витратив свій час, який в свою чергу на думку відповідача є завищеним.
Відтак, відповідач зазначає, що дана справа для адвоката є звичайним розрахунковим спором, в якому необхідно лише дослідити умови договору, факт надання послуг та факт несплати, а також встановити період порушення термінів оплати.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд, розглянувши заяву позивача про відшкодування витрат на правову допомогу, враховуючи заперечення відповідача та надані представниками сторін у судовому засідання пояснення дійшов висновку задовольнити таку заяву частково з огляду на наступне.
Із наданого позивачем детального опису наданих адвокатом послуг вбачається, що згідно п. 1.1. позивачу надавалися послуги з правового аналізу справи по стягненню пені, штрафу трьох відсотків річних та інфляційних втрат нарахованих у зв'язку з простроченням зобов'язання зі сплати Орендної плати, Додаткової плата (вартості експлуатаційних витрат), компенсації вартості комунальних послуг за квітень 2020 року, травень 2020 року та червень 2020 року, а також пені, штрафу трьох відсотків річних та інфляційних втрат за прострочення вказаних платежів за Договором № 1ГЖМК190004 від 23.08.2Ш9 р./ 10-125-08-19-00660 від 13.09.2019р. та розробка концепції захисту. Послуга надавалися в період з 28.07.2020 року по 28.07.2020 року включно. Загальна вартість склала 20 000,00 грн.
Водночас згідно п. 1.2. адвокатом також було надано послуги з складання і подання до Господарського суду м. Києва позовної заяви (з додатками) про стягнення пені, штрафу, трьох відсотків річних та інфляційних втрат нарахованих в зв'язку з простроченням зобов'язання зі сплати Орендної плати, Додаткової плати (вартості експлуатаційних витраті, компенсації вартості комунальних послуг за квітень 2020 року, травень 2020 року та червень 2020 року, а також пені, штрафу, трьох відсотків річних та інфляційних витрат за прострочення вказаних платежів за договором оренди нежитлового приміщення № 1ГЖМК190004 від 23.08.2019/ 10-125-08-19-00660 від 13.09.09.2019 по справі № 910/11161/20. Послуга надавалася в період з 29.07.2020 року по 30.07.2020 року включно.
Суд вказує, що даний спір не дивлячись на суму позову не є складним за свою суттю та складається фактично із розрахунків за встановлені періоди прострочення основного зобов'язання.
Відтак, на переконання суду зазначені адвокатом п. 1.1. опису послуги такі як "правовий аналіз справи" та "розробка концепції захисту" вартістю 20 000, 00 грн не є співмірними із характером спірних правовідносин, а сам процес складання позовної заяви, що також здійснювалося адвокатом згідно п. 1.2. детального опису безпосередньо включає в себе процес аналізу справи, спірних правовідносин сторін, нормативно-правової бази для обґрунтування позовних вимог та процесу нарахування штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат, що відповідно зазначено п. 1.1., оскільки на переконання суду дані процеси є нерозривними та пов'язаними при написанні позову, а відтак подвійне стягнення з відповідача коштів за фактично надані послуги у вигляді написаної та оформленої позовної заяви на думку суду є неправомірним.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 1.3. адвокатом надавалися послуги щодо участі у трьох судових засіданням 02.12.2020, 20.01.2021 та 22.01.2021 загальною вартістю 40 000, 00 грн.
Однак, на переконання суду така вартість послуги за участь у судових засідання є завищеною, необґрунтованою, неспівмірною зі складністю справи та обставинами справи, а також витраченим адвокатом часом.
Відтак, судом встановлено, що згідно наявних в матеріалах справи протоколах судового засідання про які зазначає адвокат загальна їх тривалість була 23 хв 27 сек. (3,79 +2,97+16,51), а тому на переконання суду заявлення адвокатом 40 000, 00 грн за участь в судових засіданнях близько 24 хвилин є завищеною та неспівмірною з тими поясненням по справі та вчиненням адвокатом відповідних процесуальних дій у вказаних судових засідання.
Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин та об'єм вчинених адвокатом Гнидкою М.В. дій у трьох судових засіданням 02.12.2020, 20.01.2021 та 22.01.2021 по справі № 910/11161/20, з огляду на заперечення відповідача, суд дійшов висновку зменшити вартість такої послуги як "Участь у судових засідання по справі № 910/11161/20" до 10 000, 00 грн.
Щодо доводів відповідача, які викладені у запереченнях щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу то суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК Укарїни). Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 922/445/19. А тому доводи відповідача в цій частині не є обґрунтованими.
Водночас, у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 викладено правову позицію, відповідно до якої положення ч. 5 ст. 126 ГПК України свідчить про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Об'єднана палата зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Підсумовуючи викладене вище, враховуючи складність справи, надані адвокатом послги, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), їх обсяг, з огляду на необхідність врахування критерію розумності розміру таких витрат, суд дійшов висновку, що подана заява Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/11161/20 підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 41 118, 34 грн.
Керуючись ст. 123, 129, 221, 237 та 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/11161/20 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівька, будинок 3; ідентифікаційний код: 24584661) на користь Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок 15; ідентифікаційний код: 32744172) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 41 118 (сорок одна тисяча сто вісімнадцять) грн. 34 коп.
3. В іншій частині витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
4. Видати накази після набрання додатковим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 12.03.2021
Суддя Д.О. Баранов